‘Привітання’

Шановні батьки, колеги і гості сайту!

З нагоди великого свята Воскресіння Христового прийміть наші найкращі вітання і побажання Божого благословення, здоров’я і добробуту!

Сердечно бажаємо, щоб переможний Дух надії, радості, всепрощення і надалі супроводжували Вас і Вашу родину, давав сили, енергію, наснагу для добрих і корисних справ на добробут і процвітання нашої рідної України.

Нехай радісні Пасхальні дні покладуть благодатні початки нових перемог і звершень на Вашому життєвому шляху.

Бажаємо Вам щастя і злагоди в родині
Та благодаті Божої з небес.
І хай по всій лунає Україні:
– Христос воскрес!
– Воїстину воскрес!

Шановні батьки і колеги!

Вітаємо Вас із наступаючим Новим роком!

                                           Рік 2018 – вражень рік,

                                  Щасливої удачі,

                                  Тож нехай у році цьому

                                  Буде краще, ніж в старому.

                     Разом нам цей шлях долати,

                     Разом жити, працювати…

                                                  Хай же збудуться всі мрії,

                   Побажання та надії!

                   Щоб здоровими були

                   Й подолати все змогли!

Щорічно 19 травня відзначається День української вишиванки – свято традиційного українського одягу.

Шановні батьки, колеги, гості сайту, щиро вітаємо Вас з нашим національним святом!

Вишиванка – це предмет гордості українців. Це традиція, яка передавалася з покоління в покоління в українській культурі.

Вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками, а український рід є частиною кореня, з якого виростає Україна. 

Вишита сорочка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона символізує любов у сім’ї, вірність та родинну пам’ять.

Нехай нас усіх оберігає вишиванка! А у день нашої перемоги усі одягнімо святкову вишиту сорочку і нехай Україна замайорить усіма кольорами!

Новий рік — світле і радісне свято. Його люблять і діти, і дорослі. Дітям хочеться казкового дива, здійснення найзаповітніших мрій.

Існує думка, що вперше прикрасив ялинку напередодні Різдва 1500 року Мартін Лютер (Німеччина). Повертаючись пізно додому,  він побачив, як таємничо мерехтять зірки між вітами пухнастої зеленої ялини. Зачарований цією красою він приніс ялинку в оселю і прикрасив її свічками.

Перші вбрані різдвяні ялинки з’явилися у французькій провінції Ельзас у 1600 році. Літопис свідчить: «На Різдво у багатих будинках встановлюють ялинки, а на їх гілки вішають троянди з кольорового паперу, яблука, печиво, шматочки цукру та мішуру».

Спочатку вічнозелені святкові красуні з’явилися в імператорських палацах та будинках багатіїв. Ці ялинки прикрашали яблуками, горіхами, посрібленими або золоченими картоплинами, пряниками, — тобто усім їстівним.

Наприкінці XVIII століття в Німеччині з’явилися перші скляні ялинкові прикраси. Були вони надзвичайно дорогими.

Традиція прикрашати ялинку дуже   стародавня, їй понад 2000 років.  Звичай прикрашати на свята Різдва та Нового Року ялинку пережив віки і поширився світом.

Великдень – Світле свято Воскресіння Господа Ісуса Христа – є найстаршим і найбільшим християнським святом. На Великдень Христова Церква прославляє найголовніший історичний факт – Вокресіння Христове. Христове Воскресіння є фундаментом християнської віри, без Христового Воскресіння ані християнська проповідь немає жодного сенсу, ані християнська віра немає жодного смислу.

Офіційна назва цього християнського свята є Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, а також Пасха та Неділя Воскресіння Господнього.

Назва Пасха походить від старогебрейського «песах», що означає «перескочити», «перейти». Юдеї відзначали це свято, як день визволення Ізраїлю з єгипетського рабства. Християни надали цьому святу також подібного значення, святкуючи Визволення людства з неволі гріха, смерті й диявола.

Трошки історії: Христове Воскресіння, як історичний факт, сталося на перший по суботі день, тобто у неділю. Тому християни почали святкувати цей день – неділю.

Народні назви цього християнського свята дуже різні: українська – Великдень (великий день), Lieldienas – Найвищий день (латиська), Velykos – Великий (литовська) – тобто Великий день; Wielkanoc (пол.), Veľká noc (словацька), Velikanoč (словенська), Velikonoc (чес.) – тобто Велика ніч; Ускрс (серб.), Uskrs (хорв.) – Воскресіння; Πάσχα (грец.), Pasg (валійська), Pasen (голанд.), Påske (данська), Pascua (галісійська), Pasqua (італ.) – тобто Паска. А от точне походження англійського –Easter, німецького – Ostern, хорватського – Vazam – невідоме і спірне.

У ІІ столітті виник спір між християнами: коли відзначати Великдень. Частина християн в Малій Азії відзначала Великдень за єврейським календарем, тобто 14 нісана. Нікейський собор постановив, що християни мають відзначати Великдень першої неділі після повного місяця, який буває після 21 березня. Оскільки місяць є повним у різні дні після 21 березня то і Великдень відповідно відзначається кожного року у різний час, але завжди у неділю.

Різниця між григоріанським і юліанським календарем спричиняє також різницю між відзначанням Великодня.

За григоріанським календарем дата Великодня припадає між 22 березня і 25 квітня, відповідно за юліанським від 4 квітня до 8 травня.

VІ Вселенський собор 691 року розтягнув святкування Великодня на цілий Світлий тиждень.

Неділя є також стародревнім щотижневим християнським святом, під час якого Церква згадує Христове Воскресіння.

Стародавнім християнським звичаєм є також розпочинати Велекодні богослужіння опівночі.