‘Методичні поради і рекомендації’
ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРНО-ГІГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГОГ ВІКУ
Охайність, утримання чистими обличчя, рук, тіла зумовлені не тільки вимогами гігієни, але й нормами людських взаємин.
Педагоги і батьки повинні постійно пам’ятати, що прищеплені в дитинстві навички, зокрема культурно-гігієнічні, дають людині величезну користь упродовж усього її подальшого життя.
Виховання у дітей навичок особистої гігієни відіграє найважливішу роль в охороні їх здоров’я, сприяє правильній поведінці в побуті, у громадських місцях. Зрештою, від знання і дотримання дітьми необхідних гігієнічних правил і норм поведінки залежить не тільки їх здоров’я, але й здоров’я інших дітей і дорослих. Під час повсякденної роботи з дітьми необхідно прагнути до того, щоб дотримання правил особистої гігієни стало для них природним, а гігієнічні навички з часом постійно удосконалювалися.
Спочатку дітей привчають до дотримання елементарних правил: мити руки перед їжею, після користування туалетом, після проведення гри, повернення з прогулянки тощо. Дитині, якій виповнилося більше ніж два роки, прищеплюють звичку полоскати рот питною водою після їжі, заздалегідь навчивши її цього.
Діти старшого дошкільного віку повинні усвідомленіше ставитися до дотримання правил особистої гігієни: самостійно мити руки з милом, намилюючи їх до утворення піни і досуха витирати, користуватися індивідуальними рушником, гребінцем, склянкою для полоскання рота, стежити, щоб усі речі утримувалися в чистоті. Формування навичок особистої гігієни припускає й уміння дітей залишатися завжди охайними, усувати неохайність у своєму одязі самостійно або за допомогою дорослих. Гігієнічне виховання і навчання нерозривно пов’язані з вихованням культурної поведінки. Змалечку дітей привчають правильно сидіти за столом під час їжі, ретельно, безшумно пережовувати їжу, уміти користуватися столовими приборами, серветкою. Дітям, які чергують у їдальні, потрібно уміти не тільки правильно накрити стіл і поставити посуд, але й засвоїти, що, перед тим, як братися до виконання своїх обов’язків, необхідно ретельно помити руки з милом, упорядкувати себе, причесатися.
Виховання культурно-гігієпічних навичок містить широке коло завдань, і для їх успішного розв’язання рекомендується використовувати цілу низку педагогічних прийомів з урахуванням віку дітей:
- безпосереднє навчання;
- демонстрація вправи з виконанням дій під час дидактичних ігор;
- систематичне нагадування дітям про необхідність дотримуватися правил гігієни і поступове підвищення вимог до них.
Потрібно уважно стежити, щоб дошкільники точно і чітко виконували дії, дотримувалися правильної послідовності.
У молодшому віці діти найлегше засвоюють необхідні навички в спеціальних іграх. Важливо, щоб ці ігри були цікавими, могли захопити дітей, активізувати їх ініціативу і творчість. У старших групах великого значення набувають навчальні мотиви. Проте, для успішнішого формування і закріплення навичок гігієни впродовж періоду дошкільного дитинства доцільно поєднувати словесний і наочний способи, використовуючи спеціальний набір матеріалів із гігієнічного виховання в дитячому садку, різноманітні сюжетні картинки, символи. Під час гігієнічного виховання і навчання дітей педагог повідомляє їм різноманітні відомості: про значення гігієнічних навичок для здоров’я, про послідовність гігієнічних процедур у режимі дня; формує у дітей уявлення про користь фізкультурних вправ.
Для ефективного гігієнічного виховання дошкільників велике значення має і зовнішній вигляд оточуючих. Потрібно постійно пам’ятати про те, що діти в цьому віці дуже спостережливі та схильні до наслідування, тому вихователь повинен бути зразком для них.
