Author Archive

МУЗИЧНО-ДЕФЕКТОЛОГІЧНА РОЗВАГА

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

  Як показує практика, в останні роки збільшилась кількість дітей, які не бажають йти до школи. Це свідчить про те, що у них різко знизилась мотивація до процесу набуття знань. В зв’язку з цим актуальною стає необхідність введення в зміст освіти дошкільників пошукової діяльності, яка потребує використання знань і вмінь в новій для них ситуації, для вирішення нових проблем.

 Використання технології проектування як однієї із форм пошукової діяльності, дозволяє ефективно вирішити важливі задачі  розвитку творчих здібностей дітей-дошкільників. За визначенням В. Роттенберга, пошукова діяльність – це активна поведінка (розвиток думки, фантазії, творчості) в умовах невизначеності. Така діяльність стимулює внутрішній розвиток дитини і в якійсь мірі впливає на особистість в цілому.

  Сучасний психолог Д.І. Фельдштейн, досліджуючи особливості взаємовідношення світу дорослих і світу дітей, прийшов до висновку: нові форми співтворчості, співдіяльності дозволять знайти джерело не тільки емоційно насичених переживань, але й розвитку (при збереженні індивідуальності кожного суб’єкту культури).

  І таким джерелом може стати творчий проект, сутність якого – свобода його учасників в вираженні суб’єктивної думки, в виборі як змісту діяльності, так і засобів вирішення проблеми.

  Проектна діяльність дошкільника розвивається поетапно, при безпосередній участі і підтримці дорослого.                                       

    В процесі проектування дитина може виступати як замовник або виконавець і безпосередній учасник від зародження ідеї до отримання результату, а також експерт.

  Характер участі дитини в проектуванні постійно змінюється. Так, в молодшому дошкільному віці вона переважно спостерігає за діяльністю дорослих; в середньому – епізодично бере участь і освоює роль партнера; у старшому – переходить до співпраці.

 В віці від 3,5 – 4 до 5 років проектна діяльність формується на наслідувально-виконавському рівні. Відсутність життєвого досвіду, недостатній рівень розвитку інтелектуально-творчих здібностей не дозволяє дитині в повній мірі проявляти самостійність в виборі проблеми і її вирішенні – активна роль належить дорослому. Уважне відношення до потреб дітей, до їхніх інтересів допомагає достатньо легко визначити проблему, яку діти «заказують». Таким чином,  дитина молодшого і середнього дошкільного віку виступає в ролі замовника проекту (явно чи неявно для себе), а його здійснення відбувається на наслідувально-виконавському рівні. Як показує практика, діти з бажанням і інтересом виконують завдання, які пропонує їм дорослий. Ця цікавість обумовлена тим, що ці завдання задовольняють потреби дитини, допомагають реалізувати себе в активній діяльності. Крім того, дитину захоплює сам процес спільної діяльності з дорослим.

Наприкінці 5-го року життя діти вже накопичують деякий  соціальний досвід, який дозволяє їм перейти на новий – розвиваючий – рівень проектування.  Перш за все це досвід спілкування з однолітками,  досвід спільних переживань (загальні радощі, турботи, сум). Це також досвід різноманітної спільної діяльності, яка вимагає від дітей вміння  узгоджувати дії, надавати один одному допомогу. В цьому віці продовжує розвиватися самостійність, дитина вже здатна стримувати свої імпульсивні спонукання, терпляче вислуховувати дорослого і однолітків. Іншими стають відносини з дорослими: дошкільник рідше звертається до них з проханнями, активніше організує спільну діяльність з однолітками. Розвивається самоконтроль і самооцінка – діти здатні достатньо адекватно оцінювати як свої власні вчинки,  так і вчинки однолітків.

 В цьому віці активно розвивається проектна діяльність дошкільників. Вони приймають проблему, уточнюють мету, здатні вибрати необхідні засоби для досягнення результату діяльності. Більш того, не тільки проявляють готовність приймати участь в проектах, запропонованих дорослим, але й самостійно знаходять проблеми, які є відправною крапкою творчих, а також дослідницьких, пригодницьких, дослідно-орієнтованих проектів. 

  Співучасть в діяльності – це спілкування “на рівних”, де ніхто не вказує, не контролює, не оцінює. Впровадження технології в практику надає можливість педагогові гуманізувати навчання і виховання дошкільника, враховувати, що особистість дитини самоцінна, і у неї вже є якийсь досвід в сприйнятті навколишнього світу.

  З досвіду роботи добре відомо, що повага до особистості дитини, схвалення її цілей, запитів, інтересів, створення умов для самовизначення, самоорганізації активно розвиває співтворчість. Захищена від насильницького втручання, діяльність дітей проявляється в неповторних формах гри, казки, подорожі, пригод, експериментування. У розвивальному просторі дитячого садка діти виготовляють розвиваючі ігри, складають казки, моделюють костюми, створюють журнали і книги.

