Категорії
КАЛЕНДАР ЗАПИСІВ
Грудень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

‘Банк інновацій’

postheadericon «РОЗВИВАЄМО ДІТЕЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ТІКО-КОНСТРУКТОРА»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

«Діти  охоче завжди чим-небудь займаються.

Це дуже корисно, а тому не тільки не слід цьому заважати,

а й  потрібно вживати заходів до того,

щоб завжди у них було що робити». 
Я. А. Коменський

 

Коли весь сучасний світ робить ставку на інноваційні технології, сфера освіти також не може залишатися осторонь від цього. Все більше традиційні способи передачі інформації поступаються місцем використанню технологій діяльнісного типу. Сьогодні вихователю необхідно так вибудовувати освітню діяльність з дітьми, щоб кожна дитина активно і захоплено займалася; щоб ця діяльність сприяла розвитку у дітей творчих, конструктивних  і логіко-математичних здібностей, допитливості, глибокого пізнавального інтересу до навколишнього. І інструментом саме такого розвитку дітей є «ТІКО»-конструктор для площинного і об’ємного моделювання.

«ТІКО» – це Трансформований Ігровий Конструктор для Освіти дошкільників. Він являє собою набір яскравих площинних фігур з пластмаси, які шарнірно з’єднуються між собою. В результаті для дитини стає наочним процес переходу з площини в простір, від розгортки – до об’ємної фігури і назад. Усередині великих фігур конструктора є отвори, які при зборі ігрових форм виступають в ролі «віконця», «двері», «ока». Сконструювати можна безліч ігрових фігур: від доріжки і забору до меблів, котеджу, ракети, корабля, восьминога, сніговика і т.п.

У грі з конструктором ТІКО дитина вивчає не тільки назви і вигляд площинних фігур (трикутники рівносторонні, рівнобедрені і прямокутні, квадрати, прямокутники, ромби, паралелограми, трапеції, п’ятикутник, шестикутники і восьмикутники), малюкові відкривається світ призм, пірамід, зірок Кеплера.

Для дитини важливо, щоб результати її творчої діяльності можна було наочно продемонструвати: це підвищує самооцінку і позитивно впливає на мотивацію до діяльності, до пізнання. Конструктор ТІКО створює для цього найсприятливіші можливості. Вже через 2-3 місяці навчання вихованці створюють конструкції на різну тематику, які можна об’єднати в ефектну масштабну експозицію.

Основним девізом ТІКО є: «Вчимося, граючи».

Що розвиває конструктор ТІКО?

Ттворчі вміння
І – інтелектуальні вміння
К – комунікативні навички
О – організаційні та оціночні вміння

 В чому ж новизна цієї технології?

Новизна технології  – посилення реалізованої основної освітньої програми «Дитина» (та інших програм) в аспекті логіко-математичного розвитку і конструктивно-модельної діяльності за рахунок використання в роботі в освітньому процесі нових форм, методів і прийомів педагогічної роботи на основі конструктора ТІКО.

З’єднання деталей ТІКО

Деталі ТІКО мають дві сторони, одна шорстка, інша гладка. ТІКО – деталі з’єднуємо шорсткою стороною назовні, гладкою стороною всередину, розташувавши їх приблизно під кутом 60-90 градусів
по відношенню один до одного. Розташування сполучних елементів ТІКО – деталей – кулька під дугою; дугу накладаємо на кульку, злегка натискаємо і «шарнірний замок» застібається.

В яких видах діяльності використовується конструктор ТІКО?

Використання конструктора ТІКО може бути в дитячому саду в рамках: колективної освітньої діяльності, проектної діяльності, гри-драматизації, вільної діяльності, сюжетно-рольової гри і у всіх видах діяльності.
Діти грають з усім, що потрапляє їм в руки, тому їм потрібні для ігор безпечні і міцні речі, і конструктори ТІКО дають їм можливість для експериментування і самовираження
Захоплені в процес моделювання та конструювання, діти не помічають, як в грі педагогом реалізуються виховні та освітні завдання.

