Author Archive

ВИКОНУЮТЬ ДІТИ СТАРШОЇ ГРУПИ “КАЛИНКА”

(до святкового ранку на честь 50-річчя з Дня народження ЗДО № 9)

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Казкотерапія як метод психотерапевтичного впливу на дитину і як спосіб передачі знань про життя відомий вже протягом багатьох століть. Сенс розповідати казки, сюжетна лінія, характери героїв і мораль казкової історії завжди несли в собі ціннісне моральне значення, що надає вплив на свідомість дітей. На Заході казкотерапія як напрям практичної психології зародилася на рубежі шістдесятих-сімдесятих років минулого століття. Засновником методу є Мілтон Еріксон. В якості самостійної сучасної течії в Росію “лікування казкою” прийшло відносно недавно: в дев’яності роки двадцятого сторіччя.

Казкотерапія застосовується як до дорослих, так і до дітей. Але саме діти дошкільного віку, завдяки особливостям своєї емоційно-вольової сфери, є найбільш сприйнятливою категорією до жанру казки, і відповідно основним об’єктом казкотерапії. В яких випадках доречно “лікування казкою”?     Воно необхідне, якщо у дитини спостерігаються емоційно-особистісні та поведінкові проблеми: агресивність, тривожність, страхи, примхливість, сором’язливість і невпевненість в собі. Також казкотерапія застосовується в роботі з дітьми, що мають порушення психофізіологічних функцій: порушення зору, слуху, опорно-рухового апарату, а також для дітей з захворюваннями аутистичного спектру. Природно, працювати з цією категорією може і повинен тільки фахівець, який пройшов спеціальне навчання за курсом “казкотерапія”. Як правило, цими фахівцями є психологи і педагоги дошкільної освіти. Казкотерапія абсолютно вільно може застосовуватися і по відношенню до будь-якої дитин, яка нормально розвивається. Коли варто звертатися за допомогою до казкотерапевта?

Тоді, коли ви бачите, що не в змозі самостійно впоратися з виникшими у дитини проблемами. Тоді, коли ви спробували всі звичні вам методи впливу, і вони не принесли відчутного результату. Тут можна прочитати про масло туї для зменшення запалення аденоїдів, лікування яким вважається одним з найбільш безпечних засобів. А тут разом з дитиною можна пограти в розвиваючу флеш-гру “Кіт навколо світу”, яка тренує кмітливість. Звичайно, казкотерапія може самостійно використовуватися людьми, які не мають психологічної освіти, тобто батьками та педагогами. Але потрібно розуміти, що “лікування казкою” – це не один із способів виховання, це перш за все метод психологічної корекції. І якщо людина, не має освіти і досвіду в цій галузі людського знання, то краще все-таки звернутися до фахівця – казкотерапевта.

Основні види казок для дітей дошкільного віку, що застосовуються казкотерапевтом:

• народні казки: мудрість народу, простота і доступність сюжету, відсутність зайвих деталей сприяють вихованню моральних почуттів. Приклади: “Курочка Ряба”, “Ріпка”, “Вовк і семеро козенят”, “Гуси-Лебеді”, “Колобок”, “Маша і ведмідь” та інші; 

• авторські: казки Ханса Крістіана Андерсона, Шарля Перо, Олександра Пушкіна, Ернста Теодора Амадея Гофмана, Павла Бажова і багатьох інших письменників-казкарів;

•  психотерапевтичні: їх характерною особливістю є щасливий кінець, який, тим не менше, залишає у свідомості дитини певні питання, що веде до стимуляції процесу особистісного росту.

Дидактичні казки завжди використовуються для підношення дітям нових для них знань навчального характеру. У цих казках абстрактні для дитини символи: букви, цифри стають живими. Психокорекційні казки створюються і розповідаються дитині для ненав’язливого м’якого впливу на її поведінку. Медитативні казки використовуються для того, щоб сформувати у дитини уявлення про те, що існують позитивні моделі взаємин з навколишнім світом та іншими людьми. Відмінною особливістю медитативних казок є відсутність в їх сюжеті негативних героїв і конфліктів. Діагностичні казки дозволяють визначити наявність проблеми у дитини, а також особливості її характеру.

Особливості організації казкотерапії для дітей дошкільного віку: дозованість інформації при знайомстві з казкою.

