‘Консультує спеціаліст :’
«ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ В СІМ’Ї»
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Ми живемо не для того, щоб їсти,
але ми їмо для того, щоб жити.
Сократ.
Підготували: вихователь-методист Васильєва Н.А. і старша медсестра Шевченко О.І.
Шановні батьки! Ми – те, що ми їмо. У нашій їжі міститься величезна кількість поживних речовин, і всі вони відповідають за певну функцію організму. Від правильного харчування залежить стан здоров’я кожної людини, а тим паче – дитини.
В повсякденному харчуванні обов’язково мають бути: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, клітковина, вода.
Для дітей перш за все необхідне споживання повноцінного білка. Адже це основний будівельний матеріал для організму. В разі його нестачі виникає гальмування росту. Необхідно пам’ятати, що саме в продуктах тваринного походження білки є повноцінними. Дуже корисним для організму дітей та підлітків є біле м’ясо птахів (грудинка), як джерело легкозасвоюваного повноцінного білка, що практично не містить жиру. Телятина та нежирна свинина відіграє важливу роль у кровотворенні (зокрема, його вживання рекомендують при недокрів’ї як джерело заліза). Джерелом білка є також яйця, риба, молоко, сир, картопля, свіжа капуста, гречана, рисова, вівсяна крупа.
Жири – теж частинка тіла людини. Після травлення їх організм відкладає „про запас” – під шкірою та навколо життєво важливих органів, таких як серце, печінка і нирки. Вони захищають нас від холоду і запобігають пошкодженню внутрішніх органів і кісток. Тому деяка кількість підшкірного жиру дуже необхідна для підтримання здоров’я. Найбільш необхідні для організму жири знаходяться в молоці, вершковому маслі, сметані, кефірі, йогуртах, яєчному жовтку, жирній рибі (оселедець, скумбрія, сардини), нерафінованій олії. Ці жири знижують рівень холестерину в крові, зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань.
Корисність вуглеводів для організму в тому, що вони сприяють нормалізації процесів травлення, дають відчуття ситості на тривалий час, а деякі швидко втамовують голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуже калорійні. Їх надлишок у раціоні може привести до ожиріння (особливо в дитячому віці).
Здоровий раціон не обходиться без клітковини, оскільки вона допомагає виводити відходи з організму. Вона також надає нашій їжі „об’єму”, підсилює моторику кишечника, нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу.
У здоровому харчуванні ніяк не обійтись без води. Вона не вважається поживною речовиною, але виконує життєво необхідні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні відходи. Організм дитини дошкільного віку потребує багато рідини, бо дитина багато рухається. За нестачі води в організмі людина відчуває спрагу, з’являється млявість, знижується тиск крові. Якщо без їжі можна прожити більше місяця, то без води – лише кілька днів.
Ключовими компонентами здорового раціону є вітаміни і мінерали. Вони також містяться у їжі і є важливим джерелом протеїну, вуглеводів та жирів. Вітаміни й мінерали легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо щодня їсти хоча б трохи сирих овочів і фруктів.
Ось такі вимоги до збалансованого харчування дитини, щоб вона росла здоровою, веселою, рухливою, допитливою.
А зараз декілька порад щодо того, як правильно треба годувати дитину.
Треба заохочувати:
- бажання дітей їсти самостійно;
- намагання дитини приймати участь в сервіровці і прибиранні столу.
Правила споживання їжі.
Здоров’я залежить від багатьох факторів, в тому числі і від того, як дитина їсть. Тому треба привчати дітей:
- мити руки перед їдою;
- пережовувати їжу з закритим ротом;
- не поспішати, їсти безшумно, не плямкати;
- їсти тільки за столом;
- з’їдати все, що покладено до тарілки;
- правильно користуватися ложкою, виделкою, ножем;
- користуватися паперовими серветками після прийому їжі;
- прибирати після себе зі столу;
- дякувати тим, хто готував їжу, сервірував стіл.