Види конструктора ТІКО для дошкільників. 

1. Фантазер.  

2. Геометрія.                                                                                   

3. Архимед.

4. Граматика.

5. Азбука.

6. Англійська мова.

7. Арифметика.

8. Шари.

9. Малюк.                                                                                   

10. Тематичний набір «Пінгвін».

11. Тематичний набір «Ракетний крейсер».

12. Логопедична скриня.

13. Колесо.                                                                                 

Використовуючи конструктор ТІКО у власній діяльності, діти успішно оволодівають основними прийомами розумової діяльності, орієнтуються на площині і в просторі, спілкуються, працюють в групі, в колективі, конструюють вироби як площинні, так і об’ємні, захоплюються самостійною технічною творчістю.

postheadericon ВИКОРИСТАННЯ КІЛЕЦЬ ЛУЛЛІЯ В НЕТРАДИЦІЙНІЙ РОБОТІ З КАЗКОЮ (ТРВЗ)

(НЕТРАДИЦІЙНА РОБОТА З КАЗКОЮ ЗА ТЕХНОЛОГІЄЮ ТРВЗ, З ДОСВІДУ РОБОТИ ЗДО)

 77864145_01ded5e01cfb

     В роботі із казкою зручніше використовувати 2 кільця Лулія, а кількість секторів залежить від складності завдання та від віку дітей, їх досвіду. Я пропонує використовувати кільця в такому поєднанні:

1. КАЗКА – ГЕРОЙ 

    На одному кільці – герої казок, а на іншому – характерні ілюстрації до тих казок. Наприклад: Дід б є яйце – курочка; Дід тягне ріпку – собачка; півник з колоском – мишенята; рукавичка – кабан та інше. Для старших дітей можна запропонувати переплутати героїв та казки і спробувати розказати казку з новим героєм.

2. ХТО З КИМ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ В КАЗЦІ

   На обох кільцях розташовані герої казок. Діти з’єднують героїв та називають казку, або кілька казок, де вони зустрічаються і за якими обставинами.

Наприклад: півник – котик; Червона Шапочка – вовк; мишенята – півник; заєць – лисичка; лисичка – журавель; вовк – козенята і т. п. Старші діти навмання переплутують героїв, та намагаються скласти нову казку, або пояснюють, як змінився сюжет з появою нового героя.

3. ХТО ЩО ЗАГУБИВ

На одному кільці – герой із казки, на іншому – якась річ, що належить цьому герою. Наприклад: Попелюшка – черевичок; півник – колосок; курочка – яєчко; Буратіно – золотий ключик; дівчинка – червона шапочка; Телесик – човник,

дід – рукавичка; кошик з пиріжками – ведмідь, глечик – лисичка і журавель;

гуслі – котик. Діти знаходять загублені речі героями, повертають їх і називають казку. В подальшій роботі загублені речі пропонується дати героям інших казок. Діти повинні запропонувати, як новий герой зміг би використати ту чи іншу річ, яка йому не належала. Червона Шапочка, наприклад, могла б яєчко подарувати бабусі, а та, вивести з нього півника, щоб не було скучно. Телесик міг би розважати бабусю з дідусем грою на гуслях, або заробляти грою, щоб прогодувати їх.  

 4. КАЗКОВІ ПРЕДМЕТИ – АНАЛОГИ В СУЧАСНОМУ ЖИТТІ

   Клубочок ниток – компас; ковер – літак – вертоліт; черевики – скороходи – потяг; чарівне дзеркало – телевізор; гуслі самогуди – магнітофон; ступа – літак; перо – ліхтарик.

Діти підбирають пари за функціональністю. Пропонується дітям розказати казку, замінивши казкові предмети на сучасні. Також можна запропонувати розповісти про сучасне життя з казковими предметами.

 5. ГЕРОЇ – ЕМОЦІЇ

На одному кільці – колобок, лисичка, заєць, дід з бабою, півник, Червона Шапочка. На другому – емоції: радості, суму, здивуванню, страху,  – в залежності від віку і кількості вивчених емоцій.

