‘Методичні поради і рекомендації’

З ДОСВІДУ РОБОТИ

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

     Музичні керівники нашого дошкільного закладу в пототочному навчальному році працюють за програмою «Дитина» в групах 5-го і 6-ро років життя, де окремо представлено розділ «При­лучаємось до музичної скарбниці». Розділ по­дано цілісно, для всіх груп разом.

      Під час групової консультації обговорили питання планування роботи за програмою, згідно всіх розділів програми по кожному віковому періоду, склали орієнтовний щотижневий розподіл занять кожної вікової групи.

     При плануванні музично-естетичної діяльності музичні керівники враховують особливості дитячого колективу та можливості розвивального середовища у дошкільному навчальному закладі, творчий потенціал вихователів, які є активними співучасниками мистецького освітнього процесу, завдання і зміст заходів, які сплановані у річному плані роботи.

     Педагогічний процес  з музичного виховання в нашому  закладі зорієнтований на виховання в дітей художніх потреб, інтересу до прекрасного в природі, в найближчому оточенні, у повсякденному побуті, що викликає у дітей різного віку емоційні відчуття на основі розділу програми «Дитина» – «При­лучаємось до музичної скарбниці». Музика обов’язково супроводжує проведення розваг, спортивних свят, ранкової гімнастики, фізкультурних занять тощо.

     Структурні частини, з яких складається розділ «При­лучаємось до музичної скарбниці», мають на меті різ­нобічний музично-естетичний розвиток дитини: вихо­вання любові до пісні й співу, вміння виявити відповідний настрій в інтонації, пластиці, самостійному музикуванні, бажання слухати музику. Це значно полегшило орієн­тування в змісті роботи музичних керівників. У розділі наведено орієнтовний музичний ре­пертуар. З нього музичні керівники вибирають ті твори, які найбільше відповідають їхнім задумам. Водночас вони і самостійно добирають музичні твори, дбаючи про їх високий художній рівень та доступність, це стосується творів по слуханню, пісенного репертуару, таночків та гри на музичних інструментах. Пісенний ма­теріал музичні керівники транспонують відповідно до вікових можливостей дітей своїх вікових груп.

     Перспективне планування допомагає муз керівникам надати педагогічному процесу визначеності, цілеспрямованості, системності, поетапності здійснення.

     Перспективні плани складаються у довільній формі на місяць і дозволяють спроектувати виконання музично-естетичних завдань усіх видів мистецької діяльності дітей дошкільного віку. Вони включають в себе слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи, гру на музичних інструментах, розвиток пісенної, музично-ігрової, танцювальної творчості та програмовий репертуар до кожного виду дитячої музичної діяльності, який буде опрацьовуватись на заняттях упродовж місяця.

      План освітньо-виховної роботи музичних керівників розробляється індивідуально для кожної вікової групи. У ньому визначаються форми роботи з дітьми: заняття, індивідуальна робота, свята і розваги, діагностика музичних здібностей дітей дошкільного віку, – що зумовлено особливостями змісту професійної діяльності фахівців.

      Проведення музичних занять планується двічі на тиждень.

    Музичні заняття – це основна форма музичного виховання у дитячому садку, які є систематичними і спрямовані на всебічний розвиток дошкільників та формування їхніх музичних здібностей. Плануючи музичні заняття, музичні керівники Марченко О.І., Журавель О.В. і Климова А.Г. обов’язково враховують вікові особливості дітей, зокрема їхню розумову, фізичну та емоційну підготовленість до того матеріалу, який планується подавати.

Читати повністю »

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А. 

 

 

     Ж.Ж.Руссо писав: ,,…чого не поспішають добитися, того добиваються напевно й дуже швидко”.

 

• У кожної дитини свій термін і свій час спіткання.
• Максимум уваги необхідно приділяти дітям відстаючим.
• Новий матеріал з ними потрібно починати засвоювати раніш, ніж зі всією групою дітей (попереджувати, а не наздоганяти групу).
• Необхідно постійно заохочувати всі зусилля дитини й саме її намагання впізнавати нове, навчитись новому.
• В шкільному віці потрібно уникати негативних оцінок та   результатів її діяльності.
• Порівнювати результати роботи дитини можна тільки з її ж власними досягненнями, але не з досягненнями інших дітей.
• Дуже важливо відповідати на всі запитання дітей й займатися з ними тим, що їм подобається.
• Примусове навчання марне.
• Тільки маючи з дитиною гарний особистий контакт, можна її чомусь навчити.
• Краще чути того, хто тихіше говорить.

ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

     Зберегти красу рідної природи ми зможемо, якщо навчимо малят бачити і визначати найпростіші зв’язки між явищами природи, помічати красу, роз­виватимемо любов і дбайливе ставлення до живого й неживого.

