Archive for Грудень, 2015
СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ З ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ У ДОШКІЛЬНИКІВ»
Підготувала: вихователь-методист ДНЗ Васильєва Н.А.
МЕТА:
- підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо питань патріотичного виховання дошкільників в умовах сьогодення;
- розкрити необхідність посилення патріотичного виховання у ДНЗ;
- удосконалити уміння і навички педагогів щодо організації патріотичного виховання дошкільників;
- розширити та уточнити знання педагогів щодо принципів, методів, приймів і форм роботи з дітьми з основних напрямів патріотичного виховання дітей дошкільного віку;
- розглянути прийоми просвітницької роботи вихователя з батьками з патріотичного виховання.
ДАТА ПРОВЕДЕННЯ: 22.01. 2015 року
ХТО ПРОВОДИТЬ: вихователь-методист Васильєва Н.А., практичний психолог Швабська Т.М.
ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: практикум
ОБЛАДНАННЯ: фішки: сонечка і зірочки на кожного учасника, папір, олівці, ручки, ватмани, квіточки, листи з завданнями для кожної групи, кошик, українські абетки, мішечок, стікери.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:
І. Вступна частина.
1. Вітання учасників семінару-практикуму
2. Прийняття правил семінару.
3. Очікування.
ІІ. Лекційний модуль.
2.1. Міні-лекція «Суть і принципи патріотичного виховання в сучасному українському суспільстві»
2.2. Вправа «Різновиди патріотизму» (обговорення проблеми у загальному колі)
ІІІ. Семінарський модуль
3.1. Вправа «Асоціативний ряд»
3.2. Вправа «Сформулюй завдання»
3.3. Вправа «Закінчи речення»
3.4. Коротке інформаційно-підсумкове повідомлення «Треба пам’ятати»
3.5. Вправа «Мудра торбинка – для вихователів родзинка»
3.6. Вправа «Сплетемо віночки з художнього слова»
3.7. Вправа «Склади пам’ятку «Що повинно бути в національно-патріотичному куточку групи»
3.8. Вправа «Розшифруй слова»
3.9. Вправа «Активне слухання» – «Виховання любові до рідного міста – найдієвіший засіб патріотичного виховання»
3.10. Вправа «Читання по колу»
3.11. Вправа «Абетка роботи з батьками»
IV. Підведення підсумків.
4.1. Вправа «Валіза – кошик – м’ясорубка»
5. Підсумок. Методичні рекомендації для учасників семінару.
ХІД СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ:
І. Вступна частина.
Педагоги заходять до зали, вихователь-методист пропонує їм витягнути фішки у формі сонечка і зірочки, поділитися на дві команди, згідно витягнутих фішок.
«Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем… Патріотизм починається з любові до людини. Патріотизм починається з колиски».
(Василь Сухомлинський)
1. Вітання учасників семінару-практикуму (вихователь-методист), 2 хв.
Озвучування теми семінару-практикуму «Особливості виховання патріотизму у дошкільників».
2. Прийняття правил проведення семінару (практичний психолог), 1 хв.
3. Очікування (практичний психолог), 3 хв.
ІІ. Лекційний модуль
2.1. Міні-лекція «Суть і принципи патріотичного виховання в сучасному українському суспільстві» (вихователь-методист).
Вихователь-методист: Видатний український педагог В. О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».
Патріотичне виховання – це система високоефективних ідей, принципів, методів, доступних та емоційно наснажених засобів, приймів і форм роботи з дітьми.
Принципи патріотичного виховання визначають вихідні положення, згідно з якими організовується навчально-виховний процес.
1. Принцип пріоритетності і української національної ідеї в вихованні. У преамбулі Конституції України, в Декларації про державний суверенітет України, Законі «Про дошкільну освіту» та інших державних документах визначено головну ідею українського народу – побудову Української незалежної держави. Саме цю ідею положено в основу в навчально – виховні дошкільні заклади. Ця ідея є основоположним принципом патріотичного виховання і передбачає формування національно свідомої особистості, людини, гідної своєї держави та суспільства.
