Archive for Квітень, 2017

Шановна Маріє Анатоліївно!

Дозвольте привітати Вас сьогодні з Ювілеєм!

                              З повагою батьки і колектив дошкільного закладу

Підготувала: вчитель-логопед Муртазіна Н.В.

Шановні батьки! Пам’ятайте!

ПОРАДА 1 – Розвитку мовлення сприяє рання відмова від соски. Пустушки відносно нешкідливі на першому році життя малюка. Якщо давати їх і після цього терміну, зубки і язичок починають займати неправильне положення в роті, може утворитися щілина або сформуватися неправильний прикус. Постраждає і вимова.

ПОРАДА 2 – Озвучуйте будь-яку ситуацію. З народження малюк сприймає звуки навколишнього світу і мову людей (особливо мами). Навіть, якщо ви мовчазні від природи – все одно розмовляйте з дитиною. Брак спілкування може значно затримати розвиток мовлення. Дитина легше розуміє звернену мову, якщо вона пояснює те, що відбувається з нею і навколо неї. Тому супроводжуйте свої дії словами.

ПОРАДА 3 – Поважайте спроби дитини говорити. Зустрічається крайність – дуже активні дорослі, які за дитину самі все питають, відповідають, роблять. Давайте малюкові виговоритися, з цікавістю вислуховуючи його.

ПОРАДА 4 – Не говоріть в порожнечу, дивіться дитині в очі. Це особливо важливо, якщо ваш малюк надмірно активний, постійно рухається.

ПОРАДА 5 – Не сюсюкайте! Те, що чує дитина від оточуючих, є для неї мовною нормою. Якщо постійно говорити, приміром, «який ти в мене галненький», то дитина так і буде говорити. Сюсюкання гальмує мовленнєвий і психічний розвиток.

ПОРАДА 6 – Нечітка мова може з’явитися у дитини, якщо оточуючі її люди швидко говорять. Малюк просто не встигає почути слово або фразу. Мова дорослих зливається в масу звуків, які дитина не в змозі сприйняти. Спочатку страждає розуміння мови – дитина не розуміє, що від неї хочуть. А пізніше вона починає говорити змазано. Можлива поява заїкання, так як дитина намагається копіювати прискорений темп мовлення дорослих. Тому говоріть повільно, чітко.

ПОРАДА 7 – Те ж, але по-різному. Повторюйте багато разів одне і те ж слово, фразу (змінюючи порядок слів). Щоб дитина засвоїла нове слово, вживайте його не раз і в різних контекстах.

ПОРАДА 8 – Сприяє розвитку мови і емоційне переказування казок, яке повинно обов’язково супроводжуватися рухом (як зайчик стрибає, як лисичка крадеться, як їжачок пихкає тощо).

ПОРАДА 9 – Приділіть увагу розвитку загальній і кистьовій моториці (центри мовлення та рухи руки розташовані в корі мозку поруч, буде працювати рука – роздратування в мозку торкнеться центру мовлення, простимулює його роботу); іграм з м’ячем, щоб працював весь плечовий пояс.

ПОРАДА 10 – Створіть умови для малювання на вертикальній поверхні (рулон шпалер на двері) двома руками одночасно, щоб стимулювати роботу обох півкуль. Малювати і коментувати, наприклад, «ми малюємо дощик. Кап-кап-кап» і т. д.

ПОРАДА 11 – Оберігайте фізичне і психічне здоров’я дитини. Частохворіючі діти та діти з нестійкою психікою більше схильні до мовних розладів. Важливі загартовування і позитивна атмосфера в сім’ї. Звичку з’ясовувати стосунки при дитині потрібно викорінювати, уникати спільного перегляду фільмів жахів тощо.

ПОРАДА 12 – Ведіть щоденник, в якому фіксуйте мовні досягнення дитини, записуйте, скільки слів вона розуміє, які вимовляє.

ПОРАДА 13 – Будьте терплячі, поблажливі і … обережні. Якщо дитина неправильно вимовляє звуки, не смійтеся, не повторюйте неправильну вимову. Спонукайте дитину послухати правильне вимовляння і спробувати його повторити.

ПОРАДА 14 – ТІЛЬКИ ВИ!

Пам’ятайте: тільки ви здатні допомогти дитині розвиватися гармонійно. Не забувайте активно радіти її успіхам, частіше хваліть свого малюка.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Підготувала: вчитель-дефектолог Швабська Т.М.

      У дітей, як і в дорослих, є різні проблеми. Куди ж подіти відчуття, що переповнюють дитину? Тут на допомогу поспішає казка. Оптимальний вік для казок — 4—9 років.

      До 4 років дитина не усвідомлює їх, а діти, яким більше дев’яти років, втрачають ігровий інтерес, тому і виховувати їх слід по-іншому, не казками.

     Такі казки, як «Колобок», «Теремок» тощо, дуже прості, щоб розв’язувати будь-яку емоційну проблему. Їх сенс і користь для дитини — підготувати малюка до сприйняття складніших творів. Дитина вчиться послідовно сприймати події, це ніби підготовка її пам’яті та уваги. Недаремно в казках є безліч повторів. Але такі казки можуть стати корисними і для старших дітей, у яких простежується гіперактивність, нестійкість уваги, їх дії нецілеспрямовані, імпульсивні. Якщо батьки з такими дітьми читатимуть і програватимуть подібні казки, негативні прояви можуть значно зменшитися — ігри і побутова діяльність дитини стануть упорядкованішими.

