‘Консультує спеціаліст :’

 

Дні тижня	Музичні заняття	Часи роботи
Понеділок	09.05 – гр. «Барвінок» (4-й рік); 09.30 – гр. «Сонечко» (5-й рік); 10.20 – гр. «Джерельце» (лог.)	08.00 – 13.00
Вівторок	09.05 – гр. «Бджілка» (4-й рік); 09.30 – гр. «Веселка» (5-й рік);    10.10 – гр. «Калинка» (6-й рік);    11.40 – гр. «Мережана хатка»  (ЗПР)	08.00 – 16.45 Гурток «Домісолька»/ Музична розвага, свято – 16.00
Середа	08.45 – гр. «Малятко» (3-й рік);    09.05 – гр. «Барвінок» (4-й рік); 09.30 – гр. «Сонечко» (5-й рік); 10.10 – гр. «Джерельце» (лог.)	08.00 – 13.00
Четвер	09.05 – гр. «Бджілка» (4-й рік); 09.30 – гр. «Веселка» (5-й рік); 10.10 – гр. «Калинка» (6-й рік)	08.00 – 16.45 Гурток «Жайвір»/ Музична розвага, свято – 16.00
П’ятниця	09.05 – гр. «Малятко» (3-й рік);   09.35 – гр. «Мережана хатка» (ЗПР)	08.45 – 11.30

 

                  ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: старша медсестра з ЛФК та масажу: Тарасюк Н.А.

Діти, які страдають ДЦП, у більшості випадків не вміють плавно та глибоко дихати. Дихання у них частіш за все поверхове, не ритмічне, приривчасте, з затримкою видиху. Ці відхилення від норми у стані дихального апарату здійснюють негативний вплив на розвиток мови, нормалізацію працездатності, появу мимовільних рухів та обмін речовин в організмі.

Правильне глибоке дихання сприяє зниженню тонусу спастично напружених м’язів, в тому числі і м’язів грудної клітини, збільшуючи тим самим надходження кисню в організм дитини. Тому навчанню дитини правильному диханню треба приділити особливу увагу.

Починати треба з навчання активного видиху:

• Сидячі або лежачи, подмухати на султанчик, на прапорець, виготовлений з паперу, тканини.
• Подути на паперовий вітряк.
• Через трубочку (гумову або пластмасову) подути на ватні кульки. Ускладнити вправу можна за рахунок збільшення відстані (чим далі предмет, тим сильніший потрібен видих).
• Дути на мильну воду крізь трубочку, роблячи багато дрібних бульбашок, потім – одна велика бульбашка.
• Надувати легкі гумові іграшки (підраховуючи кількість видихів, які були потрібні при надуванні).
• Виконувати видих з промовлянням шиплячих звуків.
• Дути в дудочку.
• Повільне проспівування голосних звуків.
• Тривалий видих через рот крізь соломинку у воду як найдовше, з метою здійняти багато бульбушок.

Після того, як дитина навчиться виконувати видих та вдих, треба вчити її узгоджувати дихання з рухами.

Шановні батьки!

Пропонуємо вам декілька вправ, використовуючи які ви розвинете фізіологічне та мовленнєве дихання вашої дитини.

Вправи, де видих виконується з промовлянням звуків: «Маятник», «Гуси летять», «Жучок», «Гуси шиплять», «Рубаємо дрова», «Насос», «Паровоз», «Каша кипить», «Годинник» тощо.   

Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО) – це державний стандарт освіти. Він визначає державні вимоги до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку. У БКДО взаємозв’язані цінності дошкільної освіти, її напрями та процес формування досвіду дитини в різних видах діяльності. Це забезпечує освітній результат – компетентність дитини старшого дошкільного віку.

 

Що таке мистецько-творча компетентність?

 

Складові мистецько-творчої компетентності – художньо-продуктивна, музична, театралізована.

 

Мистецько-творча компетентність – це здатність дитини:

– практично реалізувати свій художньо-практичний потенціал;

– отримувати бажаний результат творчої діяльності;

– елементарно застосовувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності.

 

Розглянемо моменти, що стосуються музичного мистецтва.

 

Що таке сформованість знань?

 

 Сформованість знань передбачає, що дитина:   

– має елементарні уявлення про види мистецтва, зокрема музику;

– розуміє мистецтво як результат діяльності митців, виконавців;

– виявляє інтерес до мистецьких творів, упізнає їх та інтерпретує;

– сприймає та емоційно реагує на художній образ;

– має уявлення про музичну гру, пісню, танець тощо.

 

Якими мають бути навички дитини?