Для закріплення знань і навичок особистої гігієни бажано давати дітям різні доручення. Навички у дітей швидко зміцнюються, якщо вони постійно закріплюються в різних ситуаціях. Найважливіше, щоб дітям було цікаво, і щоб вони могли бачити результати своїх дій.
Обов’язковою умовою формування гігієнічних навичок у дітей, виховання звички до здорового способу життя є висока санітарна культура персоналу дошкільного закладу.
Ще одна важлива умова – єдність вимог зі сторони дорослих. Дитина набуває гігієнічних навичок під час спілкування з вихователем, медичним працівником, помічником вихователя, і, звісно, у сім’ї. Обов’язок батьків – постійно закріплювати гігієнічні навички, що виховуються у дитини в дитячому садку. Важливо, щоб дорослі подавали дитині приклад для наслідування, самі завжди дотримувалися цих правил.
ВИДИ КУЛЬТУРНО-ГІГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК
Умивання:
- учити дітей закочувати рукава;
- намилювати руки до утворення піни;
- набирати в долоні потрібну кількість води;
- умивати обличчя обома руками;
- мити руки до ліктя з милом;
- мити шию і вуха;
- досуха витирати руки;
- користуватися особистим рушником;
- не струшувати воду з рук.
- учити дітей набирати зубну пасту на щітку;
- правильно чистити зуби щіткою;
- полоскати рот.
Причісування:
- учити дітей зачісувати волосся, якщо воно розпатлане;
- розчісувати волосся і заплітати коси;
- стежити за станом волосся.
Одягання:
- учити дітей бути охайними;
- вішати одяг на спинку стільця і складати на сидінні колготки;
- зав’язувати шнурки черевиків на бантики;
- зав’язувати і розв’язувати мотузочку на зимовій шапці;
- застібати та розстібати ґудзики на нижньому і верхньому одязі;
- зашнуровувати та розшнуровувати черевики;
- надягати і знімати одяг;
- узуватися;
- самостійно або за допомогою дорослих усувати недоліки в одязі;
- складати одяг правим боком;
- дотримуватися раціональної послідовності під час одягання та роздягання.
Чищення і миття взуття:
- учити дітей очищати взуття від бруду після повернення з вулиці в приміщення;
- протирати вологою ганчіркою взуття, що забруднилося;
- мити взуття, не заливаючи воду всередину;
- намащувати черевики кремом для взуття;
- начищати черевики щіткою до блиску.
Догляд за верхнім одягом:
- учити дітей зчищати пил із верхнього одягу щіткою для одягу;
- стежити за чистотою і привабливістю одягу.
Прибирання ліжка:
- учити дітей розстеляти ліжко перед сном;
- складати простирадло;
- розпрямляти простирадло після сну;
- струшувати простирадло;
- складати ковдру навпіл;
- прибирати ліжко після сну.
Прийом їжі:
- учити дітей мити руки перед їжею;
- акуратно їсти;
- брати хліб і накладати їжу в тарілку стільки, скільки з’їси;
- жувати із закритим ротом;
- користуватися серветкою;
- правильно сидіти за столом;
- користуватися ложкою, виделкою, столовим ножем;
- ретельно пережовувати їжу.
Пиття:
- діти повинні ополоскувати склянку перед використанням;
- наливати води в склянку стільки, скільки вип’єш;
- пити, не обливаючись.
Поведінка у туалеті:
- діти повинні вміти користуватися туалетним папером;
- мити руки після відвідування туалету.
Утримання носа в чистоті:
Зміна одягу з урахуванням погодних умов:
- учити дітей одягатися тепліше, якщо похолодає;
- на сонці носити головний убір;
- піднімати комір за вітряної погоди;
- знімати зайвий одяг, коли спекотно.
Утримання особистих речей у порядку:
- діти повинні завжди прибирати за собою;
- дбайливо поводитися з кожною річчю;
- класти речі на місце;
- розташовувати їх таким чином, щоб було зручно ними користуватися.
