‘Консультує спеціаліст :’

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

«Казка чудово допомагає у вирішенні психосоматичних проблем, у тому числі і тих, які пов’язані з фізичними недугами» – вважає кандидат психологічних наук, казкотерапевт Разіда Ткач і пропонує алгоритм, за яким можна скласту будь-яку терапевтичну казку.

 

Шановні мами і тата!

Вдома ви можете скласти терапевтичну казку самостійно. Пропонуємо скласти казку за ситуацією про нежить. Напишемо казку для дітей від 3-х до 7-ми років. Використовуємо найпростіший прийом – персоніфікації проблеми.

 

Казка буде складатися з п’яти абзаців:

1. Жив-був хлопчик / дівчинка / або будь-який інший персонаж, відомий дитині … Опишіть цей персонаж в 5-6 реченнях.

2. І ось одного разу хлопчик / дівчинка / або будь-який інший персонаж зустрів Нежить … Опишіть Нежить, на кого він схожий, який він, яка поведінка, що хоче від головного персонажа.

3. Через це … Що сталося з головним персонажем після зустрічі з Нежиттю … придумайте, як змінилося життя, що в ньому стало не так, якась виникла проблема.

4. І тоді … Що робить головний персонаж, щоб позбутися Нежиті.

5. Розв’язка. Обов’язково щасливий кінець. Нежиті більше немає, головний персонаж здоровий. Нежить краще не вбивати, його можна розчинити, вигнати, поставити на службу і т.п.

Бажаємо успіхів і творчості у складанні казок разом з дітьми. Треба лише почати. І побачите, як сподобається вашим дітям складати казки разом з вами.

Джерело: http://dytpsyholog.com/

 

(З досвіду роботи)

 

Підготувала: вчитель-логопед Муртазіна Н.В.

У своїй роботі з дітьми використовую передові педагогічні технології, а саме: метод наочного моделювання та мнемотехніку.

 Мнемотехника – це система методів і прийомів, що забезпечують ефективне запам’ятовування, збереження і відтворення інформації.          К.Д. Ушинський писав: “Вчить дитину будь яким невідомим їй п’яти словам – вона буде довго і марно мучитися, але зв’яжіть двадцять таких слів з картинками, і віна їх легко засвоїть”. Діти старшого дошкільного віку з різними мовними порушеннями відчувають значні труднощі в засвоєнні, як програми дошкільного закладу, так і програми навчання в загальноосвітній школі. Особливо характерні труднощі навчання для дітей із ЗНМ. Мета, з якою почала використання мнемотехніки – розвиток різниx видів пам’яті: слухової, зорової, рухової, тактильної, а також мислення, уваги, уяви, мови, сприйняття, психомоторики, емоцій та інших пізнавальних психічних процесів.

     Як будь-яка робота, мнемотехніка будується від простого – до складного. Тому починала роботу з найпростіших мнемоквадратів, послідовно переходила до мнемодоріжок, і пізніше – до мнемотаблиць.

     Перше, де я почала використовувати мнемотехніку, – це проведення артикуляційної гімнастики за допомогою мнемоквадратів. Під час корекції звуковимови практикую образну назву і співвідношення їх з картинками- символами. Це дозволяє дітям легше запам’ятовувати артикуляційні комплекси, вносить у заняття ігровий момент і пробуджує інтерес до виконання завдань. У роботі з дітьми із ЗНМ спочатку використовую іграшки або яскраві барвисті картинки, пізніше застосовую більш схематичні зображення. Так, для  виконання вправ: «Хоботок», «Лопатка», «Голочка», «Чашечка» використовую мнемокартки, які полегшують їх виконання.

    При ЗНМ етап автоматизації звуків затягується, дитині довго не вдається правильно вимовляти поставлений звук у складах і словах, не говорячи вже про фразу. Багаторазове повторення одного й того ж матеріалу стомлює дитину. Нерідко доводиться урізноманітнювати прийоми роботи, щоб утримати увагу дітей упродовж заняття. Тому автоматизую звук з використанням мнемодоріжок: при складанні речень, при роботі з малими фолькльорними формами: чистомовками, скоромовками, загадками тощо.

    При вивченні та запам’ятовуванні віршів у дітей із ЗНМ також виникають труднощі. Значно полегшує процес запам’ятовування прийом символізування – найкоротший шлях до формування процесу запам’ятовування і точної передачі інформації, що вимагає дослівного повторення. Суть полягає в тому, що на кожне слово або маленьке словосполучення добирається картинка – зображення таким чином, щоб весь вірш замальовувався графічно, тобто складається мнемотаблиця. Після цього дитина по пам’яті, використовуючи графічне зображення, відтворює вірш повністю. Поступово пам’ять дошкільників зміцнюється, образне мислення розвивається, вони набагато краще, легше та емоційніше запам’ятовують тексти, більші за обсягом. Розучування стає для дошкільників справою веселою, емоційною, і при цьому  зміст тексту – відчутним, видимим, таким, що можна уявити.

 Особливе місце відвожу мнемотаблицям в роботі з дітьми над знайомою казкою. Підготувала за даною технологію різноманітні розвивальні ігри: «В гості до казки», «Допоможемо зайчику», «Пограємо в казку», «Казка по-новому» та інші.

