Author Archive
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДИТЯЧІ ЗАБАВЛЯНКИ ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ
ПОРАДИ ДО УВАГИ БАТЬКІВ НАШИХ НАЙМЕНШИХ ВИХОВАНЦІВ
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
Шановні батьки! Якщо ви згадаєте своє дитинство, то відразу погодитися з тим, що гра — важливий засіб виховання, який доступний кожному, має тісний зв‘язок з життям. Граючись, дитина пізнає світ, навчається спілкування з іншими, виконує побутові дії, фантазує. Для маленької дитини гра — це життя.
Саме у процесі гри діти пізнають грамоту, вчаться рахувати, 
різнити кольори, виконувати повсякденні дії, набувають навичок самообслуговування та спілкування.
У грі дитина відображає те, що бачить в своїй сім‘ї, віддзеркалює навколишній світ. Велику цінність для виховання дитини мають народні ігри бо вони несуть у собі джерело пізнання та виховання загальнолюдських цінностей.
Серед скарбів народної гри є забавлянки, хороводи, танці, віршовані історії, що не мають кінця, рухливі ігри.
Хочеться зупинитися на забавлянках. Хто з вас не грався зі своєю маленькою дитинкою?
Забавлянки, або утішки, потішки, чукалки — коротесенькі пісеньки чи віршики гумористично-жартівливого змісту, що супроводжуються відповідними рухами, активізують єдність слова та моторики дитини, розвивають її мовлення. Незважаючи на свою простоту, забавлянки сприяють жвавому спілкуванню з довкіллям, формують відчуття прекрасного.
Забавлянки співали тоді, коли дитина вже починала сидіти самостійно. Вони покликані стимулювати загальний розвиток дитини і мають практично-побутове призначення: активізувати дитину, заспокоїти її, викликати в неї позитивні емоції.
3абавлянка — це i гра, i дія, i пісенька.
3абавлянки навчають праці. Пригадайте гру “Сорока-бiлобока”. В забавлянці перед дитиною вимальовується ланцюг рiзноманiтних трудових дій, пов‘язаних з домашнім господарством: рубання дров, носіння води, розпалювання печі, приготування каші. Народна система виховання змалечку спрямовувала дитину до працелюбності.
У потішках ми зустрічаємо також i невеличкі казки для найменших. Вони повторюються, мають свій ритм, стосуються звичайних побутових справ.
Дорогі батьки!
Тож не забувайте, частіше використовувати забавлянки. 3абавлянки — напрочуд вдала й доцільна форма спілкування дорослих з дитиною, що сприяє гармонійному розвитку. Це спілкування викликає в маляти почуття фізичного комфорту, радість, активізує сприйняття рiзноманiтних зовнішніх подразників, спонукає дитину до активної дії, будить позитивні емоції, сприяє фізичному розвитку дитини, розвиває мову та інтелект, формує моральні цiнностi, привчає до охайності й дисципліни.
ПРО УСТАНОВЧУ ПЕДРАДУ
27 серпня пройшло перше засідання педагогічної ради в ЗДО. Це головний настановний захід, який проводиться наприкінці серпня або на початку вересня, до початку нового навчального року.
Мета— підбити підсумки літнього періоду, визначити стратегічні завдання на новий навчальний рік та затвердити ключову документацію.
Педрада включала наступні блоки:
Аналітичний блок:
- Аналіз роботи ЗДО в літній оздоровчий період.
- Підсумки готовності груп та території до нового навчального року.
Нормативно-стверджуючий блок:
- Обговорення та затвердження плану роботи ЗДО на новий навчальний рік.
- Затвердження освітньої програми та освітніх і парціальних програм, за якими працюватиме установа.
- Затвердження режиму дня, розкладу занять (організованої діяльності).
- Затвердження моделі моніторингу.
- Затвердження оновленого Положення ЗДО про академічну доброчесність.
- Затвердження графіку атестації та курсів підвищення кваліфікації.
- Затвердження проведення самооцінювання ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ЗДО за напрямом «Здобувачі освіти”.
Організаційний блок:
- Узгодження розподілу педагогічного навантаження та обов’язків.
- Ознайомлення з нормативними новинками Міністерства освіти і науки.
