‘Особливі діти – особлива увага’

Шановні батьки або особи, які  їх замінюють!

Закон України «Про дошкільну освіту», передбачає, що батьки несуть відповідальність перед суспільством і державою за здобуття дітьми дошкільної освіти (ст. 9 п.4), за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності (ст.8 п.3).

Пропонуємо Вам цю статтю, з якої Ви можете дізнатися про те, що потрібно робити у разі виявлення фахівцями закладу дошкільної освіти у дитини труднощів у засвоєнні Базового компоненту дошкільної освіти.

 ПОРАДИ БАТЬКАМ

Підготувала: вчитель-дефектолог Швабська Т.М.

     Особливістю гіподинамічної дитини є недостатня активність кори головного мозку. Тому батьки повинні компенсува­ти цю стимуляцію зовнішнім впливом.

    На дитину не можна кричати, постій­но смикати, її слід зацікавити. Саме інтерес має виступати тим зовніш­нім впливом, який стимулюватиме дитину.

    Для гіподинамічного дошкільника важливим є інтелектуальне стимулю­вання. Це можуть бути настільні ігри, конструювання, ліплення.

    Дуже важливо розвивати віру дити­ни в себе. Завдання, яке ставите перед нею: конструювання виробу, переказу­вання прочитаного, вивчення вірша, во­на має сприймати таким, з яким може успішно впоратися. Під час виконання завдання дорослий має вчасно надати допомогу, помітити і відзначити навіть незначний успіх, закріплюючи у такий спосіб віру сина чи доньки у власні сили.

   Батькам потрібно пам’ятати, що у вихованні дитини з гіподинамічними проявами вагомим психотравматичним чинником є порівняння її з кимось іншим, який дають як зразок. Окрім низької самооцінки, воно є підґрунтям для формування у майбутньому за­здрості, егоцентризму і тривожного очікування оцінки взагалі, особливо на свою адресу.

    Гіподинамічну дитину необхідно роз­вивати фізично. І для дівчинки і для хлоп­чика це може бути заняття у танцюваль­ному гуртку. Спірним є питання — чи від­давати дитину в спортивну секцію? Адже через свою незграбність вона постійно буде об’єктом глузувань однолітків.

   До фізичних зусиль, розвитку швидкої реак­ції її може спонукати дорослий. Він пови­нен діяти так, щоб дитина змушена була встигати за ним. Це можуть бути різно­манітні ігри з м’ячем. Важливо, щоб темп гри був посильний для неї. Темп може зумовлюватися самим характером гри, наприклад футбол, хокей — для хлопчика, скакалка — для дівчинки.

   У вихованні гіподинамічної дитини важливо розвивати вправність, координованість рухів. Якщо у неї зайва вага, намагайтеся її зменшити. Зробіть все, щоб дитина не стала об’єктом глузувань і у неї не виникало відчуття власної неспроможності (підґрунтя для неврозу).

   Підбадьорювання, доброзичливе ста­влення у процесі виконання інтелекту­альних завдань, позитивно впливає на розвиток особистості такої дитини.

  Корекційне виховання гіподина­мічної дитини  —  довготривалий процес.

     Як тільки батьки побачать, що малюк млявий, малорухливий, загальмований, його треба терпляче спонукати до інтелектуальної і фі­зичної активності, розвивати впев­неність, віру в себе. Обов’язковим є консультування з дитячим психоневрологом.

Підготувала: вчитель-дефектолог Швабська Т.М.

1. Розглядайте книжки з цифрами, читати казки, оповідання, віршики, в назвах яких зустрічаються цифри (Наприклад, «Вовк і семеро козенят», «Три ведмеді», «Троє поросят» тощо) і викладайте кількість формами Нумікону.

2. Підбирайте або придумуйте ігри з цифрами та числами, перераховуючи предмети і підсумовуючи результати формами Нумікону.

3. Виліплюйте з пластиліну, піску чи глини цифри, щоб полегшити запам’ятовування дитиною графічного образу цифр.

4. Обговорюйте з дитиною числа, які мають для неї особливе значення (наприклад, вік, кількість членів сім’ї, номер будинку, квартири тощо), викладаючи кількість і цифри із форм Нумікону.

5. Розмальовуйте великі цифри олівцем по контуру, заштриховуйте, викладайте за допомогою шнурка, заповнюйте цифри ґудзиками, намистинками, крупами, квасолинами, камінчиками тощо.