  Колективні переживання зближують дітей один з одним і з дорослими, сприяють поліпшенню мікроклімату в групі. Отже, технологія проектування є унікальним засобом забезпечення співпраці, співтворчості дітей і дорослих, способом реалізації особистісно-орієнтованого підходу до освіти.

ВАЖЛИВІ РЕЧІ, ЯКІ МИ ІНОДІ ВТРАЧАЄМО

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

1. Звичайний батько проводить весь час з дитиною, залишаючи своє хобі і інтереси в тіні. Дійсно мудрий батько піклується і про себе. Цьому він і навчає дітей.

2. Звичайний батько цілими вечорами робить шкільні завдання. Мудрий батько вважає, що дитина повинна сама відповідати за них. Якщо щось не виходить, тоді батько приходить на допомогу. Але тільки він вказує шлях до вирішення, а не робить все за дитину.

3. Багато батьків намагаються спокутувати провину, купуючи дитині подарунки. Мудрий батько видає чаду гроші на дрібні витрати. Дитина повинна сама вчитися розподіляти гроші і відкладати їх на придбання іграшок. Батькові слід контролювати цей процес і навчати малюка.

4. Часто мами і тата не хочуть розбиратися в причині поганої поведінки дитини. Їм хочеться швидше втихомирити її. Мудрий батько розбирається в причині і намагається допомогти у вирішенні проблеми.

5. Звичайний батько хоче виростити в першу чергу гідну і успішну людину. Мудрий намагається побудувати теплі і близькі стосунки з малюком.

6. Звичайний батько береже свою дитину від різних проблем, роблячи іноді те, про що його не просять. Мудрі мами і тата в допустимих випадках дозволяють дитині робити помилки. Після допомагають дитині витягти із ситуації урок.

7. Багато батьків дозволяють дитині все, щоб вона не закочувала істерики і не плакала. Цим часто діти і користуються. Мудрий батько не дає вилазити карапузам на голову. Він поважає не тільки свій особистий простір, але і дитини.

Шановні батьки! Поділіться, будь ласка, з друзями цими чудовими порадами з виховання.

«МОЛОДЕ ПОКОЛІННЯ ЗА БЕЗПЕКУ ДОРОЖНЬОГО РУХУ“

 

Шановні колеги і батьки!

 

     Конкурс проводиться щороку з метою привернення уваги суспільства до проблем безпеки дорожнього руху, формування в дітей безпечних навичок поведінки на вулично-дорожній мережі, дбайливого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих, виховання свідомого ставлення до неухильного виконання правил дорожнього руху, зміцнення позитивного іміджу органів внутрішніх справ.

Організаторами Конкурсу є:

• Міністерство внутрішніх справ України (далі – МВС України);
• Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (далі – МОНмолодьспорт України).

 ІІ. Умови проведення Конкурсу

2.1. Конкурс проводиться поетапно щороку протягом вересня – травня.

1-й етап – районний, міський – проводиться впродовж вересня – квітня;

2-й етап – в Автономній Республіці Крим, обласний, Київський та Севастопольський міські – проводиться у квітні;

3-й етап – фінальний – проводиться у травні.

 2.2. Конкурс проводиться на добровільних засадах і є відкритим для учнів дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, шкіл-інтернатів, дитячих будинків віком від 5 до 17 років включно.

 2.3. Конкурс проводиться за трьома віковими категоріями:

перша категорія – автори робіт віком від 5 до 9 років;

друга категорія – автори робіт віком від 10 до 13 років;

третя категорія – автори робіт віком від 14 до 17 років.

 2.4. Конкурс проводиться за напрямом художньої творчості – малюнок або твори декоративно-прикладного мистецтва (вишивка, мозаїка, аплікація тощо) та фотографія.

2.5. На Конкурс подаються самостійно підготовлені індивідуальні творчі роботи, що відповідають тематиці Конкурсу. Роботи, надіслані на Конкурс, не рецензуються і не повертаються авторам. Наданням роботи на Конкурс автор підтверджує повну згоду з умовами Конкурсу, а також згоду на публікацію малюнка (конкурсної роботи) без будь-яких претензій щодо авторського права надалі. Роботи використовуються МВС України та його територіальними органами для організації акцій, фестивалів, нарад, презентацій, виставок, для транслювання на телебаченні, висвітлення на сайті, для передачі в дитячі будинки, реабілітаційні центри, соціальні заклади, а також для використання в соціальній рекламі та під час проведення профілактичних заходів тощо.

2.6. Малюнки подаються на Конкурс у довільній графічній, живописній формах, виконані олівцями, фломастерами, олійними, акварельними фарбами чи гуашшю. Розмір роботи не повинен бути більшим за формат А2 (420 мм х 594 мм). Роботи не повинні оформлятися рамкою, паспарту, наклейками тощо.