Що вимагається від батьків:
- дитину треба годувати в чітко встановлений час, бажано 4 рази на день;
- вечеряти не пізніше, ніж за 2 години до сну;
- не давати їсти солодкого, коли дитина не з’їла першої та другої страви;
- в тарілку класти рівно стільки, скільки дитина зможе з’їсти;
- не давати їсти зайвого, навіть якщо дуже смачно;
- годувати дітей треба спокійно, терпляче, надаючи можливість гарно пережовувати їжу;
- не годувати дитину силою;
- зразу після бігу чи гри пити не дозволяється;
- не давати пити дитині прямо із крану;
- не відволікати від їди читанням, грою, розмовами;
- не використовувати заохочування за з’їдене. Погроз та покарання – за недоїдене.
- перш ніж дати дитині їсти фрукти, ягоди чи овочі, обов’язково їх помийте.
Ще одна важлива порада, якої потрібно дотримуватись під час їжі – не розмовляти. Адже дуже небезпечно, коли їжа може потрапити в дихальне горло (гортань), або навіть в легені. Щоб видалити її звідти, необхідна термінова операція.
Бажаємо Вам, шановні батьки, прислухатися до порад і не нехтувати ними, бо «здоров’я дитини – багатство країни», – говорить народна приказка. А ми хочемо додати, що здорова дитина – щаслива дитина, а якщо щаслива дитина, то щасливі і батьки.
«ЩО ТАКЕ ДРІБНА МОТОРИКА І ЧОМУ ВОНА ТАК ВАЖЛИВА?»
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
Підготувала: вчитель-дефектолог Швабська Т.М.
Шановні батьки! В останні час ви дуже часто чуєте про дрібну моторику та необхідність її розвивати.
Чому ж це так важливо? Вся справа в головному мозку. А точніше в центрах, що відповідають за рухи пальців рук і мову. Дані центри розташовані дуже близько один до одного. Таким чином, розвиваючи дрібну моторику, ми тим самим стимулюємо відповідні відділи мозку, активізуємо і сусідні відділи, що відповідають за мову.
Розвиток дрібної моторики важливий ще й тому, що все подальше життя дитини вимагатиме використання точних координованих рухів кистей і пальців рук, які необхідні, щоб одягатися, малювати і писати, а також виконувати безліч різноманітних побутових і навчальних дій.
Тому рекомендуємо починати активне тренування пальчиків вже з одного року.
Для цього можна використовувати:
- переливання рідин з однієї ємності в іншу;
- ігри з мозаїкою та пазлами;
- розкладання ґудзичків або інших предметів за розміром;
- ігри з конструктором (підбирайте їх індивідуально за віком дитини);
- застібання ґудзиків, блискавок, кнопок, гачків і зав’язування шнурків; ліплення з пластиліну;
- малювання пальчиками (зараз для цього існують спеціальні фарби);
- вирізання з паперу різних фігурок;
- споруди з піску або камінчиків замків, гірок та інших фігур (на прогулянці);
- перебирання різних круп, таких, як: горох, квасоля, гречка;
- закручування і розкручування кришок банок, пухирців;
- пошук різних предметів, закопаних у піску.
І ще безліч різноманітних цікавих ігор і занять… Щодня пропонуйте дітям такі завдання!
Для оволодіння навичками письма необхідна певна функціональна зрілість кори головного мозку. Тому в дошкільному віці важливо створити умови для накопичення дитиною рухового і практичного досвіду, розвитку навичок ручної вмілості. Але в дошкільному віці важлива саме підготовка до письма, а не навчання йому, що часто призводить до формування неправильної техніки письма.
Уміння виконувати дрібні рухи з предметами розвивається у старшому дошкільному віці. А до 6-7 років в основному закінчується дозрівання відповідних зон головного мозку, розвиток дрібних м’язів кисті. Тому робота з розвитку дрібної моторики повинна початися задовго до вступу до школи.
«ЧИ ПОТРІБЕН ПИСЬМОВИЙ ДОЗВІЛ БАТЬКІВ НА ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ ЇХНЬОЇ ДИТИНИ»
ШАНОВНІ БАТЬКИ! ВАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ!
