‘Консультує спеціаліст :’
ПАМ’ЯТКИ З РІЗНИХ ПИТАНЬ
ЗАПОВІДІ ДЛЯ МАМИ Й ТАТА
Підготувала: практичний психолог Швабська Т.М.
1. Починайте „забувати” про те, що ваша дитина маленька. Давайте її посильну роботу
вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це ніжно, з довірою: „Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд”. Не робіть з дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.
2. Визначте загальні інтереси дитини. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем). Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити, конструювати, це допоможе у підготовці її руки до письма і в розвитку творчих здібностей.
3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той чи інший продукт). Привчайте до самообслуговування і формуйте трудові навички й любов до праці.
4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: „Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему”.
5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з ними конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими, як вони вирішувалися. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Розпитуйте її про події дня, що було цікавим, що найбільше сподобалося. При цьому слухайте уважно її відповіді, уточнюйте, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво. Як можна більше читайте їй і привчайте переказувати прочитане.
7. Не залишайте без відповіді жодне запитання дитини. Тільки в такому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
8. Намагайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Адже бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
9. Не скупіться на похвалу дитини (навіть авансом). Хваліть словом, усмішкою, ласкою і ніжністю. На скарги про те, що щось не виходить, запевняйте: „У тебе обов’язково вийде, спробуймо разом, або спробуй ще раз”. Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, їй потрібно лише допомогти.
10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте дитині причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шановливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
«РОЗУМОВО ВІДСТАЛІ ДІТИ І ПРИЧИНИ ПОРУШЕНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ»
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ І ПЕДАГОГІВ
Підготувала: вчитель-дефектолог Селиваненко І.В.
Психологія розумово відсталих дітей – один з напрямків спеціальної психології, що розглядає динаміку пізнавальної діяльності й особистості розумово відсталих дітей дошкільного та шкільного віку.
Розумово відсталою називають таку дитину, у якої є стійке порушення пізнавальної діяльності внаслідок органічних ушкоджень головного мозку.
Психологія розумово відсталих дітей знаходиться на стику багатьох наук і в значній мірі залежить від ступеня розробленості теоретичних проблем філософії, дитячої неврології та психіатрії, фізіології, вищої нервової діяльності, дитячої, вікової та спеціальної психології, загальної та спеціальної педагогіки, соціології.
«ВИКОРИСТАННЯ БІОЕНЕРГОПЛАСТИКИ В СИСТЕМІ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З РОЗВИТКУ МОВНОЇ МОТОРИКИ У ДІТЕЙ-ЛОГОПАТІВ»
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ І ПЕДАГОГІВ
Підготувала: вчитель-логопед Шуда О.В.
Чим більше впевненості в рухах дитячої руки,
тим виразніша мова дитини,
чим більше майстерності в дитячій руці,
тим дитина розумніша.
Розум дитини перебуває на кінчиках його пальців.
В. О. Сухомлинський
У корекційній роботі особливу роль відіграє формування у дітей кінестетичних відчуттів органів артикуляції, що дозволяють відчути контрастність положення язика, щелеп, губ, спрямованість видиху, їх чіткість обумовлена дотиковими відчуттями, що особливо важливо на початкових етапах постановки звуків, коли ще не сформована слухова диференціація. Застосування біоенергопластики ефективно прискорює виправлення дефектних звуків у дітей зі зниженими і порушеними кінестетичними відчуттями, оскільки, працюючи, долоня багаторазово посилює імпульси, що йдуть до кори головного мозку від язика.
«ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ ЗДОРОВОМУ СПОСОБУ ЖИТТЯ»
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ
Підготувала: вихователь-методист Н.А. Васильєва
З давніх-давен відоме гасло “Твоє здоров’я – в твоїх руках”, але щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово “здоров’я” супроводжує дитину від моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію”.
Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей та дорослих громадян України – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей. Недаремно нинішній навчальний рік в освітніх закладах був розпочатий Уроком Здоров’я.
«АРТПЕДАГОГІКА – РОЗВИТОК РУХОВО-ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДОШКІЛЬНИКІВ»
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ
Підготувала: вихователь з фізичної культури Рогожкіна О.І
Методи виховання творчої особистості дитини у системі фізичного виховання
Фізичне виховання дітей — важлива, відповідальна й творча справа. Із чого розпочати роботу з дітьми, як із ними спілкуватись, як навчити тих чи інших складних рухів? Як допомогти дитині навчитися втілювати свій творчий потенціал під час виконання фізичної діяльності?
Слово «метод» (від грец. теїіюсіоз — шлях дослідження, теорія) — спосіб досягнення якої-небудь мети або розв’язання конкретного завдання. Найчастіше термін «метод» визначають як шлях досягнення поставленої педагогічної мети; як певний спосіб використання будь-яких засобів; як спосіб взаємної діяльності педагога і дитини, за допомогою якої досягається виконання поставленого завдання; як сукупність прийомів та правил діяльності педагога, тобто як систему цілеспрямованих дій, що сприяють досягненню результату за наміченою метою.
