‘Консультує спеціаліст :’

10 ПОРАД БАТЬКАМ

1. Прийміть вибір дитини не брати активну участь в святах, ранках чи конкурсах. Прийміть та не заперечуйте її почуття.

2. Не змушуйте дитину виступати. Оскільки, не відчуваючи напруги, малеча може розслабитись і почати отримувати задоволення від свята, адже дитина навіть не беручи участь в дійствах, спостерігає, бере своє, вчиться чомусь, переживає за інших і з іншими.

3. Будьте на боці дитини, коли вона не хоче брати участь в різних іграх. Якщо учасники свята заохочують на сцену, а ваш малюк відмовляється, допоможіть йому. Ви звісно можете підбадьорити дитину і запропонувати вийти, але тільки тоді, коли ви бачите, що вона вагається. Та коли дочка чи син сильно впирається, варто прийняти їх сторону і допомогти їм відмовитись. Таким чином ви збережете довіру та взаєморозуміння зі своєю дитиною.

4. Почекайте, поки син чи дочка самі проявлять ініціативу приймати участь в іграх. Час від часу пропонуйте, але не наполягайте: “Хочеш вийти та прийняти учать в конкурсі?», «Чи ти хочеш просто подивитися? Якщо ні, можеш посидіти і поспостерігати”.

5. Не акцентуйте на сором’язливості увагу фразами подібними до таких: «ну чого ти боїшся», «там нічого страшного», «тобі ніхто там нічого не зробить», «ну чому ти такий сором’язливий». Адже дитина пізнає себе через фрази і відношення значимих дорослих, а тому вірить кожному слову. Необережно сказані фрази «всього боїшся», «такий замкнений», «всіх соромишся» можуть стати для дитини визначенням її особистості та прикріпитись до неї у вигляді «ярлика».

6. Не порівнюйте сина чи дочку з іншими активними дітьми. Таким чином можна занизити самооцінку дитини, дати зрозуміти, що вона гірша за інших і малюк ще раз може переконатись в тому, що немає сенсу показуватись на публіці. Краще звертати увагу на особисті результати та порівнювати із власними досягненнями.

7. Формуйте адекватну самооцінку малечі. Як це зробити читайте тут.

8. Давайте дитині гарний приклад – якщо ви самі соромитесь виступати на публіці, то дитина це може наслідувати.

9. Дитяче свято – це не виступ від якого залежить все життя вашої дитини, тому не варто муштрувати дитину численними репетиціями і цим самим збільшувати її рівень тривоги перед фінальним виступом. Натомість спробуйте вселити дитині, що в будь-якому випадку все вийде, свято відбудеться. Звичайно, що ні в якому разі не карайте та не залякуйте дитину за невдалий виступ, наприклад, за вірш, який вона не виразно розповіла. Навіть, якщо дитина зазнала невдачі, завжди знайдіть за що можна її похвалити. Крім того, реакція батьків на можливу невдачу навчить і саму дитину діяти відповідним чином в неприємні моменти.

10. Під час свята присутність батьків для дітей є надзвичайною підтримкою.Батьківський настрій передається малечі в повній мірі, на нього вона орієнтується. Якщо мама чи тато нервують з приводу того, що малеча забула слова чи вихователі одягнули чешки не того кольору, то досить ймовірно, що дитина теж буде хвилюватись і закриватись в собі.

Гарних вам свят!

Анна Луньова  Дитячий психолог

Посилання: Перший український сайт для батьків та дитячих психологів.

    РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Пропонує: вчитель-дефектолог Швабська Т.М.

    Дрібна моторика руки – це, простою мовою, набір дрібних і точних рухів пальців і кисті руки. Не можна недооцінювати значення дрібної моторики для розвитку дитини. Як відомо, розвиток точних рухів руки сприяє розвитку мови дитини. Чим краще розвинена ручка дитини, тим швидше вона починає говорити, тим краще вона розмовляє.

