‘Методична служба’
ОГЛЯД ЗМІН І НОВАЦІЙ У ЗАКОНОДАВСТВІ: ЛЮТИЙ 2026
Шановні педагоги!
До Вашої уваги огяд змін і новацій у законодавстві на лютий 2026 року.
Читайте, ознайомлюйтесь.
ЗАТВЕРДЖЕНО НОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Він ґрунтується на таких принципах:
- академічна, організаційна та кадрова автономія закладу;
- академічна свобода педагога;
- можливість вибору серед різноманіття освітніх програм;
- урахування можливостей і потреб кожної дитини.
- Компетентнісний підхід: Зміст освіти визначається через результати (знання, вміння, цінності, якості), яких має досягти дитина, а не через перелік тем.
- Дитиноцентризм: В центрі уваги — цілісний розвиток дитини, її потреби, індивідуальний темп та право на гру.
- Автономія закладів та педагогів: Садки матимуть свободу у виборі програм та методів, а педагоги – академічну свободу для досягнення результатів.
- Гармонійний перехід до школи: Стандарт забезпечує зв’язок із Новою українською школою (НУШ) для плавного та безстресового переходу.
- Орієнтованість на європейські цінності: Стандарт відповідає європейським моделям дошкільної освіти, фокусуючись на розвитку емоційного інтелекту, самостійності, емпатії.
- Заборона оцінювання: Збережено принцип заборони оцінювання дітей, наголошуючи на формуванні компетентностей та життєвих навичок.
- Педагоги отримають більше можливостей для впровадження інноваційних підходів, обираючи інструменти для досягнення визначених результатів.
- Дитина, завершивши садочок, буде краще підготовлена до школи не лише інтелектуально, але й соціально, емоційно та фізично.
Упродовж наступних шести місяців Державна служба якості освіти проведе валідацію стандарту в дитсадках по всій країні, щоб перевірити відповідність очікуваних результатів реальному педагогічному досвіду та зрозумілість документа. За потреби його доопрацюють.
Після цього розробники освітніх програм матимуть рік на адаптацію своїх програм до нового стандарту, щоб забезпечити рівні та якісні можливості для всіх дітей незалежно від регіону чи умов проживання.
ПРАВИЛА ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З КАЗКОЮ
- Читайте дитині казку стільки разів, скільки вона просить. «Проживання» казкового сюжету — складний процес, тож дитина потребує багаторазового звернення до сюжету улюбленої казки.
- Казку ліпше не читати, а розповідати. Так ви матимете змогу спостерігати за реакцією дитини.

- Використовуйте казкові події для формування особистості дитини.
- Пам’ятайте про специфіку сприймання дітьми казкових подій з чарівним підтекстом — для дорослих кидання персонажів у вогонь є порушенням їхніх прав, а для дитини — впевненість у тому, що зло знищене.
- Не пояснюйте дитині глибинного змісту казки. Він має бути прихованим від неї та впливати на підсвідомість лише через тексти, а не за допомогою тлумачення подій.
- Не імпровізуйте, вводячи у казку персонажів та розгортаючи нові сюжетні лінії з реального світу. Адже так ви вносите плутанину у диференціацію дитиною казкових та реальних подій.
- Розповідаючи казку, використовуйте казковий зачин: «У якомусь царстві, не в нашому господарстві жили собі…» або «Ген у далекому краї, за дев’ятьма ріками, за дев’ятьма лісами жили собі…» — це ті ворота, через які дитина одразу ж потрапляє у казковий світ.
Необхідно відзначити, що казкотерапія називають прекрасним захоплюючим шляхом, який допомагає вирішувати нашим дітлахам вікові проблеми.
МЕТОДИЧНА РОБОТА ПЕДАГОГІВ: ДЕ МАЮТЬ ВИКОНУВАТИ ТА ЯК ОФОРМИТИ
Читачі запитують: «Чи мають право педагоги дитсадка виконувати методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність вдома? Як скласти графік роботи?». Відповіді експерта — у статті
Сергій Борисенко, експерт з трудових відносин у галузі освіти, заступник голови Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, голова правління ГО «Надихай»
Робочий час педагогів закладу дошкільної освіти включає час, необхідний для здійснення освітнього процесу з вихованцями, а також виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. Розгляньмо, опираючись на нормативні документи, де педагоги повинні виконувати роботу, крім безпосереднього здійснення освітнього процесу з вихованцями.
Місце виконання
Основний документ, який регламентує порядок чи процес виконання працівником своїх посадових обов’язків, — КЗпП.
Трудовий договір — угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Це визначено у статті 21 КЗпП. Аналогічна норма міститься і в пункті 17 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України, затверджених наказом Міносвіти від 20.12.1993 № 455.
До карантину, спричиненого пандемією COVID-19, і повномасштабної агресії РФ проти України передбачалося за замовчуванням (з невеличкими винятками), що працівник повинен виконувати посадові обов’язки на робочому місці яке, як правило, розташовувалося у приміщенні чи на території роботодавця. Проте в сучасних умовах роботодавці поступово відходять від цього правила з різних причин, але насамперед з міркувань безпеки.
У будь-якому випадку працівник повинен виконувати посадові обов’язки в місці, яке вказане в трудовому договорі або визначене роботодавцем у внутрішніх документах закладу освіти. Працівник не може самостійно, без погодження з роботодавцем, вирішувати, де він буде виконувати посадові обов’язки — вдома чи в приміщенні закладу освіти.
Методична, організаційна робота, інші види педагогічної діяльності — частина робочого часу педагога. Якщо заклад освіти працює в очному режимі, усі працівники повинні працювати на робочих місцях. Тож і методичну діяльність педагог повинен здійснювати самостійно або разом з іншими колегами чи вихователем-методистом відповідно до плану й режиму роботи закладу освіти. Здійснення методичної роботи за межами закладу освіти — відвідування бібліотеки, іншого закладу освіти, участь у методичних об’єднаннях тощо — педагог повинен узгодити з директором закладу.
Якщо ж заклад освіти працює дистанційно, у педагога більше можливостей, щоб самостійно визначити, де та яку методичну роботу здійснювати. Але педагог усе одно зобов’язаний виконувати накази директора закладу, зокрема щодо методичної роботи, участі в методичних заходах, які заплановано в закладі освіти.
Директор закладу або вихователь-методист може перевіряти не лише результати методичної роботи педагога, а й те, як він її здійснював.
Графіки роботи
Для методичної роботи потрібно виділяти певний час кожного робочого тижня. Її тривалість і періодичність залежить від системи методичної роботи в закладі. Це може бути як щоденна робота, так і раз чи кілька разів на тиждень. Головне — дотримуватися встановленої норми робочого часу.
Щоб дотримуватися Закону України «Про дошкільну освіту» та контролювати робочий час педагогів у закладі освіти, директор закладу має затвердити графіки роботи працівників. Вони залежатимуть від режиму роботи закладу освіти та конкретних груп.
Затвердженого МОН зразка графіка роботи немає, тож його можна скласти в довільній формі. Він повинен бути чітким і зрозумілим, без двозначних трактувань.
Графік роботи педагогів повинен відображати:
- час початку й закінчення роботи;
- вид роботи — здійснення освітнього процесу з дітьми чи методична робота.
Працівники не можуть самовільно змінювати режим роботи, вирішити не брати участь у запланованих заходах закладу освіти або виконувати методичну роботу вдома без погодження з директором закладу освіти. Це порушення трудової дисципліни, за яке можна застосувати заходи дисциплінарного стягнення.





