‘Консультує спеціаліст :’

Емоційна компетентність — це здатність проявляти й розрізняти емоції — як власні, так і іншої людини. Дитина ще не вміє керувати своїми емоціями, стримувати їхні небажані прояви. Вся її активність — виразно емоційна, забарвлена позитивними чи негативними переживаннями. Тому одним з найбільш важливих завдань батьків та вихователів є допомога дитині в освоєнні емоційного світу.

Емоційний інтелект дитини — це здатність розуміти, розпізнавати та керувати власними емоціями, а також сприймати й реагувати на почуття інших, що сприяє кращій соціальній адаптації, емпатії, стресостійкості та впевненості в собі. Його розвиток допомагає дитині легше встановлювати контакт з однолітками, вирішувати конфлікти та формує базу для здорових стосунків у майбутньому. 

У СТАТТЯХ, які ми вам, шановні педагоги і батьки, рекомендуємо, розміщені професійні поради для розвитку емоційної компетентності дітей 3-6 років та емоційного інтелекту дошкільників від фахівців у сфері психології та педагогіки. Інші їхні рекомендації щодо розвитку важливих навичок у дошкільнят можна знайти на платформі «НУМО» — ресурсі, створеному командою UNICEF Ukraine, Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» та відомим українським психологом Світланою Ройз.

Джон Готтман – професор психології, автор книжки «Емоційний інтелект дитини» вважає, що все залежить від батьків. Він спостерігав, як вони реагують на емоції своїх дітей та розділив їх на чотири групи:

• батьки, які відмовляються від емоцій і намагаються їх усунути, тому що вважають емоції неважливими;
• батьки, які не схвалюють або сприймають негативні емоції як виклик і намагаються їх придушити за допомогою покарання;
• батьки, які дотримуються принципу невтручання та сприймають усі емоції дитини, але не допомагають опанувати себе чи забороняють певну поведінку;
• емоційно свідомі батьки, які використовують власний емоційний досвід як можливість для встановлення зв’язку, допомагають дитині усвідомити, що вона відчуває та навчитися керувати емоціями.

Додамо, що кожна із цих порад передбачає роботу батьків над розвитком власного EQ.

1. Говоріть про власні емоції

Розповідаючи про свої емоції, ви вчите дитину, що емоції є нормальною частиною життя. Наприклад, коли ви ділитеся з дитиною, що нервуєте перед важливою зустріччю, то вона розуміє, що всі люди відчувають емоції і це нормально.

2. Покажіть, як ви справляєтеся зі своїми емоціями

Ваша дитина не змушує вас кричати. Це ви вирішуєте реагувати на її поведінку криком і вибираєте гнів як вихід із ситуації. Покажіть на власному прикладі, що кожен відповідає за те, як він реагує на ситуацію.

3. Вибирайте слушний час для роботи з емоціями

Спроба підвищити навички емоційної регуляції вашої дитини в момент істерики не спрацює. Поговоріть про те, що сталося, коли дитина заспокоїться. Найкращий час для будь-якого навчання, коли ви спокійні та розслаблені.

4. Навчіть дитину визначати емоційні тригери

Емоційні тригери спонукають відчувати ті чи інші емоції. Це може бути сторонній звук, якась дія чи слова оточення. Ваше завдання з’ясувати, що змушує дитину злитися або тривожитися. Які види діяльності її розчаровують чи дратують.

5. Допоможіть дитині зрозуміти мову тіла

Сильні емоції впливають на організм на фізичному рівні. Розуміння, як тіло переживає гнів або тривогу, допомагає пов’язувати емоції зі своїм тілом і запобігати стану, коли емоції зашкалюють.

6. Сфокусуйтеся на належній, а не на поганій поведінці

Найефективніший спосіб змінити неадекватну поведінку дитини, спричинену емоціями, – зосередитися на її позитивній поведінці. Американський психолог Карл Роджерс вважає істерику чи агресивну поведінку способом, яким ваша дитина передає гнів, тривогу, розчарування та інші сильні емоції. Отже, поведінка – це вираження сильних емоцій, з якими дитина наразі не можуть впоратися.

7. Покажіть, що таке «емпатія» на власному прикладі

Емпатія – це здатність відчувати чи уявляти чужий біль і пропонувати допомогу. Виявлення емпатії до дитини не означає, що ви погоджуєтеся з її поведінкою, але означає можливість зрозуміти її почуття чи поведінку.

8. Формуйте позитивні емоції дитини

Барбара Фредріксон – дослідник позитивної психології, вважає що позитивні емоції можуть розвинути фізичні, інтелектуальні, психологічні та соціальні ресурси вашої дитини.

9. Уникайте негативних ярликів

Вплив ярликів на поведінку дітей вперше дослідили психологи Роберт Розенталь і Леонора Якобсон. На початку дослідження всі учні початкової школи проходили тест на IQ. Потім дослідники у випадковий спосіб відібрали 20% учнів та представили їх як тих, хто «інтелектуально процвітає». Наприкінці дослідження учні пройшли ще один тест, який показав, що група тих, хто «інтелектуально процвітає», отримала значно вищі бали під час другого етапу тесту IQ.