 Діти з’єднують героя казки з емоцією та пояснюють, в якій казці, при яких обставинах герой має такий настрій і чому. Потім змінюють настрій героя і розповідають казку, коли колобок зустрічає наляканого зайця або добру лисичку.

6. ГЕРОЇ – РИСИ ХАРАКТЕРУ

 На одному кільці – герої казок, які часто зустрічаються в казках (лисичка, заєць…) з різними характерами: добрий, сором язливий, боягуз, рішучий, хитрий, злий, на іншому – казки. Необхідно розповісти казку з героєм із заданою рисою характеру.  

7. БУДИНОЧКИ – КАЗКОВІ ГЕРОЇ

  На одному кільці – казкові будиночки: рукавичка, заяча хатка, теремок, кицькин дім, будиночки 3-х поросят, крижана хатка. На іншому – герої казок. Запропонувати поміняти будиночки героям і пояснити, чим це буде добре, а чим погано для цього героя. Наприклад: трьом поросятам зручно буде жити в теремку, бо буде просторо і всі разом. У лисички будиночок-рукавичка не розтане, у кішки в крижаній хатці не буде пожежі.

 

postheadericon СУЧАСНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Інноваційні технологіїце комплекс форм та методів навчання, виховання та управління, які відповідають сучасним вимогам, є новаторськими та оригінальними.

 

 

 

 

Принципи сучасних інноваційних технологій

  1. Доцільність
  2. Взаємодія навчання та виховання
  3. Орієнтація на співпрацю
  4. Особистісно-зорієнтований підхід
  5. Використання різноманітних форм та методів

Мета інноваційних технологій:

  • Мотивувати до навчання
  • Зробити навчальний процес цікавим для дітей
  • Навчати працювати діалогічного, тобто в активній взаємодії з іншими Розвивати здатність до рефлексії та самооцінки
  • Стимулювати ініціативу
  • Розвивати творчі здібності
  • Створити умови для самореалізації кожної особистості
  • Формувати компетенції, а не лише допомогти дошкільникам здобути знання

Інноваційні технології у роботі вихователя:

  • Особистісно орієнтоване навчання.
  • Технологія гуманізації освітнього процесу.
  • Методика навчання дітей читанню Миколи Зайцева.
  • Технологія розвивального навчання та виховання Данила Ельконіна.
  • Педагогіка Марії Монтессорі.
  • Психолого-педагогічне проектування.
  • Технологія інтегрованого навчання та виховання.
  • Логічні блоки Дьєнеша.
  • Технологія раннього інтенсивного навчання грамоті.
  • Нетрадиційні підходи до завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку.
  • Методика раннього розвитку Глена Домана.
  • Ігрові технології.
  • Інтерактивні технології.
  • Інформаційно-комунікаційні технології.
  • Здоров’язбережувальні технології.
  • Інноваційні форми роботи з дітьми.
  • Нетрадиційні форми занять (комбіновані, інтегровані, проект).
  • Нестандартні заняття (мандрівки, години ввічливості, уроки милування природою, заняття-пошук, заняття-казка, заняття-тренінг).
  • Нетрадиційні свята та інсценізації.
  • Оздоровчі заходи (піші прогулянки, сміхотерапія, пальчикова гімнастика).