2.7. Твори декоративно-прикладного мистецтва (вишивка, мозаїка, аплікація тощо) подаються на Конкурс у довільній формі.

2.8. Фотографії подаються на Конкурс у довільній формі. Розмір роботи не повинен бути більшим за формат А3. Роботи не повинні оформлятися рамкою, паспарту, наклейками тощо.

2.9. На зворотному боці кожної конкурсної роботи (або у додатку до роботи) необхідно зазначити:

• назву роботи;
• прізвище, ім’я, по батькові та дату народження автора;
• місце проживання автора;
• найменування навчального закладу, контактний телефон його керівника.

2.10. Критерії оцінювання конкурсних робіт:

• актуальність та повнота розкриття тематики;
• авторська позиція;
• оригінальність оформлення;
• ступінь самостійності автора у виконанні роботи;
• якість роботи;
• естетичний вигляд роботи.

 

VI. Визначення та нагородження переможців Конкурсу

 6.1. Переможці Конкурсу визначаються журі в кожній віковій категорії відповідно до критеріїв оцінювання та за відповідним напрямом творчих робіт.

 6.2. Підсумки Конкурсу підбиваються на кожному етапі. Результати засідань журі оформляються відповідними протоколами. Переможці нагороджуються дипломами та призами. Крім того, журі та організатори можуть установлювати спеціальні нагороди окремим учасникам, які виявили оригінальність та креативний підхід до виконання робіт.

 

     До 1 квітня 2016 року треба надати до управління освіти (каб.15) кращі творчі  роботи учнів та вихованців.

«ПАЛЬЧИКИ ГРАЮТЬ – РОЗУМ ДИТИНИ РОЗВИВАЮТЬ»

(в групі для дітей з порушенням мовлення “Джерельце”)

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

Під такою назвою вихователь Парпуренко Ольга Дмитрівна разом зі своїми колегами – вихователем Могилою Т.Б. і вчителем-логопедом Муртазіною Н.В., на виконання плану роботи з батьками, провела 19 лютого батьківські збори у формі ігротренінгу.

Мета даного заходу:  Підвищити компетентність батьків в умінні розвивати ручне вміння у дітей вдома.

Завдання, які поставила педагог для досягнення своєї мети:

• познайомити батьків з прийомами, вправами та іграми, спрямованими на розвиток ручного праксису в домашніх умовах;
• зформувати у батьків уявлення про взаємозв’язок розвитку ручної умілості, мислення і мовлення; емоційний контакт батьків з дітьми;
• викликати у дітей і батьків позитивне ставлення до дитячого садка; бажання займатися з дитиною з розвитку ручної умілості.

Гостями батьківських зборів були мами, бабусі й дідусі вихованців. Спочатку вихователь коротко познайомила батьків у своїй міні-доповіді з тим, що таке «ручна вмілість». Донесла до батьків усвідомлення того, що дрібні м’язи рук, подібно вищим відділам головного мозку, що забезпечують роботу думки і функцію мови. І це неможливо недооцінювати.   

Підсумовуючи свою доповідь, вихователь зробила висновок: початок розвитку мислення дає – рука. Як писав фізіолог В. П. Павлов: «Руки вчать голову, потім розумна голова вчить руки, а умілі руки знову сприяють розвитку мозку».

Значить, щоб розвивалася дитина та її мозок потрібно тренувати руки. Розвиток інтелекту йде паралельно з розвитком руки, все більш тонких рухів пальців.

Потім у батьків була можливість послухати у відеозапису, що говорять їх діти про значення своїх рук та пальчиків.

Далі батьки разом з дітьми грали в різні цікаві і нові для них ігри: «Знайди сюрприз», «Вилови іграшку», робили тренажер для розвитку пальчиків «М’якуш». 

 

Для своїх батьків діти розіграли пальчиками в театрі тіней казку «Що найсмачніше?».

Батьки змогли поспілкуватися один з одним, з дітьми і педагогами, побачити на власні очі, що вміють їхні діти і самі чомусь від них навчитися. А ще зрозуміти, що ігри з пальчиками – це не тільки стимул для розвитку мовлення та дрібної моторики, але і один з варіантів радісного спілкування з близькими людьми.

В кінці вони отримали пам’ятки з іграми і рекомендаціями по проведенню ігор, що розвивають дрібну моторику.

І всі: і діти, і дорослі отримали море позитивних емоцій і радісного настрою!

Шановні батьки групи «Джерельце»! Дякуємо Вам за активну участь у цих зборах і бажаємо успіхів у вихованні Ваших діточок.

 Шановні батьки! Ми маємо надію, що Ви залишилися задоволеними від зустрічі. І знову переконалися у перевагах виховання дітей дошкільного віку у дошкільному закладі.