 

Дитина активно, творчо впроваджує набутий досвід та має такі навички:

• пов’язує яскравість образу та зміст зі звуками, ритмом, динамікою, темпом;
• розрізняє вокальну та інструментальну музику;
• знаходить просту аналогію між життям і змістом твору;
• має навички глядача і слухача;
• має домірні вікові навички співу, слухання музики, музично-ритмічних рухів, гри на дитячих музичних інструментах;
• виявляє музикальність, уміння передавати настрій, почуття, емоції в музично-руховій і пісенній творчості, музикування та музичній грі;
• співпрацює з дітьми, зокрема з особливими освітніми потребами, та дорослими заради спільного успіху під час мистецької діяльності;
• демонструє за власним бажанням досвід мистецьких дій у самостійній діяльності;
• демонструє за власним бажанням досвід мистецьких дій у самостійній діяльності;
• обмірковує з іншими свій мистецький досвід.

 

Яку участь беруть батьки?

 

Батьки підтримують формування мистецьких навичок:

• заохочують дитину займатися мистецькими видами діяльності;
• спостерігають, позитивно оцінюють та підтримують мистецькі вподобання дитини;
• схвалюють вільне самовираження дитини;
• грають в акторів, ляльководів, учасників та ведучих концерту;
• експериментують із різними звуками;
• співають колискові;
• слухають музику з дитиною;
• переглядають спільно з дитиною мультфільми з гарною народною і сучасною музикою;
• влаштовують сімейні свята з використанням мистецьких видів діяльності;
• відвідують з дитиною концерти, зокрема й онлайн;
• активно беруть участь у концертах. Святах і дійствах, які організовує заклад дошкільної освіти;
• створюють умови, щоб дитина виявляла мистецьку компетентність в житті та побуті.

 

Джерело: журнал «Музичний керівник» №2 (лютий) 2021 р., стор.18-19

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

1. Складні вправи і стрибки виконуйте на м’якому покритті.

2. Не допускайте тривалого утримування дитиною важких поз (більше 1-2 сек.),  краще кілька разів повторіть вправи.

3. Знайте, висіти тільки на руках дітям-дошкільнятам небезпечно, тому що велике навантаження на суглоби і плечовий пояс.

4. Ніколи не використовуйте для змагань важкі і небезпечні фізичні вправи.

5. Уникайте фізичних вправ, при яких дитина надмірно прогинається в поясному відділі, тому більшість дітей потребує випрямлення цієї частини хребта.

 

Що треба знати?

 

1. Дитину треба вчити правильно дихати. Слідкуйте за диханням дитини під час ігор і гімнастики.

2. Дитина із задоволенням займається гімнастикою з дорослим.

3. На 5-му році життя діти прагнуть придумувати власні вправи і влаштовувати спортивні змагання. Залучайте до змагань однолітків.

4. Обов’язково контролюйте безпеку дитини, але намагайтеся не придушувати її активність.

5. Порівнюйте досягнення дитини тільки з її власними минулими результатами.

6. Вселяйте в малюка упевненість з похвалою.

 

Чого робити не слід?

 

1. Дратуватися, якщо дитина неправильно виконує вправи.

2. Займатися несистематично.

3. Підсміюється над неумілістю дитини.

4. Проводити зарядку та ігри в поганому настрої.

5. Одягати на дитину гольфи, трусики або штанці з тугими резинками.

СОЦІАЛЬНО РОЗВИНЕНИЙ ДОШКІЛЬНИК ЗДАТЕН:

1) приймати соціальні правила й норми, знаходити правильні орієнтири для побудови своєї соціальної поведінки;

2) виявляти гнучкість у сприйнятті нових вражень та їх оцінюванні, прилаштовуватися до вимог соціальної групи та водночас зберігати власне обличчя;

3) орієнтуватися у своїх правах та обов’язках;

4) поводитися з партнерами по спілкуванню гнучко, реагувати на їхні слова та дії адекватно, вислуховувати, погоджуватись, обстоювати власну думку, домовлятися, укладати угоди;

5) виявляти толерантність, емпатію, здатність радіти за інших;

6) оптимістично ставитися до труднощів, мобілізуватися для їх подолання, проявляти витримку у стресових ситуаціях;

7) розраховувати на себе, рідних, близьких, знайомих, товаришів;

8) у разі потреби звертатися по допомогу, вміти нею скористатися тощо.

ОЗНАКИ АССОЦІАЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКА:

 

• нехтує своїми обов’язками, не виконує обіцянок;
• присутня тяга до насолод і гострих відчуттів, без обмежень і затримок;
• не приймає критику, ворожий до людей, які прагнуть тримати в соціально припустимих рамках;
• має нестійкі бажання – від бурхливих афектів до нудьги, роздратування, злості;
• виявляє граничний егоїзм, себелюбство, нескромність;
• застосовує силові методи розв’язання конфліктів;
• з’являється користолюбство в будь-яких звичних діях.

 

Джерело: журнал «Психолог дошкілля» №№1-2 (138-139), січень-лютий 2021 р., стор. 14-15.