2. Принцип поєднання національного та загальнолюдського у вихованні. Специфічно національне і загальнолюдське – не альтернативні, а взаємозв’язані аспекти в процесі пізнання дитиною особливостей життєдіяльності свого етносу, в її духовному розвитку та становленні як громадянина. Діти в дитячому садку оволодіють мовою, засвоюють духовно – культурні традиції народу. Від роду до народу, нації і далі до світової спільноти – такий природний шлях становлення цивілізованої людини. Порушення його спричинює деформації у розвитку особистості. Не можна сформувати патріота й громадянина, виховати висококультурну людину, переступаючи через культурно – історичні цінності своєї нації або загальнолюдські цінності.
3. Принцип систематичності й неперервності виховання. Він забезпечує послідовність і наступність прилучення дітей до духовності народу, формування цілісної особистості зі стійкими громадянськими і патріотичними якостями. Система патріотичного виховання передбачає цілеспрямоване формування в підростаючого покоління якостей, що відображають особливості психології українців: їхнього характеру, самосвідомості, способу мислення тощо.
У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє.
Результатом ефективного патріотичного виховання є формування патріотизму. Поняття «патріотизм» в різні періоди розвитку соціуму трактувалося неоднозначно. Майже в усіх наукових роботах, публіцистичних статтях автори дотримуються думки, що патріотизм – це, перш за все, любов до батьківщини і діяльність на її користь. Дані погляди збігаються із визначенням одного із найавторитетніших енциклопедичних видань Larousse: “Патріотизм – любов до вітчизни, тобто країни, міста, місця де народився, спільноти індивідів, які мешкають на одній землі, єдині у своїх культурних прив’язаностях і в прагненнях захищати свої цінності”.
У словниках та енциклопедичних виданнях патріотизм визначається через любов до Батьківщини. Укладники “Словника іншомовних слів” під патріотизмом розуміють “любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність до подвигів і жертв в ім’я інтересів своєї вітчизни”.
2.2. Вправа «Різновиди патріотизму» (обговорення проблеми у загальному колі)
Мета: привернути увагу педагогів до проблемного питання, спонукати до пізнавальної діяльності, актуалізувати опорні знання.
Вихователь-методист: Патріотизм є складним і багатогранним явищем. Багатоаспектність і складність соціального явища, яким є патріотизм, обумовлює розмаїття його форм. У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше три різновиди патріотизму:
1). Н. Кисельова, базуючись на формаційному поділі історії суспільства, виділяє античний, християнський, буржуазний і радянський патріотизм. У науковому світі існують інші підходи. У випадку, коли держава розглядається як об’єкт патріотизму, виникає форма “державного патріотизму”.
Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні, державницькому світогляді та державницькому почутті; це вищий патріотизм, який базується на державній ідеології та пов’язаний з почуттям громадянськості. В.С. Мухіна неодноразово наголошує, що формулою нового українського патріотизму має стати принцип: Україна – держава для всіх громадян. Український громадянин, отримавши цей статус, повинен усвідомлювати, що він бере на себе певні обов’язки. Таким чином, сучасний український патріотизм слід визначати не лише за ознаками спілкування рідною мовою чи любові до певних культурних цінностей, а і як мислення з повагою до країни і з любов’ю до малої батьківщини.
2). Поряд із державним існує особистісний патріотизм. Ідея розуміння патріотизму в особистісному плані набула теоретичного обґрунтування у П. Ігнатенка. Він розглядав патріотизм як культурну творчість і національну напругу власних сил. Саме цей особистісний акт, а не гола військова могутність створює, на його думку, велич держави, формує праведну і благословенну любов до Батьківщини. Особистість є продуктом діяльності суспільства, носієм і творцем суспільної свідомості.
3). Окремі автори виокремлюють форму громадянського патріотизму. Як пише В. Гонський, Україна вступила в нову епоху – епоху громадянського патріотизму. Це передбачає спокійне сприйняття факту, що всі українці різні. Але всі вони також рівні і однаково цінні для Батьківщини. Рівні перед державою, перед законом, перед працедавцем, перед культурними смаками тощо.
