‘Методична служба’

     Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

1 червня, у перший день наступаючого літа ми зустрічаємо чудове свято – Міжнародний День дітей, який на  Україні частіше називають – День захисту дітей. Таку назву обгрунтовано тим, що дитинство кожного малюка має проходити під захистом: захистом здоров’я, прав і життя підростаючого покоління.

     Міжнародний День дітей – по праву вважається одним з найвідоміших і старовинних міжнародних свят. Рішення про проведення свята було прийнято ще в 1925 році під час Всесвітньої конференції, що проходить в Женеві і присвяченої актуальним питанням благополуччя всіх дітей.

     Складно знайти достовірну інформацію, чому саме 1 червня було прийнято рішення відзначати Міжнародний День дітей. Одна з версій стверджує, що 1 червня 1925 Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав невелику групу китайських дітей-сиріт і організував для них святкування Дуань-у цзе (Фестивалю човнів-драконів). Випадково чи ні, але цей день збігся і з днем ​​проведення «дитячої» Всесвітній конференції в Женеві.

     Подальша історія Міжнародного Дня дітей йде у післявоєнний час. День захисту дітей був заснований в 1949 році, коли Міжнародною демократичною федерацією жінок було прийнято рішення про проведення дитячого дня. Організація об’єднаних націй підтримала ініціативу Федерації жінок, заявивши, що захист здоров’я, прав і життя дитини відтепер стане пріоритетним напрямком їхньої діяльності. Через рік, 1 червня 1950 був проведений перший Міжнародний День захисту дітей. З тих пір, щороку в перший літній день – 1 червня – традиційно проводиться свято – День захисту дітей на честь підростаючого покоління. 

     20 листопада 1959 була прийнята перша Декларація прав дитини, яка проголошувала рівні права дітей в області освіти, виховання, духовного і фізичного розвитку, соціального забезпечення незалежно від національності, кольору шкіри, майнового стану, соціального походження і т.п. Декларація прав дитини закликала всіх батьків, органи влади, державних діячів, будь-які організації визнати права і свободи дитини, дотримуватися їх і всіма силами сприяти їх здійсненню. Перша Декларація прав дитини не була обов’язковою, вона лише носила рекомендаційний характер. Тільки в 1989 році вона взяла статус міжнародного правового документа, коли була підписана Конвенція про права дитини.

      Міжнародний День дітей має свій прапор.

   На зеленому тлі, що символізує гармонію, зростання, родючість і свіжість, зображений символ Землі, навколо якого розташовані стилізовані фігурки людей – жовта, червона, біла, синя і чорна.

     Ці людські яскраві фігурки символізують терпимість і різноманітність. Символ Землі, що знаходиться в самому центрі прапора, є знаковим символом нашого спільного дому.

ТЕМА: «КАЗКА ПО-НОВОМУ»

МЕТА:

•   Познайомити батьків із виховною і розвиваючою функцією казок.
•   Допомогти по-новому подивитись на роль казки у всебічному розвитку дітей.
•  Націлити батьків на цілеспрямоване використання казок з метою виховання і навчання дітей вдома.

 

ПРОВОДИТЬ:  вихователь-методист Васильєва Н.А., практичний психолог Швабська Т.М.

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:

1. Знайомство і складання правил проведення.
2. Мозковий штурм «Казка в житті дитини».
3. Ситуативні вправи.
4. Вправа «Складання «Гірлянди асоціацій».
5. Вправа «Казковий аукціон».
6. Конкурс «Живі казки».
7. Вправа «Розкажи казку без іменників».
8. Вправа «Вгадай казку за моделлю».
9. Малювання настрою.
10. Рефлексія.

 

ХІД СЕМІНАРУ:

1.  Вступне слово керівника.

Керівник вітає учасників семінару, оголошує мету, план семінару – тренінгу.

Керівник: Давайте складемо перелік правил, яких ми будемо дотримуватись упродовж всієї зустрічі. (Батьки називають правила, керівник записує. Потім обговорюють правила і приймають).

