Author Archive

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

     Шановні батьки! У формуванні толерантності у дошкільнят велике значення має розвиток вміння розуміти почуття і стан інших людей, здатність співпереживати й співчувати, вміння спілкуватися з однолітками.

     Пропонуємо рекомендації, які допоможуть вам правильно спілкуватися з вашою дитиною, бо починати виховання толерантного відношення дитини до інших, ви повинні з вашого відношення до вашої власної дитини. Ви є незаперечним взірцем для наслідування для вашої дитини.

Пам’ятайте про це завжди!

 

1. Дайте зрозуміти вашій дитині, що ви її приймаєте такою, якою вона є. Намагайтеся вживати такі вирази як: “Ти найулюбленіший”, “Я тебе люблю будь-якого”, “Яке щастя, що ти у нас є”.

2. Пам’ятайте, що кожне ваше слово, міміка, жести, інтонація, гучність голосу несуть дитині повідомлення про її самоцінність. Прагніть створити у вашої дитини високу самооцінку, підкріплюючи це словами: “Я радію твоїм успіхам”, “Ти дуже багато чого можеш”.

3. Зверніть свою увагу на те, що батьки, які говорять одне, а роблять інше, з часом відчувають на собі неповагу з боку дітей.

4. Перш ніж почати спілкуватися з вашою дитиною, постарайтеся зайняти таке положення, щоб бачити її очі. У більшості випадків вам доведеться сідати навпочіпки.

5. У спілкуванні з дитиною приділяйте велику увагу невербальному (немовному) спілкуванню. Так, замість того, щоб категорично сказати слово “не можна”, спробуйте використовувати ледь помітний жест, погляд або міміку. Сказати, нічого не кажучи, – це найбільше мистецтво виховання, яке свідчить про справжній і глибокому контакті між батьками і дітьми. Намагайтеся виявляти своє ставлення до поведінки дитини без зайвих пояснень і моралей.

6. Прагніть проявляти повну зацікавленість до дитини в процесі спілкування. Підкреслюйте це кивком, вигуком. Слухаючи її, не відволікайтеся. Сконцентруйте на ній всю увагу. Виділяйте їй час для висловлювання, не квапте і не підкреслюйте своїм зовнішнім виглядом, що це вже вам нецікаво.

7. Не говоріть своїй дитині того, чого б ви їй насправді не бажали. Пам’ятайте, що багато з тих установок, які вони отримують від вас, надалі визначає їх поведінку.

8. У спілкуванні з дітьми пам’ятайте, що дитина має право голосу у вирішенні будь-якої проблеми. Тому намагайтеся радитися з нею, а не приймайте рішення тільки самі.

9. Дотримуйтесь принципів рівності та співпраці з дітьми.

10. Не допускайте, щоб ваша дитина знаходилась наодинці зі своїми переживаннями. Знайдіть час і зверніться до неї: “Я бачу, що тебе щось турбує”, “Я бачу, що тебе хтось засмутив”, “Розкажи мені, що з тобою”.

11. Використовуйте різноманітні мовні формули (прощання, вітання, подяки) у спілкуванні з дітьми. Не забувайте вранці привітати дитину, а ввечері побажати їй “на добраніч”. Вимовляєте слова з посмішкою, доброзичливим тоном і супроводжуйте їх тактильним дотиком. Обов’язково, хоч за маленьку послугу, надану дитиною, не забувайте подякувати їй.

12. Постарайтеся адекватно реагувати на вчинки дітей:

• постарайтеся зрозуміти дитину і з’ясувати, що ж стало спонукальним мотивом для її дій; спробуйте вникнути в її переживання;

• оцінюйте не особистість дитини, а дії, які вона скоїла. Наприклад, дитина розбила чашку і тут же можна почути: “Ах ти негідник, знову розбив чашку!”. Найбільш доречним був би такий вислів: “Синку, ти розбив чашку. Ти не порізався? Принеси мені, будь ласка, віник і совок, і ми разом приберемо”. А щоб це не повторилося, цей інцидент можна використовувати як навчання, сказавши дитині: “Я думаю, чашка розбилася тому, що ти її неправильно тримав”;

• дайте зрозуміти дитині, що незалежно від вчинку, ви до неї ставитеся позитивно, не порівнюйте дитину з іншими дітьми.