6. Співвідносьте число та кількість, коли накриваєте стіл до обіду: кількість тарілок, виделок, ложок з кількістю людей.

7. Повісте у кімнаті дитини гірлянду з карточок, на яких намальовані цифри і відповідна кількість предметів на кожній з них та доповніть їх формами Нумікону.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Пропонуємо Вам інформацію для ознайомлення з мультисенсорною технологією Нумікон.

Дітям для вивчення арифметики.
Заняття з Нумікон підключають безліч каналів чуттєвого сприйняття дитини – слух, зір, дотик, рух і мова, що сприяє більш швидкому освоєнню матеріалу.

Дітям з порушенням розвитку.
Нумікон допомагає у вивченні математики дітям з порушеннями зору, затримкою психічного розвитку, розладами аутистичного спектру, інтелектуальними і руховими проблемами.

Дітям з синдромом Дауна.
У дітей з синдромом Дауна відносно добре розвинене зорове сприйняття, тому, перш за все, необхідно забезпечити наочність навчання.

Дітям з аутистичним спектром.
Подача навчання в ігровій формі. Дитина стає більш посидючою, зосередженою, розвивається фантазія і креативні здібності.

Дошкільним закладам.
Застосовується для індивідуального і групового навчання дітей основам математики в інклюзивних класах різних дошкільних установ.

Реабілітаційним і корекційним центрам.
Рекомендовані кожній установі для навчання дітей з особливими освітніми потребами математичних навичок.

Найпопулярніший набір! Оптимальний для занять в домашніх умовах.
Вивчення основ математики, рахунку, розуміння числа, порівняння, додавання і віднімання.

ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ І БАТЬКАМ

         Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

• Усуваючи відставання у розвитку дитини, коригуйте всю її психічну сферу.

• Мовлення, процеси пізнавальної діяль­ності (увага, сприймання, різні види пам’яті, мислення) взаємопов’язані, розвиток одних процесів відбувається на підґрунті інших, які, крім того, можуть формуватися раніше; якість їх перебігу також залежить один від одного. Ось чому тренування у запам’ятовуванні, до якого часто вдаються батьки з метою поліпшити пам’ять дитини, не прино­сить очікуваного результату, оскільки воно базується на механічній пам’яті, яка мало позначається на розумовому розвитку дитини. Те, що дитина запа­м’ятала механічно, а не усвідомила і осмислила, рідко їй знадобиться.

• Це саме стосується й уваги. Часто дитина не може зосередитися на завданні, бо не розуміє його. Отже, для розвитку пам’яті, уваги, потрібен розвиток мис­лення.

• Звичайно, мислення проходить складний шлях розвитку, і його відста­вання на якомусь етапі може негативно позначитися у подальшому на форму­ванні інших психічних процесів. Тому дуже часто корекційну роботу з дитиною слід починати із збагачення чуттєвого пізнання навколишнього світу, тобто набуття тих знань, уявлень, вражень, які у свій час дитина не отримала під час безпосереднього знайомства з пред­метами.

• Слід пам’ятати про підвищену здат­ність дитини втрачати увагу, тому під час занять з малюком потурбуйтеся, щоб довкола не було нічого такого, що могло б відволікти його увагу: зайвих речей, увімкненого телевізора чи приймача. Водночас той, хто займається з дити­ною, і сам не повинен відволікатися сто­ронніми справами; при цьому слід бути терплячим, доброзичливим, вимогли­вим до дитини. Відзначайте її найменші успіхи та заохочуйте до виконання.

• Не забувайте про згубний вплив на головний мозок дитини електромагніт­ного випромінювання, яке виникає під час роботи комп’ютера, мобільного телефону.

• Тривалий час дитина із затримкою психічного розвитку потребує допомоги дорослого. Спочатку це може бути суміс­на дія, яку дорослий виконує рукою ма­люка, а потім зразок, який він демонструє дитині. Дуже часто потреба у застосуван­ні зразка може бути досить тривалою.

• Корекційні заняття з дитиною доцільно проводити у вигляді гри, а не перетво­рювати їх на фрагмент уроку. Треба па­м’ятати, що у дошкільника, особливо із затримкою психічного розвитку, ще не сформована здатність до цілеспрямова­ного навчання, він навчається під час гри.