Можливий перелік правил:

• Активність.
• Пунктуальність.
• Тут і тепер.
• Один говорить – інші слухають.
• Взаємоповага.
• Прийняття іншого таким, який він є.
• Толерантність.
• Починати висловлювання думки з «Я».

Бейджики.

  Керівник: З невеличкого листа паперу, без ножиць, своїми руками «витніть» певну форму, з якою ви себе асоціюєте. Улюбленим кольором напишіть своє ім’я, яким би ви хотіли, щоб до вас зверталися і прікріпіть до одягу.

 2.   Мозковий штурм «Казка в житті дитини».

Мета: Створити атмосферу, яка сприяє невимушеному обміну думками і творчій співпраці учасників,|співробітництву.|

    Керівник пропонує педагогам поділитись на 3 групи і  вибрати ролі: філісітатора (веде дискусію), секретаря (фіксує поради), «таймера» (слідкує за часом). (На обговорення кожного з питань дається 2 хв.). Секретар записує кращі ідеї, які пізніше переглядаються і вибираються найкращі. В ролі філісітатора – керівник семінару.

• Які види казок ви знаєте?
• Яку роль, на вашу думку, відіграє казка в житті людини?
• Які сторони виховання можна охватити казкою?
• Які проблеми допомагає вирішити казка в вихованні дитини?

 3.   Ситуативні вправи.

(Батькам пропонує керівник об’єднатися в 3 групи. Кожна група отримує картку з казкою). Треба обговорити казку за пунктами:

1. Який моральний урок можна винести з казки?
2. Які емоції може розвинути ця казка?
3. Які моральні якості можна виховувати у дитини на основі цієї казки?
4. Які питання ви можете задати дітям по казці?
5. Як в міміці, рухах, можна показати казку?
6. Чи можна зробити екологічний висновок по казці і який?

 4.   Вправа «Гірлянда асоціацій».

Керівник: До запропонованих слів (лисиця, Іван-царевич, Попелюшка) підібрати слова-асоціації.

Організація роботи:

• Повідомлення теми висловлювання.
• Обговорення в групах.
• Презентація ідеї.
• Систематизація керівником інформації, що прозвучить.

 5.   Вправа «Казковий аукціон».

Керівник пропонує назвати казки за темами:

• Чарівні;
• Авторські;
• Народні;
• Авторські віршовані.

6.   Конкурс «Живі казки».

Керівник пропонує кожній групі  батьків витягнути по жеребу назву казки і після невеличкої підготовки (5 хв.) мімічно зобразити її.

Перемагає та група, яка проявить найбільшу творчість і досягне найбільшої схожості з оригіналом.

 7.   Вправа «Розкажи казку без іменників». (Робота в групах).

Керівник пропонує кожній групі казку («Колобок», «Зайчикова хатка», «Лисиця і журавель»). Батьки готуються протягом 5 хв., розповідають по черзі.

 8.   Вправа «Вгадай казку за моделлю».

Керівник пропонує моделі казок, батьки відгадують.

 9.   Керівник пропонує батькам намалювати в кольорі своє враження від семінару.

 10. Закінчення. Рефлексія. 

• Що особисто вам дала сьогоднішня зустріч?
• Чим хотілося б займатися більше? Менше?
• Що було незрозумілим?
• Що було найкращим?
• Як ви зараз себе почуваєте?
• Ваші побажання.

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А. 

 

 

     Ж.Ж.Руссо писав: ,,…чого не поспішають добитися, того добиваються напевно й дуже швидко”.