13. Намагайтеся не вживати в мові такі фрази, які надовго залишаються у свідомості дитини: “Я зараз зайнятий (а)”, “Скільки разів я тобі казала!”, “Вічно ти в усе лізеш”, “Що б ти без мене робив”.

14. Для того, щоб правильно організувати взаємини з дітьми у процесі спілкування, прагнете долати:

• бар’єр зайнятості (ви постійно зайняті роботою, домашніми справами);

• бар’єр дорослості (ви не відчуваєте переживання дитини, не розумієте її потреби);

• бар’єр “виховних традицій” (ви не враховуєте змін ситуацій виховання і рівень розвитку дитини, намагаючись продублювати педагогічні впливи своїх батьків);

• бар’єр “дидактизму” (ви постійно намагаєтеся повчати дітей).

15. Удосконалюйте комунікативні вміння ваших дітей:

• для розвитку вміння – уважно слухати, не перебивати співрозмовника, нагадуйте їй: “Спочатку послухай, що говорять інші, а потім говори сам”;

• якщо дитина забуває говорити мовні етикетні формули (вітання, прощання, подяки), то побічно нагадайте їй про це;

• для розвитку вміння встановлювати контакт зі співрозмовником, запропонуйте дітям ігрову ситуацію: “Давайте говорити один одному компліменти”;

• для розвитку вміння спілкуватися без слів, запропонуйте їм ігри: “Через скло”, “Іноземець”, “Розкажи вірші руками”. Спробуйте 15 хвилин спілкуватися за допомогою міміки і жестів;

• для розвитку вміння розуміти настрій і почуття іншого, запропонуйте дитині поспостерігати за ким-небудь з родичів. Запропонуйте дітям ігри: “На що схож настрій?”, “Намалюй свій страх і переможи його”;

• для розвитку у дітей почуття емпатії (співпереживання), використовуйте сюжети казок. Спробуйте дізнатися у дітей: казка – це добре чи погано? Що хорошого в казці? Чи є хороші герої? Назви. Чи погані? Хто вони? А чому вони погані? Що хорошого може статися з казковими героями? А що поганого? Намагайтеся читати і завжди обговорювати казки. Створювати нові зі знайомими героями.

 

Шановні батьки! Ви повинні завжди пам’ятати, що виховувати – не означає лише говорити дітям хороші слова, наставляти їх, насамперед – це самим жити за цими правилами. Формування толерантності кожна людина повинна починати з самої себе.

Підготувала: старша медсестра Ліфіренко В.Д.

Ротавірусне захворювання – гостра вірусна хвороба, яка характеризується симптомами загальної інтоксикації, ураженням шлунково-кишкового тракту, дегідратацією.

Епідеміологія. За частотою ротавірусні захворювання стоять на другому місці після ГРЗ. Хворіють частіше діти в віці 9-12 місяців, але можуть хворіти і діти шкільного віку, рідше дорослі. Збудник відноситься до роду Rotavirus, стійкий у зовнішньому середовищі. Джерело інфекції – людина. Вірус виділяється з калом протягом 3 тижнів, частіше протягом 7-8 днів від початку хвороби. Зараження відбувається фекально-оральним шляхом. Повітряно-крапельний механізм передачі інфекції недоведений. Про широке розповсюдження інфекції свідчить наявність специфічних антитіл у дітей 2 – З-х річного віку (до 90%).

 

Патогенез. Інфікується людина аліментарним шляхом. Розмноження і накопичення ротавіруса відбувається переважно у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту (в епітелії дванадцятипалої кишки).

Ротавірусна інфекція часто співпадає з іншими вірусними (адено- і корановірусні) і бактеріальними (ешеріхіози, шигелльози, сальмонельози) захворюваннями.

 

Клініка. Інкубаційний період продовжується від 15 годин до 7 днів (частіше 1-2 дні). Захворювання починається гостро. Вираженої лихоманки зазвичай не буває. Характерно: рідкий водянистий стул без домішок слизу і крови. У половини хворих відзначається блювання. У дорослих на фоні помірно вираженої інтоксикації і субфебрильної t° з’являється біль в епігастральній області, блювання і пронос.

