‘Цікаво і корисно знати’
ПРАВИЛА ПРИЙОМУ ДІТЕЙ
Прийом дітей в ДНЗ №9 здійснюється керівником упродовж календарного року на підставі:
- заяви батьків або осіб, які їх замінюють;
- медичної довідки про стан здоров’я дитини;
- медичної картки фізичного розвитку дитини (форма № 63);
- ксерокопія свідоцтва про народження дитини.
Комплектація груп дітьми проводиться у травні кожного року. Переведення дітей до груп проводиться у серпні кожного року.

Соціальний захист дітей пільгових категорій та альтернативні форми здобуття дошкільної освіти
В ДНЗ №9 створені всі умови щодо соціального захисту дітей. Працівниками закладу щорічно вивчається соціальний статус сімей. До пільгових категорій відносяться діти:
- з багатодітних сімей;
- діти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;
- діти-інваліди;
- діти з малозабезпечених сімей.

Відрахування дитини з дошкільного навчального закладу здійснюється:
- за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;
- на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування у дошкільному навчальному закладі даного типу;
- у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців.

Порядок оплати за харчування дитини:
- оплата вноситься в банк по квитанції до 20 числа за місяць наперед; у випадку відсутності дитини в дошкільному закладі батьки повинні прийти за квитанцією і оплатити її, повідомивши про це вихователя.
- перерахування оплаченої квитанції здійснюється у наступному місяці;
- пільгова оплата за харчування надається після подачі завідувачу дошкільного закладу відповідних документів.

ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ ПЕВНИХ МОРАЛЬНИХ ПОЧУТТІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
Почуття правди: дитина зацікавлена, щоб її уявлення про навколишній світ були достовірним, і тому прагне осягнути істину. Виховувати почуття правди дуже непросто, саме в дошкільному віці, коли дитина любить вигадувати і фантазувати. Отже, цей процес вимагає від дорослого педагогічного такту і почуття взаємної довіри.
Почуття довіри виявляється у дитини щодо тих людей, яких вона позитивно оцінює за сумлінність, щирість, доброзичливість, чуйність, готовність захистити слабшого.
Почуття справедливості – це переживання дитиною свого прагнення втілити правду в життя, неупереджено ставитись до однолітків або дорослих.
Почуття прихильності – здатність віддавати перевагу одним людям порівняно з іншими, орієнтуючись на власні зацікавлення чи потреби.
Почуття гідності виникає у дитину під час оцінювання іншими дітьми її дій та вчинків з огляду на їх відповідальність моральним нормам.
Почуття чесності пов’язане з чесністю як із рисою характеру, з прагненням правди та справедливості.
Почуття відповідальності – сумлінне виконання дитиною певного обов’язку. Це почуття виховується змалку через залучення до виконання доручень.
Почуття сорому вже виходить за межі інстинктів. У дошкільнят воно виявляється як тривога за свою репутацію.
Почуття совісті – важлива форма прояву моральної свідомості, яка виникає як внутрішнє усвідомлення дитиною добра і зла.
Почуття успіху має такі прояви: коли дитина досягає бажаного, вона відчуває радість, задоволення, а коли постають перешкоди – засмучуються, дратується розгублюється.
Почуття страху. Страх є інстинктивною реакцією самозахисту, самозбереження.
Почуття альтруїзму – це переживання, що виявляється у готовності діяти безкорисливо, попри власні інтереси.
Громадянські почуття виявляються через любов до родини, рідної землі, рідної мови.
![]()
ШІСТЬ ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ ДЛЯ ВИХОВАННЯ ЛЕДАРЯ

Підготувала: вихователь Пестерова Т.Ф.
На перший погляд може здатися, що ці правила допомагають виховати в дитині найкращі якості: посидючість, цілеспрямованість, стійкість. Але це НЕ ТАК.
Правило № 1. Кожна дитина народжується ледарем.