Як впроваджувати інноваційні технології:

  • Сформулюйте мету, якої ви хочете досягти за допомогою технології
  • Виберіть оптимальну технологію
  • Ознайомтесь з особливостями обраної форми роботи
  • Опрацюйте публікації та матеріали колег, які мають досвід використання потрібних методів
  • Осмисліть набуту інформацію
  • Створіть необхідні умови для використання технології
  • Використайте обрану технологію
  • Проаналізуйте, чи досягли очікуваних результатів та що потрібно вдосконалити
  • Інноваційні технології можна використовувати в різних ситуаціях.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1614-z-chogo-pochati-vprovadjennya-nnovatsynih-tehnology-u-dityachomu-sadku?utm_source=letternews&utm_medium=letter&utm_campaign=

letternews_2019.03.12_rnvp_readers_79274&mailsys=ss&error=1

postheadericon ГУМАНІСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ВИХОВАННЯ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

0_17f03f_637

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

   Після глибокого вивчення спадщини В.О.Сухомлинського його принцип гуманізму можна уявити як струнку систему. Ця система включає систему блоків, кожен з яких – це вимоги до діяльності вчителя:

1.     Систематичне піклування про всебічний розвиток дитини.

2.     Любов до дітей і кожної окремої дитини.

3.     Повага до дитини, вміння бачити в кожній людині особистість.

4.     Віра в дитину як запорука педагогічного успіху.

5.     Глибоке знання дитини.

6.     Розуміння дитини – педагогічна емпатія.

7.     Бережливе ставлення до духовного світу і природи дитини.

8.     Вміння розвивати у дитини почуття власної гідності.

9.     Вміння включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей.

10.   Бути другом, мудрим радником дитини.

    Василь Олександрович Сухомлинський вчив педагогів створювати організовану систему впливів на вихованців, яка сприяє всебічному розвитку дитини, побудована на принципах гуманізму. Він підкреслював, що “педагогічний ефект кожного впливу на особистість залежить від того, наскільки продумані, цілеспрямовані, ефективні інші засоби впливу”. Методика гуманістичного виховання у Василя Сухомлинського являє собою систему органічно поєднаних різноманітних способів, методів, прийомів впливу на вихованців, що реалізувались засобами майстерного спілкування вчителя з учнями. У Павлиської середній школі, яку ще за життя педагога (1948-1970 рр.) називали школою-лабораторією педагогічної думки і практики виховання, поступово створювалась та відшліфовувалася струнка методика гуманістичного виховання, що містить такі найголовніші методи:

  • Виховання словом: роз’яснення вчителем моральних понять, цінностей, норм, правил гуманної поведінки; етичні бесіди; словесне виявлення довіри і недовіри; навіювання; переконання, роздуми; створення казкових образів гуманної поведінки і взаємовідносин тощо.
  •  Виховання прикладом: відношення до людей, навколишнього світу, природи, України, людства.
  •  Система методів організації діяльності і формування досвіду гуманної поведінки дітей:вправлення (добрі справи); організація спеціальних педагогічних ситуацій; доручення; спонукання до творчо корисної діяльності; створення ситуації успіху тощо.
  • Стимулювання й оцінювання вчинків, поведінки, діяльності: похвала, заохочення, примус, осудження, недовіра, нагляд, заборона, обмеження, моральна підтримка та інші.
  • Самовиховання, саморозвиток учнів як вершина, мета виховання.

   Одну з мудрих педагогічних статей Сухомлинський назвав “Не бійтесь бути ласкавими”. У ній він з болем відмічав, що дуже часто в сім’ї та школі звучить неласкаве, байдуже, часом – грубе слово, що ранить душу дитини, робить її байдужою до будь-якого прояву людяності. Підвищений тон голосу у спілкуванні з дітьми створює нервову напругу, виснажує нерви. Діти можуть звикнути до цього. Тоді у дитини притупляються почуття, зникає сердечна чутливість, а сам педагог назавжди втрачає ті найважливіші нюанси, тони, півтони емоційної чуттєвості, які саме і роблять людину Людиною.

      В.Сухомлинським  було розроблено гуманістичні принципи педагогіки:

1. Пізнання багатогранності дитини.

2. Віри в її неповторність і талановитість.

3. Визнання природного оптимізму дитини.

4. Обережного звернення до її душі й розуму.

5. Захисту багатства людської природи в дитячій душі.

6. Виховання в учнів самоповаги.

7. Утвердження краси в природі і в людині.