     Щоб пропрацювати емоційні проблеми, потрібні складніші казки: про Буратіно, Чіполіно, Карлсона, народні казки з Бабою Ягою і Змієм Гориничем. Та їх мало просто прочитати дітям, треба обов’язково програвати. При цьому дитина має спробувати себе в різних ролях, побути й Івасиком, і Бабою Ягою. Подумки, стаючи на місце Баби Яги, вона не так її боятиметься, бо та стане зрозумілішою.

     Можна малювати казкових героїв у різних ситуаціях і проговорювати їх вираз обличчя, позу, коментувати все, що відбувається в казці. У казках порушуються різні теми — відчуття неповноцінності, страху і тривоги, агресія, лі- дерство — підкорення, жадібність, труднощі у спілкуванні.

     Можна придумувати казки під конкретну проблему: дуже важливо, щоб батьки виходили не з міркувань моралі, а з того, які емоції відчуває дитина.

10 ПОРАД БАТЬКАМ

1. Прийміть вибір дитини не брати активну участь в святах, ранках чи конкурсах. Прийміть та не заперечуйте її почуття.

2. Не змушуйте дитину виступати. Оскільки, не відчуваючи напруги, малеча може розслабитись і почати отримувати задоволення від свята, адже дитина навіть не беручи участь в дійствах, спостерігає, бере своє, вчиться чомусь, переживає за інших і з іншими.

3. Будьте на боці дитини, коли вона не хоче брати участь в різних іграх. Якщо учасники свята заохочують на сцену, а ваш малюк відмовляється, допоможіть йому. Ви звісно можете підбадьорити дитину і запропонувати вийти, але тільки тоді, коли ви бачите, що вона вагається. Та коли дочка чи син сильно впирається, варто прийняти їх сторону і допомогти їм відмовитись. Таким чином ви збережете довіру та взаєморозуміння зі своєю дитиною.

4. Почекайте, поки син чи дочка самі проявлять ініціативу приймати участь в іграх. Час від часу пропонуйте, але не наполягайте: “Хочеш вийти та прийняти учать в конкурсі?», «Чи ти хочеш просто подивитися? Якщо ні, можеш посидіти і поспостерігати”.

5. Не акцентуйте на сором’язливості увагу фразами подібними до таких: «ну чого ти боїшся», «там нічого страшного», «тобі ніхто там нічого не зробить», «ну чому ти такий сором’язливий». Адже дитина пізнає себе через фрази і відношення значимих дорослих, а тому вірить кожному слову. Необережно сказані фрази «всього боїшся», «такий замкнений», «всіх соромишся» можуть стати для дитини визначенням її особистості та прикріпитись до неї у вигляді «ярлика».

6. Не порівнюйте сина чи дочку з іншими активними дітьми. Таким чином можна занизити самооцінку дитини, дати зрозуміти, що вона гірша за інших і малюк ще раз може переконатись в тому, що немає сенсу показуватись на публіці. Краще звертати увагу на особисті результати та порівнювати із власними досягненнями.

7. Формуйте адекватну самооцінку малечі. Як це зробити читайте тут.

8. Давайте дитині гарний приклад – якщо ви самі соромитесь виступати на публіці, то дитина це може наслідувати.

9. Дитяче свято – це не виступ від якого залежить все життя вашої дитини, тому не варто муштрувати дитину численними репетиціями і цим самим збільшувати її рівень тривоги перед фінальним виступом. Натомість спробуйте вселити дитині, що в будь-якому випадку все вийде, свято відбудеться. Звичайно, що ні в якому разі не карайте та не залякуйте дитину за невдалий виступ, наприклад, за вірш, який вона не виразно розповіла. Навіть, якщо дитина зазнала невдачі, завжди знайдіть за що можна її похвалити. Крім того, реакція батьків на можливу невдачу навчить і саму дитину діяти відповідним чином в неприємні моменти.

10. Під час свята присутність батьків для дітей є надзвичайною підтримкою.Батьківський настрій передається малечі в повній мірі, на нього вона орієнтується. Якщо мама чи тато нервують з приводу того, що малеча забула слова чи вихователі одягнули чешки не того кольору, то досить ймовірно, що дитина теж буде хвилюватись і закриватись в собі.

Гарних вам свят!

Анна Луньова  Дитячий психолог

Посилання: Перший український сайт для батьків та дитячих психологів.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Шановні  батьки!

Пропонуємо кілька важливих порад, які допоможуть Вам привчати свою дитину до праці.

1. Залучати дитину до трудових справ сім’ї якомога раніше;
2. за дитиною старшого дошкільного віку закріпити постійні обов’язки, за виконання яких вона має бути відповідальною;
3. не допускати відхилень від встановлених дорослим вимог, щоб не давати дитині приводу до ухиляння від своїх обов’язків;
4. не карати дитину працею: праця має приносити радість та задоволення;
5. учити дитину працювати, прищеплюючи їй елементарні навички культури трудової діяльності — раціональні прийоми праці, правильнее використання знарядь праці, планування та завершення трудового процесу;
6. не давати дитині непосильних доручень, але доручати роботу з достатнім наванта­женням;
7. не підганяти дитину, чекати, поки вона закінчить роботу сама;
8. завжди дякувати дитині за допомогу чи старанно виконане доручення;
9. не забувати хвалити дитину за ту роботу, яка вимагала від неї особливих зусиль.