«РОЛЬ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЛОГОПЕДИЧНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ»
З ДОСВІДУ РОБОТИ
Підготувала: вчитель-логопед Муртазіна Надія Володимирівна
«Хто навчається без книги,
той черпає воду решетом»
Народна мудрість.
В час сучасних інформаційних технологій, спостерігається падіння інтересу до книги. Батьки віддають перевагу телебаченню, комп’ютеру, і все рідше читають і розмовляють з дітьми.
Впроваджуючи в своїй роботі Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт), поставила за мету: удосконалювати використання нестандартних форм, методів і прийомів роботи з корекції мовлення дітей засобами художньої літератури та художнього слова за допомогою традиційних та нетрадиційних інноваційних технологій: моделювання та мнемотехніки.
Вивчивши результати обстеження дітей, особливості розвитку, в тісній співпраці з вихователями, музичним керівником, психологом, визначила основні проблеми дітей – логопатів:
- мовлення фразове, речення здебільшого прості;
- значні недоліки звуковимови;
- словник обмежений;
- труднощі в постановці запитань та в можливості дати на них розгорнуту відповідь;
- неспроможність скласти розповідь на запропоновану тему;
- труднощі в переказі казки чи розповіді;
- складність в вивченні та запам’ятовуванні віршів.
Плануючи корекційну роботу з урахуванням всіх недоліків, поставила такі завдання:
- формувати інтерес до художньої літератури;
- використовувати художнє слово в роботі над постановкою, автоматизацією звуків, розвитком дрібної моторики;
- розширювати та збагачувати словник;
- формувати культуру мовленнєвого спілкування;
- удосконалювати художньо – мовленнєві навички при читанні віршів, в іграх-драматизаціях, театральній діяльності;
- вправляти в інтонаційній виразності,чіткій дикції;
- виховувати інтерес до літературного мовлення,вміння милуватись його красою і мелодійністю;
- впроваджувати в роботі інноваційні технології: мнемотехніку та моделювання;
- працювати в тісній співпраці з вихователями, психологом, музичним керівником та батьками.
Щоб виконання завдань було більш ефективним, визначила можливості використання як традиційних, так і нетрадиційних форм роботи з дітьми.
Один із улюблених жанрів художньої літератури, який я використовую в своїй роботі, є поетичне слово. Його використовую в різних формах роботи, на фронтальних, підгрупових та індивідуальних заняттях.
Використовую художнє слово при виконанні дихальних та артикуляційних вправ. Це допомагає уникнути нудних повторень звуків і складів, а перетворює цей процес в цікаву гру. Так, наприклад, при постановці звука «р», поряд з розвивальною іграшкою «Дятел», використовую коротенькі віршики. Дитина вживається в образ дятла і нудна робота перетворюється в цікаву гру. Відповідно до теми заняття з’являється то жук, то бджілки то комарик. «Казка веселого язичка» допомагає виконувати артикуляційні вправи, не думаючи про їх складність.
Використовую в роботі моделі-замінники: як дрібні об’ємні фігури (наприклад, чашечка, годинник, лопатка, гребінець), так і картки-символи, що їх позначають. Це спрощує та прискорює процес роботи. До кожної вправи підбираю віршики, римовані рядки.
Сприяють розвитку дрібної моторики рук, координації рухів різноманітні ігри та вправи. Художнє слово йде поряд з грою: чи то з прищіпками, ґудзиками, шнурівкою, чи стрічками, разом з масажним м’ячиком чи пальчиковою вправою.
Майже всі фізхвилинки, які проводжу, мають мовленнєвий супровід. Для вироблення плавності мовлення в дітей використовую різні методи, ритмізуючи мовлення: проказування слів, фраз під музику, спів, тренування мовлення в процесі логопедичної ритміки, синхронізації мовлення з рухами.
При проведенні логоритмічних вправ використовую комп’ютер, улюбленими вправами дітей є такі як «Вовк», «Жабка», «Конячки» та інші.
Діти моєї групи люблять віршики, люблять їх слухати і розповідати. Але не всім легко дається процес заучування, багатьох він швидко стомлює. Для підвищення ефективності роботи використовую прийом мнемотехніки, тому що:
- використання мнемотехніки та моделювання викликає інтерес, допомагає подолати швидку стомлюваність;
- полегшує і прискорює процес запам’ятовування та засвоєння матеріалу;
- застосування графічної аналогії допомагає дітям бачити головне, систематизувати здобуті знання.
З використанням мнемосхем процес запам’ятовування віршів прискорюється. Дітям дуже подобається така форма роботи, особливо тим, у кого слабка пам’ять.
Розробила мнемотаблиці до віршів на автоматизацію поставлених звуків та віршів до календарних дат.
Крім читання і вивчення поетичних творів ми їх драматизуємо, інсценізуємо та розігруємо їх зміст.
Працюючи над інтонаційною виразністю, виготовила чарівний кубик. Граючись з ним, діти вчаться промовляти слова та речення з різною інтонацією. Використання даної технології дає дитині почуття впевненості в собі, підвищує її самооцінку, допомагає декламувати вірші виразно, вільно триматися перед аудиторією.
При використанні творів малих фольклорних жанрів: загадок, прислів’їв, і приказок, скоромовок, жартів теж знайшла місце мнемотехніці. Використання мнемодоріжок, мнемосхем полегшує дітям промовляння скоромовок, чистомовок. У скоромовках діти не лише навчаються вимовляти важкі сполучення звуків, але й вправляють артикуляційний апарат, вчаться володіти голосом, регулюючи його силу і темп. Такі вправи є доброю основою для вироблення гарної дикції та допомагою в автоматизації звуків.
Особливе місце в роботі займає казка. Використовую народні казки, казки Н.В. Ніщевої, логопедичні та кольорові казки.
Глибше зрозуміти, краще запам’ятати казку допомагає використання методу моделювання. Використовую моделі: кольорову, модель за розміром, за формою, зображувальну модель. Моделювання казки часто переростає в цікаву гру.
Використання мнемосхем, моделей замінників та піктограм створює умови для біль ефективного використання цього жанру в роботі над переказом, допомагає краще запам’ятати текст і полегшує використання казки в іграх-драматизаціях та театральній діяльності.
Виконання поставлених завдань не можливе без тісної співпраці з батьками.
Були проведені такі заходи:
- Круглий стіл «Частіше читайте дітям»;
- Консультація «Використовуємо мнемотаблиці у вивченні віршів»;
- Виставка дитячої літератури;
- Конкурс «Книжечка своїми руками».
Ці заходи пройшли в родинній атмосфері тепла і сердечності.
Працюючи з батьками, націлюю їх на те, що у родині, яка бажає виховати гармонійно розвинену особистість, для книги завжди повинно бути місце.
Можно зробити висновки, що комплексне використання художнього слова допомогло:
- Прискорити і зробити більш цікавим процес постановки та автоматизації звуків.
- Словниковий запас вийшов на більш високий рівень.
- З’явилось бажання переказувати казки, придумувати цікаві розповіді.
- Дітям стало легше побороти незручність, сором’язливість, вміння триматися перед аудиторією.
- Змінилась інтонаційна виразність мови.
Прилучаючи дітей до художнього слова, завжди пам’ятаю про необхідність цікавитись новинками літератури, займатися самоосвітою. Адже, як сказав Горден Драйден: «Має значення тільки те знання, яке використовується на практиці».