‘Привітання’

Щасливі люди завжди святково налаштовані, але і для них придумали свято – Міжнародний день щастя, який відзначається 20 березня. Прийняттям такого рішення людство зобов’язане ГенеральнІЙ асамблеї ООН. Члени організації запропонували в цей день проводити громадські та просвітницькі заходи.

 

Увага до питань щастя супроводжувала людство протягом всієї його історії. Про це написано і сказано так багато, що напевно окремо взятій людині не вистачить і усього її життя, щоб ознайомитися з повним переліком думок і міркувань з цього приводу. Однак, у спробі узагальнити цей величезний матеріал, цілком впевнено можна стверджувати, що питання щастя впритул стосується і моментів внутрішньої свободи людини, і зовнішніх факторів, які супроводжують її життя, таких понять як совість і честь, почуття власної гідності. І навіть взагалі може бути тісно пов’язане зі, здавалося б, зовсім незначними причинами та обставинами, які у багатьох просто можуть викликати відверту іронічну посмішку. Щастя можна легко втратити або позбутися. А його подальше здобуття або повернення може коштувати людині великих і неймовірних зусилль, забирати неабияку кількість сил та часу. 

 

Враховуючи, що прагнення до щастя є основоположною метою людства, Генеральна Асамблея ООН, за даними проекту DilovaMova.com, 28-го червня 2012-го року, на своєму 118-му пленарному засіданні прийняла відповідну резолюцію, в якій запропонувала всім державам – членам і структурам самої системи організації Об’єднаних Націй, а також і іншим регіональним і міжнародним організаціям, широкому громадянському суспільству, включаючи як неурядові організації, так і приватних осіб, відзначати Міжнародний день щастя, і постановила щорічно проводити його 20-го березня.

 

Підкреслити, що благополучне фінансове та економічне становище не гарантує людям повного щастя, прагнули ініціатори свята. Привернути увагу правителів до духовних і моральних проблем хотіла ООН. Що стосується дати, то 20 березня – це день весняного рівнодення, коли на всій Землі день і ніч практично рівні, і засновники нового свята підкреслили, що всі люди планети мають рівні права на щастя.

Підтримуючи дану ініціативу, ми щиро бажаємо всім і кожному бути щасливим! Нагадуємо, що навчитися радіти малому не так важко і під силу кожному з нас.

Щастя і радість – це брати близнюки. Задовольняючись малим набагато легше отримати більше!

Будьте щасливі, зі святом!

 

 

З наступаючим святом, любі жінки!

Посміхніться! Тане сніг,
Щастя падає до ніг,
Нині Ваш весняний день
Квітів, сонця і пісень!
Хай теплом зігріє він
Дружби радісні хвилини,
Принесе як дар любов,
Посміхайтесь знов і знов!

 

      

17 лютого — День спонтанного прояву доброти. Це свято має досить нетривалу історію. Його поява пов’язана з ініціативою міжнародних благодійних організацій, які вирішили об’єднати під гаслами доброти всіх людей планети — незалежно від їх громадянства, віросповідання та національної приналежності.

«Спробуйте бути хоча б трохи добрішими — і ви побачите, що  будете не в змозі зробити поганий вчинок»  — Конфуцій.

Святкування Дня спонтанного вияву доброти в Україні поки проводиться практично непомітно, оскільки про нього мало хто знає, але доброта як людська якість завжди високо цінувалася людьми, була і є однією їх найбільш характерних рис українського менталітету. У народних казках, піснях, билинах ми зустрічаємося з «добрими людьми», «добрими молодцями». Добра людина – та, хто безкорисливо (без вичікування майбутньої нагороди) робить правильний і гідний вибір між Добром і Злом. І головна складність цього вибору полягає в тому, що Зло не завжди абсолютно і очевидно. Воно може ховатися і під привабливою личиною. Добрим бути важко, але саме від наших щоденних вчинків залежить перемога Добра над Злом. Щоб стати добрим, треба якомога більше і частіше робити добрі справи.

Суть свята полягає в безкорисливому і безмежному прояві доброти по відношенню до всіх оточуючих. Справжня доброта, на думку організаторів цього свята, не повинна чекати похвали або подяки. Головна нагорода за доброту людини — радість інших людей.

День спонтанного прояву доброти — це привід згадати про справжні цінності нашого життя і про те, що доброта здатна зцілити від душевних мук і недуг кожного, хто її виявляє. Тому проявляти добрі наміри   у всіх своїх діях повинна постаратися кожна людина.

«Скільки в людині доброти, стільки в неї і життя» — Уолдо Емерсон.

Шановні батьки! Прочитайте дітям цей вірш!

                                                   Ти усміхнися небу,                             

                                         усім, хто біля тебе:

                                         і братику й сестричці,

                                         і сонечку й травичці.

                                         Люби усіх довкола,

                                         удома та у школі,

                                         і ця любов із Неба

                                         повернеться до тебе.

 

                                         Прощай дрібні образи

                                         і помирись одразу.

                                         Хто вміє всім прощати,

                                         сильнішим здатен стати.

                                         Твори добро, дитино,

                                         і у твоїй родині

                                         воно знайде домівку

                                         віднині і довіку.

 

 Шановні батьки і колеги!

22 січня, український народ відзначає величну дату своєї багатовікової історії – День Соборності, свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу – Українську Народну Республіку. 

Це свято щорічно відзначається в Україні з 1999 року і приурочене до дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

Проголошення об’єднання УНР і ЗУНР відбулося 22 січня 1919 року – в першу річницю IV Універсалу Української Центральної Ради (УЦР), який проголошує повну незалежність УНР.

Історія Дня Соборності України

Урочисті заходи з проголошення “Акту злуки” проходили на Софійській площі в Києві. На масовому віче посол ЗУНР Лонгин Цегельський передав грамоту Національної ради ЗУНР “Про об’єднання Західно-Української Народної Республіки з Великою Східною Україною” голові Директорії УНР Володимиру Вінниченку.

Актом об’єднання стверджувалося об’єднання двох тодішніх держав на основі українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка з тих пір ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців.

Втім, хоча об’єднання українських земель відбулося юридично і політично, державне об’єднання не відбулося. В умовах приходу до влади більшовиків військові командири ЗУНР і УНР продовжували відстоювати в першу чергу регіональні інтереси. У результаті 21 квітня 1920 голова Директорії УНР Симон Петлюра підписав “Варшавський договір”, згідно з яким ряд західних територій України відійшли до Польщі. З тих пір кордони України ще неодноразово “вирівнювалися” згідно геополітичних процесів, які періодично відбувалися, і остаточно сформувалися лише до 1954 року.

Все ж варто відзначити, що, незважаючи на свою недовговічність, проголошення Акту злуки стало могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самовизначення, становлення політичної нації. Адже він став першим за 600 років реальним кроком до об’єднання українських земель, який вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.

    Вітаємо Вас зі святом і бажаємо і надалі триматися разом!

                                     Олександр Олесь

                        ЖИВИ, УКРАЇНО!

                       Живи, Україно, живи для краси,
               Для сили, для правди, для волі!
                  Шуми, Україно, як рідні ліси,
                   Як вітер в широкому полі.