‘Цікаво і корисно знати’

ЦЕ ЦІКАВО!

БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ!

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

     Ваш малюк росте. Перші кроки, перші слова, все це – чисте диво, чи не так? Але одного чудового дня ви виявляєте, що дитина безроздільно володіє не тільки вашим серцем, а й усім доступним йому навколишнім простором.

     У якийсь момент виявляється, що ви й кроку ступити не можете без «його монаршого схвалення». Маленький тиран встановив в будинку свої правила і не збирається відступати. Ми зібрали самі забавні вимоги дітей, в яких, можливо, ви дізнаєтеся і свої сімейні будні.

1. Твоя тарілка з їжею – моя тарілка з їжею. Але моя тарілка з їжею – зовсім не твоя тарілка з їжею. Навіть якщо в обох тарілках лежить одна і та ж їжа. Іноді дозволяється покласти твою їжу в татову тарілку і погодувати мене з неї. І взагалі: вся їжа – моя, а ти можеш голодувати.

2. Тобі не дозволяється усамітнися в туалеті. Я уважно стежу за всіма твоїми переміщеннями по дому, і якщо ти наївно думаєш, що можеш просто піти в туалет і залишитися там зовсім одна за зачиненими дверима, то даремно. Я буду бити в ці двері так, що довго ти там не просидиш.

3. Якщо ти забудеш запасний підгузник вдома, я обов’язково намочу і забрудню штанці. Щоб ти не була такою забудькуватою.

4. Ти повинна читати мені одну і ту ж книгу стільки раз, скільки я захочу. А захочу я багато-багато разів. І навіть не думай пропустити хоч одне слово або звук.

5. Я не можу просто так заснути, тому ти повинна заспівати мені три пісеньки, потім принести водички, розсадити мої іграшки в певному порядку … Так, і не забудь про пляшечку з молоком!

6. Якщо мені захочеться ходити весь день з розкритою парасолькою, я буду з нею ходити. Мені все одно, йде дощ чи ні. Те ж стосується моєї улюбленої сукні. Чому б не лягти в ній спати?

7. Я не буду сидіти в своїй колясці. Замість цього я буду сам штовхати порожню коляску. І не думай допомагати мені.

8. Якщо ти робиш мені бутерброд, спочатку запитай, на скільки шматочків його треба порізати. Якщо не запитала і порізала неправильно, нарікай на себе – роби новий бутерброд.

9. Я завжди сплю з червоною лопаткою, тюбиком зубної пасти і двома динозаврами з боків. Не забудь.

10. Мене звуть (вигадане з ранку ім’я). Я відгукуюся тільки на це ім’я, постарайся запам’ятати. Те ім’я, яке ви з татом придумали для мене, можна забути. І ні в якому разі не згадувати.

КОНСУЛЬТАЦІЯ-ПОРАДНИЦЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

У процесі розвитку особистість проходить періоди особливої ​​відкритості певним громадським впливам і внутрішньої готовності до їх прийняття. Періодом такої відкритості різним соціально-моральним, духовним і педагогічним впливам і готовності до їх прийняття є дошкільне дитинство, особливо, період між 5 і 7 роками життя. Цей етап є найбільш сензитивним для формування даної готовності, а здатність здійснювати моральний вибір у дітей цього віку складається на основі розвитку свідомої морально-оцінної діяльності і зумовлена ​​їх потребою у схваленні і визнанні. У фундамент розвитку цієї здатності лягає розвиток самостійності дитини-дошкільника і її бажання добровільно слідувати соціально-схвалюваним моральним еталонам поведінки.

З усіх видів спільної діяльності, як відомо, саме гра справляє істотний вплив на соціально-моральний розвиток особистості дитини дошкільного віку. У грі відбивається зміст навколишнього соціального світу, який оточує дитину, існуючих в ньому моральних норм і правил. Але успішність освоєння соціального досвіду і становлення дружніх взаємин дітей залежить від змісту і характеру взаємодії дітей у грі.

Гра-драматизація розглядається педагогічною наукою як один із засобів всебічного виховання дитини і розвитку її особистості. Дитина засвоює ідейний зміст твору, логіку і послідовність подій, причини, які  їх обумовлюють. Цей вид гри має великий вплив на розвиток мови. Дитина знайомиться з яскравою і виразною народною мовою, збагачує свій словник, формується діалогічна, емоційно насичена мова дітей.

Особливо хочеться виділити значення ігор-драматизації в соціально-моральному вихованні дошкільнят. Дітей приваблює внутрішня, емоційна насиченість літературних сюжетів, конкретні активні дії персонажів. Діти емоційно освоюють літературний твір, проникають у внутрішній зміст вчинків героїв, у них формується оцінне ставлення до героя. Літературний твір зближує дитину з літературним персонажем, активізує процеси формування співпереживання, співчуття, сприяє становленню моральних мотивів поведінки.

