‘Медична сторінка’

ОПУБЛІКОВАНА МІНІСТЕРСТВОМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ГРІ – це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів.

Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передачі вірусу грипу – повітряно-крапельний.

Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

 

Профілактика захворювань.

Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРІ та ГРЗ.

Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

•  повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;
• загартовування та часте провітрювання приміщень;
• вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

 Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

•  Часто мити руки з милом, особливо після відвідування;
•  Прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні;
•  Широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.

 

На що необхідно звернути увагу:

• Існують деякі особливості клінічного перебігу грипу у різних вікових групах. У дітей молодшого віку передусім можуть з’явитися симптоми нейротоксикозу (блювання, судоми) навіть на тлі субфебрильної температури тіла.

У осіб похилого віку на тлі ГРВІ загострюються серцево-судинні захворювання, активуються хронічні вогнища інфекції, що суттєво впливає на клінічні прояви грипу.

Захворювання здебільшого починається гостро, з проявів загальної інтоксикації (озноб, відчуття жару, сильний головний біль, біль в очах). Хворого турбують загальна слабкість, ломота в попереку, крижах, суглобах, м’язовий біль, порушується сон.

Привертає увагу вигляд обличчя хворого: гіперемія, одутлість, блискучі очі – загалом воно нагадує обличчя заплаканої дитини. Інкубаційний період при грипі коливається від декількох годин до 3 діб.

•  Здебільшого на другу добу хвороби з’являється сухий кашель, починає турбувати біль у грудях. На 3-5 добу кашель м’якшає, з’являється незначна кількість слизового мокротиння. Носове дихання порушене через набряк слизової оболонки.
•  Вже в перші години температура тіла може сягати 39-40°С, утримуватись на такому рівні 2-3 доби. Проте, якщо в подальшому гарячка продовжується або розвивається її друга хвиля (загалом триває довше 5-7 діб), це свідчить про розвиток бактеріальних ускладнень.
•  Лікування ГРВІ та грипу є складною проблемою, тому його має визначати лікар. Не потрібно займатись самолікуванням, це небезпечно!

 

При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

 

Джерело: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20091029_1.html

Міністерство охорони здоров’я України

Підготувала: старша медсестра Ліфіренко В.Д.

Ротавірусне захворювання – гостра вірусна хвороба, яка характеризується симптомами загальної інтоксикації, ураженням шлунково-кишкового тракту, дегідратацією.

Епідеміологія. За частотою ротавірусні захворювання стоять на другому місці після ГРЗ. Хворіють частіше діти в віці 9-12 місяців, але можуть хворіти і діти шкільного віку, рідше дорослі. Збудник відноситься до роду Rotavirus, стійкий у зовнішньому середовищі. Джерело інфекції – людина. Вірус виділяється з калом протягом 3 тижнів, частіше протягом 7-8 днів від початку хвороби. Зараження відбувається фекально-оральним шляхом. Повітряно-крапельний механізм передачі інфекції недоведений. Про широке розповсюдження інфекції свідчить наявність специфічних антитіл у дітей 2 – З-х річного віку (до 90%).

 

Патогенез. Інфікується людина аліментарним шляхом. Розмноження і накопичення ротавіруса відбувається переважно у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту (в епітелії дванадцятипалої кишки).

Ротавірусна інфекція часто співпадає з іншими вірусними (адено- і корановірусні) і бактеріальними (ешеріхіози, шигелльози, сальмонельози) захворюваннями.

 

Клініка. Інкубаційний період продовжується від 15 годин до 7 днів (частіше 1-2 дні). Захворювання починається гостро. Вираженої лихоманки зазвичай не буває. Характерно: рідкий водянистий стул без домішок слизу і крови. У половини хворих відзначається блювання. У дорослих на фоні помірно вираженої інтоксикації і субфебрильної t° з’являється біль в епігастральній області, блювання і пронос.

У всіх хворих спостерігається сильний водянистий стул з різким запахом, іноді нагадує випорожнення при холері (білуваті). При такому характері стулу може розвинутися зневоднення. При пальпації живота відмічається біль в епігастральній і пупочній областях, грубе урчання в правій півздовшній області. Ускладнень при ротавірусному захворюванні немає.

 

Профілактика.

1. Хворі ізолюються на 10-15 днів в інфекційне відділення.

2. Накладається карантин на групу на 7 днів.

3. Проводиться заключна і поточна дезінфекція з використанням деззасобів.

4. Під час ранкового прийому проводиться опитування батьків про стан дитини (характер стулу, тошнота, блювання, тощо).

5. Щоденний контроль за t° дитини, характером стулу з позначкою в журналі.

6. Дотримання правил особистої гігієни.

7. Якісне миття овочів та фруктів з обов’язковим ошпарюванням окропом.

8. Всі продукти, які надходять в ДДЗ, повинні відповідати сертифікату якості, котрий додається.

9.  Дотримуватись правил технології приготування їжі.

10. Підпис в журналі здоров’я працівників харчоблоку, помічників вихователя і вихователів про свій стан здоров’я і членів сім’ї.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

 

Підготувала: старша медична сестра Ліфіренко В.Д.

Готуючи дитину до школи, ні в якому разі не забувайте про таке важливе питання, як здоров’я дитини. Перше, на що необхідно звернути особливу увагу – це на імунітет дитини. Як правило, дошкільні освітні установи приділяють цьому пильну увагу: загартування, фізична культура, культурно-гігієнічні навички, вакцинація тощо. У тому ж випадку, якщо дитина перебуває вдома і дитячий садок не відвідує, всі ці турботи цілком і повністю ляжуть на плечі батьків.