У всіх хворих спостерігається сильний водянистий стул з різким запахом, іноді нагадує випорожнення при холері (білуваті). При такому характері стулу може розвинутися зневоднення. При пальпації живота відмічається біль в епігастральній і пупочній областях, грубе урчання в правій півздовшній області. Ускладнень при ротавірусному захворюванні немає.

 

Профілактика.

1. Хворі ізолюються на 10-15 днів в інфекційне відділення.

2. Накладається карантин на групу на 7 днів.

3. Проводиться заключна і поточна дезінфекція з використанням деззасобів.

4. Під час ранкового прийому проводиться опитування батьків про стан дитини (характер стулу, тошнота, блювання, тощо).

5. Щоденний контроль за t° дитини, характером стулу з позначкою в журналі.

6. Дотримання правил особистої гігієни.

7. Якісне миття овочів та фруктів з обов’язковим ошпарюванням окропом.

8. Всі продукти, які надходять в ДДЗ, повинні відповідати сертифікату якості, котрий додається.

9.  Дотримуватись правил технології приготування їжі.

10. Підпис в журналі здоров’я працівників харчоблоку, помічників вихователя і вихователів про свій стан здоров’я і членів сім’ї.

 

 

 

 

 

Людмила Ковальова, практичний психолог КУ СОР Сумського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів

• Прийміть ситуацію, змиріться з нею, не думайте про те, як і чому це трапилось, розмірковуй­те, як із цим жити далі. Пам’ятайте, що всі ваші страхи та «чорні думки» дитина відчуває інтуїтивно. Якщо не хочете, щоб дитина росла нервовою, похмурою, намагайтесь знайти в собі сили оптиміс­тично дивитися в майбутнє.

• Ніколи не жалійте дитину лише тому, що вона не така, як усі. Даруйте дитині свою любов та увагу, але не забувайте, що усі члени родини мають можливість для саморозвитку та повноцінного життя.
• Організовуйте побут так, щоб ніхто в родині не відчував себе «жертвою», відмовляючись від особистого життя. Не захищайте дитину від обов’язків та проблем. Якщо стан дитини дає змо­гу, вигадайте їй прості домашні обов’язки, намагайтеся навчити дитину піклуватися про інших. Вирішуйте всі справи разом із нею.
• Надайте дитині самостійність у діях та прийнятті рішень. Стимулюйте її пристосувальну активність; допомагайте в пошуку прихованих можливостей. Розвивайте вміння та навички самообслуговування.
• Пильнуйте за своєю зовнішністю та поведінкою. Дитина повинна пишатися вами. Не бійте­ся відмовити дитині в чому-небудь, якщо вважаєте її вимоги надмірними. Однак проаналізуйте кількість заборон, з якими стикається дитина. Продумайте, чи всі вони обґрунтовані, чи є можли­вість скоротити обмеження, зайвий раз проконсультуйтеся з лікарем чи психологом.
• Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ані телевізор, ані радіо не замінять вас.  Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.
• Не відмовляйтеся від зустрічі з друзями, запрошуйте їх у гості. Нехай у вашому житті знайдеться місце й високим почуттям, і маленьким радощам.
• Частіше дослухайтесь до порад педагогів та психологів. Певне захворювання дитини-інваліда потребує специфічного догляду, а також спеціальних знань та вмінь. Більше читайте, проте не лише спеціалізовану літературу, а й художню.
• Спілкуйтесь із родинами, де є діти-інваліди. Це важливо не лише для вас, а й для дити­ни, якій ви можете зробити послугу на все життя, знайшовши друзів або (що дуже часто буває) супутника життя.
• Не докоряйте собі. В цьому разі зростає ймовірність, що дитина виросте психологічним монстром, а це неминуче посилить її соціальну дезадаптацію та примножить страждання. У тому, що дитина хвора, ви не винні.

Джерело: журнал «Психолог дошкілля» № 10/2015 рік

 

     Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

На виконання наказу департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 03.09.2015 № 511-ОД  «Про проведення обласного фестивалю «Гармонія руху» в дошкільних навчальних закладах у 2015 році», відповідно до Положення про проведення обласного фестивалю «Гармонія руху» в дошкільних навчальних закладах, затвердженого наказом Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 18.05.2015 № 365-ОД та зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Сумській області 09 червня 2015 року за № 54/1551, з метою збереження та зміцнення фізичного здоров’я дітей, активізації роботи у фізкультурно-оздоровчому напряму з 15.10.15  по 25.10.2015 року в дошкільному навчальному закладі «Десняночка» був проведено фестиваль «Гармонія руху» за участю педагогів, вихованців всіх вікових груп ДНЗ та батьків.

