Author Archive
«ПАТРІОТИЗМ ЯК МОРАЛЬНО-ДУХОВНА ЦІННІСТЬ ОСОБИСТОСТІ»
(Доповідь до педагогічної ради з питання:
«ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКА В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ» від 26.02. 2015 року)
Підготувала: завідувач Осадча М.А.
Дитинство – це початковий період формування особистості. В цей період відбувається стрімкий фізичний і психічний розвиток дитини – формування якостей, які творять з неї людину, закладаються основи характеру людини, її ставлення до навколишнього світу, до людей, до самого себе, засвоюються моральні норми поведінки.
Дитинство – це період народження і становлення особистості з фундаментом для розвитку її духовних, етичних, моральних і патріотичних цінностей.
Дошкільний вік є періодом початку становлення базової культури особистості. Згідно з основними положеннями Базового компоненту дошкільного освіти в Україні дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.
В дошкільному дитинстві починається процес сходження особистості до цінностей суспільства, і дитина набуває перші життєві орієнтири. Існують психологічні передумови для формування у дітей уявлень про історію та культуру, виховання морально – патріотичних почуттів. Морально-патріотичне виховання є одним з найважливіших елементів суспільної свідомості, саме в цьому основа життєздатності будь-якого суспільства і держави, спадкоємності поколінь.
У базову структуру особистості входять такі компоненти, як ціннісний, моральний, історичний. Ці компоненти можуть служити основою морально-патріотичного виховання дошкільнят. Ціннісний компонент характеризує ціннісну спрямованість особистості. Цінності виступають, як система координат, яка необхідна для того, щоб оцінити себе, інших, висловити своє ставлення, зробити вибір. Необхідно, щоб в основі базової культури дитини закладалися і формувалися ціннісні орієнтири та ціннісне ставлення до сім’ї, до близьких людей, до людини взагалі, до Батьківщини. Моральний компонент виступає, як ядро духовних цінностей і спрямовує людську активність на утвердження самоцінності особистості, рівності людей в їх прагненні до гідного життя.
Частиною історичного компонента є цивільно-патріотична спрямованість, як соціально-моральна категорія. Вона відображає потреби, мотиви, інтереси, установки, пов’язані з цивільно-патріотичної культурою і виступає активною рушійною силою у прагненні до оволодіння, вивченню, збереженню та передачі багатих традицій та історичного минулого України, розвитку інтересу до духовної спадщини, пізнання історії малої Батьківщини, самореалізації та самовдосконалення як громадянина, службовця своїй Вітчизні. Перетворення цінностей культури соціуму в цінності особистості – є процес виховання.
Патріотичні почуття закладаються в процесі життя і буття людини, що знаходиться в рамках конкретного соціокультурного середовища. Люди з моменту народження інстинктивно, природно і непомітно звикають до навколишнього середовища, природи та культури своєї країни, до побуту свого народу.
Система освіти повинна бути покликана забезпечити виховання патріотів Украïни, громадян правової, демократичної, соціальної держави, які поважають права і свободи особи, що володіють високою моральністю і виявляють національну і релігійну терпимість.
Дошкільний вік – найважливіший період становлення особистості, коли закладаються передумови громадянських якостей, розвиваються уявлення дітей про людину, суспільство і культуру. Виховання патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку – одне із завдань морального виховання, що включає в себе виховання любові до близьких людей, до дитячого саду, до рідного мiста та країни вцiлому.
Дошкільний заклад, як початкова ланка системи освіти, зобов’язана вирішувати завдання морально-патріотичного виховання дошкільнят. Базовим етапом формування у дітей любові до Батьківщини є накопичення ними соціального досвіду життя у своєму мiстi, засвоєння прийнятих у ньому норм поведінки, взаємин, залучення до світу його культури. Слід враховувати, що дошкільник сприймає навколишню дійсність емоційно, тому патріотичні почуття у нього проявляються в почутті захоплення. Такі почуття не можуть виникнути після кількох занять. Це результат тривалоï, систематичноï і цілеспрямованоï роботи з дитиною.
Виховання дітей в дитячому саду здійснюється щомиті: на заняттях, заходах, святах, в грі і в побуті. Робота будується таким чином, щоб вона проходила через серце кожного вихованця дитячого садка. Любов маленької дитини-дошкільника до Батьківщини починається з відносини до найближчих людей – батька, матері, дідуся, бабусі, з любові до свого будинку, вулиці, на якій він живе, дитячого садка, мiста.
Таким чином, заклавши фундамент з дитинства, ми можемо сподіватися, що виховали справжнього патріота, який любить свою Батьківщину.
«ФОЛЬКЛОР – ДЖЕРЕЛО ПАТРІОТИЗМУ»
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ
Підготувала: музичний керівник Марченко О.І.