Важливою умовою успішності роботи з даного напрямку в дошкільному закладі є створення предметного середовища, що сприяє розвиткові особистості дитини. Вдома також можна організувати куточок для театралізованої діяльності. Адже саме театр розкриває духовний і творчий потенціал дитини і дає реальну можливість їй адаптуватися в соціальному середовищі.

В куточок театралізованої діяльності можна зробити своїми руками разом з дитиною різноманітні види театру: рукавичковий, тіньовий, пальчиковий, настільний, театр картинок та ін.; зробити саморобні музичні інструменти. У куточку можуть бути присутні маски різних казкових персонажів. Виготовлення та підбір атрибутів для ігор-драматизації, інсценування казок повинно проходити спільно батьків з дітьми.

Починати треба з відбору літературного твору, який дитина добре знає і любить. Вибір твору має бути також обумовлений завданнями соціально-морального виховання і здійснюватися за такими принципами:

• сюжет повинен мати чітко виражений виховний вплив;
• емоційна виразність персонажів з притаманними їм моральними якостями, наявність протилежних персонажів;
• захоплюючий сюжет: повтори в тексті, динамічні дії;
• багатий і яскравий ілюстративний матеріал.

Всі твори, краще брати казки, пропоновані для ігор-драматизації, можна умовно розділити на 5 циклів:

•  твори, в яких герої проявляють вміння дружити (“Кіт, півень і лисиця”, “Теремок”, «Рукавичка», “Під грибом”);
• казки, що розкривають моральний сенс любові, турботи, по відношенню до близьких людей (“Півник і бобове зернятко”, «Курочка Ряба», “Вовк і семеро козенят”, “Гуси – лебеді”, “Кицькин дім”, “Колосок”);
• твори, які близькі за ідейним змістом, в них часто протиставляється добро і зло (“Котигорошко”, “Попелюшка”, “Снігова королева”);
• твори, в яких показані приклади героя справедливого, доброго, сміливого (“Зайчикова хатка”, “Айболить”, «Коза-дереза»);
• твори на формування узагальненого позитивного образу людини. У цих творах показані як позитивні, так і негативні риси (“Заєць-хвалько”, “Маша і ведмідь”, «Пан Коцький»)

Шановні батьки! Бажаємо успіхів в соціально-моральному вихованні ваших дітей через гру-драматизацію.

                   ВИ ПОВИННІ ЦЕ ЗНАТИ!

     Одне з найважливіших передноворічних справ у дітей – написати листа Святому Миколаю з бажаннями, які дитина збирав для цього моменту цілий рік. А ось де живе Святий Миколай, і куди відправляти листи, мало хто знає.

     Щороку діти пишуть Святому Миколаю листи з проханнями зробити ще одне маленьке диво для них, подарувати подарунок і обіцянками, що наступного року вони будуть вести себе краще. Куди ж писати листи Святому Миколаю, читайте на UAUA.info.

     У Карпатах в селі Постинь є резиденція Святого Миколая, яка діє цілий рік. І цілий рік діти пишуть листи Миколаю. Або ж просто залишають коментарі у нього на сайті, на які, між іншим, Святий Миколай неодмінно відповідає.

  На території резиденції проходять ігри та майстер-класи для дітей, можна покататися на возі з кіньми.

Адреса Святого Миколая в Карпатах:

с. Пістинь, Косівський район,

Івано-Франківська обл., 78633

Написати листа Святому Миколаю можна і на email: st.nicholas.estate@gmail.com

10 ПОРАД

Як подарувати дитині справжнє свято?

1. Прийміть вибір дитини не брати активну участь в святах, ранках чи конкурсах. Прийміть та не заперечуйте її почуття.

2. Не змушуйте дитину виступати. Оскільки, не відчуваючи напруги, малеча може розслабитись і почати отримувати задоволення від свята, адже дитина навіть не беручи участь в дійствах, спостерігає, бере своє, вчиться чомусь, переживає за інших і з іншими.

3. Будьте на боці дитини, коли вона не хоче брати участь в різних іграх. Якщо учасники свята заохочують на сцену, а ваш малюк відмовляється, допоможіть йому. Ви звісно можете підбадьорити дитину і запропонувати вийти, але тільки тоді, коли ви бачите, що вона вагається. Та коли дочка чи син сильно впирається, варто прийняти їх сторону і допомогти їм відмовитись. Таким чином ви збережете довіру та взаєморозуміння зі своєю дитиною.

4. Почекайте, поки син чи дочка самі проявлять ініціативу приймати участь в іграх. Час від часу пропонуйте, але не наполягайте: “Хочеш вийти та прийняти учать в конкурсі?», «Чи ти хочеш просто подивитися? Якщо ні, можеш посидіти і поспостерігати”.