- Якщо дитину не змушувати працювати, ініціативу вона не проявить. Змушуйте дитину робити через “не хочу”. Вона звикне і стане трудолюбивою.
- Якщо ж її не змушувати –стане трутнем.
Правило №2. Дитина повинна бути слухняною.
Якщо дитина не слухається, слід зробити все необхідне, щоб досягти слухняності. Якщо сказали скласти іграшки і прибрати в кімнаті –вона повинна виконати наказ негайно. Це зробить її працелюбною, хазяйновитою і дисциплінованою.
Правило №3. Кращий спосіб відучити дитину від небажаної поведінки – покарання і позбавлення.
- Заберіть комп’ютер і іграшки -дитина почне добре поводитися.
- Забороніть гуляти на вулиці, якщо вона себе погано вела, і тоді, в страхові перед покаранням дитина обов’язково виправиться!
Правило № 4. З капризами дитини рахуватися не можна.
- Якщо дитина капризує, йдучи проти вашої волі, то робить це тому, що вередує. Виясняти причину капризів не варто, краще покарати дитину без запитань і пояснень.
У підсвідомості дитини відкладеться переконання , що з її думкою ніхто не рахується
Правило № 5. Завдання батьків – захищати дитину від помилок.
- Якщо дитина щось робить не правильно – скажіть їй про це заздалегідь. Якщо дитина все рівно робить по своєму і терпить невдачу, нагадайте їй що ви попереджали. Нехай дитина буде подавленою!
- Люди, яких так виховали, часто сумніваються в правильності своїх дій.
Правило № 6. Завищені вимоги зроблять з дитини справжню людину.
Постійно порівнюйте дитину з більш успішними дітьми і вказуйте на її недоліки. Дитина повинна добре навчатися в школі, не бути егоїстом, допомагати вдома, поважати старших, займатися спортом і приносити радість.
Всі ці правила настільки дієві, що використання навіть одного з них дає стабільний і надійний результат у вихованні ледаря.
Якщо ви хочете, щоб дитина погано навчалася в школі, прогулювала уроки, уникала хатньої роботи, а у дорослому віці стала безвільною людиною, яка не здатна досягнути мети і контролювати своє життя, то ці правила спеціально для Вас!
![]()
«ВПЕРТІ І ПРИМХЛИВІ ДІТИ»
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Упертість і капризи – дві сторони одного і того ж порушення, прояв труднощів спеціалізації: у дітей більш сильних це виражається в упертості, а у слабких в примхах.
Перші прояви впертості не випадково виявляються у зовсім маленьких дітей – у віці 2-3
років. Саме в цей період у дитини різко зростає активність, самостійність, наполегливість у досягненні своїх цілей. У цей період малюк вже може мати думку і намагатися її відстоювати. Одним із способів настояти на своєму, і є впертість, тобто перша спроба самоствердження.
Однією з частих причин прояву впертості і примх у малюка є відступ від звичного укладу життя – порушення режиму, зміна обстановки, велика кількість нових вражень, погане самопочуття під час хвороби.
Як тільки з’являється обстановка комфорту, так і зникає впертість. Тому необхідно знайти, що заважає дитині, що викликає її протест. Для цього необхідно добре уявляти собі звички, потреби і бажання малюка, розумно їх оцінювати.
Іншою поширеною причиною прояву впертості в ранньому дитинстві є несвоєчасне прагнення батьків якомога раніше привчати малюка до користування горщиком або вимагати від дитини те, що їй не під силу.
Якщо впертість властива, як правило сильним, активним і енергійним дітям, які наполегливо відстоюють свою думку у відкритій боротьбі з такими ж енергійними батьками, то трохи інакше йде справа з капризами.
Відмінні ознаки «примхливих» дітей:
- Якщо вперта дитина проявляє свою впертість тільки у відповідь на поведінку або вимоги батьків, то примхлива починає супиться, нити і плакати з будь-якого приводу.
- Якщо для впертої дитини найголовніше – не поступитися, а настояти на своєму і якщо дорослий відстане, махне на неї рукою, дитина буде тільки рада, то «дитина-вередувальник» навпаки, швидше прагне домогтися великої уваги до себе.
- У впертої дитини завжди є якась своя думка, свої бажання, мета, якої вона домагається або яку вона може з жаром відстоювати. Її улюблений вислів: «Я хочу». Вередлива дитина любить говорити: «Я не хочу».
- Примхлива дитина воліє послідовно відмовлятися від усього, що їй пропонують оточуючі. Їй дуже подобається бути в центрі уваги.
Як вести себе з такою дитиною?
Рекомендації батькам (капризи й упертість)
- Основне, що Ви, батьки, повинні зробити – це змінити своє ставлення до дитини, відмовитися від звичної «авторитарної» позиції, навчитися ставитися до неї не як до повністю підлеглої і залежної, а як до людини.
- Батьки повинні зробити над собою зусилля і змінити свій метод виховання.
- Дорогі батьки, дитину не слід ставити в ситуацію множинного вибору, такі ситуації для дитини не під силу. Набагато краще буде, якщо дитині буде надано один варіант поведінки (побачив за обідом одну тарілку з супом – з’їм, а побачила три різні страви – вже не знає, як бути, і починає вередувати).
- Щоб дитина перестала вередувати, більшість батьків вважають, що краще поступитися її бажанням, щоб вона перестала вередувати. Але це припиняє тільки конкретний, миттєвий каприз, а примхливість як форму поведінки, навпаки закріплює. Для того щоб подолати цю ситуацію неприємну рису характеру дитини, від дорослого потрібно величезна наполегливість, терпіння і самовладання.
- Тактика батьків в цей період повинна зводитися до терплячої і наполегливої, але м’якої форми залучення дитини до правил і норм, прийнятих в людському суспільстві.
- Необхідно відшукати, що заважає дитині, що викликає її протест. Для цього необхідно добре уявляти собі бажання, звички малюка, і розумно їх оцінювати.
![]()
«ВАША ДИТИНА ВПЕРШЕ ВІДВІДУЄ ДИТЯЧИЙ САДОК»
- Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби – залишіться на тиху годину.
- Дайте дитині в дитячий садок улюблену іграшку.
- Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім’ї.
- Бережіть нервову систему дитини.
- Повідомте педагога про індивідуальні особливості Вашого малюка (як любить засинати, що любить їсти, які продукти харчування провокують алергію тощо).
- Проконтролюйте: аби початок відвідування дитячого садка не прийшовся на епікризні терміни: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.
- Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.
- Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини з раннього віку, привчайте її до ситуації, в якій треба змінювати форму поведінки.
- Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування.
- Допоможіть дитині виробити звичку дотримуватися такого режиму дня, як в дитячому садочку.