На думку А. Вирщикова і Г. Табатадзе, в основі громадянського патріотизму “… лежить свобода, рівноправність, почуття причетності до проблем суспільства і держави, громадянська мораль і природна підтримка природних рефлексів: гордість за власну оселю, двір, сусіда, спортивну команду, місто, регіон”.
4). Наступною формою патріотизму, що знайшла відображення в науковій літературі є військовий патріотизм. Раніше зазначалось, що патріотизм найяскравіше проявлявся у критичні для Вітчизни моменти.
5). Етнічний патріотизм – ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо.
6). Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі (до місцевості, ландшафту, клімату тощо), де людина народилася.
Головна функція патріотичних почуттів полягає у позитивному ставленні до свого народу, Батьківщини.
Як зазначає В.Вугрич, суб’єктом патріотизму є людина як суспільна істота, а об’єктом – народ, Батьківщина.
Таким чином, патріотичні почуття українського народу є емоційним аспектом національного державницького світогляду, що включає почуття належності до України, її історії, віру в майбутнє своєї держави. Найвищою формою патріотизму виступає почуття любові до Батьківщини, готовність терпіти муки й навіть іти на смерть заради неї.
ІІІ. Семінарський модуль
Завдання 1. Вправа «Асоціативний ряд»
Мета:
– дати визначення терміну «патріотизм»;
– розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки
Вихователь-методист: Пропоную вам дібрати асоціативний ряд до терміна «ПАТРІОТИЗМ». Завдання полягає в тому, щоб навпроти кожної літери записати ті слова, які асоціюються у вас із поняттям «патріотизм».
Висновок: на вашу думку, патріотизм – це…
Вихователі працюють в групах. Кожна група записує свої асоціації, презентує їх, потім робиться загальний висновок. Практичний психолог записує всі асоціації на великому аркуші паперу і озвучує в кінці.
Вихователь-методист: Нині, як ніколи, гостро набуло актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Цей аспект виховної роботи у практиці сучасних дошкільних закладів представлено нормативними документами.
Так, у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти, як у державному стандарті, зазначено, що старший дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову, визначає ознайомлення дітей з поняттями «держава»; «народ»; «людство», з правами та обов’язками громадян України.
Завдання 2. Вправа «Сформулюй завдання»
Керуючись новою редакцією Базового компонента дошкільної освіти, ви повинні знайти в кожній освітній лінії і сформулювати завдання з національно-патріотичного виховання дошкільників відповідно до змісту нової редакції Базового компонента дошкільної освіти (Робота в групах протягом 12 хв.).
Кожна група презентує свої завдання, вихователь-методист робить загальний висновок і озвучує всі завдання, сформульовані педагогами обох груп.
ПРО ПРОВЕДЕННЯ СВЯТА ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ІНВАЛІДІВ
«СВЯТО РАДІСНИХ ЗУСТРІЧЕЙ»
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
Сьогодні, 03 грудня 2015 року, в музичній залі дошкільного закладу відбулося «Свято гарного настрою» (музичний керівник Климова А.Г., ведуча – вихователь Нагорна Т.С.) для дітей з особливими освітніми потребами, присвячене Міжнародному дню інвалідів.
Діти зайшли до музичної зали під музику нарядні, веселі, щасливі. Затанцювали у колі танок дружби.
Потім до дітей завітав веселий, яскраво одягнений клоун Кльопа (вихователь Кириєнко О.І.), який викликав у дітей багато позитивних емоцій.
Він грав з дітьми в різні цікаві ігри, веселив їх, потім закликав дітей у країну Веселих розваг. Там вони читали вірші, співали пісні, грали на музичних інструментах, танцювали один з одним та зі своїми матусями.
Багато гарних емоцій у дітей викликав танок «Буги-вуги» та ігри «Жмурки» і «З брязкальцями».
Всі присутні отримали безліч позитивних емоцій, а учасники свята – діти – солодкі подарунки від клоуна Кльопи з побажаннями гарного настрою і міцного здоров’я.
ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ
ДИТИНА В СОЦІУМІ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА (НОВОЇ РЕДАКЦІЇ)»
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
В дошкільному закладі 26. 11. 2015 року відбулася педагогічна рада з дуже насущного питання «Дитина в соціумі через призму Базового компонента (нової редакції)». З основного питання «Соціум і його вплив на розвиток особистості дитини-дошкільника» виступила завідувач Осадча М.А. і вихователі Деревчук В.А. і Гришкова І.О. – зі співдоповідями: «Головне завдання реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» Базового компонента дошкільної освіти» та «Створення умов в дошкільному закладі для реалізації завдань соціального розвитку дітей».
Практичний психолог Швабська Т.М. в своєму виступі нагадала педагогам про те, що таке «соціальна адаптація» і причини виникнення соціальної дезадаптації у дітей дошкільного віку. Педагоги ділилися один з одним своїм педагогічним досвідом використання різних видів діяльності в процесі соціально-особистісного розвитку дошкільників.
Педрада пройшла в дусі порозуміння, в дружній, невимушеній атмосфері.
До педагогічної ради протягом листопада проведені відкриті комплексні заняття: Пестерова Т.Ф. «Наші улюблені іграшки» і Стегайло С.М. «Вогонь – небезпечний півник»; семінар у формі круглого столу «Формуємо у дитини соціально-комунікативну компетенцію шляхом присвоєння нею знань загальнолюдських цінностей», оформлена виставка дидактичних ігор і посібників «Ігрові технології як засіб формування соціальної компетентності дошкільників».
АУТИЗМ. ЯК ВІН Є
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
Підготувала: вчитель-дефектолог Швабська Т.М.
Аутизм — це порушення в розвитку дитини, що може виявитися у віці 2—2,5 років. Іноді батьки та лікарі помічають такі порушення -.. пізніше, у віці 3—5 років. Такі діти не обов’язково мають порушення мовлення або слуху. Тобто, усе, що потрібно людині для спілкування, розвивається цілком нормально. От тільки потреба у спілкуванні (самого бажання спілкуватися), здатність до взаємодії з іншими дітьми в дітей-аутистів відсутні або дуже слабко виражені. Діти зі слабким слухом або порушеним мовленням зазвичай намагаються компенсувати свої недоліки жестами, мімікою.
При аутизмі малюк або ігнорує спроби зав’язати з ним контакт, або взагалі уникає ситуацій, де йому доводиться спілкуватися.
Якщо контакт із іншою людиною все-таки встановлений, то він має швидше формальний характер.
Діагностувати дитячий аутизм досить складно. Навіть досвідчений фахівець повинен тривалий час спостерігати за дитиною, перш ніж установити такий діагноз.
Причини аутизму:
• спадкова схильність до шизофренії, її початкова стадія;
• органічна патологія мозку (вроджений токсоплазмоз, сифіліс, інтоксикація свинцем та ін.), вроджені дефекти обміну речовин, порушення діяльності ендокринної системи;
• емоційна депривація — нестача теплих, любовних стосунків з людьми, нехтування дитини близькими людьми.
Що робити, якщо у вашої дитини-дошкільника аутизм?
• Вірити у свої сили й набратися терпіння.
• Звернутися до фахівців (психологів, дефектологів), яким Ви довіряєте.
• Проводити корекційну роботу, що має бути особливо інтенсивною на початкових етапах. Така робота не повинна обмежуватися тільки плановими заняттями. Цілий день Ви можете навчати, спрямовувати свою дитину.
• Аутичним дітям складно пристосовуватися до мінливих умов, тому намагайтеся зробити їх максимально однаковими вдома та у садочку.
Пам’ятаємо, що з аутизмом дитини можна «боротися» тільки одним способом — вірою та терпінням з боку вихователів та батьків. Прикладом успішного результату можуть стати досягнення відомих людей, наприклад одного з найбільш заможних мешканців планети Білла Гейтса. Немає нічого неможливого для тих батьків та вихователів, які набралися терпіння і бажання, щоб допомогти дошкільнику-аутисту розкрити свій потенціали та реалізувати здібності.