    Проводячи роботу з екологічного виховання, треба насамперед разом з дітьми скласти й вивчити необтяжливі правила поведінки в природі, а саме:

♦ не засмічуйте місце, де ви щойно відпочивали, адже після вас прийдуть інші, щоб відпочити на лоні чарівної природи;

♦ не ламайте кущів, гілок дерев. Якщо ви хочете зірвати квіти з дерева, наприклад з черемхи, не ламайте гілок, а зрізуйте їх обережно;

♦ не рвіть бездумно оберемками квіти. Збирати їх можна лише в тому разі, якщо є намір цілеспрямовано їх використовувати — скласти гербарій або прикрасити свою кімнату невеличким букетиком на кілька днів;

♦ не рубайте дерев і кущів, щоб розпалити вогнище — для цього достатньо і сухостою;

♦ не розпалюйте вогнища в сухому лісі. Розводити багаття слід у вологих місцях. Покидаючи місце привалу, багаття потрібно старанно затушити, залити водою. Якщо немає поблизу води, то вогнище потрібно повністю

затоптати;  не виривайте гриби з корінням, тобто не руйнуйте  грибниці,  яка знаходиться в землі;

♦ не топчіть квітників, окремих квіток, зелених насаджень, травички;

♦ не дозволяйте   знищувати,   вбивати ловити чи тривожити комах, кольорових метеликів, коників-стрибунців, жаб, розкидати мурашники – мурашки -«санітари» лісу;

♦ суворо дотримуйтеся правил охорони лісів, правил рибальства і    мисливства;

♦ дбайливо ставтеся   до дерев   і   чагарників, що ростуть на схилах, вони укріплюють ґрунт;

♦  не забруднюйте озер, річок, не кидайте в них каміння, сміття та рештки їжі. Не руйнуйте джерел і криниць;

♦ не робіть написів на деревах;

♦ дбайливо ставтеся до живих істот лісу, всі вони приносять користь.

i

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

        Природа своєю різноманітністю змалечку привертає увагу дітей, збагачує їх, стає джерелом радісних відкриттів і переживань.

     Виховання дитини в дитячому садку повинно бути так організоване, щоб всіляко посилити пізнавальні можливості дітей завдяки формуванню в них допитливості та стійкого інтересу до навколишнього світу.

     Природа повинна відкритися перед дитиною як жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, як школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, уміннями та навичками розумного використання природи, примноження її багатства.

       Виходячи із вищесказаного, перед педагогами і батьками стоять такі завдання:

• збагатити чуттєвий досвід дітей у процесі пізнання природи;
• знаходити можливості для прямих або опосередкованих контактів дітей з природою;
• розвивати пізнавальні інтереси;
• організовувати посильну трудову діяльність у природі;
• формувати   елементи   наукових   знань   про   основні   екологічні чинники у розвитку живої природи(світло, волога, температура);
• розвивати вміння класифікувати живу природу;
• активізувати знання і вміння в різних видах діяльності.

       Мета екологічного виховання дошкільників – формування системи знань, поглядів, переконань, які є основою відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища. Тобто, формування екологічної культури дошкільника.

Читати повністю »

Не бійтесь заглядати у словник.

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

М. Рильський

     Серед багатьох професійних умінь і навичок педагога чільне місце посідає знання української мови. Складови­ми мовленнєвої культури є відповідність нормам орфо­епії, стилістики, граматики, лексики, вміле збереження традицій літературної мови. Природно, кожен дорос­лий — дитя свого часу, носій особливостей рідного краю, де виріс, оволодівав мовою як засобом спілкування. Над­баннями є і діалекти, і говірки, й інтонаційні особливості, й інформаційний запас із програм шкільного навчання, де закладалися основи лінгвістичних знань.

     Збереження чистоти, самобутності й краси мови — одна з важливих функцій педагога у суспільстві, адже саме він дає юному поколінню мовленнєві еталони для наслідування. Тож дбаємо про чистоту своєї мови!

Окрім вимоги чистоти мови, мовлення дорослого, який спілкується з дитиною, має задовольняти ряд важ­ливих вимог. Мовлення вихователя має бути:

•   чітке, виразне;

•   змістовне, таке, що несе достовірну інформацію;

•   емоційно забарвлене;

• високохудожнє, збагачене  образними  висловлю­ваннями, синонімами, антонімами;

•  таке, що відповідає віковим можливостям дітей щодо змістового наповнення.

 

     Мовлення кожної дитини має свої особливості, які підбивають її індивідуальність, середовище, в якому вона перебуває, культуру спілкування в родині тощо. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» окреслює основні вимоги до дитячого мовлення, які є орієнтиром для вихователя:

•   змістовність (правильно будувати розповідь або відповідати на запитання, вміло користуватися на­явним словником);

•  послідовність і логічність викладу думки (само­стійно логічно будувати розповідь, відповідати на запитання, не робити великих пауз, пропусків, повторів, не відволікатися, доводити розповідь до кінця);

•   точність (найвдаліший, найвлучніший добір слів та словосполучень);

•   зрозумілість, доступність висловлювань для тих, хто слухає;

•   виразність (відповідність змісту, форми, інтона­ційного забарвлення, темпу, сили голосу).

  Читати повністю »