Дитинство – період розквіту в житті людини. Це час, коли дитина подібна квітці, який тягнеться своїми пелюстками до сонечка. Діти дуже чутливо реагують на кожне слово, сказане дорослими. Тому завдання дорослих – прищепити дітям любов до прекрасного, навчити їх умінням і навичкам гри в колективі, розвинути в дітях такі якості, як доброту, почуття товариства і благородство, почуття патріотизму до Батьківщини і рідним витоків.
Фольклор України надзвичайно важлива складова частина культури народу. Система духовного життя народу, яка тісно пов’язана з побутом, літературою, в якій відбиті моральні, етичні та естетичні погляди і цінності людей.
Фольклор — невід’ємна складова національної культури, яка в концентрованій формі подає одночасно народну філософію, етику й естетику, створюючи неповторний національний образ світу. Ми розглядаємо фольклор як народну музично-поетичну творчість, маючи на увазі власне музично-поетичний фольклор — вокальну (пісенну), інструментальну, вокально-інструментальну й музично-танцювальну творчість народу.
Для повноцінного розвитку дітям потрібна музика в усіх її проявах, що для них є ефективним пізнанням життя. Найбільш цікавим, простим і доступним музичним матеріалом для дитячого сприймання від народження до п’яти років є дитячий музичний фольклор. В етнопедагогіці взагалі велике значення в розвитку здібностей та обдарованості надається віковим особливостям дитини. Для кожного сенситивного періоду розвитку, з урахуванням різних індивідуальностей, існують певні фольклорні жанри, спрямовані на розвиток духовності дитини, засвоєння культурних цінностей, ідей, розширення знань, розвиток музично-творчих здібностей тощо.
Саме логічно й структурно організована музика пісенно-ігрового дитячого фольклору впливає на емоційну сферу. Перевага веселих, бадьорих, ігрових музичних інтонацій повчального змісту несе велике виховне та емоційно-моральне навантаження. Емоції ж є енергетичною базою розуму. Емоційний стан загострює, робить більш яскравим сприйняття навколишнього світу та самого себе. Тому в цей період найдоцільнішим джерелом знань про навколишній світ, а також необхідною умовою виховання національного світогляду в майбутнього громадянина є дитячий музичний фольклор. Зрозуміло, що в Україні особливу цінність у навчально-виховній роботі з дітьми дошкільного віку представляє український дитячий музичний фольклор.
Добрі, неймовірні, наповнені людським почуттям події, що притаманні традиційному українському дитячому музичному фольклору, допомагають дітям фантазувати, поринати у вигаданий казковий світ, розвивають образне мислення. Варто згадати, що дитячий музичний фольклор як найбільш природний засіб виховання завжди був невід’ємною складовою практичної народної педагогіки. Недарма естетичні смаки, художні здібності дітей здавна формувалися на численних піснях календарних та обрядових свят, ритуалів, які давали перші уявлення про навколишній світ, навчали шанувати працю, робити добро, бути милосердними, любити природу.
ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПЕДРАДИ
«ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКА В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ»
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
Одним із головних завдань роботи колективу ДНЗ № 9 «Десняночка» в поточному навчальному році є патріотичне виховання дошкільнят. Протягом року проведено ряд заходів, присвячених цій проблемі. Відбулася тематична перевірка, проведені відкриті заняття, семінар-практикум та консультації для вихователів.
Підсумком цієї роботи стало проведення 26 лютого педагогічної ради з питання «Патріотичне виховання дошкільника в сучасному суспільстві».
Мета: Закріпити знання педагогів про сучасні вимоги щодо формування у дітей дошкільного віку патріотичних відносин і почуттів до своєї країни, міста, до природи, культури на основі історичних та природних особливостей рідної країни, вихованню у дітей власної гідності як представника свого народу, поваги до минулого, теперішнього, майбутнього рідного краю, толерантного ставлення до представників інших національностей.
З міні-доповіддю «Патріотизм як морально-духовна якість особистості», співдоповідями «Інтегральний зміст патріотичного виховання дошкільників» і «Фольклор – джерело патріотизму» виступили завідувач Осадча М.А., вихователь Дроздова Л.М. і музичний керівник Марченко О.І. В теоретичній частині були визначені й узагальнені концептуальні основи патріотичного виховання дошкільнят.
Під час вузлової частини «Використання ефективних методів і форм організації патріотичного виховання (активний пошук оригінальних моделей): «А у мене це так…» педагоги поділились досвідом роботи з використання різних моделей патріотичного виховання дітей своєї вікової групи.
Шановні дорослі!
Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, захищати її свободу і незалежність людина не може бути свідомим громадянином і моральною особистістю. Тож виховувати патріотів необхідно з дитинства.