   З перших місяців свого життя малюк починає досліджувати можливості своєї ручки. З кожним днем він все більше і більше вдосконалюється в хапальних рухах кисті і пальчиків. Згодом ці вміння знадобляться дитині для правильного захоплення ложки під час їжі і олівця під час письма. Ми, батьки, можемо допомогти малюкові розвивати ручку, а отже, і його мову, грамотність, мислення. Для цього не потрібні особливі навички. Досить просто назбирати різних дрібних предметів, організувати з них гру і простежити, щоб малюк використовував їх за призначенням, а не засунув в рот, ніс або вухо.

     У цій справі стане в нагоді все яскраве, дрібне, нетоксичне. Це і крупи, і прищіпки, і скріпки, і гвинтики з гаєчками, намистинки, баночки, кришечки, ключики та інші предмети, які легко знайти в будинку. 

    ШАНОВНІ БАТЬКИ!

    Рекомендую Вам добірку ігор, які захоплять вашого малюка і допоможуть розвинути дрібну моторику. Знайти Ви її можете тут:

    Буду рада, якщо змогла зацікавити Вас і допомогти Вам розвинути Ваших дітей.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

(дітей групи з ЗПР)

Підготувала: вчитель-дефектолог Чмих Н.В.

  Успіх колективного навчання дітей з затримкою психічногорозвитку багато в  чому залежить від того, наскільки чітко організована наступність у роботі вчителя – дефектолога, вихователів і батьків.

     У дітей з ЗПР ослаблена пам’ять, не сформована  довільна увага, відстають у розвитку розумові процеси, тому необхідно закріплювати вивчений матеріал, як у дитячому садку, так  і вдома. Для цього задаються домашні завдання на повторення вивченої теми.

    Пропонуємо Вам, шановні батьки, рекомендації, які допоможуть під час роботи вдома з Вашою дитиною.

• Спочатку завдання виконуються дитиною з активною допомогою батьків, поступово привчаючи дитину до самостійності.
• Необхідно привчати дитину до самостійного виконання завдань. Не слід поспішати, показуючи, як потрібно виконувати завдання. Допомога повинна носити своєчасний характер.
• Важливо визначити, хто саме з дорослого оточення дитини буде з нею займатися за завданнями  дефектолога.
• Час занять – 15-20хв. Має бути закріплено в режимі дня. Постійний час занять дисциплінує дитину, допомагає засвоєнню навчального матеріалу.
• Заняття повинні носити цікавий характер.
• При отриманні завдання необхідно уважно ознайомитися з його змістом, переконатися, що Ви зрозуміли його.
• Якщо виникають труднощі, то консультуватися у педагога.
• Підберіть необхідний наочний дидактичний матеріал, посібники, які рекомендує вчитель – дефектолог. (Це можуть бути лічильні палички, іграшки, будівельний матеріал).
• Заняття повинні бути регулярними.
• Закріплення знань може проводитися під час прогулянок, поїздок, по дорозі в дитячий сад. Але деякі види занять вимагають обов’язкової спокійної обстановки, а також відсутності відволікаючих чинників.
• Заняття повинні бути нетривалими, не викликати стомлення і пересичення.
• Необхідно чергувати заняття з розвитку мовлення з завданнями з розвитку уваги, пам’яті, мислення, заняття з математики.
• Необхідно дотримуватися єдиних вимог, які пред’являються дитині.
• У дитини з ЗПР практично завжди порушено мовлення, тому необхідно щодня тренувати дитину  у виконанні артикуляційної гімнастики.
• Вправи обов’язково виконуються перед дзеркалом.
• Особлива увага приділяється не швидкості, а якості і точності виконання артикуляційних вправ.
• Важливо стежити за правильністю виконання рухів: без супутніх рухів, плавно, без зайвої напруги або млявості, стежити за повним обсягом рухів, за точністю, темпом вправ, часто – під рахунок дорослого.
• Кожну артикуляційну вправу рекомендуємо виконувати спочатку повільно, потім темп прискорювати.
• Вправа виконується 6-8 разів по 10 сек. (Можна більше). Для кращого виконання вправи робляться спільно з дитиною, старанно показуючи і пояснюючи кожен рух.
• Для закріплення поставленого  звука  в складі, слові необхідно повторювати мовний матеріал не менш 3-х разів.
• При вимові потрібного звука слід вимовляти звук в складі або слові голосніше, навмисно виділяючи голосом.
• Зошит для закріплення матеріалу необхідно утримувати в аккуратному вигляді.

