Мовленнєві проблеми дитини із загальним недорозвитком мовлення заважають її успішному навчанню, вільному спілкуванню з однолітками та дорослими. Діти, перед вступом до школи, мають вміти оперувати узагальнюючими словами, стійкими загальновживаними словосполученнями, мовлення дітей набуває образності, за кількісною та якісною характеристикою словник дитини сягає такого рівня, що вона може легко спілкуватися з дорослими та дітьми, підтримувати розмову в межах свого розуміння.

Однак діти із загальним недорозвитком мовлення мають істотні відхилення від вікових норм. Їм притаманний обмежений словниковий запас, своєрідне його використання, недостатнє засвоєння складової структури слова, що приводить до неправильного вживання дітьми слів у власному мовленні.

Залежно від індивідуальних психологічних особливостей, кожна дитина по різному ставиться до свого мовленнєвого порушення:

• дитина не переймається своїм мовленнєвим порушенням;
• соромиться свого мовлення, користується невербальними засобами спілкування – мімікою, жестами сповіщає оточенню про свої бажання та потреби;
• зовсім відмовляється спілкуватися, замкнена, має знижену самооцінку. Її позиція – ліпше постояти осторонь.

Засоби та методи, які допоможуть дитині краще мислити, запам’ятовувати, розширювати словниковий запас, формувати граматично правильне мовлення.

У роботі над лексичною стороною мовлення з дітьми із ЗНМ використовується метод моделювання – розвиток мислення, мовлення дитини за допомогою спеціальних схем, моделей. Разом з дитиною малюйте різні предмети, явища, дії, поняття за допомогою схематичних зображень. Умовними замінниками можуть бути різні символи: геометричні фігури, спрощені зображення предметів – силуети, контури, піктограми, план та умовні позначення, які в ньому використовуються. Спочатку дітей слід навчити позначати знаком один чи декілька реальних образів, відмітивши в них реальну ознаку, тобто найголовніше. Намалюйте дитині геометричні фігури, і називаючи предмети, позначте їх цими символами. Коло – це помідор, трикутник – морква, овал – огірок. Обведіть їх зображення у коло. – Де це все можна побачити? (діти висловлюють припущення: коло – це город, магазин, кошик, базар, миска). Отже коло – це…(обираєте один із варіантів відповідей). Таким чином у дітей закріплюється вміння «бачити» абстрактний образ предметів. Згодом можна замінити зображення овочів на будь які інші (меблі, тварин, квіти, дерева).

Можна скласти свою «Абетку символів» – набір умовних позначень, що будуть зрозумілі вам і вашій дитині. Користуючись символами у грі, нагадуйте дитині узагальнюючі слова, збагачуйте словник дитини словами з протилежним значенням (високий-низький, великий-маленький, широкий-вузький і т.д.).

Опанувавши «Абетку символів», вчить дітей складати речення використовуючи символи.

Складати описові розповіді за схемами. «Посуд».

1. Назва предмета посуду.

2. Колір.

3. Форма: прямокутний, овальний, квадратний, круглий, трикутний, ромбоподібний.

4. Будова (складові частини).

5. Який на дотик (з якого матеріалу виготовлений)?

6. Спосіб використання.

Для збагачення лексики дітей можна використати опорні картинки. Це дає дітям змогу міцніше та швидше запам’ятовувати певні поняття.

Ознайомлюючи з прийменниками, використовуйте символи, за допомогою яких діти швидше запам’ятають та будуть використовувати їх у своєму мовленні.

Для засвоєння дитиною способу узгодження займенників (він, вона, вони) з дієсловами використовуйте картинки із зображенням силуетів у русі. Діти танцюють (вони танцюють). Дівчина біжить (вона біжить). Хлопчик стрибає (він стрибає).

Застосовуючи прийом гри з манною крупою, також можна збагатити лексичний запас дитини. Насипте на поверхню столу манну крупу та запропонуйте дитині робити на ній відбитки долоньками, кулачками, ребрами долоньок, створюючи певний малюнок.

Намалюйте з дитиною доріжку: довгу і коротку, широку і вузьку, квітку маленьку і велику і т.д. Порівняйте їх, назвіть ці поняття, а дитина повторить, намалює ще раз. Малюючи різну кількість предметів, пограйте з дитиною у гру один і багато. (Я намалюю один м’ячик, а ти багато, або навпаки). «Витріть» малюнок, де багато предметів. «Чого не стало?» (м’ячів, яблук, олівців і т. д.). Намалюйте великі і маленькі предмети. Назвіть маленькі предмети «ласкаво»: ялиночка, грибочок … Розгляньте, а потім спробуйте зобразити на манці сліди пташок, тварин, їх вуха, хвости. Озвучте намальоване. (Хвіст чий? Заячий. Вуха чиї? Білячі, сліди чиї? Лисячі т.д.). Намалюйте великий будинок, високе дерево, маленьку квітку. – Який за величиною будинок? (будинок великий), квітка яка (маленька). Дерево за висотою яке? (високе).

Граючи таким чином з дитиною, ви не тільки розширите словниковий запас, навчите дитину граматично правильному мовленню, а й розвинете тактильно-кінетичну чутливість, дрібну моторику рук, знімете м’язове напруження, стабілізуєте емоційний стан дитини, розвинете фонематичне сприймання цікаво і захопливо.

Джерело: https://tirc.do.zt.ua/innovaczijni-pidhody-shhodo-formuvannya-leksychnoyi-storony-movlennya/