 

• У кожної дитини свій термін і свій час спіткання.
• Максимум уваги необхідно приділяти дітям відстаючим.
• Новий матеріал з ними потрібно починати засвоювати раніш, ніж зі всією групою дітей (попереджувати, а не наздоганяти групу).
• Необхідно постійно заохочувати всі зусилля дитини й саме її намагання впізнавати нове, навчитись новому.
• В шкільному віці потрібно уникати негативних оцінок та   результатів її діяльності.
• Порівнювати результати роботи дитини можна тільки з її ж власними досягненнями, але не з досягненнями інших дітей.
• Дуже важливо відповідати на всі запитання дітей й займатися з ними тим, що їм подобається.
• Примусове навчання марне.
• Тільки маючи з дитиною гарний особистий контакт, можна її чомусь навчити.
• Краще чути того, хто тихіше говорить.

ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

     Зберегти красу рідної природи ми зможемо, якщо навчимо малят бачити і визначати найпростіші зв’язки між явищами природи, помічати красу, роз­виватимемо любов і дбайливе ставлення до живого й неживого.

    Проводячи роботу з екологічного виховання, треба насамперед разом з дітьми скласти й вивчити необтяжливі правила поведінки в природі, а саме:

♦ не засмічуйте місце, де ви щойно відпочивали, адже після вас прийдуть інші, щоб відпочити на лоні чарівної природи;

♦ не ламайте кущів, гілок дерев. Якщо ви хочете зірвати квіти з дерева, наприклад з черемхи, не ламайте гілок, а зрізуйте їх обережно;

♦ не рвіть бездумно оберемками квіти. Збирати їх можна лише в тому разі, якщо є намір цілеспрямовано їх використовувати — скласти гербарій або прикрасити свою кімнату невеличким букетиком на кілька днів;

♦ не рубайте дерев і кущів, щоб розпалити вогнище — для цього достатньо і сухостою;

♦ не розпалюйте вогнища в сухому лісі. Розводити багаття слід у вологих місцях. Покидаючи місце привалу, багаття потрібно старанно затушити, залити водою. Якщо немає поблизу води, то вогнище потрібно повністю

затоптати;  не виривайте гриби з корінням, тобто не руйнуйте  грибниці,  яка знаходиться в землі;

♦ не топчіть квітників, окремих квіток, зелених насаджень, травички;

♦ не дозволяйте   знищувати,   вбивати ловити чи тривожити комах, кольорових метеликів, коників-стрибунців, жаб, розкидати мурашники – мурашки -«санітари» лісу;

♦ суворо дотримуйтеся правил охорони лісів, правил рибальства і    мисливства;

♦ дбайливо ставтеся   до дерев   і   чагарників, що ростуть на схилах, вони укріплюють ґрунт;

♦  не забруднюйте озер, річок, не кидайте в них каміння, сміття та рештки їжі. Не руйнуйте джерел і криниць;

♦ не робіть написів на деревах;

♦ дбайливо ставтеся до живих істот лісу, всі вони приносять користь.

i

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

        Природа своєю різноманітністю змалечку привертає увагу дітей, збагачує їх, стає джерелом радісних відкриттів і переживань.

     Виховання дитини в дитячому садку повинно бути так організоване, щоб всіляко посилити пізнавальні можливості дітей завдяки формуванню в них допитливості та стійкого інтересу до навколишнього світу.

     Природа повинна відкритися перед дитиною як жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, як школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, уміннями та навичками розумного використання природи, примноження її багатства.

       Виходячи із вищесказаного, перед педагогами і батьками стоять такі завдання:

• збагатити чуттєвий досвід дітей у процесі пізнання природи;
• знаходити можливості для прямих або опосередкованих контактів дітей з природою;
• розвивати пізнавальні інтереси;
• організовувати посильну трудову діяльність у природі;
• формувати   елементи   наукових   знань   про   основні   екологічні чинники у розвитку живої природи(світло, волога, температура);
• розвивати вміння класифікувати живу природу;
• активізувати знання і вміння в різних видах діяльності.

       Мета екологічного виховання дошкільників – формування системи знань, поглядів, переконань, які є основою відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища. Тобто, формування екологічної культури дошкільника.

Читати повністю »