     Для сучасного педагога  мають велику цінність методичні поради великого педагога щодо шляхів виховання гуманістичної культури дітей, підлітків, напрямів практичної естетичної роботи з учнями, формування духовного світу людини. Ідеалом учителя сучасної школи повинен бути той взірець вихователя, яким був сам В. Сухомлинський і якого він бачив у своїх мріях. 

Головними рисами такого вихователя – гуманіста є :

  • Мудрі любов і влада педагога над розумом і душею дитини.
  • Багатство думки, висока загальна культура.
  • Спільні з дитиною погляди на життя, людину як найвищу цінність.
  • Здатність зцілення душевних ран дитини.
  • Ніжне, ласкаве ставлення до дитини.

     “Вчительська професія, – писав В.Сухомлинський, – це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Чудова риса – постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих корінь, які живлять покликання до педагогічної праці”.

 7363_1_

postheadericon НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ ПО М.М. ЗАЙЦЕВУ

toddler-stock-photo-stock-images-bigstock-xeKuih-clipart

Нам не потрібна абетка

 Спостерігаючи за дітьми, за тим, як вони осягають грамоту, Микола Зайцев прийшов до наступних  висновків.

  1. Щоб навчитися читати, не обов’язково знати назви букв.

 Поширене явище: мама купила абетку, дитина вивчила букви, а читати не може. Слова у неї не клеяться.

 “Азбука шкідлива”, – стверджує Микола Олександрович. В абетці на кожну букву дана картинка: А – арбуз, Б – бегемот і т.д. Малюк запам’ятає і букву, і картинку, але як потім пояснити йому, що зебра – арбуз – єхидна – чапля, що мелькають в його свідомості, повинні утворити слово “заєць”. І навіть, якщо дитина вчила літери не по абетці, що ускладнює запам’ятовування назв букв, їй все одно складно відразу зміркувати, що Б і А перетворюються в склад БА. Саме тому вчителі змушений йти на різні хитрощі, щоб показати, як дві літери зливаються в склад.

2. По складах читати складно.

 В українській і російській мовах до складу може входити від 1 до 10 букв. Зустрінеться в тексті таке прізвище, як Пфельдрт або Мкртчян, – не відразу прочитаєш, але ж склад-то один. Звичайно, такі складні слова малюкові читати не потрібно, але навіть просте, складається з одного складу слово “сплеск” викличе у читає по складах дитини певні труднощі.

3. Людина спочатку вчиться писати, а потім читати.

Дитині легше йти до читання через письмо. Як і дорослому при вивченні нової мови. За умови, звичайно, що під письмом ми розуміємо не «шкрябання ручкою в зошиті”, а перетворення звуків в знаки, а під читанням, відповідно, перетворення знаків в звуки. Тому, якщо ви коли-небудь намагалися навчити дитину дізнаватися найрідніші слова і писали на асфальті або на папері “мама”, “тато”, “бабуся”, “дідусь”, “Саша”, а потім запитували: “Де тато А де бабуся? А де твоє ім’я?”, то дитина не читала, а саме писала. Ваші звуки перетворювала в вами ж написані знаки.

Альтернатива  – склади

 Як же тоді навчити малюка читати, раз букви і склади лише заплутують його і віддаляють момент освоєння читання?

Основною одиницею мови у Зайцева є не звук, буква, а склад.

 Склад – це пара з приголосної і голосної, або з приголосної і твердого або м’якого знака, або ж навіть одна буква. Наприклад, СО-БА-КА, ПА-РО-ВО-3, ЛЕ-ЛЕ-КА і т. д. Складовий принцип читання – основа Зайцівського методу навчання дітей читання.

Чому саме склад?

“Все, що ми вимовляємо, це комбінації з пари голосний-приголосний, – пояснює Микола Олександрович. – За приголосним обов’язково слідує голосний звук Він може не позначатися на письмі, але він є”. Наші предки відчували це і ставили “ять” в кінці іменників, що закінчуються на приголосний. Вимовте, наприклад, слово: “о-а-зис”, тримаючи руку на горлі, і ви відчуєте зусилля зв’язок перед “про” і перед “а”, або за термінологією Зайцева – “м’язове зусилля мовного апарату”. Це саме зусилля і є склад.