Читати повністю »

ПОРАДИ БАТЬКАМ

(дітей 6-го року життя)

 

Підготувала: вчитель-дефектолог Чмих Н.В.

 

Шановні батьки! Вивчення елементів математики має великий вплив на розвиток наочно-образного мислення дитини, становлення якого відбувається у цьому віці.

• Закріплюйте з дитиною основні геометричні фігури: кулю, квадрат, коло, овал, трикутник. Розгляньте, якою може бути фігура, у якої є кути. Знайдіть з дитиною сторони трикутника (чотирикутника), кути. Поясніть, чому трикутник (чотирикутник) називається так (три кути, чотири кути). Поясніть, що є й інші геометричні фігури, які не мають кутів (куля, коло, овал). Порівняйте їх між собою.
• Пояснюйте як знаходити в оточуючих предметах схожість в формі з цими геометричними фігурами (м’яч – куля, стіл – квадрат, прямокутник).
• Розвивайте вміння дитини малювати геометричні фігури, складати предмети з різних геометричних фігур, визначати фігури у заданому малюнку, візерунку тощо.
• Під час гри заохочуйте дитину порівнювати кількість предметів: 1 і 2, 2 і 3 предмети, зображення, додавати чи зменшувати групу предметів.
• Пояснюйте в грі, як розрізняти просторові напрямки відносно себе: вперед, назад, з лівого боку, з правого боку.
• Вивчайте разом з дитиною під час різних режимних моментів частини доби: ранок, день, вечір, ніч.
• Заохочуйте використовувати математичні знання і вміння у повсякденному житті: набрати номер телефону служб порятунку; користуватися пультом телевізора/аудіо–відеотехніки; елементарним навичкам роботи з комп’ютером.

 

Шановні батьки! Пам’ятайте: такі заняття позитивно впливають на розвиток довільної уваги і пам’яті дитини, сприяють формуванню наочно-образного мислення. 

Підготувала: старша медсестра Ліфіренко В.Д.

Ротавірусне захворювання – гостра вірусна хвороба, яка характеризується симптомами загальної інтоксикації, ураженням шлунково-кишкового тракту, дегідратацією.

Епідеміологія. За частотою ротавірусні захворювання стоять на другому місці після ГРЗ. Хворіють частіше діти в віці 9-12 місяців, але можуть хворіти і діти шкільного віку, рідше дорослі. Збудник відноситься до роду Rotavirus, стійкий у зовнішньому середовищі. Джерело інфекції – людина. Вірус виділяється з калом протягом 3 тижнів, частіше протягом 7-8 днів від початку хвороби. Зараження відбувається фекально-оральним шляхом. Повітряно-крапельний механізм передачі інфекції недоведений. Про широке розповсюдження інфекції свідчить наявність специфічних антитіл у дітей 2 – З-х річного віку (до 90%).

 

Патогенез. Інфікується людина аліментарним шляхом. Розмноження і накопичення ротавіруса відбувається переважно у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту (в епітелії дванадцятипалої кишки).

Ротавірусна інфекція часто співпадає з іншими вірусними (адено- і корановірусні) і бактеріальними (ешеріхіози, шигелльози, сальмонельози) захворюваннями.

 

Клініка. Інкубаційний період продовжується від 15 годин до 7 днів (частіше 1-2 дні). Захворювання починається гостро. Вираженої лихоманки зазвичай не буває. Характерно: рідкий водянистий стул без домішок слизу і крови. У половини хворих відзначається блювання. У дорослих на фоні помірно вираженої інтоксикації і субфебрильної t° з’являється біль в епігастральній області, блювання і пронос.

У всіх хворих спостерігається сильний водянистий стул з різким запахом, іноді нагадує випорожнення при холері (білуваті). При такому характері стулу може розвинутися зневоднення. При пальпації живота відмічається біль в епігастральній і пупочній областях, грубе урчання в правій півздовшній області. Ускладнень при ротавірусному захворюванні немає.

 

Профілактика.

1. Хворі ізолюються на 10-15 днів в інфекційне відділення.

2. Накладається карантин на групу на 7 днів.

3. Проводиться заключна і поточна дезінфекція з використанням деззасобів.

4. Під час ранкового прийому проводиться опитування батьків про стан дитини (характер стулу, тошнота, блювання, тощо).

5. Щоденний контроль за t° дитини, характером стулу з позначкою в журналі.

6. Дотримання правил особистої гігієни.

7. Якісне миття овочів та фруктів з обов’язковим ошпарюванням окропом.

8. Всі продукти, які надходять в ДДЗ, повинні відповідати сертифікату якості, котрий додається.

9.  Дотримуватись правил технології приготування їжі.

10. Підпис в журналі здоров’я працівників харчоблоку, помічників вихователя і вихователів про свій стан здоров’я і членів сім’ї.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

(до фестивалю «Гармонія руху»)

 

Підготувала: музичний керівник Марченко О.І. і вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

Шановні батьки!

Згадайте своє дитинство. Хто з вас не мріяв хоча б один раз, щоб улюблені іграшки, що стали кращими друзями, ожили й заговорили?

