«ВПЛИВ КІНІЗІОЛОГІЧНИХ ВПРАВ НА РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ТА МИСЛЕННЯ ДИТИНИ»
Підготувала: вчитель-логопед Муртазіна Н.В.
Головна мета дошкільної освіти — виховати зрілу особистість,. у якої сформовано дитячий світогляд, упевненість у собі, почуття власної гідності, емоційна сприйнятливість та вольові риси характеру,
Базовий компонент ґрунтується на принципах гуманістичного характеру, пріоритету загальнолюдських цінностей, розглядає життя й здоров’я дитини як найвищу цінність, актуалізує увагу на важливості вільного розвитку особистості.
У цьому зв’язку досить актуальним постає питання про впровадження в практику роботи ДНЗ оздоровчих навчальних технологій, тобто такої організації освітнього процесу на всіх його рівнях, за якої якісне навчання, розвиток і виховання дітей відбуваються без шкоди для їхнього здоров’я, а навпаки, сприяють його зміцненню.
На сьогодні збільшується кількість дітей з мінімальними мозковими дисфункціями (30 % від загального числа), які виявляються в порушенні мовлення, мислення, у змінах якостей психіки. Доведено, що певну роль у виникненні цих змін відіграють порушення функціональної асиметрії кори великих-півкуль головного мозку й міжпівкульна взаємодія. Зв’язок двох півкуль мозку надзвичайно важливий. У разі його порушення (або несформованості) виявляється недоступність або складність координації рухів (наприклад: ходьба, робота обома руками).
Своєчасна корекційно-оздоровча робота сприяє розвитку відповідних психічних функцій. Основні її напрямки:
• розвиток загальної рухової координації;
• формування погоджених рухів двома руками й ногами;
• розвиток координації рук і ніг, формування міжфункціональних зв’язків.
Особливе місце в корекційній роботі посідає формування міжпівкульної взаємодії.
Міжпівкульну взаємодію можна розвивати за допомогою комплексу і спеціальних кінезіологічних вправ.
Праці В. М. Бехтерєва, О. М. Леонтьєва, О. Р. Лурія засвідчили про вплив маніпуляцій рук на функції вищої нервової діяльності та розвитку мовлення. Отже, корекційно-розвивальна робота повинна бути спрямована від руху до мислення, а не навпаки.
Кінезіологічні вправи дають можливість задіяти ті ділянки мозку, які раніше не брали участі в навчанні. Цікаво відзначити, що людина може мислити, сидячи нерухомо. Однак для закріплення думки слід рухатися. І. П. Павлов вважав, що будь-яка думка закінчується рухом. Саме тому багатьом людям легше мислити під час повторюваних фізичних дій, наприклад ходьбі, погойдуванні ногою, постукуванні олівцем по столу та ін. На руховій активності побудовані всі нєйропсихологічні корекційно-розвивальні програми! Ось чому слід пам’ятати, що нерухома дитина не навчається!
У ході систематичних занять за кінезіологічними програмами в дитини зникають явища дислексії, розвиваються міжпівкульні зв’язки, поліпшується пам’ять і концентрація уваги. У зв’язку з поліпшенням інтегративйої функції мозку в багатьох дітей спостерігається значний прогрес у здібностях до навчання та вміння керувати своїми емоціями.
До комплексу кінезіологічних вправ включають:
• вправи на розтягування, які нормалізують гі-пертонус (м’язове напруження) та гіпотонус (неконтрольовану м’язову млявість);
• дихальні вправи, які покращують ритміку організму, розвивають самоконтроль;
• вправи для очей розвивають міжпівкульну взаємодію, підвищують енергію організму;
• під час виконання рухів для тіла розвивається міжпівкульна взаємодія, знімаються мимовільні, ненавмисні рухи й м’язові затиски;
• вправи для розвитку дрібної моторики;
• вправи на релаксацію;
• масаж.
Вправи необхідно проводити щодня протягом шести-восьмй тижнів упродовж 15—20 хв у день.
Для поступового ускладнення вправ можна використовувати:
• прискорення темпу виконання;
• виконання із заплющеними очима;
• підключення рухів очима та язиком до рухів руками;
• підключення дихальних вправ та методу візуалізації.
ПАМ‘ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
- Готуючи дитину до школи, пам’ятайте: «Мозок, добре влаштований, вартий більшого, ніж мозок, добре наповнений» (М. Монтень).
- Нерухома дитина не навчається. Будь-яка нова інформація повинна закріплюватися рухом.
- Для успішного навчання дітей з мінімальними мозковими дисфункціями використовується повноцінний розвиток міжпівкупьної взаємодії.
- Лінощі дитини — сигнал негараздів педагогічної діяльності дорослого, неправильно обраної методики роботи з дитиною.
- Зробіть своїм головним правилом — не нашкодь!