‘Консультує спеціаліст :’

ПОРАДИ БАТЬКАМ,

ДІТИ ЯКИХ МАЮТЬ ВАДИ МОВЛЕНЕВОГО РОЗВИТКУ

     Підготувала: вчитель-логопед Муртазіна Н.В.

Ні в якому разі не можна акцентувати увагу на проблемі, тиснути на малюка і примушувати його працювати через силу.

Навіть, незважаючи на те, що практично всі корекційні вправи для дітей розробляються таким чином, що будь-якій дитині буде цікаво ними займатися, потрібно стежити, щоб тренування не набридали малюкові і не втомлювали його.

Оптимальна тривалість заняття з дитиною – не більше 15-20 хвилин (якщо тільки вона сама не хоче пограти довше).

Але займатися можна і кілька разів в день, головне – робити між розвиваючими іграми та вправами перерви на відпочинок.

Також дуже важливо розуміти, що розвиток мови – це безперервний процес, який не обмежується одними вправами і спеціальними іграми.

З дитиною потрібно якомога більше розмовляти, уважно стежачи за своєю мовою: вона повинна бути неквапливою, чіткою і зрозумілою.

Коли малюк робить будь-які мовні помилки, поправляти його потрібно коректно і спокійно, намагаючись використовувати питальні інтонації (наприклад, дитина сказала – «Кафа», питати – «Каша? Ти хочеш кашу?»).

Під час занять дитині необхідно створювати позитивний настрій.

Важливо проявляти спокій і терпіння. Завжди пам’ятайте про те, що будь-яке подразнення і нетерпимість здатні тільки посилити проблеми і звести всі зусилля нанівець. У малюка не все буде виходити з першого разу, і завдання батьків – підтримати його і додати упевненості у своїх силах.

Шановні батьки! Радійте навіть найменшим успіхам вашої дитини, як можна більше хваліть її, і тоді позитивний результат не змусить себе чекати!

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

Підготувала: практичний психолог Швабська Т.М.

Дитяча агресія – це енергія подолання, боротьби, відстоювання своїх прав та інтересів. Ця сила необхідна дитині для того, щоб досягти своєї мети, протистояти перешкодам. Небажаною є не сама по собі агресія, а неприйнятні форми її прояву: звичка кричати, ображати, битися. Тому завданням виховання дитини є не усунення її агресії, а навчання адекватно проявляти свої негативні почуття: гнів, обурення, неприйняття. Саме тому, що дитина не вміє усвідомити й висловити протесні почуття стосовно значущої особи (батька чи вчителя), у неї може виникати “безпредметна агресивність” – розповсюдження почуття злості на слабші та безпечні об’єкти — на дітей, тварин, предмети. Причиною підвищення дратівливості також можуть бути фізичні чи психологічні проблеми дитини, які виснажують її, підвищують збудженість та імпульсивність.

 

     ЧИМ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ БАТЬКИ:

• Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватися на Вас. Навпаки, поставтеся до її обурення з розумінням й повагою: допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до Вас.
• Тільки тоді, коли емоції вщухнуть, розкажіть дитині про те, як Ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею вдалу форму висловлювання претензій.
• Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі придушуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.
• Учіть дитину розуміти себе та інших. Якщо дитина навчиться усвідомлювати свої почуття й почуття інших, вона зможе свідомо обирати мирні форми боротьби і захисту.

 

     ЧИМ МОЖЕ ДОПОМОГТИ ПСИХОЛОГ:

      Основні завдання психологічної корекції:

1. Визначити основні причини агресивної поведінки дитини.
2. Розробити такі ігри, у яких дитина зможе не просто виявити свій гнів, а експериментувати з формами його прояву.
3. Допомогти дитині через гру навчитися розуміти свої та чужі негативні переживання.
4. Разом із батьками знайти можливість оптимізації виховного впливу на дитину в сім’ї.

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Ми живемо не для того, щоб їсти,

але ми їмо для того, щоб жити.

Сократ.

 

Підготували: вихователь-методист Васильєва Н.А. і старша медсестра Шевченко О.І.