ЗАБЕЗПЕЧУЄМО ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОМФОРТ З НОВИМ ЗАКОНОМ
В Україні стартувала масштабна реформа у сфері психічного благополуччя, яка безпосередньо зачіпає освітню галузь. Відтепер турбота про психоемоційний клімат у колективі — це не просто добровільна ініціатива директора закладу освіти, а його нова юридична відповідальність. Психолог проаналізувала, що концептуально змінилося та які завдання постають перед освітянами
Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» від 15.01.2025 № 4223-IX (далі — Закон) було введено в дію 07.02.2026.
Нова філософія охорони психічного здоров’я Закон вперше створює цілісну систему охорони психічного здоров’я, а не регулює лише психіатричну допомогу. Акцент змістили з лікування психічних розладів (медична модель, що працювала раніше) на підтримку психічного благополуччя (біопсихосоціальна модель). Закон охоплює профілактику, допомогу, реабілітацію та соціальну інтеграцію. Ввели поняття «допомога у сфері психічного здоров’я», яке значно ширше за лікування. Документ зорієнтований на права людини та якість життя й роботи.
Ключові новації Закону:
1) людиноцентризм і права людини, зокрема акцент на гідності, автономії, боротьба зі стигмою, інтеграція в суспільство. Це наближає закон до стандартів ЄС;
2) децентралізація — громади відповідають за доступність послуг. У цьому моменті є прихований ризик щодо різниці в обсязі та якості послуг;
3) робоче місце як простір психічного здоров’я — фактично формується культура психологічного благополуччя, або культура дбайливого ставлення до психічного здоров’я. Роботодавцям запропоновано реалізувати її завдяки впровадженню програми підтримки.
Методологічною основою Закону визначено біопсихосоціальну модель, оскільки документ прямо закладає взаємодію: медицина + психологія + соціальна підтримка. Така взаємодія формує мультидисциплінарний підхід, у якому соціальні служби інтегруються з медичними.
Базовий принцип Закону — Mental Health in All Policies, або Принцип наскрізного врахування психічного здоров’я. Це означає, що державна політика в усіх галузях має враховувати вплив на психічне здоров’я людини. Як результат — всі галузі стають суб’єктами цієї політики.
Закон виводить систему охорони психічного здоров’я як триєдину конструкцію, що поєднує суб’єктів, послуги та стандарти:
| Суб’єкти | Послуги | Стандарти |
| •Держава (КМУ, міністерства); • місцева влада; • медичні і психологічні служби; • роботодавці | •Консультування; • діагностика; • соціальна підтримка; • кризова допомога; • профілактичні заходи | •Етичність; • конфіденційність; • системність; • доказовість |
Як бачимо, Закон вперше визначає роботодавця як суб’єкта охорони психічного здоров’я.
Розширення управлінської відповідальності
Відтепер директор закладу освіти прямо входить у систему охорони психічного здоров’я. Він уже не поза системою і не лише організатор освітнього процесу. Для директора зміщується акцент управлінської відповідальності. Стає важливо не лише організувати освітній процес, а й створити безпечне психоемоційне середовище. Це передбачає, зокрема, впровадження системних програм підтримки працівників, профілактику професійного вигорання та формування культури психологічного благополуччя в колективі. Психічне здоров’я тепер — невід’ємний складник освітнього процесу.
Посилення ролі психологічної служби закладу освіти
Психологічна служба перестає бути допоміжним елементом і фактично стає обов’язковою частиною так званої інституційної спроможності закладу, тобто його здатності ефективно виконувати функції, досягати освітніх цілей, розвиватися й адаптуватися до змін.
Посилюється роль практичного психолога та соціального педагога, а питання психічного благополуччя інтегруються в повсякденну освітню практику — від організації навчання до взаємодії в колективі. У перспективі це також означає оновлення вимог до підготовки вчителів і вихователів з урахуванням компетентностей у сфері психічного здоров’я.
Отже, до беззаперечних переваг Закону належить його системність — уперше запропоновано цілісне бачення сфери психічного здоров’я. Важливою є також інтеграція різних секторів: медицини, освіти, соціальної сфери та управління. Закон фіксує перехід від вузько медичної, психіатрично орієнтованої моделі до ширшої моделі психічного благополуччя суспільства. Для директора закладу освіти це означає принципово новий рівень управлінської відповідальності: відтепер турбота про психоемоційний стан колективу та створення безпечного середовища стають не просто додатковою ініціативою, а його прямим професійним обов’язком як суб’єкта цієї системи. Проте реальна ефективність цих змін на місцях залежатиме від якості підзаконного регулювання, належного фінансування та продуманої кадрової політики.
