‘Сторінка практичного психолога’

Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

 

Правильна мотивація – запорука успіху. І стосовно дітей це правило теж діє. Але якщо дорослі розуміють, навіщо потрібно виконувати ті чи інші обов’язки або прагнути до чогось, то мотивувати дитину набагато складніше. І все ж це цілком можливо, якщо слідувати деяким правилам і використовувати хитрощі. 

 

Допоможе мотивація?

Багато батьків вважають, що для того, щоб спонукати дитину на щось, можна просто змусити або переконати, що робити це потрібно обов’язково. І це в корені невірно. Дитина – це окрема, хоч і перебуваюча на стадії формування, особистість. І це означає, що будь-які її дії повинні бути обґрунтованими, осмисленими і зрозумілими. 

Звичайно, тиск з боку батьків може подіяти і все ж змусити дитину виконати якийсь обов’язок, але от чи буде він виконаний якісно і повноцінно – невідомо, адже зроблене стане способом догодити татові і мамі або уникнути небажаних наслідків. А мотивація дозволить дитині зрозуміти, навіщо це потрібно, усвідомити важливість і наповнити справи глуздом. Крім того, якщо мотивувати дітей з дитинства, це стане в нагоді у майбутньому дорослому житті і навчить робити те, що не завжди приємно, але часом необхідно. 

 

Якою може бути мотивація?

В психології прийнято виділяти внутрішню і зовнішню мотивацію. У першому випадку людину підштовхують внутрішні мотиви, наприклад, прагнення підвищити самооцінку і повірити в свої сили, довести собі свої здібності, відчути себе сильною і потрібною, а також бажання розвиватися і ставати більш багатогранною і цікавою особистістю.

Зовнішня мотивація – це зовнішні фактори. Наприклад, дорослі працюють, щоб відправитися в подорож, придбати щось, поліпшити житлові умови і так далі. Для дитини ж зовнішніми мотивами можуть бути – прихильне ставлення батьків і відсутність покарання, придбання бажаної речі і так далі. 

Очевидно, що більш простим варіантом є зовнішня мотивація, адже такі мотиви чітко усвідомлювані і реальні. Але, якщо використовувати тільки цей спосіб, то можна виростити меркантильну людину, яка у всьому буде шукати вигоду і користь. А ось внутрішні мотиви дозволять дитині стати повноцінною особистістю і добитися успіху в житті, адже вона навчиться ставити цілі і досягати їх, розвиватися і удосконалюватися. 

 

Способи мотивації

Як можна мотивувати свою дитину? 

Хваліть, причому абсолютно неважливо, в якому віці знаходиться ваша дитина: схвалення батьків та їх гордість за своє чадо буде приємні кожному. Але похвала повинна бути осмисленою і обґрунтованою, тобто дякувати або робити компліменти потрібно за конкретні дії і вчинки, вказуючи на найкращі якості.

Зацікавте. Це правило діє у відношенні як маленьких дітей, так і дорослих, тільки інтереси будуть різними. Так, якщо ви хочете, щоб малюк почав допомагати по дому, то давайте йому завдання в ігровій формі. Наприклад, можна запропонувати відшукати скарб, очистити галактику від космічного сміття і так далі.

Підвищуйте самооцінку, щоб дитина прагнула досягати цілей і вірила в себе, а також розуміла, що здатна на багато що і доб’ється бажаного. Для цього забезпечте підтримку і всіляко показуйте свою віру в здібності і сили чада.

Ставте чіткі цілі, щоб дитина розуміла, що від неї вимагається. Причому починати потрібно з малого, поступово переходячи до більш серйозних і глобальних прагнень.

Заохочуйте. В якості заохочення можна використовувати спільне проведення часу, відвідування цікавих місць, купівлю симпатичних речей або іграшок і так далі. Але не варто робити подарунки за кожну дію, інакше дитина буде виконувати обов’язки тільки за заохочення.

Задійте інтереси дитини, щоб прагнення досягти мети було не тільки осмисленим, але ще й приємним і захоплюючим.

Допомагайте. Найчастіше діти не бажають робити щось з-за страху помилитися чи не досягти мети. І деякі завдання дійсно складні, тому в таких випадках потрібна допомога близької дорослої людини, тобто батьків.

     Дані вище поради можна вважати універсальними, але все ж до вибору конкретних способів слід підійти відповідально.

По-перше, важливо брати до уваги те, чого саме ви хочете досягти.

По-друге, враховуйте особливості свого чада, адже якщо одні методи подіють і підійдуть дитині з певним характером і складом розуму, то інші можуть виявитися неефективними або навіть погіршити ситуацію або нашкодити.

 

Неефективна мотивація, або, як не помилитися.

