Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Найголовніше, що потрібно дитині з народження – це спілкування і взаєморозуміння з батьками. Дослідження психологів показали, що найчастіше важкі діти ростуть у сім’ях, де батьки не правильно підібрати підхід у спілкуванні з дитиною. Для правильного виховання, необхідно для початку встановити контакт з вашим малюком. І найголовніше наберіться терпіння, згадайте себе, як було прикро і погано, коли на вас кричали батьки, це допоможе придушити злість і роздратування.

Кілька порад для того, щоб навчитися слухати дитину, так, у більшості випадків, саме це основна причина неслухняності:

1. Щоб встановити контакт, постарайтеся вислухати дитину, намагайтеся дивитися в очі і проявіть зацікавленість до того, що каже син або дочка. Коли малюк відчує, що Ви з ним заодно, він перестане чинити опір і постарається пояснити або вислухає вашу думку. Існує кілька прийомів, говоріть не в обвинувальному тоні, а зверніться з розумінням, наприклад: «Я розумію, ти хочеш цю іграшку…» або «ти хочеш ще пограти…», постарайтеся спокійно пояснити, чому саме Ви не робите так, як хоче дитина, можливо вже після цього буде пригнічений черговий конфлікт;

2. У розмові з дитиною витримуйте паузи, постарайтеся дослухати до кінця і дайте зрозуміти, що ви вкрай зацікавлені тим, що говорить ваш малюк, підтримуєте його. Коли дитина зрозуміє, що його думка теж важлива, він почне прислухатися до вашого;

3. Ще одним прийомом в психології сімейних відносин є «я – повідомлення». Наприклад, замість: «Ти погано себе ведеш» скажіть: «Я засмучена твоєю поведінкою…» або, замість: «Припини шуміти» – « Мені дуже заважає цей шум …». Цей метод дозволяє висловити свою думку, але не образити дитину. Після таких слів діти найчастіше виконують прохання, так як розуміють її причину.

Якщо Ви маєте намір встановити з вашою дитиною контакт і знайти взаєморозуміння, варто уникати такого:

1. Забороняти і висловлювати думку в категоричній формі. Ваш малюк – це маленький чоловічок з власною думкою і характером, постарайтеся спокійно пояснити, чому в даний момент Ви не можете зробити так, як він хоче;

2. Принижувати або обзивати, висміювати або погрожувати. Придушіть в собі роздратування і злість, якщо Ви відчуваєте, що це неможливо, краще зовсім промовчати;

3. Нав’язувати власну думку: Радити, вселяти готове рішення, вказувати. Постарайтеся прийти з дитиною до спільної думки разом.

4. Очікувати того, що маляті не під силу. Не завищувати вимоги, наприклад, не просите 4-х або 5-ти-річної дитини стояти спокійно, повірте, їй це не під силу. У малюків величезний запас енергії, яку необхідно вихлюпувати, проявіть розуміння. Слід встановити деякий стиль поведінки, так би мовити реакцію на поведінку дитини. Ви вже засвоїли, що в першу чергу – придушити злість і дратівливість, намагайтеся домагатися уваги спокійним і доброзичливим тоном. На якій-небудь поганий вчинок дитини проявите зворотну від звичайного реакцію, підійдіть до неї і поясніть, що Ви дуже засмучені і Вам доведеться займатися прибиранням. Скажіть, що розумієте, чому малюк це зробив – він хотів привернути вашу увагу до себе, зрештою, цим Ви швидше досягнете уваги, ніж криками.

Наші діти – дзеркало самих нас. Коли Ви щось робите чи говорите, не сумнівайтеся, ваш малюк все запам’ятовує, він прагнутиме бути вашим відображенням і спілкуватися з оточуючими так, як Ви спілкуєтеся з ним. Адже найголовніші люди в його житті – це батьки, дитина намагається бути вашою копією, і іноді вона відчуває свої методи на Вас. Тому, якщо Ви хочете правильно виховати дитину – почніть з виховання свого характеру і поведінки з ним.