‘Методичні поради і рекомендації’

Охайність, утримання чистими обличчя, рук, тіла зумовлені не тільки вимогами гігієни, але й нормами людських взаємин.

Педагоги і батьки повинні постійно пам’ятати, що прищеплені в дитинстві навички, зокрема культурно-гігієнічні, дають людині величезну користь упродовж усього її подальшого життя.

Виховання у дітей навичок особистої гігієни відіграє найваж­ливішу роль в охороні їх здоров’я, сприяє правильній поведінці в побуті, у громадських місцях. Зрештою, від знання і дотриман­ня дітьми необхідних гігієнічних правил і норм поведінки зале­жить не тільки їх здоров’я, але й здоров’я інших дітей і дорослих. Під час повсякденної роботи з дітьми необхідно прагнути до того, щоб дотримання правил особистої гігієни стало для них природ­ним, а гігієнічні навички з часом постійно удосконалювалися.

Спочатку дітей привчають до дотримання елементарних правил: мити руки перед їжею, після користування туалетом, після про­ведення гри, повернення з прогулянки тощо. Дитині, якій випо­внилося більше ніж два роки, прищеплюють звичку полоскати рот питною водою після їжі, заздалегідь навчивши її цього.  

Діти старшого  дошкільного  віку повинні усвідомленіше  ставитися до дотримання правил особистої гігієни: самостійно мити руки з ми­лом, намилюючи їх до утворення піни і досуха витирати, корис­туватися індивідуальними рушником, гребінцем, склянкою для полоскання рота, стежити, щоб усі речі утримувалися в чистоті. Формування навичок особистої гігієни припускає й уміння дітей залишатися завжди охайними, усувати неохайність у своєму одязі самостійно або за допомогою дорослих. Гігієнічне виховання і на­вчання нерозривно пов’язані з вихованням культурної поведінки. Змалечку дітей привчають правильно сидіти за столом під час їжі, ретельно, безшумно пережовувати їжу, уміти користуватися столовими приборами, серветкою. Дітям, які чергують у їдальні, потрібно уміти не тільки правильно накрити стіл і поставити по­суд, але й засвоїти, що, перед тим, як братися до виконання своїх обов’язків, необхідно ретельно помити руки з милом, упорядку­вати себе, причесатися.

Виховання культурно-гігієпічних навичок містить широке коло завдань, і для їх успішного розв’язання рекомендується ви­користовувати цілу низку педагогічних прийомів з урахуванням віку дітей:

• безпосереднє навчання;
• демонстрація вправи з виконанням дій під час дидактичних ігор;
• систематичне нагадування дітям про необхідність дотримува­тися правил гігієни і поступове підвищення вимог до них.

Потрібно уважно стежити, щоб дошкільники точно і чітко ви­конували дії, дотримувалися правильної послідовності.

У молодшому віці діти найлегше засвоюють необхідні навички в спеціальних іграх. Важливо, щоб ці ігри були цікавими, могли захопити дітей, активізувати їх ініціативу і творчість. У стар­ших групах великого значення набувають навчальні мотиви. Про­те, для успішнішого формування і закріплення навичок гігієни впродовж періоду дошкільного дитинства доцільно поєднувати словесний і наочний способи, використовуючи спеціальний набір матеріалів із гігієнічного виховання в дитячому садку, різнома­нітні сюжетні картинки, символи. Під час гігієнічного виховання і навчання дітей педагог повідомляє їм різноманітні відомості: про значення гігієнічних навичок для здоров’я, про послідовність гігієнічних процедур у режимі дня; формує у дітей уявлення про користь фізкультурних вправ.

Для ефективного гігієнічного виховання дошкільників велике значення має і зовнішній вигляд оточуючих. Потрібно постійно пам’ятати про те, що діти в цьому віці дуже спостережливі та схильні до наслідування, тому вихователь повинен бути зразком для них.

Для закріплення знань і навичок особистої гігієни бажано давати дітям різні доручення. Навички у дітей швидко зміцню­ються, якщо вони постійно закріплюються в різних ситуаціях. Найважливіше, щоб дітям було цікаво, і щоб вони могли бачити результати своїх дій.

Обов’язковою умовою формування гігієнічних навичок у ді­тей, виховання звички до здорового способу життя є висока сані­тарна культура персоналу дошкільного закладу.

Ще одна важлива умова – єдність вимог зі сторони дорослих. Дитина набуває гігієнічних навичок під час спілкування з вихова­телем, медичним працівником, помічником вихователя, і, звісно, у сім’ї. Обов’язок батьків – постійно закріплювати гігієнічні на­вички, що виховуються у дитини в дитячому садку. Важливо, щоб дорослі подавали дитині приклад для наслідування, самі завжди дотримувалися цих правил.

 ВИДИ КУЛЬТУРНО-ГІГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК

Умивання:

• учити дітей закочувати рукава;
• намилювати руки до утворення піни;
• набирати в долоні потрібну кількість води;
• умивати обличчя обома руками;
• мити руки до ліктя з милом;
• мити шию і вуха;
• досуха витирати руки;
• користуватися особистим рушником;
• не струшувати воду з рук.

Чищення зубів:

• учити дітей набирати зубну пасту на щітку;
• правильно чистити зуби щіткою;
• полоскати рот.

Причісування:

• учити дітей зачісувати волосся, якщо воно розпатлане;
• розчісувати волосся і заплітати коси;
• стежити за станом волосся.