Якщо буде світло в душі, буде краса в людини,
Якщо є краса в людини, буде гармонія в домі,
Якщо є гармонія в домі, буде порядок у нації,
Якщо є порядок у нації, буде мир у світі.
«МУЗИЧНИЙ ФОЛЬКЛОР ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ МУЗИЧНОСТІ ДИТИНИ»
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
Підготувала: музичний керівник Марченко О.І.
Шановні батьки!
Для дітей дошкільного віку в процесі логопедичної корекції найдоцільнішим є використання можливостей українського дитячого музичного фольклору. Це пов’язано насамперед із тим, що музичний фольклор як першооснова музичної культури є найкращим підґрунтям для естетичного виховання та розвитку музичних здібностей дітей.
- Надавайте дитині можливість слухати прості за формою, доступні для розуміння малі фольклорні музичні твори;
- підтримуйте у дитини бажання слухати народні твори, розуміти зміст, гумор, закладений в них, емоційно відгукуватися, передавати свої враження;
- використовуйте музичні народні твори в аудіо – та відеозаписах;
- навчайте дитину порівнювати природну музику зі створеними народом мелодіями, знаходити в них спільне та відмінне;
- розвивайте вокальні дані дошкільника, його музичні та акторські здібності, обіграючи маленький фольклорний твір разом з ним;
- вправляйте дитину в умінні співати дзвінко, легко, правильно інтонуючи народну мелодію;
- викликайте в дошкільника піднесене, радісне самопочуття від співу;
- залучайте до театрально-ігрової діяльності: створіть театр вдома і розігруйте зміст малих народних творів з іграшками, інсценізуйте вірші, потішки, заклички, примовлянки, тощо;
- навчайте оволодівати засобами емоційної виразності, виражати почуття мімікою, жестами, інтонацією, словами; вправляйте в цьому;
- заохочуйте творчість дитини, підтримуйте її ініціативу, схвалюйте вдале виконання ролі.
З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ ЩАСТЯ
20 березня весь свiт вiдзначатиме Мiжнародний день щастя. Таке рiшення прийняла Генеральна Асамблея ООН на своїй останнiй сесiї. Пропозицiю щодо вiдзначання Мiжнародного Дня Щастя, висунуту представниками королiвства Бутан, одноголосно пiдтримали всi 193 члена асамблеї. Будь-яка людина, що перебуває при здоровому глузді і тверезому розумі, прагне бути щасливою, або хоча б зовсім не проти того, щоб бодай зрідка, але відчувати такий стан, при якому присутнє почуття найбільшого внутрішнього задоволення своїм власним буттям, повноти і осмисленості життя. Когось це почуття залишає дуже рідко, хтось, навпаки, вже й забув, що може відчувати щось подібне, але бути щасливою людиною здавалося б дуже просто і дуже природньо. Увага до питань щастя супроводжувала людство протягом всієї його історії. Про це написано і сказано так багато, що напевно окремо взятій людині не вистачить і усього її життя, щоб ознайомитися з повним переліком думок і міркувань з цього приводу. Однак, у спробі узагальнити цей величезний матеріал, цілком впевнено можна стверджувати, що питання щастя впритул стосується і моментів внутрішньої свободи людини, і зовнішніх факторів, які супроводжують її життя, таких понять як совість і честь, почуття власної гідності.
Враховуючи, що прагнення до щастя є основоположною метою людства, Генеральна Асамблея ООН, за даними проекту DilovaMova.com, 28-го червня 2012-го року, на своєму 118-му пленарному засіданні прийняла відповідну резолюцію, в якій запропонувала всім державам – членам і структурам самої системи організації Об’єднаних Націй, а також і іншим регіональним і міжнародним організаціям, широкому громадянському суспільству, включаючи як неурядові організації, так і приватних осіб, відзначати Міжнародний день щастя, і постановила щорічно проводити його 20-го березня.
Дата святкування була обрана не випадково: 20 березня — День весняного сонцестояння, коли день дорiвнює ночi и сонце свiтить однакову кiлькiсть часу практично на всiй територiї земної кулi. Таким чином, цей день символiзує рiвне право на щастя кожного мешканця Землi.
В резолюцiї ООН говориться про те, що «прагнення до щастя є основоположною метою людського iснування», а також про «необхiднiсть визнання цiєї мети у мiжнароднiй політиці».
Нагадуємо, що навчитися радіти малому не так важко і під силу кожному з нас. Щастя і радість – це брати близнюки. Задовольняючись малим набагато легше отримати більше!
Будьте щасливі, зі святом!
Щасливий той, у кого є родина,
Кого чарує славний дивосвіт.
Хто прославляє ділом Україну
І пам’ятає завжди про свій рід.
Источник:http://ptu33.org.ua/callall/educate-work/vuhstudentsselfgovernment/277-20-bereznya-mzhnarodniy-den-schastya.html






