Archive for Січень, 2025

 Шановні батьки і колеги!

22 січня, український народ відзначає величну дату своєї багатовікової історії – День Соборності, свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу – Українську Народну Республіку. 

Це свято щорічно відзначається в Україні з 1999 року і приурочене до дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

Проголошення об’єднання УНР і ЗУНР відбулося 22 січня 1919 року – в першу річницю IV Універсалу Української Центральної Ради (УЦР), який проголошує повну незалежність УНР.

Історія Дня Соборності України

Урочисті заходи з проголошення “Акту злуки” проходили на Софійській площі в Києві. На масовому віче посол ЗУНР Лонгин Цегельський передав грамоту Національної ради ЗУНР “Про об’єднання Західно-Української Народної Республіки з Великою Східною Україною” голові Директорії УНР Володимиру Вінниченку.

Актом об’єднання стверджувалося об’єднання двох тодішніх держав на основі українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка з тих пір ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців.

Втім, хоча об’єднання українських земель відбулося юридично і політично, державне об’єднання не відбулося. В умовах приходу до влади більшовиків військові командири ЗУНР і УНР продовжували відстоювати в першу чергу регіональні інтереси. У результаті 21 квітня 1920 голова Директорії УНР Симон Петлюра підписав “Варшавський договір”, згідно з яким ряд західних територій України відійшли до Польщі. З тих пір кордони України ще неодноразово “вирівнювалися” згідно геополітичних процесів, які періодично відбувалися, і остаточно сформувалися лише до 1954 року.

Все ж варто відзначити, що, незважаючи на свою недовговічність, проголошення Акту злуки стало могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самовизначення, становлення політичної нації. Адже він став першим за 600 років реальним кроком до об’єднання українських земель, який вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.

    Вітаємо Вас зі святом і бажаємо і надалі триматися разом!

                                     Олександр Олесь

                        ЖИВИ, УКРАЇНО!

                       Живи, Україно, живи для краси,
               Для сили, для правди, для волі!
                  Шуми, Україно, як рідні ліси,
                   Як вітер в широкому полі.

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Зимове морозне повітря найкраще насичене киснем, потрапляючи в організм, воно стимулює мозкову діяльність. Завдяки зимовим прогулянкам підвищується фізична активність організму, поліпшується сон. Особливо корисні прогулянки при температурі нижче десяти градусів. Таке повітря особливо чисте і ймовірність підхопити інфекцію набагато нижче. Напевно, ви помічали, що сплеск вірусних захворювань найчастіше буває, коли морозна погода змінюється відлигою. А щоб прогулянка пройшла весело і з користю, батьки повинні знати, чим зайняти дитину на зимовій прогулянці.

Звичайно, дорослі повинні регулювати тривалість зимової прогулянки, стежити, щоб дитина не переохолодилася і не перегрілася. Взимку прогулянки зі старшими дошкільнятами дозволяється проводити при температурі повітря не нижче -16°. При цих же значеннях температур, але сильному вітрі рекомендується скорочувати тривалість прогулянки, якщо немає можливості захистити дітей від вітру спеціально влаштованим навісом.

Завдяки прогулянці вдосконалюється фізичний розвиток дитини. Кожна прогулянка супроводжується руховою активністю малюка. Під час рухливих ігор відбувається тренування різних груп м’язів, розвивається координація рухів, а також швидкість реакції, сила, витривалість, воля до перемоги.

Навчаючись різних видів рухів, дитина активно задіює і розумові операції, що сприяє її психічному розвитку. Дослідження останніх років доводять, що чим вище рухова активність дитини, тим швидше розвивається її мова.

 Також, на природі дитина має можливість спостерігати за навколишнім світом, за явищами природи, вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, наприклад, чому сніжинка тане на руці. Дуже важливо навчити дитину бачити красу навколишньої природи, природних явищ. Все це теж сприяє розвитку психічних процесів: сприйняття, уваги, пам’яті, уяви.

Прогулянка сприяє розумовому вихованню. Під час перебування на ділянці або на вулиці діти отримують багато нових вражень і знань про навколишній світ: про працю дорослих, про транспорт, про правила вуличного руху і т. п. Зі спостережень вони дізнаються про особливості сезонних змін у природі, помічають зв’язок між різними явищами, встановлюють елементарну залежність. Спостереження викликають у дітей інтерес, ряд питань, на які вони прагнуть знайти відповідь. Все це розвиває спостережливість, розширює уявлення про навколишній, будить думку і уяву дітей.

Більшості здається, що на зимовій прогулянці дитина замерзне і неодмінно захворіє. І пов’язують простудні захворювання дітей саме з прогулянками в зимовий період.

Прогулянки з дитиною повинні бути кожен день і в будь-яку погоду. Вас не повинні лякати вітер, дощ, холод або спека. Дитина повинна з усім цим стикатися, щоб в подальшому не виникало «сюрпризів» у вигляді застуди при першому ж вітрі і таке інше.

Шановні батьки! Можемо підвести підсумок разом.

Плюси прогулянки:

• підвищує пристосовуваність і працездатність організму і систем організму, що росте;
• сприяє загартовуванню організму, профілактиці простудних захворювань;
• формує здоров’язберігаючу і здоров’язміцнюючу рухову поведінку;
• формує правильні навички виконання основних рухів, важливих елементів складних рухів;
• йде прискорений розвиток мови через рух;
• виховує позитивне ставлення до природи, почуття відповідальності за стан навколишнього середовища та природи в цілому;
• розвиває здатність відзначати і виробляти первинний аналіз сезонних змін у житті довкілля.