 

     Шановні батьки! Ми – те, що ми їмо. У нашій їжі міститься величезна кількість поживних речовин, і всі вони відповідають за певну функцію організму. Від правильного харчування залежить стан здоров’я кожної людини, а тим паче – дитини.

    В повсякденному харчуванні обов’язково мають бути: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, клітковина, вода.

    Для дітей перш за все необхідне споживання повноцінного білка. Адже це основний будівельний матеріал для організму. В разі його нестачі виникає гальмування росту. Необхідно пам’ятати, що саме в продуктах тваринного походження білки є повноцінними. Дуже корисним для організму дітей та підлітків є біле м’ясо птахів (грудинка), як джерело легкозасвоюваного повноцінного білка, що практично не містить жиру. Телятина та нежирна свинина відіграє важливу роль у кровотворенні (зокрема, його вживання рекомендують при недокрів’ї як джерело заліза). Джерелом білка є також яйця, риба, молоко, сир, картопля, свіжа капуста, гречана, рисова, вівсяна крупа.

     Жири – теж частинка тіла людини. Після травлення їх організм відкладає „про запас” – під шкірою та навколо життєво важливих органів, таких як серце, печінка і нирки. Вони захищають нас від холоду і запобігають пошкодженню внутрішніх органів і кісток. Тому деяка кількість підшкірного жиру дуже необхідна для підтримання здоров’я. Найбільш необхідні для організму жири знаходяться в молоці, вершковому маслі, сметані, кефірі, йогуртах, яєчному жовтку, жирній рибі (оселедець, скумбрія, сардини), нерафінованій олії. Ці жири знижують рівень холестерину в крові, зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань.

     Корисність вуглеводів для організму в тому, що вони сприяють нормалізації процесів травлення, дають відчуття ситості на тривалий час, а деякі швидко втамовують голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуже калорійні. Їх надлишок у раціоні може привести до ожиріння (особливо в дитячому віці).

    Здоровий раціон не обходиться без клітковини, оскільки вона допомагає виводити відходи з організму. Вона також надає нашій їжі „об’єму”, підсилює моторику кишечника, нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу.

    У здоровому харчуванні ніяк не обійтись без води. Вона не вважається поживною речовиною, але виконує життєво необхідні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні відходи. Організм дитини дошкільного віку потребує багато рідини, бо дитина багато рухається. За нестачі води в організмі людина відчуває спрагу, з’являється млявість, знижується тиск крові. Якщо без їжі можна прожити більше місяця, то без води – лише кілька днів.

     Ключовими компонентами здорового раціону є вітаміни і мінерали. Вони також містяться у їжі і є важливим джерелом протеїну, вуглеводів та жирів. Вітаміни й мінерали легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо щодня їсти хоча б трохи сирих овочів і фруктів.

    Ось такі вимоги до збалансованого харчування дитини, щоб вона росла здоровою, веселою, рухливою, допитливою.

     А зараз декілька порад щодо того, як правильно треба годувати дитину.

 Треба заохочувати:

• бажання дітей їсти самостійно;
• намагання дитини приймати участь в сервіровці і прибиранні столу.

 

Правила споживання їжі.

 Здоров’я залежить від багатьох факторів, в тому числі і від того, як дитина їсть. Тому треба привчати дітей:

• мити руки перед їдою;
• пережовувати їжу з закритим ротом;
• не поспішати, їсти безшумно, не плямкати;
• їсти тільки за столом;
• з’їдати все, що покладено до тарілки;
• правильно користуватися ложкою, виделкою, ножем;
• користуватися паперовими серветками після прийому їжі;
• прибирати після себе зі столу;
• дякувати тим, хто готував їжу, сервірував стіл.

 

Що вимагається від батьків:

• дитину треба годувати в чітко встановлений час, бажано 4 рази на день;
• вечеряти не пізніше, ніж за 2 години до сну;
• не давати їсти солодкого, коли дитина не з’їла першої та другої страви;
• в тарілку класти рівно стільки, скільки дитина зможе з’їсти;
• не давати їсти зайвого, навіть якщо дуже смачно;
• годувати дітей треба спокійно, терпляче, надаючи можливість гарно пережовувати їжу;
• не годувати дитину силою;
• зразу після бігу чи гри пити не дозволяється;
• не давати пити дитині прямо із крану;
• не відволікати від їди читанням, грою, розмовами;
• не використовувати заохочування за з’їдене. Погроз та покарання – за недоїдене.
• перш ніж дати дитині їсти фрукти, ягоди чи овочі, обов’язково їх помийте.

