ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

     Є багато дітей, які демонструють свої образи, повністю замикаючись в собі і приховуючи свої справжні почуття. При цьому батьки не завжди розуміють, у чому проблема, так як приводу для образи вони могли й не помітити. Але це їх погляд з висоти дорослої людини, а якщо опуститися до рівня дитини, встановивши з нею позитивний зв’язок і душевний контакт, будь-які причини для образи будуть відкритими і зрозумілими. З дитиною, незміцнілою і вразливою особистістю, необхідно бути уважним і обережним. Будь-яке необдумане слово або вчинок батьків може закласти в дитині негативну установку на подальше життя.

Чому дитина ображається?

   Діти ображаються, якщо вони не навчилися говорити з оточуючими про власні бажання. Погодьтеся, непросто здогадатися, що в дану хвилину відбувається в дитячій голівці, от і виникає почуття розчарування з боку дитини і з’являється привід, щоб образитися.

    Також діти ображаються, якщо не можуть або не вміють ділитися особистими почуттями в тому випадку, якщо оточуючі, на їхню думку, роблять щось неправильно.

Як потрібно поводитися з образливою дитиною?

     Важливо показати дитині, що образа – це абсолютно марний стан, він лише погіршує внутрішні відчуття, не вирішуючи проблеми. Дитина повинна відчувати такий захист близьких, який допоможе їй відповісти на образу здоровими почуттями: злістю чи смутком.

1. Допоможіть дитині визначитися зі своїми почуттями та емоціями. Скажіть, що вам зрозуміло, через що вона злиться, і чому їй зараз неприємно через події.

2. Прийміть негативні емоції дитини, що виникли через її розбіжності з оточуючими. Підтримайте її, навіть якщо вас не влаштовує ця поведінка зараз.

3. Поважайте особистість дитини, її потреби та бажання. Навіть якщо в даний момент вони нездійсненні, спокійно поясніть дитині – чому. Важливо проявляти розуміння і підтримку під час діалогу.

      У більшості сімей через дитину виражаються ті почуття, які в минулому придушувалися батьками. Образлива дитина, як правило, відображає неусвідомлені бажання своїх батьків, їх переживання та емоції. А це прекрасний привід по-новому поглянути на виховний процес, більше прислухатися до внутрішніх бажань своєї дитини, і, безумовно, особистих потреб.