 

Інколи неправильна мотивація не тільки працює, але і вбиває в дитині бажання щось робити. Причому винні в цьому самі батьки. І ось їх найпоширеніші помилки: 

•  Деякі тата і мами не враховують реальні можливості своїх дітей і переоцінюють їх, вимагаючи того, чого дитина просто не може зробити. У підсумку, досягнення мети стає неможливим, а самооцінка дитини знижується.
• Порівняння з іншими. Хоча дух суперництва вітається, але змагальний момент має бути доречним та приємним. Якщо ж ставити планку для власної дитини вище інших, то це може негативно вплинути на самооцінку і зіпсувати відносини.
• Тиск,  наприклад, погрози, крики, образи. Пресинг, можливо, і зіграє певну роль і навіть стане мотивацією, але виключно примусовою. А постійний і систематичний тиск може довести дитину до нервового зриву або депресії.
• Відсутність мети. Дитина повинна знати, що слід робити, а не виконувати безглузді дії тільки заради того, щоб отримати бажане або уникнути неприємних наслідків.
• Різні, стимули, які суперечать один одному. Мама і тато повинні дотримуватися однієї політики, інакше дитина заплутається, а авторитет батьків подорвется.
• Відсутність уваги до нтересів дитини. Якщо не враховувати те, що хоче дитина, можна викликати в неї байдужість і відсутність прагнення до чого-нбудь, а також порушити гармонійний розвиток.

Залишається лише побажати всім батькам не тільки вибрати відповідний спосіб мотивації дитини, але й поважати її інтереси та прагнення, а також показувати свою любов до неї.

 

 

     Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

     Виховання – процес кропіткий і часом дуже нелегкий. Адже кожен батько бажає прищепити своєму чаду тільки хороші і корисні звички і вміння. Але ж у 

кожної маленької особистості в період становлення проявляється свій характер, тому часто бажання і вимоги батьків і дитини в певних ситуаціях розходяться. І коли від послуху й слід прохолов, необхідні інші методи, і багато хто з батьків в такому випадку часто використовують фізичне покарання. Чи варто це робити, і до чого це може призвести, розповімо далі. 

 Ох, я тобі задам!

      Напевно, практично всі батьки хоча б раз грішив застосуванням сили, бо нерви були на межі, а терпіння лопнуло». Багато дуже картають після такого, але деякі вважають, що бити дитину – це нормально, коли слова і вмовляння вже не допомагають. 

Психологи категорично забороняють це робити, і ось чому: 

•  Це не має ніякого виховного впливу. Так, чадо відразу ж припинить балуватися або робити те, що не можна, але тільки тому, що буде відвернений вашим криком і ляпанцем. Але в наступний раз знову потягнеться за забороненим, адже так і не зрозуміє, чому ж в минулий раз це заборонили. Можливо, в цей раз вже можна?
• Це прояв слабкості. Дорослі, звичайно ж, мають перевагу над дитиною в силі, і це зрозуміло всім. Але коли батько віддає перевагу вдарити малюка, а не постаратися пояснити, чому робити те чи інше не можна, це і є прояв слабкості. Отже, дорослий безсилий перед примхами, і відчуває, що втрачає свій авторитет. Але ось кмітливості, розуму і винахідливості не вистачає, щоб вирішити проблему мирно.
• Страх породжує страх. Діти, які страждають від фізичного покарання в сім’ї, часто ростуть скритними. Вони бояться розповісти батькам про свої проблеми, потреби та бажання, в результаті шукаючи поради на стороні, і приховуючи в душі образу і навіть ненависть. Трапляється, що такі діти часто потрапляють у погані компанії і піддаються негативному впливу.
• На те є серйозні медичні причини. І ось які. Дослідження показали, що у дітей, яких били в дитинстві по голові, рівень сірої речовини істотно нижче. А це означає, що силові методи вирішення проблем безпосередньо впливають на процеси, що відбуваються в головному мозку. Це тягне за собою відставання в психічному розвитку і проблеми з нервовою системою.
• Це викликає психологічні проблеми. Думаєте, заборонено бити тільки по голові? Навіть шльопання по руках є табу. Справа в тому, що починаючи з дитинства, чада є дослідниками. І такий, здавалося б, безневинний жест, як удар по руках, може завдати непоправної шкоди. А саме – в корені зруйнувати процес пізнання, відбиваючи бажання його продовжити. Це призводить до апатії і порушення нормального розвитку дитини.

 

     Тепер давайте розберемося, чим же загрожує необдумана поведінка батьків?

• Появою страху. Маленька людина апріорі дуже любить своїх батьків, але в моменти, коли вони виходять із себе, любов змінюється жахом. Ці дві протилежні емоції практично ніколи нормально не вживаються у дитячій психіці, і призводять до неврозів.
• Заниженням самооцінки. Малюки перестають вірити в себе і свої сили, можливості, пасують перед труднощами і завжди поступаються тим, хто здається їм сильніше, боячись відстоювати свою думку.
• Втратою концентрації та емоційної зв’язку. Діти, які постійно чекають фізичного покарання, не можуть сконцентруватися на важливих речах, а також поступово віддаляються від дорослих, що викликає непорозуміння і додаткові проблеми в сім’ї.

     Часто дорослі, перебуваючи в люті, і втративши контроль, здатні нанести важкі травми рідній людині.

     Альтернативи прочуханки є завжди. Можна спробувати переключити увагу на щось інше, а коли малюк перестане робити те, що не можна, пояснити, чому так робити не треба. Часто проблему з дисципліною або наведенням порядку можна вирішити з допомогою гри, в якій обов’язково буде брати участь один чи обидва батьки. Ну і не забувайте, що у кожної дитини є свої особливі захоплення, заборона на них на деякий час значно краще ляпанців.