Перехід навичок у звички досягається систематичним повторенням їх в однакових або схожих умовах. Якщо, наприклад, дитину навчили акуратно складати кубики до коробочки або ящика і вимагають робити це щоразу після гри, то поступово у неї закріпиться звичка, вона почне складати кубики без нагадування дорослих.
Поки звичка не закріпилася, дитина потребує контролю і вказівок дорослих, а також заохочення, похвали, схвалення.
Увічливість, доброзичливість, розмірене спокійне мовлення вихователя, охайний зовнішній вигляд, порядок у групі мають велике значення у формуванні культурно-гігієнічних навичок у дошкільників.
«В РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ЯВНИХ ОЗНАК НАСИЛЬНИЦЬКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДИТИНОЮ»
Підготувала: завідувач Осадча М.А.
Алгоритм дії вихователя дошкільної-освітньої установи:
1. У разі виявлення явних ознак насильницького поводження з дитиною вихователь повинен негайно повідомити керівника дошкільної освітньої установи про виявлений випадок.
2. Про виявлений факт жорстокого поводження з дитиною вихователь повідомляє психолога і інспектора по охороні дитинства.
3. Сумісно з психологом, інспектором по охороні дитинства вихователь відвідує сім’ю. За наслідками відвідин складається акт обстеження житлово-побутових умов мешкання дитини
4. Дитину і сім’ю ставлять на облік в дошкільній установі, як сім’ю, яка знаходиться в складній життєвій ситуації.
5. Після з’ясування всіх подробиць того, що трапилось, вихователь сумісно з психологом і інспектором по охороні дитинства складають індивідуальний план роботи з дитиною і сім’єю СЖО.
Чого не слід робити:
Не слід намагатися самостійно розв’язати проблему. Це може привести до порушення законодавства і бути небезпечним для Вас. Наприклад, не варто самостійно ухвалювати рішення щодо відвідин сім’ї, де за вашою підозрою жорстоко поводяться з дитиною.
Ваші головні дії – повідомлення адміністрації дошкільної установи.
5 КОМАНДНИХ ІГОР НА РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЇ РУХІВ
ШАНОВНІ ПЕДАГОГИ!
Розвинена координація допомагає дитині впевнено та вільно орієнтуватись у просторі. У цьому процесі задіяні вестибулярний та м’язовий апарат, а також органи зору.
Розвинена координація свідчить не тільки про злагоджені рухи тіла, а й про коректну роботу механізмів збудження та гальмування нервової системи дитини. У короткому матеріалі від експерток Команди підтримки реформ Міністерства освіти і науки України розповідається про командні ігри, які допоможуть розвитку цієї навички.
Переглянути матеріали.
ЯК ГОВОРИТИ З МАЛЕНЬКИМИ ДІТЬМИ ПРО КОРОНАВІРУС-19
ШАНОВНІ ПЕДАГОГИ!
Пропонуємо вам матеріали для ознайомлення дошкільнят у цікавій ігровій формі з Коронавірусом-19:
1. Як говорити про КОРОНА-ВІРУС-19 із маленькими дітьми.
2. Я вірус, кузен грипу та застуди.
САМОПІДГОТОВКА ПЕДАГОГА ДО ТОЛЕРАНТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ СУБ’ЄКТАМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Сучасні вимоги до професійної компетентності педагога полягають у такому:
- забезпеченні високого рівня загальнонаукових професійних спеціалізованих знань та практичних навичок;
- формуванні вміння впроваджувати інноваційні технології навчання і виховання з урахуванням вікових та психофізіологічних особливостей дітей, різних моделей суб’єкт-суб’єктних відносин на основі співпраці та партнерства, особистісно орієнтованого, діяльнісного та індивідуального підходів;
- розвитку навичок організації навчальної та виховної та роботи в умовах полікультурного середовища;
- створенні умов для усвідомленого професійного самовизначення, самовдосконалення та саморефлексії;
- розвитку високого рівня педагогічної майстерності та професійної креативності тощо.