‘Консультує спеціаліст :’

ШАНОВНІ ПЕДАГОГИ!

З метою створення сприятливих умов для зміцнення здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності, забезпечення реалізації права особи на оздоровчу рухову активність, президент України Петро Порошенко схвалив Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року “Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація”, зі змістом якої ознайомитися Ви можете тут (додається).

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Вам цікаво дізнатися, чому одні люди все схоплюють на льоту, а іншим необхідно багаторазове повторення одного і того ж?

Пропонуємо Вашій увазі консультацію, підготовлену вчителем-дефектологом спеціальної групи “Лісова пісня”  Тетяною Миколаївною Швабською, яка дасть  відповідь на це питання і деякі інші, з ним пов’язані.

Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

Не в кожній родині у батьків є можливість залишатися з дитиною вдома.

Психологи називають 10 правил поведінки працюючих батьків.

 

• Правило 1. Не приходьте додому голодними. Якщо ви голодні, то стаєте дратівливими і нетерплячими. У деяких на цьому тлі починаються головні болі. Намагайтеся перед приходом додому випити хоча б чашку чаю чи з’їсти йогурт.

• Правило 2. Не перевтомлюйтеся. Надмірне фізичне і розумове навантаження погано впливає на самопочуття. Людина стає дратівливою. Намагайтеся протягом робочого дня робити маленькі перерви для відпочинку. Дитина зовсім не винна в тому, що вас завантажили на роботі, до того ж вона просто не зрозуміє, чому, коли ви прийшли додому, вона викликала у вас роздратування. Переступаючи поріг будинку, залишайте за дверима всі «дорослі» проблеми.
• Правило 3. Правильно розставляйте пріоритети. Ніколи не кажіть про роботу, як про найважливіше у вашому житті. У спілкуванні з дитиною завжди давайте зрозуміти, що найголовніше – це вона і ваша сім’я.

• Правило 4. Спілкування з дитиною найважливіше. Якщо ви зайняті приготуванням вечері або взяли роботу додому, не відштовхуйте дитину. Приділіть їй увагу, розпитайте, як її справи, що цікавого вона сьогодні дізналася. Дитина – це людина, а вечеря й робота можуть і почекати.
• Правило 5. Дитина повинна бути помічником і рівноправним членом сім’ї. Чи не дискримінуєте ви дитину, доручаючи їй саму неприємну роботу по дому. Можна ввести черговість з питання миття підлоги, посуду. Всі ви – члени однієї сім’ї. Не командуйте, а розподіляйте обов’язки порівну.

• Правило 6. Не самостверджуйтеся за рахунок дитини. Ви доросла людина, і тільки з цієї причини ви більше знаєте і вмієте. Ви краще миєте посуд і граєте в комп’ютерні ігри. Але якщо ви хочете, щоб ваша дитина, на відміну від багатьох інших сучасних дітей, виросла впевненою в собі і в своїх силах, спілкуючись з нею, постарайтеся поводитися так, щоб вона відчувала себе сміливою і кмітливою.
• Правило 7. Правильно розставляйте пріоритети. Робота всього лише засіб, щоб життя сім’ї зробити більш забезпеченим. Якщо робота для вас стала сенсом життя, замислюватися про народження дітей не варто. Діти в таких сім’ях нещасливі. І поспішають скоріше вирости, покинути будинок. Це ознака нездорової родини.

• Правило 8. Умійте чути і бачити. Багатьом батькам здається, що все, що робить малюк – малює, роздумує, пише вірші – це поки не важливо, тому що недосконале і незначне. Насправді всі справи, слова і вчинки дитини точно так само важливі, як і ваші. І якщо ви будете зневажливо або глумливо дивитися на інтереси, заняття і справи дитини, ніякої довіри між вами не буде. Не оцінюйте вчинки дитини, а постарайтеся їх зрозуміти.
• Правило 9. Радьтеся з дитиною. Повірте, дитині цікаво, чим ви таким займаєтеся на роботі. Розкажіть їй про ваші думки, переживання. Запитайте у неї поради, а ще краще – зробіть так, як пропонує дитина. Не думайте, що дитина ще «не доросла» до «дорослих» справ. Це не так. Вона може багато чого не розуміти, але дуже добре відчуває емоції, і тому вас можуть здивувати дитячі поради. До всього іншого, радячись, ви формуєте у дитини здатність висловлювати власну точку зору, показуєте, що між близькими людьми важливі відвертість і довіра.

