‘Привітання’

  

Якщо запитати, яке найзатишніше слово взимку, то більшість з нас не замислюючись відповість – чай! Так-так, саме чашечку ароматного гарячого чаю з лимончиком представляємо ми, коли “хрускотом” з роботи по снігу додому і саме чай (як довели вчені) більше бадьорить нас вранці, надихаючи на трудові будні.

 

Міжнародний день чаю відзначається, в основному, в країнах, які виробляють чай, таких як: Бангладеш, Непал, В’єтнам, Індонезія, Кенія, Малаві, Малайзія, Уганда, Індія і Танзанія. Перший День чаю відзначили в Нью Делі 15 грудня 2005 року, святкування дня чаю вдруге відзначали в Шрі Ланці. Святкування і, попередні їм, міжнародні конференції організовуються рухом профспілок. Взагалі цей день направлений на привернення уваги спільноти до впливу глобальної торгівлі чаєм на робочих, невеликих фермерів і споживачів.

 

Але свято також і хороший привід поговорити про чай. У Китаї цей день не відзначається, у них і без нього чайна тема крокує попереду планети всієї. Вчені, що досліджують властивості чаю, схилилися до того, що чай в класичному вигляді отримують тільки з однієї рослини – Camellia sinensis. Рослина відноситься до роду Камелія сімейства Чайні. Листя камелії використовуються для чорного і зеленого чаю, а також чаю улун. Існує ціле сімейство Чайні, але в нього входять зовсім інші трави.

 

Історія сучасного чаювання почалася з 2737 року до нашої ери, коли другий імператор Китаю Шень-нун відкрив для світу чай. Одного разу він, спостерігаючи за групою працюючих селян, кип’ятив воду для пиття, і листочки з рослини, з якою він стояв рядом, впали в його казанок з гарячою водою і пофарбували воду. Допитливий імператор спробував відвар – так була випита перша чашка чаю. Сам імператор Шень-нун – особистість дуже цікава. Його ім’я перекладається, як «божественний хлібороб», також він відомий, як Імператор п’яти злаків. Його вважають батьком китайського сільського господарства. Вважається, що він винайшов плуг і вчив мистецтву сільського господарства. Шень-нун ідентифікував сотні лікувальних і отруйних трав, особисто пробуючи їх для встановлення їх цінності, що було дуже важливим для розвитку традиційної китайської медицини. Європейці почули про чай, коли Португальський священик, який поширював католицизм по Китаю, спробував чай ​​і написав про його лікарські і смакові переваги.

 

Споживання чаю пов’язано з національними й історичними традиціями різних країн. Для багатьох народів чай є життєво важливим продуктом харчування. Без цього напою вже неможливо уявити собі життя пересічного українця. Дружні бесіди за чашкою чаю сприяють налагодження взаємин, спонукають до позитивних думок, налагодження креативних ідей, створюють гарний настрій.

То ж насолоджуйтесь ароматним чаєм і будьте здорові!

З Міжнародним Днем чаю!

Джерело:

 http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=454&year=2016

http://calendar.online.ua/ukr/prazdnik/2024/mezhdunarodnyy-den-chaya/

 

19 грудня прийнято святкувати День святого Миколая Чудотворця. Хто ж він, цей гість з неба, якого з нетерпінням чекають діти?

Колись дуже-дуже давно жив в одному місті, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Всі знали, який він добрий та щедрий. З самого дитинства він ніколи не проходив повз людського горя. Був дуже тихим і незлопам’ятним. Поважав своїх батьків. Молився, щоб у всьому світі було більше справедливості, любові, добра і милосердя.

Коли померли батьки, Миколай роздав своє майно людям, а сам став священиком. Він зробив багато добра за своє життя. А так як не хотів наживати слави на чужому горі, то робив все таємно.

За легендою, своїми молитвами Микола зцілював недужих, сліпих і калік. Микола всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові. Саме тому День святого Миколая так люблять діти і дорослі.