10. Заохочуйте дитину до фізичної активності

Фізична активність допомагає усунути напруженість та ефективніше справлятися з емоціями.

11. Підтримуйте емоційну безпеку вашої дитини

Емоційна захищеність – це вроджена потреба. Емоційно безпечні стосунки будуються на довірі та прийнятті іншого. Коли ви показуєте своїй дитині, що приймаєте та любите її, це також сприяєте розвитку емоційного інтелекту.

12. Поясніть, що всі емоції важливі

Людина не може переживати лише радість і щастя. Іноді їй потрібно відчувати гнів або смуток. Смуток – це емоція, яка здатна сповільнити розумову й рухову активність. Це дає можливість поміркувати над джерелом емоційного розладу та зрозуміти, що із цим робити.

Гнів, навпаки, прискорює всі процеси, мобілізуючи інтенсивну енергію і надсилаючи кров до кінцівок. Це емоція, яка готує до боротьби та допомагає мобілізуватися для захисту від можливих загроз.

13. Беріть паузу, коли це потрібно та навчіть дитину це робити

Пауза дає можливість заспокоїтись та обдумати ситуацію, замість того щоб реагувати гнівом. Допоможіть дитині використовувати паузу, щоб емоційно дистанціюватися від ситуації, яка викликає емоції.

14. Знайдіть більше можливостей для спілкування

Щоденне спілкування з дитиною допомагає зміцнити почуття емоційної безпеки. Важливо займатися якоюсь діяльністю разом. Ви можете почитати книжку, подивитися фільм або вирушити на прогулянку й розмовляти дорогою про все на світі.

15. Хваліть дитину

Похвала – це ефективний спосіб допомогти вашій дитині розвинути емоційний інтелект. Якщо ви покажете своїй дитині, що визнаєте та цінуєте її наполегливу роботу, це може допомогти їй стати більш мотивованою, відчути впевненість у своїх силах.

16. Навчайте дитину нестандартному мисленню

Заохочуйте дитину мислити нестандартно та знаходити творчі рішення, а не просто слідувати інструкціям. Це поліпшить впевненість вашої дитини у власних силах, а також сприятиме розвитку емоційного інтелекту.

17. Не поспішайте

Розвиток емоційного інтелекту дитини не відбувається раптово. Наберіться терпіння та пам’ятайте, що це постійна, але дуже важлива робота, яка вплине на подальше життя.

Дізнатися більше про емоції можна завдяки мультфільмам. Пропонуємо до перегляду:

Заклад освіти – це не лише про знання, але і про людину. У стінах закладу дошкільної освіти ми формуємо особистостей, здатних до співпереживання, емпатії та саморозвитку.

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною подальшого успішного навчання дітей та життя педагогів і батьків. Воно впливає на нашу здатність концентруватися, запам’ятовувати інформацію, будувати стосунки з однолітками та колегами. Тому створення сприятливого психологічного клімату в освітньому закладі – це спільне завдання всіх його учасників.

На цьому РЕСУРСІ (Підтримка ментального здоров’я учасників освітнього процесу: досвід і рекомендації. Віртуальний інформаційний гайд) пропонується інформація, яка буде корисна кожному: педагогам, батькам, а також усім, хто цікавиться питаннями ментального здоров’я. Ви дізнаєтеся про сучасні підходи до збереження психічного здоров’я, про ефективні методи боротьби зі стресом та тривожністю, а також про те, як знайти баланс між навчанням, роботою та особистим життям. 

Близько 12% випадків туберкульозу у світі припадає на дітей віком до 14 років. Щороку на нього хворіє понад один мільйон дітей, і кожна п’ята дитина помирає. В Україні щорічно близько 500 дітей віком до 14 років стикаються з цією недугою.

Запобігання та лікування туберкульозу у дітей: як Україна відповідає на виклики війни

Війни призводять до погіршення ситуації з туберкульозом, зокрема, через тривале перебування у підвалі чи бомбосховищі. Та навіть за таких умов Україна продовжує впроваджувати низку інновацій на всіх етапах надання послуг людям, які хворіють на туберкульоз, та оновлення нормативно-правової бази відповідно до європейських стандартів і міжнародних рекомендацій.

Дізнатися більше ви можете ТУТ.

Щорічно 24 березня світ відзначає Всесвітній день боротьби проти туберкульозу, щоб привернути увагу до серйозності цього захворювання та підкреслити важливість своєчасної діагностики й лікування. Туберкульоз (ТБ) залишається однією з найбільш небезпечних інфекційних хвороб у світі, і Україна не є винятком. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, рівень захворюваності на ТБ все ще залишається високим, що потребує посиленої уваги та інформування населення.

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке викликається бактерією Mycobacterium tuberculosis. Найчастіше воно уражає легені, але також може впливати на інші органи.

Основний шлях передачі – повітряно-крапельний. Людина, хвора на активний туберкульоз, може передавати бактерію під час кашлю, чхання або навіть розмови. Важливо пам’ятати, що ТБ не передається через рукостискання, використання спільного посуду або предметів побуту.

Пропонуємо переглянути відео.

Дізнатися більше про туберкульох ви можете ТУТ.