Склади на кубиках

Склади малюк бачить не в книзі, не на картках, а на кубиках. Це принциповий момент системи Зайцева.

Чому Кубики?

Читання вимагає роботи аналітичного мислення (літери – абстрактні значки, мозок перетворює їх в звуки, з яких синтезує слова), яке починає формуватися лише до школи. Тому-то ми і наші батьки саме в цьому віці починали вчитися читати.
Відсутність аналітичного мислення компенсується у дитини загостреним сприйняттям сигналів, які поставляють йому органи почуттів. Тому Микола Олександрович Зайцев зробив ставку на зір, слух і тактильні відчуття. Він написав склади на гранях кубиків. Кубики він зробив різними за кольором, розміром і звуком, який вони видають, тому кожен раз при зверненні до них включаються різні канали сприйняття. Це допомагає дітям саме відчути, а не зрозуміти різницю між голосними і приголосними, дзвінкими і м’якими.
 

 Користуючись цими кубиками, дитина складає слова і починає їх читати. Ідея Зайцева проста: що добре показати, про те не треба довго розповідати (краще один раз побачити). Дітям треба спочатку цікаво показати предмет вивчення, дати в нього пограти, а потім вже підвести визначення. Так дотримується святий закон навчання: від конкретно-образного через наочно-дієве до словесно-логічного.

Які бувають кубики?

 
 У наборі “Кубики Зайцева” 52 кубика (сім з них повторюються, щоб будувати слова ПА-ПА, МА-МА, ДЯ-ДЯ і подібні, які найбільш близькі дитині, особливо на перших порах). Кубики поділяються на великі і маленькі, одинарні та подвійні, золоті, залізно-золоті, дерев’яно-золоті. Є один білий кубик з розділовими знаками. Також кубики розрізняються за кольором.

  •  Великі – це кубики з твердими складами.
  •  Маленькі – кубики з м’якими складами.

 Втім, з визначенням “м’який-твердий” Микола Олександрович рішуче не згоден: що тут твердого та м’якого? А ось велика і маленька є! Порівняйте, як розкривається рот, коли ви говорите БА або БЯ.

 Великі і маленькі кубики бувають різних кольорів і з різними наповнювачами.

 Подвійні – це склеєні між собою кубики, з приголосними, які поєднуються – “дружать” – не з усіма голосними. Наприклад, Ж (жь) жа-ЖО (Ж) -ЖУ-Жи-ШЕ. Такі варіанти, як “жи”, “ши”, “чя”, “щя”, просто виключені.

  •  Залізні – кубики з дзвінкими складами.
  •  Дерев’яні кубики – з приглушеним складами.
  •  Золоті – кубики з голосними.
  •  Залізно-дерев’яні – використовують для складів, що мають тверді знаки.
  •  Дерев’яно-золоті – для складів з м’якими знаками.
  •   Білий кубик використовується для позначення знаків пунктуації.

  Букви на кубиках пишуться різним кольором:

  •  голосні – блакитним;
  •  приголосні – синім;
  •  твердий і м’який знак – зеленим.

 
 Багатьох педагогів і батьків бентежить таке забарвлення, адже в школі прийняте зовсім інше: приголосні синього або зеленого кольору, голосні – червоного. А значить, малюка доведеться переучувати. Однак автор методу стверджує, що відхід від червоно-синьо-зелених сполучень дозволяє уникнути колірної “роздертості” слів, і тому діти відразу починають читати побіжно, без запинок.

 

7363_1_

Погода в нашому місті
Архіви публікацій

СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ

             ТЕЛ. № 2-12-82

Національна дитяча “гаряча” лінія (0800500225 або 772 з мобільного) та Національна дитяча “гаряча” лінія з попередження домашнього насильства (0800500335 або 386 з мобільного)

uSocial
Social