Таким чином, педагогам та батькам потрібно усвідомлювати відносно аутизму дитини наступні чотири моменти:
• Аутизмом називають групу психічних порушень із затримкою інтелектуального розвитку — синдроми Каннера, Аспергера, Ретта та ін. Його відносять до неврологічних розладів з не з’ясованою до кінця етіологією. Виникнення аутизму пов’язують зі спадковим фактором, мутацією генів, аутоімунними процесами. Аутизм впливає на нормальне функціонування головного мозку, розвиток міжособистісних зв’язків та навичок соціальної взаємодії. Дитячі психіатри діагностують аутизм протягом перших років життя дитини. Рання діагностика аутизму дуже важлива для коригування методів виховання дитини і полегшення її соціальної адаптації.
• Клінічна картина аутизму — це низка психомоторних, мовленнєвих і поведінкових порушень з різними комбінаціями симптомів і ознак затримки розвитку. Ранній дитячий аутизм може виявлятися вже в грудному віці. Хворі діти мають мляву і скудну міміку, не здатні до невербальних взаємодій з матір’ю і оточуючими (не дивляться прямо в очі, не реагують на власне ім’я, не беруть з рук іграшки).
• По мірі зростання дитини симптоми аутизму наростають. Дитина неконтактна, мова жестів їй недоступна, її лякає зміна звичної обстановки, гучні звуки, яскраве світло або сильні запахи. Найкраще дитина почувається на самоті, уникає будь-яких тілесних контактів з батьками та однолітками. Емоційна взаємність і емпатія відсутні. Мовлення дитини не виразне, уривчасте, словниковий запас не великий. Хворий може здійснювати монотонні рухи або повторювати дії, з боку схожі на ритуали.
• Відсутність інтересу до навколишнього світу і замкнутість призводять до затримки розвитку. Чим більш виражені ознаки аутизму, тим важче спілкуватися з дитиною, навчати її найпростішим навичкам та розмовної мови. Проте, не дивлячись на труднощі у набутті навичок спілкування і комунікації, діти з аутизмом часто мають високий рівень інтелекту, успішно самонавчаються і проявляють унікальні таланти до малювання, музики, математики.
Аутизм — не вирок, а особливість життя дитини, яку необхідно адаптувати до життя у сучасному світі.
ВИЗНАЧЕННЯ ДИТЯЧОГО АУТИЗМУ
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ
Підготувала: вчитель-дефектолог Швабська Т.М.
1. Дитина часто злобно відноситься до близьких людей, які добре до неї ставляться.
2. Сторониться своїх одноліток, тримається з ними на відстані.
3. Не довіряє людям, побоюється їх.
4. Спить неспокійно. Прокидаючись, кричить або плаче.
5. Характерні немотивовані перепади настрою: вередливість, плаксивість, ниття чергуються з агресією, негативізмом, емоційною збудливістю.
6. Боїться побутових шумів, тихих звуків, тварин, вогню, висоти, самоти при відсутності страху темряви.
7. Консервативна у їжі, не вживає нові страви.
8. Болісно реагує на зміну звичної обстановки, не любить новий одяг.
9. Схильна ламати іграшки.
10. Уникає погляду в очі людини, з якою контактує.
11. Противиться пестощам, ніжності з боку інших людей.
12. Любить розглядати свої руки, перебирати пальці біля обличчя.
13. Рано починає розрізняти кольори, малює стереотипні орнаменти.
14. Схильна до звукової самостимуляції: зминання і розривання паперу, шарудіння целофановими пакетами, розгойдування стулок дверей, маніпулювання однією іграшкою тощо.
15. Властива «дерев’яна» хода (на ногах, що не згинаються), поривчастість, не координованість рухів.
16. Здається дурною, не розуміє простих інструкцій, але розуміє розмову, не звернуту до неї.
17. Безпомічна в побуті. Важко засвоює навички самообслуговування.
18. Цікавиться знаками і символічними позначеннями: текстом книги, буквами, цифрами, географічними каргами тощо.
19. Мовчазна, не підтримує розмову з чужими людьми.
20. Схильна до алергії.