• Правило 10. Не дорікайте шматком хліба. Уникайте згадувати про матеріальну залежності дитини від вас. Це ранить дитину і принижує її. У неї може скластися думка, що вона для вас є тягарем, і ви утримуєте її з почуття обов’язку, що в корені не вірно. Все повинно бути по любові. До того ж, в старості, коли ви опинитеся в положенні залежного, вам не доведеться соромитися того, що ви говорили колись.

Бажаю Вам успіху у спілкуванні з Вашою дитиною!

Підготувала: музичний керівник Журавель О.В.

У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатіші почуття, вони більше відповідають на почуття і переживання інших людей. Краще, скоріше і повніше вбирають в себе все нове, як правило добре вчаться в школі.

Багато дітей дуже емоцій. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активній прояві своїх почуттів. Ті, хто зблизька спостерігає життя маленьких дітей, знає з яким натхненням вони співають, танцюють.

Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по-різному. Багато з них з великою цікавістю слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує і життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.

Треба дотримуватись того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладені в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:

– яка це музика, весела чи сумна, спокійна чи навпаки схвильована, про така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?

Іноді, не називаючи твір, пропонувати дитині назвати його. Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвиває їх творчі здібності.

Розвитку вміння емоційно переживати музику допомагає також читання казок, оповідань, тому що переданий словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.

Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можна загадати загадки: співати мелодію без слів і запитати, яка це пісня. Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики. Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те, що дітей без слуху немає. Є діти, у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім’ї атмосферу любові до музики, якомога більше схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці. Треба пам’ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

 

Правильна мотивація – запорука успіху. І стосовно дітей це правило теж діє. Але якщо дорослі розуміють, навіщо потрібно виконувати ті чи інші обов’язки або прагнути до чогось, то мотивувати дитину набагато складніше. І все ж це цілком можливо, якщо слідувати деяким правилам і використовувати хитрощі. 

 

Допоможе мотивація?

Багато батьків вважають, що для того, щоб спонукати дитину на щось, можна просто змусити або переконати, що робити це потрібно обов’язково. І це в корені невірно. Дитина – це окрема, хоч і перебуваюча на стадії формування, особистість. І це означає, що будь-які її дії повинні бути обґрунтованими, осмисленими і зрозумілими. 

Звичайно, тиск з боку батьків може подіяти і все ж змусити дитину виконати якийсь обов’язок, але от чи буде він виконаний якісно і повноцінно – невідомо, адже зроблене стане способом догодити татові і мамі або уникнути небажаних наслідків. А мотивація дозволить дитині зрозуміти, навіщо це потрібно, усвідомити важливість і наповнити справи глуздом. Крім того, якщо мотивувати дітей з дитинства, це стане в нагоді у майбутньому дорослому житті і навчить робити те, що не завжди приємно, але часом необхідно. 

 

Якою може бути мотивація?

В психології прийнято виділяти внутрішню і зовнішню мотивацію. У першому випадку людину підштовхують внутрішні мотиви, наприклад, прагнення підвищити самооцінку і повірити в свої сили, довести собі свої здібності, відчути себе сильною і потрібною, а також бажання розвиватися і ставати більш багатогранною і цікавою особистістю.

Зовнішня мотивація – це зовнішні фактори. Наприклад, дорослі працюють, щоб відправитися в подорож, придбати щось, поліпшити житлові умови і так далі. Для дитини ж зовнішніми мотивами можуть бути – прихильне ставлення батьків і відсутність покарання, придбання бажаної речі і так далі. 