Відповідає Світлана Нерянова, головний спеціаліст відділу дошкільної освіти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України
Згідно з пунктом 5 Положення про медичний кабінет дошкільного навчального закладу, затвердженого спільним наказом МОЗ України та МОН України «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі» від 30.08.2005 № 432/496, лікар-педіатр і медична сестра дошкільного закладу зобов’язані інформувати батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається.
Отже, перед проведенням запланованих обов’язкових медичних оглядів дітей спеціалістами в дошкільному закладі обов’язково потрібно повідомити батьків про ці заходи. Надання батьками письмового дозволу на проведення медичного огляду їхньої дитини нормативно-правовими актами не передбачено.
Детальніше про це — в одному з випусків газети «Дошкілля.UA»
«ПРОВЕДЕННЯ ФІЗКУЛЬТУРНОГО СВЯТА ТА РОЗВАГИ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ»
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
У системі фізичного виховання дітей дошкільного віку чільне місце посідають фізкультурні свята та розваги, спрямовані на комплексну реалізацію широкого кола оздоровчих та виховних завдань.
Фізкультурні свята проводяться двічі-тричі на рік.
Фізкультурні свята проводяться двічі – тричі на рік, починаючи з молодшого дошкільного віку. Безпосередньо участь у них беруть діти середньої, старшої та підготовчої груп. Оптимальна тривалість заходу для дітей молодшого дошкільного віку – 40-50 хвилин, для старшого віку – 50-60 хвилин. Фізкультурні свята організовуються в першій чи другій половині дня, в музичній чи фізкультурній залі, на майданчику, в басейні тощо. Якщо свято проводиться у приміщенні, необхідно подбати про організацію повноцінної прогулянки у цей день.
Фізкультурне свято на майданчику (влітку) або в залі проводиться орієнтовно за такою схемою:
- Відкриття свята, парад учасників під святковий марш, привітання команд.
- Виступи учасників свята з гімнастичними вправами.
- Змагання між командами, ігри-естафети, атракціони, сюрпризні моменти.
- Завершення свята, підбиття підсумків, нагородження, закриття свята.
Активна рухова діяльність усіх дітей, забезпечення участі кожного з них, створення піднесеного настрою під час фізкультурного свята – найважливіша мета заходу. Важливо не перетворювати його на розважальне видовище для дорослих, а також не відлучати від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього з певних причин, малоактивних і невпевнених.
Під час підготовки до фізкультурного свята необхідно розробити сценарій, розподілити обов’язки щодо оформлення місця проведення, підготувати музичний супровід, атрибутику, костюми, призи і нагороди тощо. При розробці сценарію особлива увага приділяється сюрпризним моментам, показовим номерам, церемонії урочистого відкриття і закриття свята, підбиттю підсумків, врученню призів і подарунків.
Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється впродовж усього освітнього процесу (на музичних, фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики, ігор, самостійної рухової діяльності, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимими є багаторазові масові репетиції повного ходу свята.
З метою створення урочистої атмосфери, бажано яскраво оформити залу або територію фізкультурного майданчика. У приміщенні дитячого садка та на майданчику розвішують різноколірні кульки, ліхтарики, гірлянди, плакати з написами на спортивну тематику, встановлюють прапорці тощо.
Свято розпочинається з урочистої частини – виходу учасників на фізкультурний майданчик або в залу, шикування, привітання керівника закладу або представника інших організацій. Відкриття завершується підняттям прапора змагань та парадом учасників. Після урочистої частини проводять показові виступи дітей, які виконують гімнастичні вправи (10-12 вправ) з різними предметами: обручами, м’ячами, стрічками, прапорцями.
Після виконання цих вправ дітей об’єднують в однакові за кількістю учасників команди і розпочинають змагання між ними.
Неабиякий інтерес викликають у дітей ігри – атракціони: удари по м’ячу ногою із зав’язаними очима, біг у мішках, перенесення кульок у ложці – хто швидше тощо. Між командними змаганнями запрошені на свято (гімнасти, акробати та ін.) проводять показові виступи.
Створенню святкового настрою сприяє «сюрпризний момент» – раптова поява лікаря Айболитя, Чебурашки, Нептуна, Котигорошка та інших казкових героїв. Їх спілкування з дітьми, участь у танцях та іграх дає учасникам свята багато радощів та задоволення.