     Ще одна важлива порада, якої потрібно дотримуватись під час їжі – не розмовляти. Адже дуже небезпечно, коли їжа може потрапити в дихальне горло (гортань), або навіть в легені. Щоб видалити її звідти, необхідна термінова операція.

 Бажаємо Вам, шановні батьки, прислухатися до порад і не нехтувати ними, бо «здоров’я дитини – багатство країни»,  – говорить народна приказка. А ми хочемо додати, що здорова дитина – щаслива дитина, а якщо щаслива дитина, то щасливі і батьки.

 

Джерело: http://www.rdobd.com.ua/index.php?catid=34:bibl&id=113:-doc&Itemid=57&option=com_content&view=article

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

Підготувала: вчитель-дефектолог Швабська Т.М.

 

    Шановні батьки! В останні час ви дуже часто чуєте про дрібну моторику та необхідність її розвивати.

   Чому ж це так важливо? Вся справа в головному мозку. А точніше в центрах, що відповідають за рухи пальців рук і мову. Дані центри розташовані дуже близько один до одного. Таким чином, розвиваючи дрібну моторику, ми тим самим стимулюємо відповідні відділи мозку, активізуємо і сусідні відділи, що відповідають за мову. 

   Розвиток дрібної моторики важливий ще й тому, що все подальше життя дитини вимагатиме використання точних координованих рухів кистей і пальців рук, які необхідні, щоб одягатися, малювати і писати, а також виконувати безліч різноманітних побутових і навчальних дій.

    Тому рекомендуємо починати активне тренування пальчиків вже з одного року.

     Для цього можна використовувати:

• переливання рідин з однієї ємності в іншу;
• ігри з мозаїкою та пазлами;
• розкладання ґудзичків або інших предметів за розміром;
• ігри з конструктором (підбирайте їх індивідуально за віком дитини);
• застібання ґудзиків, блискавок, кнопок, гачків і зав’язування шнурків; ліплення з пластиліну;
• малювання пальчиками (зараз для цього існують спеціальні фарби);
• вирізання з паперу різних фігурок;
• споруди з піску або камінчиків замків, гірок та інших фігур (на прогулянці);
• перебирання різних круп, таких, як: горох, квасоля, гречка;
• закручування і розкручування кришок банок, пухирців;
• пошук різних предметів, закопаних у піску.

     І ще безліч різноманітних цікавих ігор і занять… Щодня пропонуйте дітям такі завдання!

     Для оволодіння навичками письма необхідна певна функціональна зрілість кори головного мозку. Тому в дошкільному віці важливо створити умови для накопичення дитиною рухового і практичного досвіду, розвитку навичок ручної вмілості.  Але в дошкільному віці важлива саме підготовка до письма, а не навчання йому, що часто призводить до формування неправильної техніки письма.

     Уміння виконувати дрібні рухи з предметами розвивається у старшому дошкільному віці. А до 6-7 років в основному закінчується дозрівання відповідних зон головного мозку, розвиток дрібних м’язів кисті. Тому робота з розвитку дрібної моторики повинна початися задовго до вступу до школи.

ШАНОВНІ БАТЬКИ! ВАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ!

     Відповідає Світлана Нерянова, головний спеціаліст відділу дошкільної освіти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України

 

     Згідно з пунктом 5 Положення про медичний кабінет дошкільного навчального закладу, затвердженого спільним наказом МОЗ України та МОН України «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі» від 30.08.2005 № 432/496, лікар-педіатр і медична сестра дошкільного закладу зобов’язані інформувати батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається.

     Отже, перед проведенням запланованих обов’язкових медичних оглядів дітей спеціалістами в дошкільному закладі обов’язково потрібно повідомити батьків про ці заходи. Надання батьками письмового дозволу на проведення медичного огляду їхньої дитини нормативно-правовими актами не передбачено.

      Детальніше про це — в одному з випусків газети «Дошкілля.UA»