14 жовтня відзначається День українського козацтва.

     Історики вважають, що українське козацтво виникло в 1480-х роках, але тільки в середині XVI століття їхня кількість зросла настільки, що козацьке військо почало впливати  на перебіг політичних  подій в Україні і Європі. Європейські монархи наймали козаків для участі у військових операціях. Спочатку їх основну масу становили селяни-втікачі. Були серед них також позбавлені сану міщани, духовенство, збідніла знать. До козацьких лав уливалися поляки, білоруси, росіяни, татари, але основу козацтва Придніпров’я складали українці. Російський різновид козацтва розвинувся на річці Дон. Саме слово „козак” має тюркський корінь і означає незалежну людину, яка не має чітко визначеного місця у суспільстві. Упродовж кількох століть українське козацтво захищало український народ від експансії з Півдня і Заходу.

      Відроджуючи давні козацькі традиції, в Україні утворилося сучасне українське козацтво як система самодіяльних об’єднань громадян України. Це стало можливим в умовах демократизації суспільного життя в Україні.

      14 жовтня 1991 року у Києві на Всеукраїнській установчій козацькій раді відбулося об’єднання козацьких організацій. Першим гетьманом Українського козацтва став В’ячеслав Чорновіл. 17 березня 1992 року Міністерство юстиції зареєструвало Статут Українського козацтва. Після цього розпочався швидкий процес створення козацьких підрозділів не тільки в обласних центрах, а й у містах і районах України.

     Тож, не зважаючи на проблеми, потенціал, який несе в собі Українське козацтво, може бути використаний для патріотичного виховання громадян у дусі відродження лицарського духу та любові до України, готовності захищати її територіальну цілісність.

     Тому вітаємо, всіх, хто вважає себе українським козаком і береже в собі пам’ять про славних лицарів запорозьких, із Днем українського козацтва. Хай Господь береже нас від чвар і розбрату і дасть нам мудрість і терпимість одне до одного заради майбутнього України.