По дошкільному навчальному закладу видано наказ №153 від 12.09.2015 р. «Про проведення фестивалю «Гармонія руху» у дошкільному навчальному закладі».

Для повної реалізації завдань, максимального досягнення поставленої мети методичним активом дошкільного закладу було розроблено програму проведення фестивалю «Гармонія руху» в ДНЗ». Відповідно до розробленої програми фестивалю тривали заходи, спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я дітей, якими передбачено проведення різних форм організації дитячої життєдіяльності на кожен день.

Перший день фестивалю проходив під назвою «Біжи, присідай, стрибай, про здоров’я пам’ятай» і був присвячений різноманітним рухливим іграм.

Другий день проходив під гаслом «Хочу здоровим я зростати», в який діти мандрували «В королівство валеологічної казки».

Третій день  проходив у вигляді танцювального марафону «Запрошуємо на дискоклуб», під час якого діти мали можливість слухати та виконувати програмові музичні твори та пісні з мультиків, та пісні сучасних дитячих композиторів, виконували танцювально-ритмічних рухи під музику і спів відомих виконавців.

Четвертий день («День туризму») носив екологічне спрямування і проходив під назвою «З природою ми дружимо». Під час ранкової гімнастики, фізкультурних занять діти в рухах відтворювали характерні особливості поведінки, пересування, зовнішнього вигляду тварин та рослин, ходили на екологічні екскурсії за межі дошкільного закладу в парк ім. Карла Маркса.

П’ятий день – «День фізкультурника» був присвячений фізкультурі та спорту «Рух це здоров’я, рух – це краса», відзначився проведенням різних спортивних розваг.

Шостий день – день народної гри «Танцюємо, співаємо, в різні ігри граємо». В цей день діти згадали всі ігри українські народні, які вони знають і люблять, познайомилися з новими.

Сьомий  день – день здоров’я в дошкільному закладі «Ми маленькі козачата, Україна – наша мати», останній день фестивалю, в цей день для дітей старшого дошкільного віку було проведено спортивно-музичне свято «Ми козацького роду діти».

В рамках заходу були проведені різноманітні форми організації дитячої життєдіяльності фізкультурно-оздоровчого, валеологічного, екологічного, художньо-естетичного, предметно-практичного спрямування з активним використанням рухів і музики у спортивних і музичних святах і розвагах, ранковій гімнастиці, рухливих іграх, танцях, спортивних іграх тощо. Всі заняття під час проведення фестивалю максимально були насичені музикою, рухами, різноманітними здоров’язбережувальними технологіями, фізкультхвилинками, практичними діями.

 Впродовж всього фестивалю велась робота з кадрами та батьками. Запланований семінар-практикум для педагогів «Методику СА-ФІ-ДАНСЕ в практику дошкільного закладу», практичним психологом проведена консультація «Емоційний комфорт дошкільника як показник його психічного здоров’я», вихователем-методистом проведена консультаці для педагогів “ФІзкультурно-оздоровчі прогулянки”, підготовлені поради  педагогам по підготовці до проведення  фестивалю.

Для батьків музичними керівниками розроблені рекомендації  «Домашнє свято», «Навіщо дитині ляльковий театр», розроблені вихователем-методистом та вихователем із фізичної культури пам’ятки з питання фізичного виховання в родині: «Відпочивайте активно з дитиною разом», «Робіть з дітьми ранкову гімнастику вдома», «Як уникнути травм під час занять фізкультурою з дитиною» тощо.

В кожній групі діє «Інформаційний вісник», де для батьків висвітлюються різні питання життєдіяльності групи, поради, рекомендації, в тому числі і стосовно проведення фестивалю.

Шановні колеги та батьки!

Звіт у вигляді плейкасту «Гармонія руху – 2015» ви зможете переглянути на нашому сайті у розділі «Фотогалерея».

Бажаємо вам гарного настрою і сонячних осінніх днів!