Джерело:https://edirshkoly.expertus.com.ua/10029713?utm_source=letter_demo&utm_medium=email&utm_
campaign=letter_PUZO_demo_20.08.2026
ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ ЛЮБИТИ КНИЖКИ
Поради від видавця Віктора Круглова
Це розуміємо ми, дорослі, але цього поки що не розуміють діти. Тож завдання батьків полягає в тому, щоб допомогти дітям віднайти ключик до світу книжок, тобто до світу захопливих пригод і безмежних можливостей. Як це зробити? Насправді порад про те, як навчити дітей любити книжки, дуже багато. Я ж поділюся своїми правилами, яких дотримуюся, працюючи татом.
Як сформувати в дітей любов до книжок?
Експерти кажуть, що звичка читати формується з раннього дитинства. Тож перша порада — читайте дітям вголос від самого народження. Це важливо робити навіть у перші місяці життя, коли малюк ще не розуміє слів, але звикає до голосу батьків та починає помічати зміни в інтонації чи настрої. Згодом читання на ніч перетворюється на своєрідну традицію, яку можна доповнювати обговоренням сюжету чи малюнків у книзі. Завдяки цьому дитина розвиватиме свою уяву, а її зв’язок із батьками тільки міцнішатиме.
Порада номер два — будьте прикладом. Усі ми знаємо, як часто діти люблять переймати поведінку та характер інших: чи то дорослих, які їх оточують, чи улюблених персонажів. Та насамперед вони намагаються наслідувати звички своїх батьків. Тому якщо дорослі в сім’ї не читають, вимагати цього від дитини буде неправильно. І, навпаки, якщо діти бачитимуть, як батьки із задоволенням проводять час із книгою, вони також навчаться так робити. Можна навіть відвести якусь годину протягом дня, коли вся сім’я збиратиметься разом, щоб почитати та обговорити різні історії.
До речі, обговорення також є важливою частиною ритуалу читання. Крім того, що це ідеальний спосіб для проведення часу з родиною, це ще й корисна вправа для кращого запам’ятовування текстів, розвитку мовлення та критичного мислення. Обговорення можна замінити на ігри, які подобаються дітям: вдавати персонажів із різних історій, по черзі вгадуючи їх, або ставити сценки з улюблених книг. Це допоможе перейти з простого «сканування» текстів до активного читання.
Для формування любові до читання дуже важливо, щоб книги оточували малечу з раннього дитинства. Створіть власну домашню бібліотеку, де буде дитяча полиця з найрізноманітнішими книгами для дитини, які вона може обрати в будь-який час. Або відвідайте публічну бібліотеку чи місцеву книгарню, де дитина зможе походити поміж стелажів із книжками та навіть обрати якусь.
Похід до книгарні та вибір нових книжок може стати «винагородою» за прочитання інших. Дехто з дорослих каже, що читання не має асоціюватися з обов’язком, за виконання якого дитина отримує приз. Однак мотивувати дітей все ж потрібно, і не обов’язково матеріальними подарунками. Це може бути перегляд мультфільму за прочитаною історією, цікава гра чи похід до бібліотеки.
Остання порада — підбирайте книжки відповідно до інтересів дитини. Усі діти мають свої вподобання, на які потрібно зважати при виборі книг. Якщо дитину цікавлять великі енциклопедії про тварин, то подаруйте їй таку. Якщо ж, навпаки, вона любить історії про принцес, то знайдіть цікаві казки. Робіть усе, щоб зацікавити дитину читанням, а не відштовхувати її від нього.
Які книжки підбирати дітям?
Не менш важливо вміти правильно підбирати книжки для дітей за віком. Діти швидко ростуть, а їхні смаки змінюються. Якщо ще торік ваша дитина любила читати казки, то сьогодні вони вже не такі цікаві для неї, натомість підійдуть більші історії про реальних персонажів її віку. Це важливо враховувати, обираючи книги для дітей.
