Author Archive

Підготувала: практичний психолог Компанець К.М.

1. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже діти вчаться мови наслідуючи, слу­хаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково говоритиме так, як ви.

2. Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілку­ються з нею. розмовляють. Виявляйте го­товність слухати.

3. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладають­ся основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від сту­пеня раннього мовного розвитку залежати­ме подальший процес розвитку дитини в школі.

4. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

5. Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтах тощо

6. Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте.

7. Забезпечуйте дитині широкі можли­вості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовува­ти, будувати, складати невеликі за розмі­ром деталі, зображення тощо.

9. Забезпечуйте всі можливості та умо­ви для повноцінної гри дитини. Чим краще дитина грається, тим краще вона підготов­лена до навчання в школі.

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10—20. але їй вкрай необхідно розуміти, знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам’ято­вування.

11. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання

12. Запровадьте для дитини вдома єди­ний режим і обов’язково дотримуйтеся його виконання всіма членам родини.

13. Не завищуйте і не занижуйте само­оцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома.

14. Необхідною умовою емоційно-вольо­вого розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.

15. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.

Оминайте снаряди, які не розірвались. Під час обстрілу деякі снаряди можуть не спрацювати одразу. Але вони готові вибухнути будь-якої миті. Не можна підбирати такі «трофеї».

Не беріть  в руки знайдені предмети. Зокрема, дитячі іграшки та гаджети, які розкидані на землі – це можуть бути замасковані вибухові пристрої. Поясніть це дитині.

Заборонено: 

• наближатися до вибухонебезпечного предмета;
• пересувати його або брати до рук;
• розбирати, кидати, бити по ньому;
• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
• приносити вибухонебезпечний предмет додому.

Про усі подібні знахідки повідомляйте рятувальників (тел. 101) або національну поліцію (тел. 102)

Переглянте та запам’ятайте зовнішній вигляд небезпечного предмета.

Шановні батьки і педагоги!

Пропонуємо Вам алгоритм – правила поведінки у надзвичайних ситуаціях під час пожежі і воєнних дій.

Міністерство освіти і науки розробило Інформаційний комікс для дітей у воєнний стан – це збірка інформаційних порад для дітей та їхніх близьких.

«Через воєнні дії в Україні сьогодні діти позбавлені спокою, вільного неба над головою, а також навчання. Щоб допомогти найменшим українцям емоційно у найважчі хвилини війни та підтримувати патріотичний дух нашої нації МОН представляє авторитетні поради від захисника України», — зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Тільки в тому випадку, якщо дитина знає, що вона, безумовно, любима своїми батьками, батько або мати можуть мати на неї той чи інший вплив. Але не треба директивно “впливати” на дитину, з приводу і без приводу. Якщо ваші слова правильні, і якщо ви дійсно любите свою дитину, вона може відгукнутися або не відгукнутися на вашу пропозицію. Дитина має право не відкритися на вашу любов – в цьому її свобода. Якщо ви хочете виростити слухняних і самостійних дітей, кожен день говорите їм, що любите їх. Ці слова ніколи і не для кого не будуть зайвими. Навіть якщо ваша дитина вдає, що не потребує них, не вірте їй! Щоразу, коли дитина чує від своїх батьків слова “я люблю тебе”, вона відчуває себе більш захищеною і впевненою. Її особистість формується і мужніє.

Крім слів про любов, дитина повинна бачити і відчувати вашу любов насправді: у вчинках, поведінці, у ваших справах. Є три основних способи регулярно показувати своїм дітям, що ви їх любите: це “контакт люблячих очей”, фізичний контакт, безроздільна увага.  Зорові та фізичні контакти повинні бути частиною вашого спілкування з вашими дітьми, але треба, щоб це відбувалося від серця, це не можна робити формально, “виконуючи батьківський обов’язок”. Якщо слова людини, тобто батька в даному випадку, і його справи, його зовнішня поведінка розходяться, дитина це інтуїтивно відчуває. Якщо ми говоримо про любов, а насправді в голосі у нас загрозливі інтонації, то, поза сумнівом, інтонації зчитуються дитиною як більш достовірна інформація, ніж утримання слів.

Безумовну любов можна донести, як ми вже згадали, за допомогою зорового контакту. У нашій культурі чомусь не прийнято довго і часто дивитися в очі один одному. Нормально це чи ні – питання інше. Але благодатна сила любові – співчуття, розуміння, тепло серця – передається саме за допомогою зорового контакту, коли ми дивимося очі в очі. Дивлячись в очі, ви, навіть не усвідомлюючи цього, можете висловити найрізноманітніші почуття: сум, гнів, лють, жах або любов. У більшості сімей, на жаль, зоровий контакт напрочуд рідкісний. А коли він і має місце, то найчастіше несе негативні емоції. Це відбувається, коли батьки вичитують дитини або віддають їй всякі накази. Читати повністю »