Наприкінці підбивають підсумки свята, проводять нагородження, загальний танок або танці та парад його учасників. Команда – переможець проходить коло пошани й опускає прапор змагань.
Якщо у святі беруть участь батьки разом зі своїми дітьми, нагородження може бути не тільки за успіхи в індивідуальних змаганнях, а й за перемогу сімейної команди. Нагородження переможців може бути пам’ятними вимпелами або медалями, солодкими призами. Бажано також відзначити дітей, які брали активну участь у підготовці та проведенні фізкультурного свята.
Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з раннього віку (3-й рік життя) один-два рази на місяць, переважно у другій половині дня. Тривалість фізкультурних розваг для дітей раннього віку – 15-20 хв., молодшого – 20-35 хв., старшого віку – 35-40 хв.
Місцем їх проведення може бути фізкультурна чи музична зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик, лісова або паркова галявина, берег водоймища тощо.
Обов’язковим є участь кожної дитини в розва
Щоб забезпечити оптимальні фізичні, психічні, емоційні навантаження, плануючи розваги передбачається раціональне чергування ігор з різними ступенями навантаження, колективних, масових – з іграми підгрупами чи індивідуальними (конкурси, атракціони), складніших за правилами, руховими завданнями ігор – з простішими, розважального характеру.
У фізкультурних розвагах для дітей старшого дошкільного віку можуть переважати естафети, конкурси, атракціони, а також використовуватися ігри та вправи спортивного характеру.
Успішне проведення свята – це результат спільної роботи з фізичного виховання дітей й усього педагогічного колективу дошкільного закладу.
Джерело: Лист МОН від 16.08.2010 №1/9-563 “Методичні рекомендації щодо фізичного розвитку дітей в умовах дошкільного навчального закладу”
http://te.zavantag.com/docs/101/index-73220.html
ПРОФІЛАКТИКА ПОЛІОМІЄЛІТУ
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ
Поліомієліт – це вірусне інфекційне захворювання, що уражує нервову систему і викликає повний параліч. Вірус проникає в організм через рот і розмножується в кишечнику. Симптоми захворювання: висока температура, втома, головний біль, нудота, регидність шиї та біль у кінцівках.
Джерелом інфекції є хворі або вірусоносії. Виділення вірусу із глотки і з фекаліями починається вже в інкубаційний період, який триває в середньому 5-12 днів (можливі коливання від 2 до 35 днів). Після появи перших симптомів захворювання вірус продовжує виділятися з фекаліями.
Поліовірус стійкий в навколишньому середовищі. Він зберігає свої інфекційні властивості в стічних водах при 0°С протягом місяця. Нагрівання при температурі 50°С вбиває вірус протягом 30 хвилин у воді, а при 55°С – в молоці, сметані, маслі та морозиві. Вірус стійкий до УФ-променів і висушування, а також до хлорвміщуючих дезінфектантів (хлорне вапно, хлорамін).
Профілактика.
Поліомієліт невиліковний, але його можна попередити за допомогою вакцинації.
Щеплення проти поліомієліту входять до календаря профілактичних щеплень:
- вакцинація складається з трьох щеплень і проводиться дітям у віці 3, 4 і 5 місяців, перші 2 щеплення – з використанням інактивованої вакцини проти поліомієліту(ІПВ);
- ревакцинація проводиться дітям у віці 18 місяців, 6 та 14 років з використанням оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ).
Крім того, з метою профілактики поліомієліту необхідно:
- додержуватись правил особистої гігієни (миття рук);
- свіжі овочі, фрукти, сухофрукти та зелень перед вживанням після миття під проточною водою ополоснути кип’яченою чи бутильованою водою.
Увага, шановні батьки!
Терміново звертайтесь за медичною допомогою, якщо у дитини, раніше не вакцинованої проти поліомієліту, спостерігається висока температура, головний біль, біль у горлі, м’язах та кістках, нежить блювота, раптове порушення ходи.
Джерело:
http://medictest.net/virusni-zaxvoryuvannya/268-polomyelt.html