Одягання:

• учити дітей бути охайними;
• вішати одяг на спинку стільця і складати на сидінні колготки;
• зав’язувати шнурки черевиків на бантики;
• зав’язувати і розв’язувати мотузочку на зимовій шапці;
• застібати та розстібати ґудзики на нижньому і верхньому одязі;
• зашнуровувати та розшнуровувати черевики;
• надягати і знімати одяг;
• узуватися;
• самостійно або за допомогою дорослих усувати недоліки в одязі;
• складати одяг правим боком;
• дотримуватися раціональної послідовності під час одягання та роздягання.

Чищення і миття взуття:

• учити дітей очищати взуття від бруду після повернення з ву­лиці в приміщення;
• протирати вологою ганчіркою взуття, що забруднилося;
• мити взуття, не заливаючи воду всередину;
• намащувати черевики кремом для взуття;
• начищати черевики щіткою до блиску.

Догляд за верхнім одягом:

• учити дітей зчищати пил із верхнього одягу щіткою для одягу;
• стежити за чистотою і привабливістю одягу.

Прибирання ліжка:

• учити дітей розстеляти ліжко перед сном;
• складати простирадло;
• розпрямляти простирадло після сну;
• струшувати простирадло;
• складати ковдру навпіл;
• прибирати ліжко після сну.

Прийом їжі:

• учити дітей мити руки перед їжею;
• акуратно їсти;
• брати хліб і накладати їжу в тарілку стільки, скільки з’їси;
• жувати із закритим ротом;
• користуватися серветкою;
• правильно сидіти за столом;
• користуватися ложкою, виделкою, столовим ножем;
• ретельно пережовувати їжу.

Пиття:

• діти повинні ополоскувати склянку перед використанням;
• наливати води в склянку стільки, скільки вип’єш;
• пити, не обливаючись.

Поведінка у туалеті:

• діти повинні вміти користуватися туалетним папером;
• мити руки після відвідування туалету.

Утримання носа в чистоті:

• діти повинні вміти своєчасно користуватися носовою хусткою.

Зміна одягу з урахуванням погодних умов:

• учити дітей одягатися тепліше, якщо похолодає;
• на сонці носити головний убір;
• піднімати комір за вітряної погоди;
• знімати зайвий одяг, коли спекотно.

Утримання особистих речей у порядку:

• діти повинні завжди прибирати за собою;
• дбайливо поводитися з кожною річчю;
• класти речі на місце;
• розташовувати їх таким чином, щоб було зручно ними корис­туватися.

Перехід навичок у звички досягається систематичним повто­ренням їх в однакових або схожих умовах. Якщо, наприклад, дитину навчили акуратно складати кубики до коробочки або ящи­ка і вимагають робити це щоразу після гри, то поступово у неї закріпиться звичка, вона почне складати кубики без нагадування дорослих.

Поки звичка не закріпилася, дитина потребує контролю і вка­зівок дорослих, а також заохочення, похвали, схвалення.

Увічливість, доброзичливість, розмірене спокійне мовлення вихователя, охайний зовнішній вигляд, порядок у групі мають велике значення у формуванні культурно-гігієнічних навичок у дошкільників.

4. Дитину і  сім’ю ставлять на облік в дошкільній установі, як сім’ю,  яка знаходиться в складній життєвій ситуації.        

Чого не слід  робити:    

Не слід намагатися самостійно розв’язати проблему. Це може привести до порушення законодавства і бути небезпечним для Вас. Наприклад, не варто самостійно ухвалювати рішення щодо відвідин сім’ї, де за вашою підозрою жорстоко поводяться з дитиною.

      Ваші головні дії – повідомлення адміністрації дошкільної установи.

ШАНОВНІ ПЕДАГОГИ!

Розвинена координація допомагає дитині впевнено та вільно орієнтуватись у просторі. У цьому процесі задіяні вестибулярний та м’язовий апарат, а також органи зору.
Розвинена координація свідчить не тільки про злагоджені рухи тіла, а й про коректну роботу механізмів збудження та гальмування нервової системи дитини. У короткому матеріалі від експерток Команди підтримки реформ Міністерства освіти і науки України розповідається про командні ігри, які допоможуть розвитку цієї навички.
Переглянути матеріали.

 

ШАНОВНІ ПЕДАГОГИ!

Пропонуємо вам  матеріали для ознайомлення дошкільнят у цікавій ігровій формі з Коронавірусом-19:

1. Як говорити про КОРОНА-ВІРУС-19 із маленькими дітьми.

2. Я вірус, кузен грипу та застуди.

3. Мій герой – це ти.

 

Сучасні вимоги до професійної компетентності педагога полягають у такому:

• забезпеченні високого рівня загальнонаукових професійних спеціалізованих знань та практичних навичок;
• формуванні вміння впроваджувати інноваційні технології навчання і виховання з урахуванням вікових та психофізіологічних особливостей дітей, різних моделей суб’єкт-суб’єктних відносин на основі співпраці та партнерства, особистісно орієнтованого, діяльнісного та індивідуального підходів;
• розвитку навичок організації навчальної та виховної та роботи в умовах полікультурного середовища;
• створенні умов для усвідомленого професійного самовизначення, самовдосконалення та саморефлексії;
• розвитку високого рівня педагогічної майстерності та професійної креативності тощо.