Очевидно, що більш простим варіантом є зовнішня мотивація, адже такі мотиви чітко усвідомлювані і реальні. Але, якщо використовувати тільки цей спосіб, то можна виростити меркантильну людину, яка у всьому буде шукати вигоду і користь. А ось внутрішні мотиви дозволять дитині стати повноцінною особистістю і добитися успіху в житті, адже вона навчиться ставити цілі і досягати їх, розвиватися і удосконалюватися. 

 

Способи мотивації

Як можна мотивувати свою дитину? 

Хваліть, причому абсолютно неважливо, в якому віці знаходиться ваша дитина: схвалення батьків та їх гордість за своє чадо буде приємні кожному. Але похвала повинна бути осмисленою і обґрунтованою, тобто дякувати або робити компліменти потрібно за конкретні дії і вчинки, вказуючи на найкращі якості.

Зацікавте. Це правило діє у відношенні як маленьких дітей, так і дорослих, тільки інтереси будуть різними. Так, якщо ви хочете, щоб малюк почав допомагати по дому, то давайте йому завдання в ігровій формі. Наприклад, можна запропонувати відшукати скарб, очистити галактику від космічного сміття і так далі.

Підвищуйте самооцінку, щоб дитина прагнула досягати цілей і вірила в себе, а також розуміла, що здатна на багато що і доб’ється бажаного. Для цього забезпечте підтримку і всіляко показуйте свою віру в здібності і сили чада.

Ставте чіткі цілі, щоб дитина розуміла, що від неї вимагається. Причому починати потрібно з малого, поступово переходячи до більш серйозних і глобальних прагнень.

Заохочуйте. В якості заохочення можна використовувати спільне проведення часу, відвідування цікавих місць, купівлю симпатичних речей або іграшок і так далі. Але не варто робити подарунки за кожну дію, інакше дитина буде виконувати обов’язки тільки за заохочення.

Задійте інтереси дитини, щоб прагнення досягти мети було не тільки осмисленим, але ще й приємним і захоплюючим.

Допомагайте. Найчастіше діти не бажають робити щось з-за страху помилитися чи не досягти мети. І деякі завдання дійсно складні, тому в таких випадках потрібна допомога близької дорослої людини, тобто батьків.

     Дані вище поради можна вважати універсальними, але все ж до вибору конкретних способів слід підійти відповідально.

По-перше, важливо брати до уваги те, чого саме ви хочете досягти.

По-друге, враховуйте особливості свого чада, адже якщо одні методи подіють і підійдуть дитині з певним характером і складом розуму, то інші можуть виявитися неефективними або навіть погіршити ситуацію або нашкодити.

 

Неефективна мотивація, або, як не помилитися.

 

Інколи неправильна мотивація не тільки працює, але і вбиває в дитині бажання щось робити. Причому винні в цьому самі батьки. І ось їх найпоширеніші помилки: 

•  Деякі тата і мами не враховують реальні можливості своїх дітей і переоцінюють їх, вимагаючи того, чого дитина просто не може зробити. У підсумку, досягнення мети стає неможливим, а самооцінка дитини знижується.
• Порівняння з іншими. Хоча дух суперництва вітається, але змагальний момент має бути доречним та приємним. Якщо ж ставити планку для власної дитини вище інших, то це може негативно вплинути на самооцінку і зіпсувати відносини.
• Тиск,  наприклад, погрози, крики, образи. Пресинг, можливо, і зіграє певну роль і навіть стане мотивацією, але виключно примусовою. А постійний і систематичний тиск може довести дитину до нервового зриву або депресії.
• Відсутність мети. Дитина повинна знати, що слід робити, а не виконувати безглузді дії тільки заради того, щоб отримати бажане або уникнути неприємних наслідків.
• Різні, стимули, які суперечать один одному. Мама і тато повинні дотримуватися однієї політики, інакше дитина заплутається, а авторитет батьків подорвется.
• Відсутність уваги до нтересів дитини. Якщо не враховувати те, що хоче дитина, можна викликати в неї байдужість і відсутність прагнення до чого-нбудь, а також порушити гармонійний розвиток.

Залишається лише побажати всім батькам не тільки вибрати відповідний спосіб мотивації дитини, але й поважати її інтереси та прагнення, а також показувати свою любов до неї.