Свято Миколая з давніх часів відзначали з особливими почестями. Народ здавна славив святого Миколая. Напередодні 19 грудня хтось найповажніший у родині, як правило, дідусь, перевдягався в Миколу і заходив до оселі з подарунками. Щоб отримати не прутик, а солодкість, діти повинні були вести себе добре і бути слухняними дочками і синами. Протягом року хлопці старанно допомагали батькам по дому і шанобливо ставилися до старших. Напередодні свята діти згадували свої хороші і погані вчинки: яких більше? Дістанеться їм подарунок або, може, прутик?

 

Вночі, коли зірки тихо наспівуючи колискову, до кожного дитині приходив святий Миколай і клав під подушку подарунки. До подарунків іноді прив’язував срібний прутик – нагадування про те, що колись неслухняних дітей їм карали. А щоб Микола знав, що подарувати, перед святом діти писали йому листа і молилися.

Традиційні солодощі в цей день – медове печиво. Його так і називають – «миколайчики». Вони такі смачні і солодкі, що їх раді отримати в подарунок і діти, і дорослі.

 

    Святий отче Миколаю

                    Віра Багірова

                                     Святий отче Миколаю,

                                     Ти нікого не минаєш,

                                     Подаруй мені потіху,

                                     І торбину, повну сміху,

                                     І здоров`я для родини,

                                     Красну долю для Вкраїни.

 

Джерела:

• http://ped-kopilka.com.ua/raznoe/semeinye-prazdniki/den-svjatogo-nikolaja.html
• http://pprraavvddaa.com/hobbi/verses%20about%20sainted%20Nick.php

Міжнародний день толерантності відзначається в усьому світі 16 листопада. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня було ухвалено Декларацію принципів толерантності. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття всіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

День толерантності ЮНЕСКО пропонує відзначати у навчальних закладах усіх країн-членів ООН.

На державному рівні терпимість вимагає справедливого і неупередженого законодавства, дотримання правопорядку та судово-процесуальних та адміністративних норм. Терпимість також вимагає надання кожній людині можливостей для економічного і соціального розвитку без будь-якої дискримінації. Принципи толерантності як основні права і свободи закріплені в законних актах і проголошені в міжнародних деклараціях.

ЗІ СВЯТОМ ВАС, ШАНОВНІ БАТЬКИ І КОЛЕГИ!

ТЕРПІННЯ ВАМ, ВЗАЄМОПОРОЗУМІННЯ, ЛЮБОВІ І ВЗАЄМОПОВАГИ ОДИН ДО ОДНОГО І ДО СВОЇХ БЛИЗЬКИХ ЛЮДЕЙ!

     

Процес коригування мовлення у дитини – тривалий шлях, який вимагає величезного терпіння її батьків і близьких, дисципліни з боку самої дитини. Однак тільки цей важкий шлях може призвести до позитивних результатів і успішного навчання в школі.

Особистість, яка освоїла дану професію, викликає величезну повагу мас, адже в ній зосереджені ті якості, які не так просто зустріти серед населення: коректність, уважність і індивідуальний, акуратний і трепетний підхід до кожної окремої дитини, здатність співчувати, співпереживати і підтримати людей з будь-якими відхиленнями і недоліками, вміння правильно донести до батьків інформацію. Професійне свято цих фахівців називається «Міжнародний день логопеда», і відзначається 14 листопада.

 

Шановні батьки! Не забудьте привітати своїх вчителів-логопедів з професійним святом і обдарувати приємними поздоровленнями, побажаннями всіх благ і подальших успіхів в  їхній такій необхідній праці.

 

Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. “Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу” (Олександр Олесь).

За ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства в Україні встановлено День української писемності та мови, який відзначається щороку 9 листопада у день ушанування пам’яті Нестора-літописця. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора і починається писемна українська мова.

Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.

 Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

 Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни. 

Українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж в нашому суспільстві зростав, вона міцніла й розвивалася разом із іншими мовами нашої вільної, багатонаціональної країни.

 Вітаємо вас, дорогі колеги і батьки, з Днем української писемності та мови! 

Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом.

Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України.