 

Але, виявляється, чудо “живої” іграшки все-таки можливо!

Хочемо нагадати Вам про ганчіркову м’яку ляльку, яку можна “пожвавити” за допомогою руки й “оживити” силою своїх емоційних переживань. Чи доводилося Вам коли-небудь знайомити малюка із цією іграшкою? Якщо так, то згадаєте його першу реакцію. Дитина вже звикла до навколишніх її звичайних ляльок, що завмерли в одній позі й виражає лише одну емоцію, а те й зовсім байдужим. І отут раптом вона бачить ляльку, що тягнеться до неї руками, киває головою, невимушено розкланюється й здоровається з начебто сама собою… Здивування, цікавість, бажання поторкати й розгадати таємницю “живої” іграшки – все виражається на особі маленької дитини.

 За першим незабутнім враженням треба освоїти можливостей ляльки, які виявляються практично безмежними.

 

У чому ж переваги такої іграшки і гри з нею? Ось декілька порад, як ви можете організувати вдома ляльковий театр:

1. Одягаючи ляльку на руку, дитина “зливається” з нею, ототожнюється з персонажем, у який буде грати. З її допомогою вона може не просто відпрацьовувати моделі поводження, як це робить зі звичайною лялькою. З нею дитина здатний емоційно виразити все те, що її тривожить і хвилює, говорячи не від своєї особи, а від імені казкового персонажа, що живе в уявному світі.

 До речі кажучи, саме тому ляльки-рукавички використаються дитячими психологами в психокорекційній роботі. На занятті психолог пропонує дитині розіграти спеціально для неї придуманий сценарій. У процесі подання, у тім або іншому виді відтворити ситуацію, що травмує дитину, дитина за допомогою ляльки-рукавички виражає свої переживання й агресію. Таким чином, діти позбуваються від їхніх страхів, що мучили, і негативних емоцій.

2. Лялька-рукавичка, сама по собі несе деякий емоційний образ. Як правило, лялька – весела або смутна – зображує позитивного або негативного героя якої-небудь казки, мулт – або телефільму. Граючи з лялькою, дитина психологічно переживає роль. А виходить, здобуває настільки необхідний їй емоційний досвід проходження полярних станів. Кілька різнохарактерних ляльок-рукавичок допоможуть малюку відповістити на запитання, як це – бути злим або добрим, брехливим або правдивим, розумним або дурним, довірливим або підозрілим, сміливим або боягузливим, відкритим або замкнутим, дратівливим або спокійним… І нарешті, головне, як це – бути дорослим? У грі дитина більше не маля, вона – дорослий: вирішує дорослі проблеми, сама справляється з життєвими ситуаціями, самостійно робить вибір.

3. У театральній постановці може брати участь вся родина, а щоб дитині було цікавіше, запросіть для гри її однолітків. Нехай кожний з малят вибере героя, що йому симпатичний. Навчіть дітей називати вголос свою роль і пояснювати в грі свої дії, озвучувати персонажа. “Я – жабка-скрекотушка”, “Я – лисичка-сестричка”, “Я -вовчок-сірий бочок” – кожний з героїв говорить із особливою інтонацією, виражає тільки йому властивий характер. І пам’ятайте, театр – це чарівне дійство, для якого потрібно забезпечити відповідну “магічну” обстановку: півморок, лаштунки, за допомогою свіч або різнобарвного підсвічування можна створити таємничу гру світла й тіні.

4. Театралізовані ігри є різновидністю сюжетно-рольових ігор. Вони мають спільну будову й ознаки: зміст, творчий задум, роль, сюжет, рольові та організаційні дії, правила, рольові та організаційні взаємини. Джерелом змістовності цих компонентів с навколишній, світ. Враження навколишньої дійсності є опорою для творчості дорослого і дітей. Кожна форма, зміст можуть бути розіграні в кількох варіантах. Істотна відмінність театралізованих ігор – заздалегідь відомий сценарій, в основі якого лежить зміст казки, вірша, оповідання тощо. Головний сюжет мовби веде за собою гру. Але, полегшуючи розвиток теми, він разом з тим зменшує можливості дорослого і дітей творчо її розвивати.

5. Активна участь дитини у підготовці та ході гри розвиває в неї самостійність, ініціативу, творчість.

6. Можна запропонувати дитині імпровізувати з іграшками, по ходу придумувати сюжет. Імпровізовані ігри дають можливість розвивати  дитячу творчість, фантазію, пам’ять, мову.

7. Ніколи не слід повторювати буквально, одну й ту ж саму гру. Щоразу треба придумувати новий варіант або влаштовувати сюрприз на початку, в середині чи кінці гри. Несподівані ситуації, різноманітність у розігруванні сюжету, ролей зацікавлюють дитину, спонукають її до власних пошуків, знахідок.

 

Бажаємо успіхів, розвитку творчості і фантазіі Ваших і Вашої дитини. Слід тільки спробувати, і Ви побачите, як захоплююче і цікаво буде Вашій дитині, скільки радісних емоцій це дійство принесе їй, а через неї – і Вам!