5. Не акцентуйте на сором’язливості увагу фразами подібними до таких: «ну чого ти боїшся», «там нічого страшного», «тобі ніхто там нічого не зробить», «ну чому ти такий сором’язливий». Адже дитина пізнає себе через фрази і відношення значимих дорослих, а тому вірить кожному слову. Необережно сказані фрази «всього боїшся», «такий замкнений», «всіх соромишся» можуть стати для дитини визначенням її особистості та прикріпитись до неї у вигляді «ярлика».

6. Не порівнюйте сина чи дочку з іншими активними дітьми. Таким чином можна занизити самооцінку дитини, дати зрозуміти, що вона гірша за інших і малюк ще раз може переконатись в тому, що немає сенсу показуватись на публіці. Краще звертати увагу на особисті результати та порівнювати із власними досягненнями.

7. Формуйте адекватну самооцінку малечі. Як це зробити читайте тут.

8. Давайте дитині гарний приклад – якщо ви самі соромитесь виступати на публіці, то дитина це може наслідувати.

9. Дитяче свято – це не виступ від якого залежить все життя вашої дитини, тому не варто муштрувати дитину численними репетиціями і цим самим збільшувати її рівень тривоги перед фінальним виступом. Натомість спробуйте вселити дитині, що в будь-якому випадку все вийде, свято відбудеться. Звичайно, що ні в якому разі не карайте та не залякуйте дитину за невдалий виступ, наприклад, за вірш, який вона не виразно розповіла. Навіть, якщо дитина зазнала невдачі, завжди знайдіть за що можна її похвалити. Крім того, реакція батьків на можливу невдачу навчить і саму дитину діяти відповідним чином в неприємні моменти.

10. Під час свята присутність батьків для дітей є надзвичайною підтримкою.Батьківський настрій передається малечі в повній мірі, на нього вона орієнтується. Якщо мама чи тато нервують з приводу того, що малеча забула слова чи вихователі одягнули чешки не того кольору, то досить ймовірно, що дитина теж буде хвилюватись і закриватись в собі.

Гарних вам свят!

Анна Луньова

 Дитячий практичний психолог

 ДЖЕРЕЛО:  ДИТЯЧИЙ ПСИХОЛОГ – ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ САЙТ ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ДИТЯЧИХ ПСИХОЛОГІВ –

http://dytpsyholog.com/2015/11/29/10-%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4-%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BC-%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F/

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

• Музика, живопис, кіно і театр роблять життя яскравим і насиченим. Мистецтво відіграє важливу роль у розвитку дитини: розширює кругозір, розвиває уяву і прищеплює тягу до творчості. Чим раніше ви познайомите дитину з цим чарівним світом, тим кращих результатів досягнете.
• Музиці відводиться особлива роль в художньо-творчому розвитку дитини. Познайомте її з дитячим репертуаром, а також з класичною музикою. Діти добре сприймають твори Вівальді, Моцарта і Чайковського. Ходіть з дитиною на концерти та дитячі музичні спектаклі. Якщо дитина зацікавився, можливо, варто її записати в музичну школу. Активним дітям з хорошим почуттям ритму підійдуть заняття танцями.
• Живопис допоможе розвинути малюкові художній смак, фантазію і образне мислення. Відвідуйте разом з ним музеї, галереї та художні виставки, прищеплюйте дитині почуття прекрасного з самого раннього віку. Крім того, що завдяки таким заняттям малюк відкриє для себе світ живопису, він розширить горизонти свого образного мислення і кольоросприйняття. Придбайте книгу з репродукціями картин відомих світових художників. Розглядайте і вивчайте разом з дитиною великі твори живопису та біографію неперевершених майстрів образотворчого мистецтва.
• Обов’язково виділіть час для спільної творчості. Малювання, ліплення, вироби з природних матеріалів, шиття та випалювання – ці заняття не тільки приносять радість дитині, але й відіграють важливу роль у розвитку та формуванні її як творчої особистості. Хваліть малюка навіть за невеликі успіхи, а найвдаліші його роботи оформите в рамки і помістіть на чільне місце в будинку. Час від часу можна влаштовувати виставки з заохочувальними призами.
• Частіше гуляйте всією сім’єю по цікавих і історичних місцях міста. Звертайте увагу дитини на красиві архітектурні будівлі, пам’ятники і скульптури. Познайомте її з релігійними святинями і розкажіть історію їх виникнення. Прекрасно розширюють кругозір подорожі в інші міста і країни, знайомства з місцевими традиціями і звичаями людей, їх історичною спадщиною.

Шановні батьки! Пам’ятайте: Знайомство зі світом мистецтва принесе користь і радість вашій дитині, а також зробить життя сім’ї більш різноманітним і багатим на нові враження.