Шановні батьки! Будьте терплячі з дитиною, доброзичливі, але досить вимогливі.

Відзначайте найменші успіхи, вчіть дитину долати труднощі.

Своєчасно консультуйте дітей у лікарів, до яких направляє учитель – дефектолог.

 Бажаємо  Вам успіхів!

   ЦЕ ТРЕБА ПАМ’ЯТАТИ ВСІМ!

     Підготувала: старша медсестра Шевченко О.І.

Звичайно, здорове харчування – це збалансоване харчування. Але не тільки це є важливим. Кожен батько повинен засвоїти, що деякі звички варто прищеплювати з самого раннього дитинства.  Дитяче харчування багато в чому й істотно відрізняється від харчування дорослих. Це обумовлено, насамперед, високою потребою дитини в поживних і натуральних речовинах. Зазначимо також, що метаболізм дитини вище у 1,5-2 рази, ніж у дорослих. Виходячи з цього – енергетична цінність добового раціону повинна перевищувати енергетичні витрати відсотків на 10. Це необхідно для її росту, розвитку і нарощування м’язової маси.

Корисні звички

     Дроблений режим харчування. Дітям рекомендується приймати їжу невеликими порціями 4-5 разів на день. Три з них мають бути основними, а два прийоми їжі додатковими. Дитині, як і кожній дорослій людині, шкодять рясні обіди з кількох страв, що містять велику кількість калорій.

  Зовнішній вигляд їжі повинен бути привабливим. Тому, дорогі батьки, будьте винахідливі, експериментуйте, прикрашайте їжу яскравими й корисними продуктами. Нехай дитина допомагає вам готувати обід або вечерю.

     Обов’язково їжте разом зі своєю дитиною. Подавайте їй приклад. Часто ми нагадуємо своїх батьків по статурі. Багато хто намагається виправдати це словами – така у мене конституція. Все це нісенітниця. Просто ми з дитинства перейняли певні звички щодо прийому їжі. А якщо ви будете харчуватися правильно, то і дитина піде по ваших стопах.

    Фаст – фуд – найшкідливіша їжа. Всі ми хочемо хоча б іноді порадувати себе і своїх близьких апетитною картоплею фрі, гамбургерами та іншої подібної їжею. Але не варто забувати про те, що для дитячого організму така їжа непридатна. Краще сходити у вихідний в ресторан домашньої кухні, їжа там буде набагато смачніше і корисніше. Та й практично кожен заклад в наші дні має дитяче меню.

   Шановні батьки! Запам’ятайте, що піклуючись про харчування дитини, ви забезпечуєте повноцінний розвиток дитячого організму. Корисне і здорове харчування захищає організм від хвороб, зміцнює імунну систему дитини.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

     Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

 Ваша дитина проявляє агресивність. Що робити?

•  Насамперед спробуйте з’ясувати, що ж є справжньою причиною агресивної поведінки вашої дитини.
•  Приймайте дитину такою, якою вона є, з усіма недоліками.
• Частіше говорiть, що любите її.
• Обговоріть з дитиною її емоції. Розкажіть, що всі люди іноді зляться і сердяться. Це нормально.
• Навчіть, як можна висловити свій гнів, не заподіявши шкоди іншій людині і навколишнім предметам.

Для цього можна використовувати такі прийоми:

• Битися з подушкою;
• Використовувати фізичні силові вправи;
• Рвати папір;
• Намалювати того, кого хочеться побити, і що – небудь зробити з цим малюнком;
• Використовувати «мішечок для криків»;
• Постукати стіл надувними молотком.

Дітям важливо навчитися « випускати» свою агресивність.