Підготувала: практичний психолог Петрухан Л.І.

Хто такі “важкі діти”? Особливості виховання дітей, мета якого – попередити формування в дитині “важких” рис. 

«Важкими» прийнято вважати дітей, які не відповідають загальноприйнятим правилам поведінки, насилу піддаються вихованню і приносять масу клопоту вчителям і батькам. Найчастіше така поведінка зустрічається у підлітків, але бувають і ранні прояви в дошкільному віці.

Важкі діти поділяються на такі категорії:

• діти з проблемами у спілкуванні;
• діти з загальмованими або яскравими емоційними реакціями (легкозбудливою, агресивні або, навпаки, пасивні та апатичні);
• діти з неправильно сформованими вольовими якостями (слабохарактерні, безвольні, недисципліновані, вперті або свавільні);
• діти із затримками розумового розвитку.

Як правило, дитина не з’являється на світ «важкою», вона стає такою в процесі впливу на неї різних аспектів. Якщо малюк народився здоровим і в фізичному, і в розумовому плані, багато залежить від його батьків і педагогів – тільки вони можуть не допустити формування «важких» рис у дитини.

Як же батькам виховувати свою дитину, щоб згодом вона не потрапила до списку «важких» дітей?

Ось основні рекомендації:

1. Гармонія у вихованні. Дитина має рости в атмосфері любові і взаєморозуміння. Важкі діти з легкістю переймають негативну модель поведінки своїх батьків, тому дорослим слід уникати неповаги і грубості у відносинах між собою.

2. Відволікайте дитину від дурниць і непотрібних занять, діти завжди повинні бути зайняті чимось корисним. Залучайте дитину в цікаві ігри, спорт та ін. Батьки, незважаючи на турботи і постійну зайнятість на роботі, повинні виділяти час на спілкування з дітьми – ніякі матеріальні блага не здатні замінити це. Саме тому в благополучних і забезпечених сім’ях нерідко зустрічаються «важкі» діти.

3. Уникайте надмірних пустощів. Сліпа любов нерідко перетворює дітей на розпещених і капризних. Дитина повинна знати ціну своїм вчинкам, а батьківські подарунки та заохочення не повинні стає реакцією на її вимоги і капризи.

4. Покарання повинні нести заслужений і справедливий характер. Уникайте застосування фізичної сили, на важких дітей краще впливати психологічно, власною поведінкою демонструючи дитині, як поводитися в тих чи інших обставинах. Необхідно, щоб батьки дотримувалися єдиної тактики виховання, наприклад, якщо дитина покарана матір’ю, батькові не потрібно піддавати сумніву справедливість цього покарання, особливо при дитині.

Безумовно, одного батьківського виховання для важкої дитини недостатньо. Важливе значення має педагогічне виховання, в якому основна роль відводиться професіоналізму і увазі вихователів. Крім того, роль відіграє середовище виховання дитини – вона не повинна опинитися під поганим впливом оточуючих

Шановні батьки! В наших з вами силах не допустити, щоб дитина стала важкою.

Пам’ятайте, виховання – системна річ, яка не визнає вихідних і перерв, тому що можна безповоротно упустити важливий момент у розвитку дитини, а наслідки пізніше буде неможливо виправити.

Діти груп «Калинка» (6-й рік життя) і “Сонечко” (4-й рік життя) разом з керівниками – вихователями груп Тетяною Пестеровою і Світланою Мезько взяли участь у номінації «Фото та дизайну, фото колаж» Міжнародного двотурового багатожанрового дистанційного фестиваля-конкурса мистецтв – Мистецький проект «Фестивальчик» за підтримки Центру Освітніх Інновацій та Творчості «Гармонія» з композиціями «Різдвяні інсталяції» і “Різдвяні композтції” та стали Лауреатами Гран-Прі Премії, за що отримали відповідний Диплом і Подяку.

А діти групи «Бджілка» (4-й рік життя) разом з керівником – вихователем групи Ларисою Дроздовою взяли участь у номінації «Фото та дизайну, фото колаж» з композицією «Різдвяна казка» та стали Лауреатами І Премії, за що також отримали відповідний Диплом і Подяку.

Щиро вітаємо наших педагогів і бажамо їм подальшої наснаги і творчості в роботі і в щастя в особистому житті!

ЯК РЕАЛІЗУВАТИ НОРМИ ЗАКОНУ “ПРО ДОШКІЛЬНУ ОСВІТУ”

Міністерство освіти України опублікувало лист “Про робочий час та педагогічне навантаження працівників закладів дошкільної освіти”. Якими документами керуватися керівникам ЗДО вже зараз, роз’яснює МОН у своєму листі.

Закон України “Про дошкільну освіту” № 3788 введено в дію 01 січня 2025 року. Водночас нових нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють питання трудових відносин працівників, оплати праці, наповнюваності груп, штатних нормативів тощо, ще не розроблено. Тож поки залишаються чинними нормативно-правові акти, розроблені на виконання попереднього Закону “Про дошкільну освіту”.  

Робочий час та педагогічне навантаження: у чому різниця

• для керівника, вихователя-методиста, соціального педагога, асистента вихователя – 35 годин на тиждень;
• для вихователя, практичного психолога та інших педагогічних працівників – 30 годин на тиждень.

• для вихователя, інструктора з фізкультури – 25 годин на тиждень;
• музичного керівника – 24 години на тиждень;
• практичного психолога, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда – 20 годин на тиждень;
• керівника гуртка (студії, секції тощо), вчителя – 18 годин на тиждень.