ЗАОХОЧЕННЯ I ПОКАРАННЯ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКIВ
Пiдготувала: практичний психолог Швабська Т.М.
Заохочення і покарання – який метод ефективніше і що вибрати? Але не можна виключати, ні те, ні інше – це лише дві сторони однієї медалі, яка називається «успішне виховання». І щоб ця медаль виявилася золотою, необхідно дотримуватися певного балансу між цими способами впливу на поведінку дитини.
ПОКАРАННЯ
Зовсім без покарань обійтися не можна, якщо звичайно ви не хочете виростити маніпулятора. Щоб покарання пішло дитині на користь і не завдало їй шкоди, потрібно всього лише дотримуватися кількох рекомендацій:
1. Безумовно, покарання не повинно шкодити не тільки фізичному здоров’ю вашого малюка, але і психічному.
2. Ніколи і ні за яких обставин не карайте дитину «для профілактики», якщо сумніваєтеся, краще не карайте. У дитини має бути розуміння, що тільки за певний тип поведінки послідує покарання.
3. Покарання повинно бути одне і зрозуміле для дитини. Немає сенсу ставити 2-х річного малюка в кут, він все одно не зрозуміє за що, а найголовніше, навіщо його поставили в кут, а ось страх і підвищену тривожність він цілком може придбати.
4. Якщо ви вирішили покарати дитину, то робіть це відразу. Ніяких відстрочок.
5. Розмовляйте з дитиною щодо її провини, про ваші почуття щодо її вчинку, вона повинна розуміти, що ваш смуток гірше будь-якого покарання. Запитайте про її емоції, відчуттях щодо покарання.
6. Якщо ви покарали дитину, і вона зрозуміла причини і наслідки такої поведінки, то не варто надалі нагадувати дитині про це і тим більше обговорювати з іншими дорослими в її присутності. Пам’ятайте, що у вашого малюка теж є самолюбство.
7. Не карайте дитину працею, інакше ви ризикуєте виростити ледаря.
8. І найголовніше, не карайте дитину:
– коли вона хворіє;
– перед сном і відразу після сну;
– під час їжі;
– безпосередньо після психічної або фізичної травми;
– коли дитина щосили намагається щось зробити, але в неї не виходить.
ЗАОХОЧЕННЯ
Заохочення – це один з найбільш успішних методів виховання, якщо ним правильно користуватися. Як не нашкодити дитині заохоченням і як його взагалі використовувати? Для відповіді на це питання, є кілька простих рекомендацій:
1. Хваліть тільки щиро, не слід перебільшувати заслуги дитини. Діти дуже тонко відчувають нещирість і наступного разу можуть вам не повірити.
2. Хвалiть вчинки, дiла, а не якості дитини. Інакше дитина може вирости самозакоханим нарцисом.
3. Не хваліть дитину за природні речі. Якщо дитина сама одягнулася, прибрала іграшки, то в цьому немає нічого незвичайного – це повинно бути нормою, а не видатним випадком.
4. Покупки в якості заохочення теж не кращий варіант, ви самі привчите дитину шукати вигоду у всьому і робити все тільки заради вигоди.
5. Забудьте про шоколадки, цукерки та інші ласощі в якості заохочення. Або ви все ж хочете виростити людину, залежну від їжі? Надалі така дитина, швидше за все, буде свої проблеми «заїдати» чим-небудь смачним.
6. Як покарання, так і заохочення не може бути заздалегідь. Спершу вчинок, а тільки потім ваша реакція. Важливо, щоб дитина старалася заради процесу, а не заради результату.
7. Дайте дитині зрозуміти, що важлива не ціна заохочення, якщо воно матеріальне, а ваша увага, ваша радість і гордість за дитину. Дитина повинна розуміти, що важливіше емоції, а не матеріальні цінності.
І найголовніше, любіть і приймайте дитину такою, якою вона є, не намагайтеся її змінити, ні з допомогою заохочення, ні з допомогою покарання, хорошого з цього точно нiчого не вийде!
Цікавий матеріал, познайомилась з методами виховання: заохочення та покарання. В житті часто робимо помилки, але такий матеріал допомагає замислитись ” Як вчинити?”… Практичний психолог Швабська Т.М. завжди надає корисні поради та консультації, займається з дітьми. Дякую!