ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

(до фестивалю «Гармонія руху»)

Підготувала: музичний керівник Марченко О.І. і вихователь-методист Васильєва Н.А.

Шановні батьки!

Згадайте своє дитинство. Хто з вас не мріяв хоча б один раз, щоб улюблені іграшки, що стали кращими друзями, ожили й заговорили?

Але, виявляється, чудо “живої” іграшки все-таки можливо!

Хочемо нагадати Вам про ганчіркову м’яку ляльку, яку можна “пожвавити” за допомогою руки й “оживити” силою своїх емоційних переживань. Чи доводилося Вам коли-небудь знайомити малюка із цією іграшкою? Якщо так, то згадаєте його першу реакцію. Дитина вже звикла до навколишніх її звичайних ляльок, що завмерли в одній позі й виражає лише одну емоцію, а те й зовсім байдужим. І отут раптом вона бачить ляльку, що тягнеться до неї руками, киває головою, невимушено розкланюється й здоровається з начебто сама собою… Здивування, цікавість, бажання поторкати й розгадати таємницю “живої” іграшки – все виражається на особі маленької дитини.

 За першим незабутнім враженням треба освоїти можливостей ляльки, які виявляються практично безмежними.

У чому ж переваги такої іграшки і гри з нею? Ось декілька порад, як ви можете організувати вдома ляльковий театр:

1. Одягаючи ляльку на руку, дитина “зливається” з нею, ототожнюється з персонажем, у який буде грати. З її допомогою вона може не просто відпрацьовувати моделі поводження, як це робить зі звичайною лялькою. З нею дитина здатний емоційно виразити все те, що її тривожить і хвилює, говорячи не від своєї особи, а від імені казкового персонажа, що живе в уявному світі.

 До речі кажучи, саме тому ляльки-рукавички використаються дитячими психологами в психокорекційній роботі. На занятті психолог пропонує дитині розіграти спеціально для неї придуманий сценарій. У процесі подання, у тім або іншому виді відтворити ситуацію, що травмує дитину, дитина за допомогою ляльки-рукавички виражає свої переживання й агресію. Таким чином, діти позбуваються від їхніх страхів, що мучили, і негативних емоцій.

2. Лялька-рукавичка, сама по собі несе деякий емоційний образ. Як правило, лялька – весела або смутна – зображує позитивного або негативного героя якої-небудь казки, мулт – або телефільму. Граючи з лялькою, дитина психологічно переживає роль. А виходить, здобуває настільки необхідний їй емоційний досвід проходження полярних станів. Кілька різнохарактерних ляльок-рукавичок допоможуть малюку відповістити на запитання, як це – бути злим або добрим, брехливим або правдивим, розумним або дурним, довірливим або підозрілим, сміливим або боягузливим, відкритим або замкнутим, дратівливим або спокійним… І нарешті, головне, як це – бути дорослим? У грі дитина більше не маля, вона – дорослий: вирішує дорослі проблеми, сама справляється з життєвими ситуаціями, самостійно робить вибір.

3. У театральній постановці може брати участь вся родина, а щоб дитині було цікавіше, запросіть для гри її однолітків. Нехай кожний з малят вибере героя, що йому симпатичний. Навчіть дітей називати вголос свою роль і пояснювати в грі свої дії, озвучувати персонажа. “Я – жабка-скрекотушка”, “Я – лисичка-сестричка”, “Я -вовчок-сірий бочок” – кожний з героїв говорить із особливою інтонацією, виражає тільки йому властивий характер. І пам’ятайте, театр – це чарівне дійство, для якого потрібно забезпечити відповідну “магічну” обстановку: півморок, лаштунки, за допомогою свіч або різнобарвного підсвічування можна створити таємничу гру світла й тіні.

4. Театралізовані ігри є різновидністю сюжетно-рольових ігор. Вони мають спільну будову й ознаки: зміст, творчий задум, роль, сюжет, рольові та організаційні дії, правила, рольові та організаційні взаємини. Джерелом змістовності цих компонентів с навколишній, світ. Враження навколишньої дійсності є опорою для творчості дорослого і дітей. Кожна форма, зміст можуть бути розіграні в кількох варіантах. Істотна відмінність театралізованих ігор – заздалегідь відомий сценарій, в основі якого лежить зміст казки, вірша, оповідання тощо. Головний сюжет мовби веде за собою гру. Але, полегшуючи розвиток теми, він разом з тим зменшує можливості дорослого і дітей творчо її розвивати.

5. Активна участь дитини у підготовці та ході гри розвиває в неї самостійність, ініціативу, творчість.

6. Можна запропонувати дитині імпровізувати з іграшками, по ходу придумувати сюжет. Імпровізовані ігри дають можливість розвивати  дитячу творчість, фантазію, пам’ять, мову.

7. Ніколи не слід повторювати буквально, одну й ту ж саму гру. Щоразу треба придумувати новий варіант або влаштовувати сюрприз на початку, в середині чи кінці гри. Несподівані ситуації, різноманітність у розігруванні сюжету, ролей зацікавлюють дитину, спонукають її до власних пошуків, знахідок.

Бажаємо успіхів, розвитку творчості і фантазіі Ваших і Вашої дитини. Слід тільки спробувати, і Ви побачите, як захоплююче і цікаво буде Вашій дитині, скільки радісних емоцій це дійство принесе їй, а через неї – і Вам!

- коментарі до “НАВІЩО ДИТИНІ ЛЯЛЬКОВИЙ ТЕАТР?”