По-перше, стежте за способом життя своєї дитини. Для дітей набагато корисніше якнайбільше перебувати на свіжому відпочинку, ніж сидіти біля телевізора або грати на комп’ютері. Звичайно ж, не варто повністю позбавляти дитину улюблених розваг, але обмежити їх необхідно. І для того, щоб не було заперечень і образ, батькам доведеться разом з дитиною вибиратися на прогулянки. Повірте, це не тільки принесе користь і вам, і дитині, але і в значній мірі зміцнить ваші стосунки.

 Зверніть увагу і на раціон харчування дитини. Частіше купуйте дитині фрукти – в них міститься величезна незамінним речовин – вітамінів, мінералів, мікро-і макроелементів. І не забувайте про банани – вони вважаються незамінною їжею для роботи мозку. Додатково варто подавати дитині якісь полівітамінні комплекси. Попросіть свого лікаря допомогти підібрати саме той препарат, який оптимально підійде для вашої дитини.

Не забувайте і про щеплення – саме в 6 – 7 років по національному графіку вакцинації дітей проводиться цілий блок.

ПОРАДИ  БАТЬКАМ

Підготувала: медична сестра ЛФК Тарасюк Н.А.

    Діти, які страдають ДЦП, у більшості випадків не вміють плавно та глибоко дихати. Дихання у них частіш за все поверхове, не ритмічне, приривчасте, з затримкою видиху. Ці відхилення від норми у стані дихального апарату здійснюють негативний вплив на розвиток мови, нормалізацію працездатності, появу мимовільних рухів та обмін речовин в організмі.

    Правильне глибоке дихання сприяє зниженню тонусу спастично напружених м’язів, в тому числі і м’язів грудної клітини, збільшуючи тим самим надходження кисню в організм дитини. Тому навчанню дитини правильному диханню треба приділити особливу увагу.

Починати треба з навчання активного видиху:

• Сидячі або лежачи, подмухати на султанчик, на прапорець, виготовлений з паперу, тканини.
• Подути на паперовий вітряк.
• Через трубочку (гумову або пластмасову) подути на ватні кульки. Ускладнити вправу можна за рахунок збільшення відстані (чим далі предмет, тим сильніший потрібен видих).
• Дути на мильну воду крізь трубочку, роблячи багато дрібних бульбашок, потім – одна велика бульбашка.
• Надувати легкі гумові іграшки (підраховуючи
• кількість видихів, які були потрібні при надуванні).
• Виконувати видих з промовлянням шиплячих звуків.
• Дути в дудочку.
• Повільне проспівування голосних звуків.
• Тривалий видих через рот крізь соломинку у воду як найдовше з метою здійняти багато бульбушок.

     Після того, як дитина навчиться виконувати видих та вдих, треба вчити її узгоджувати дихання з рухами.

     Шановні батьки!

Пропонуємо вам декілька вправ, використовуючи які ви розвинете фізіологічне та мовленнєве дихання вашої дитини.

Вправи, де видих виконується з промовлянням звуків: «Маятник», «Гуси летять», «Жучок», «Гуси шиплять», «Рубаємо дрова», «Насос», «Паровоз», «Каша кипить», «Годинник» тощо.   

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: старша медсестра Ліфіренко В.Д. 

 

       Саме батьки відповідають за життя та здоров’я дитини. Отже, ви маєте знати симптоми, за яких необхідна невідкладна консультація лікаря. Якщо такі симптоми виникли у дитини, не слід сподіватися, що все мине саме собою, — ліпше звернутися до лікаря по допомогу.

      Зауважте, що залежно від показань термометра розрізняють температуру:

• субнормальну — нижче 36,0 °С;
• нормальну — 36,1…37,0 °С;
• субфебрильну — 37,1…38,0 °С;
• фебрильну — вище 38,1 °С.

 

|Симптоми, за яких слід звернутися до лікаря:                               

• Підвищення температури вище 39,0 °С.
• Субфебрильна температура тримається більше трьох діб.
• Субфебрильна або фебрильна температура за відсутності респіраторних симптомів — кашлю, нежитю тощо. Причиною можуть бути не респіратор­ні захворювання — гострий отит, інфекція сечовивідних шляхів, менінгіт тощо.
• Підвищення температури супроводжується блюванням.
• Значно виражені та раптові в’ялість, зниження апетиту чи, навпаки, рухли­ве збудження дитини.
• Порушення свідомості — дезорієнтація в часі й просторі.
• Порушення периферійного кровообігу: бліда, мармурова шкіра, холодні долоні та підошви.

 

          Насамперед дитині необхідно надати першу долікарську допомогу у таких ви­падках:

• удушення або потрапляння стороннього предмета в організм дитини;
• переохолодження або відмороження; є тепловий удар або опік;
• травмування — поранення, перелом, вивих тощо;
• кровотеча;
• порушення дихання та серцево-судинної діяльності тощо. Коли стан дитини нормалізовано, обов’язково слід звернутися до лікаря за кон­сультацією, щоб визначити тяжкість наслідків для здоров’я.

     Якщо ви не можете впоратися із ситуацією самотужки, а стан дитини швидко погіршується, терміново викликайте швидку.

 

Джерело: журнал «Медична сестра дошкільного закладу»