Для дитини під час хвороби слід вибирати ігри, які не викликають великого психофізіологічного навантаження. Щоб у дітей не виникло бажання прискорити темп виконання, так як це може призвести до перевантажень, необхідно акцентувати увагу дитини на естетичну сторону виконання того чи іншого руху, точності дій і дотриманні правил гри.     

     Ігри, які слідують один за одним і потребують тривалої зосередженості або спрямовані на розвиток тільки одного навику, стомлюють дитину. Ігри слід комбінувати і поєднувати таким чином, щоб вони надавали різнобічну дію. Наприклад, ігри при порушенні обміну речовин чергувати з іграми, формуючими правильне носове дихання. Бажано проводити ігри по кілька разів на день. Величину навантаження необхідно розподіляти по фізіологічній кривій, тобто для вступної і заключної частин підбираються ігри з меншим психофізіологічним навантаженням, для основної – з більшим. 

 При виробленні умінь і навичок у дітей важливу роль відіграє концентрація уваги на заняттях. Для цього на самому початку бажано, щоб увага дитини не відволікали непотрібні під час гри предмети. Ігровий матеріал повинен бути яскравим, голос ведучого зацікавлювати і, може бути, навіть інтригуючим. Дорослий сам повинен «включитися» в гру. 

    Слід врахувати, що діти можуть часто забувати і плутати правила, – у цьому віці це неминуче і нормально. Перед початком потрібно в зрозумілій формі роз’яснити правила гри, попросити дитину показати необхідні рухи, підкоригувати правильність виконання завдань.     Необхідно провітрити кімнату перед грою, очистити ніс від слизу, щоб правильно здійснювати носове дихання. Особливо слід зупинитися на способах регулювання навантаження.

 

Критеріями втоми організму є наступні ознаки:

 

а)  вираз обличчя напружений, дитина сильно збуджена,  без толку метушлива (кричить, вступає в конфлікт з іншими учасниками гри), надто відволікається або млява;

б) рухи виконуються нечітко, невпевнено, з’являються зайві рухи;

в) шкіра сильно червоніє або блідне, невелика синюшність під очима;

г) дитина сильно потіє, особливо обличчя;

д) прискорені пульс та дихання, тобто пульс збільшується більш ніж на 25-50%, частота подиху зростає більше ніж на 4-6 разів на хвилину.

  Якщо ви бачите, що завдання виявилося складним для дитини, то можна внести зміни в хід самої гри або використовувати менш складні ігри.

 

Для зниження навантаження застосовуйте наступні дії:

 

• зменшення загального часу занять;

• зменшення числа повторень однієї і тієї ж гри в занятті;

• спрощення сюжету гри;

• зміна вихідного положення під час ігор, тобто сидячи, лежачи;

• зменшення числа учасників гри;

• більш часте включення пауз відпочинку і дихальних вправ;

• зниження вимогливості до точності і координації рухів, швидкості реакцій;

• зменшення темпу і амплітуди рухів у грі;

• більш м’який, оповідний, а не командний, голос ведучого;

• використання мелодійної, ритмічної, негучною музики в повільному і середньому темпах.

 

     А коли він одужує успішно, тобто пульс зростає менше ніж на 20%, дихання майже не змінюється або змінюється на 2-3 рази на хвилину, то можна здійснювати протилежні вищеописаним дії. Важливо, щоб був оптимум навантаження, невелике почервоніння шкіри, бадьорі рухи і невелика пітливість шкіри.

     Деякі ігри краще проводити командою (3-4 учасника). Якщо ви одні, то досить важко щодня, протягом 3-4 місяців, проводити заняття. Ми радимо домовитися з іншими батьками і робити це по черзі.