Любіть своїх дітей і намагайтеся знаходити спільну мову. Тоді проблем буде набагато менше, а ті, що з’являться, будуть вирішуватися в мить ока.

 

 

10 ПОРАД БАТЬКАМ

1. Прийміть вибір дитини не брати активну участь в святах, ранках чи конкурсах. Прийміть та не заперечуйте її почуття.

2. Не змушуйте дитину виступати. Оскільки, не відчуваючи напруги, малеча може розслабитись і почати отримувати задоволення від свята, адже дитина навіть не беручи участь в дійствах, спостерігає, бере своє, вчиться чомусь, переживає за інших і з іншими.

3. Будьте на боці дитини, коли вона не хоче брати участь в різних іграх. Якщо учасники свята заохочують на сцену, а ваш малюк відмовляється, допоможіть йому. Ви звісно можете підбадьорити дитину і запропонувати вийти, але тільки тоді, коли ви бачите, що вона вагається. Та коли дочка чи син сильно впирається, варто прийняти їх сторону і допомогти їм відмовитись. Таким чином ви збережете довіру та взаєморозуміння зі своєю дитиною.

4. Почекайте, поки син чи дочка самі проявлять ініціативу приймати участь в іграх. Час від часу пропонуйте, але не наполягайте: “Хочеш вийти та прийняти учать в конкурсі?», «Чи ти хочеш просто подивитися? Якщо ні, можеш посидіти і поспостерігати”.

5. Не акцентуйте на сором’язливості увагу фразами подібними до таких: «ну чого ти боїшся», «там нічого страшного», «тобі ніхто там нічого не зробить», «ну чому ти такий сором’язливий». Адже дитина пізнає себе через фрази і відношення значимих дорослих, а тому вірить кожному слову. Необережно сказані фрази «всього боїшся», «такий замкнений», «всіх соромишся» можуть стати для дитини визначенням її особистості та прикріпитись до неї у вигляді «ярлика».

6. Не порівнюйте сина чи дочку з іншими активними дітьми. Таким чином можна занизити самооцінку дитини, дати зрозуміти, що вона гірша за інших і малюк ще раз може переконатись в тому, що немає сенсу показуватись на публіці. Краще звертати увагу на особисті результати та порівнювати із власними досягненнями.

7. Формуйте адекватну самооцінку малечі. Як це зробити читайте тут.

8. Давайте дитині гарний приклад – якщо ви самі соромитесь виступати на публіці, то дитина це може наслідувати.

9. Дитяче свято – це не виступ від якого залежить все життя вашої дитини, тому не варто муштрувати дитину численними репетиціями і цим самим збільшувати її рівень тривоги перед фінальним виступом. Натомість спробуйте вселити дитині, що в будь-якому випадку все вийде, свято відбудеться. Звичайно, що ні в якому разі не карайте та не залякуйте дитину за невдалий виступ, наприклад, за вірш, який вона не виразно розповіла. Навіть, якщо дитина зазнала невдачі, завжди знайдіть за що можна її похвалити. Крім того, реакція батьків на можливу невдачу навчить і саму дитину діяти відповідним чином в неприємні моменти.

10. Під час свята присутність батьків для дітей є надзвичайною підтримкою.Батьківський настрій передається малечі в повній мірі, на нього вона орієнтується. Якщо мама чи тато нервують з приводу того, що малеча забула слова чи вихователі одягнули чешки не того кольору, то досить ймовірно, що дитина теж буде хвилюватись і закриватись в собі.

Гарних вам свят!

Анна Луньова  Дитячий психолог

Посилання: Перший український сайт для батьків та дитячих психологів.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

     Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

 Ваша дитина проявляє агресивність. Що робити?

•  Насамперед спробуйте з’ясувати, що ж є справжньою причиною агресивної поведінки вашої дитини.
•  Приймайте дитину такою, якою вона є, з усіма недоліками.
• Частіше говорiть, що любите її.
• Обговоріть з дитиною її емоції. Розкажіть, що всі люди іноді зляться і сердяться. Це нормально.
• Навчіть, як можна висловити свій гнів, не заподіявши шкоди іншій людині і навколишнім предметам.

Для цього можна використовувати такі прийоми:

• Битися з подушкою;
• Використовувати фізичні силові вправи;
• Рвати папір;
• Намалювати того, кого хочеться побити, і що – небудь зробити з цим малюнком;
• Використовувати «мішечок для криків»;
• Постукати стіл надувними молотком.

Дітям важливо навчитися « випускати» свою агресивність. 

ПОРАДИ 

Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

Які слова ти запам’ятав, якщо хочеш, можеш їх намалювати, або просто скажи їх вголос.

Гра «Скажи навпаки» (розвиток логічного мислення)

Називається слово, протилежне за значенням. Виграє той, хто жодного разу не помилився.

Білий-чорний        День-ніч

       Довгий-короткий        Літо-зима

          Широкий-вузький      Сонце-місяць

             Низький-високий       Лисиця-заєць…