Найменшим малюкам найкраще читати короткі поезії, віршовані історії або невеликі казки, що ідеально заспокоять перед сном. Мої особисті рекомендації — «Кудлатик, книга та ковдра» і «Чудовий подарунок». Також нещодавно у видавництві з’явилася весела історія української авторки Ірини Потапенко про маленьку Анну, яка вирішила стати курячою королевою на бабусиній фермі — «Анна – куряча королева». Ця книга сподобається багатьом малюкам.
Трохи старшим дітям, від трьох до п’яти років, підійдуть більші історії. Але обов’язково, щоб у них було повно яскравих малюнків, адже у цьому віці діти полюбляють самі гортати сторінки та роздивлятися зображення. Я рекомендую книжку «Тато в дитсадку. Як тато зменшився», яку написали автори серії «Друзяки-динозаврики». Дітям сподобається і сама історія, і малюнки в книжці. Варті уваги також казка навпаки «Принцеса, яка накивала п’ятами» і повчальна історія про невпевнену одноріжку «Маленька одноріжка Зіронька. Ти вмієш чаклувати!».
Першачкам важливо підбирати короткі історії для самостійного читання. Це може бути як збірка історій, так і одна невелика за обсягом казка. Як тато я рекомендую «Казки Андерсона», найвідомішого казкаря світу. Для читання взимку підійде і наша новинка «Нічний експрес». А ще в цьому віці діти залюбки читають енциклопедії або пізнавальні книжки на зразок «Маленькі дива природи».
У 7-10 років діти починають більше цікавитися пригодницькими історіями. Ідеальною для цього віку може стати новинка «Великі комахи. Історія тих, хто відростив крила», де зібрано десять розповідей про незвичайних комах, яким довелося побувати акторами, шпигунами чи танцюристами. Популярною серед найменших читачів є фантастична серія про Елзі Піклз, яка нещодавно поповнилася новою книгою «Елзі Піклз. Відьмам вхід заборонено». А батькам, які бажають познайомити дітей з українською культурою через книжки, раджу майбутню новинку «Мавка Вербичка й песиголовці». Її написала Юліта Ран, авторка коміксів про Пса Патрона.
Це лише частинка з того, що можна обрати та подарувати дітям. Головне пам’ятати — найкраща книга та, що навчає, надихає, дарує незабутні враження та вчить любити читання.
ДІТИ І КНИГА
Читання — наша справжня суперсила. Адже книги сприяють розвитку пам’яті, уваги, уяви та концентрації. А розвинена навичка читання є невід’ємною для успішного навчання з усіх предметів. Раннє читання сприяє когнітивному, емоційному та соціальному зростанню дитини.
Раннє читання сприяє когнітивному, емоційному та соціальному зростанню дитини. Як прищепити дітям любов до книги та яка роль батьків у цьому процесі?
Батьки відіграють ключову роль у формуванні звички читати — бо в цей ранній вік ли
ше вони мають такий доступ до дитини.
«Навіть до появи дитини на світ буде корисним, якщо мама або тато читатимуть їй уголос. Ясно, що тоді, як і в перші місяці життя, не йтиметься про засвоєння дитиною якихось сенсів. Але вона вловлюватиме і запам’ятовуватиме голоси батьків, відчуватиме ритм, заспокоюватиметься, звикатиме до ваших інтонацій. Нарівні з колисковою книга — це можливість поговорити з вашою дитиною, провести час разом, навіть коли вона ще не найцікавіший співрозмовник. І що старшою дитина стає, то більш відчутною є користь спільного читання».
Для Вас, шановні батьки, декілька ПОРАД щодо ЧИТАННЯ ДІТЯМ КНИЖОК.
«Зробіть читання спільним хобі, сімейною традицією — це безцінний внесок у розвиток читання дітей. Це дозволить завжди бути зі своїми дітьми на одній хвилі: обговорити книжку, почути думку кожного з родини про певний момент у книжці, згадувати жарти, сміятися та фантазувати. Для дитини це дуже цінно. Помічайте реакцію дитини на прочитане, її емоційний стан. Часом треба пояснити незрозумілі моменти, а часом — зізнатися у своїй необізнаності та дати дитині можливість просвітити своїх батьків. Такі моменти роблять зв’язок міцнішим та надають додаткової довіри стосункам».
