Януш Корчак (літературний псевдонім Гернріха Гольдшміта) – польський дитячий лікар, педагог, письменник громадський діяч. Це приклад Вихователя з великої літери. «Нема дітей – є люди», – у цьому короткому афоризмі Корчака закладений глибинний зміст його педагогічних поглядів. Саме на повазі до особистості дитини Януш побудував систему виховання у заснованому ним «Будинку сиріт». Це була особлива дитяча країна з самоуправлінням, газетою, громадським судом, перед яким, до слова, поставали не лише діти, але й дорослі, які порушили права дітей. Втім найпоширенішим вироком цього суду було прощення…

Гуманним та здатним до прощення Корчак залишався до останніх хвилин життя. Навіть, коли у 1942-му його разом із 200 вихованцями та другом і помічницею Стефанією Вільчинською депортували з Варшавського гетто до Треблінки – фашистського табору смерті Умшлагплац… Напередодні вивозу Януш запише у своєму щоденнику про німецького солдата: «Я поливаю квіти. Моя лисина у вікні – така чудова ціль. У нього рушниця. Чому він стоїть спокійно і дивиться? Нема наказу? А можливо, до війни він був сільським учителем, можливо, нотаріусом або двірником на вулицях Лейпцига або офіціантом у Кельні? Що б він зробив, якби я кивнув йому головою, дружньо помахав рукою? Можливо, він і не знає, що все так, як воно є. Він міг приїхати тільки вчора, здалеку…».

Януш Корчак міг врятуватися від смерті. Допомогу йому пропонували неодноразово, і німецькі шанувальники його літературної творчості зокрема… Але видатний педагог йшов зі своїми вихованцями пліч-о-пліч завжди, навіть коли їх привели до газової камери…

Любити дітей, бачити в них світло завжди, не зважаючи ні на що – заповідав Януш Корчак у своїх працях.

Після всього сказаного можна більше нічого не знати про Корчака. Пропонуємо вам ознайомитися з принципами виховання дітей, рекомендованих цією неймовірною людиною.