• Спочатку можливо тільки прочитання казки, розглядання картинок, обговорення вчинків героїв.
• Уже після цього казка, незалежно від її виду, повинна бути не просто прочитана, а й обіграна, тобто інсценована дорослим.
•  Ніяких моралей, суворого тону і наказових інтонацій. Тільки доброзичливість, свобода самовираження, ненав’язливість і щирість, а також доречність казки в певній ситуації.
•  Зміст казки повинен відповідати віковим і психофізичним особливостям дитини.
• Після прочитання казки і її инсценування необхідно спонукати дитину до аналізу вчинків і стосунків героїв, а також до обговорення його особистого ставлення до казці.

ВИКОНУЮТЬ ДІТИ СТАРШОЇ ГРУПИ “КАЛИНКА”

(до святкового ранку на честь 50-річчя з Дня народження ЗДО № 9)

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Ой чому-то, ой чому весело нам нині?

Новий рік давно минув й Великодні днини!

 Та не дарма сміх у нас зранку не вщухає –

З Днем народження садочок гості всі вітають.

5о років тому дитячий садок “Десняночка” відчинив двері першим своїм вихованцям. За ці роки з привітних стін закладу у шкільне життя, а потім у дорослий світ, вийшло більше восьми тисяч вихованців. Одні покоління змінювали інші, проте сам дитячий садочок анітрохи не постарів, навпаки, розквітнув, накопичивши солідний педагогічний досвід та авторитет.

Своє п’ятидесятиріччя наш дошкільний заклад буде святкувати в понеділок, 4 жовтня. Кожне свято у дитячому садочку завжди особливе, адже головні його учасники – діти, які своєю щирістю дарують радість  усім присутнім. Сьогодні зранку вихованці дошкільного закладу виступили перед працівниками з концертом і подарували їм декілька святкових номерів. Діти із задоволенням співали,  танцювали та декламували вірші.

Привітала зі святом працівників в залі завідувач ДНЗ Осадча М.А., яка розповіла коротко про історію закладу, його досягнення і побажала всім присутнім здоров’я і добра.

Усі ці 50 років працівники дитячого садка роблять все, аби заклад був затишним для малюків. Своєю турботою зігрівають дитячі душі, ведуть у світ цікавого та прекрасного, і любові цієї їм вистачає на кожну дитину.

Закінчили свято веселим, динамічним і дружнім флешмобом “А я живу на рідній Україні”.

Адміністрація дошкільного закладу бажає всім його працівникам завжди мати  задоволення від улюбленої роботи, а маленьким вихованцям – рости здоровими, розумними, не забувати дороги до щастливого дому свого дитинства.

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

1. Необхідно враховувати вік і психофізичний розвиток дітей із затримкою психічного розвитку.

2. Бажано, щоб вправи були пов’язані з темою заняття, тому що у дітей з ЗПР переключення з однієї діяльності на іншу відбувається важче, ніж у дітей, які нормально розвиваються.

3. Вправи, які використовуються на фронтальному корекційно – розвиваючому занятті, повинні бути простими за структурою, цікавими і добре знайомими дітям.

4. Вправи повинні бути зручними для виконання на обмеженій площі.

5. Рекомендується підбирати такі вправи, які включають рухи, що впливають на великі групи м’язів, покращують функціональну діяльність усіх органів та систем.

6. Вправи, які використовуються у фізкультурній хвилинці, повинні бути емоційними, досить інтенсивними (з включенням 10-15 підскоків, 10 присідань або 30-40 секунд бігу на місці).

7. Необхідно знати, в який час заняття проводити фізкультурну хвилинку:

– у середній групі на 9-11 хвилині заняття, тому що саме в цей час настає стомлення;

– у старшій групі – на 12-14 хвилині;

8. Загальна тривалість фізкультурної хвилинки становить 1,5-2 хвилини.

9. Вчителю-дефектологу, який працює з дітьми із ЗПР, рекомендується проводити фізкультурну хвилинку на 5 хвилин раніше, тому що у дітей даної категорії стомлення настає раніше.

10. При необхідності можливе проведення двох фізкультурних хвилинок на одному фронтальному корекційно-розвиваючому занятті.

11. Вправи повторюються 5-6 разів.

12. Фізкультурна хвилинка повинна виконувати смислове навантаження: на занятті з цікавої математики – з елементами рахування, на навчанні грамоті – насичена досліджуваним звуком і т.п.