‘Цікаво і корисно знати’

     ШАНОВНІ БАТЬКИ!

     Пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчить мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною!

• У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу Вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.
• Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.
• Мої почуття ще не дозрілі – прошу будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.
• Щоб розвиватись, мені потрібне Ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.
• Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб на помилках можна було вчитися. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
• Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням.
• Я вчуся у Вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до Вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Того навчить мене, будь ласка, кращого.
• Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі.
• Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене  на  руки,    пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася на милиці, які заважають мені робити самостійні кроки.

Любі мої, я вас дуже, дуже люблю!!!

Покажіть мені, що ви любите мене теж.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

• Не чекайте, що ваша дитина буде такою як ви. Або такою, як ви хочете.  Допоможіть їй стати не такою, як ви, а собою.
• Не думайте, що дитина ваша. Вона – Божа.
• Не вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї робите. Ви дали дитині життя – як саме вона може віддячити вам? Вона дасть життя іншому, той – третьому: це незворотній закон вдячності.
• Не ображайте дитину, щоб в старості не їсти гіркого хліба. Бо, що посієш, те й пожнеш.
• Не ставтесь до дитячих проблем зверхньо. Ноша життя дана кожному згідно з його силами, і будьте певні, що дитині її ноша не легше, ніж вам ваша. А може й важча, бо у дитини ще нема звички.
• Не принижуйте дитину! Пам’ятайте: вона – особистість!
• Не мучте себе, якщо не можете щось зробити для своєї дитини.
• Для дитини зроблено мало, якщо не зроблено все.
• Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, що не хотіли, щоб інші зробили вашій.
• Любіть свою дитину будь-якою: бездарною, безталанною. Спілкуючись з нею, радійте тому, що дитина – це свято, яке поки що з вами.
• Сприймайте свою дитину як рівну собі людину. Частіше давайте їй розуміти, що ви на неї покладаєтесь і впевнені, що вона виконає ваші доручення.
• Залучайте малюка до спільної з вами діяльності, набравшись терпіння і розуміючи, що малюк не все зробить до ладу.
• З повагою ставтесь до дитини і її справ.
• Виховуйте у дитини розуміння того, що її настрій, як і ваш, впливає на емоційний стан решти родини.

Знайте, «ключик» до кожної дитини – найважливіша річ у вихованні!

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

     Надзвичайна насиченість життя сучасної людини різнома­нітною інформацією вплинула на спосіб її життя. По-перше, зна­добився як додатковий час для її сприйняття (прочитати, послухати, подивитись), так і час для обробки отриманої інформації (обдумати, проаналізувати), який треба було вивільнити за рахунок інших видів діяльності. По-друге, основними способами сприйняття інформації людиною (на слух, візуально) автоматично було спроектовано змен­шення її фізичної рухливості. Адже для того, щоб щось прочитати, послухати, подивитись, записати, як правило, насамперед треба сісти (в дошкільному закладі за стіл, у школі — за парту, вдома — на диван чи крісло перед телевізором або комп’ютером). Частка часу, яку діти проводять за столами (партами), телевізорами та комп’ютерами, знач­ною мірою збільшилася порівняно навіть із серединою XX століття.    Передусім це позначилося на зменшенні часу, що традиційно при­свячувався дітьми таким видам діяльності, як ігрова, трудова та спілкування.

     Рухливі ігри дітей на свіжому повітрі поступово витіснились інши­ми — дидактичними (лото, конструктори, кросворди) та комп’ютер­ними, особливо у великих містах. Згадайте, коли ви востаннє бачили ва­тагу дітей, які бігали і гралися у піжмурки, квача, козаків-розбійників, «класики» або стрибали через резинку? Сучасні діти, як правило, гуляють і граються лише під наглядом дорослих, а отже керуються вказівками типу: «не бігай — впадеш», «не стрибай — розіб’єшся», «злізь, кому сказала» тощо. Тому найчастіше під час прогулянки вони порсаються у пісочнику, гойдаються на гойдалках, або просто сидять поряд з батьками. Не дивно, що діагноз «гіподинамія» знайшов своє місце серед хвороб дітей дошкільного віку.

     Швидкий темп життя сучасної сім’ї негативно позначився на трудовій діяльності дітей. Батьки постійно поспішають, не бажа­ють чекати, коли дитина сама вмиється, вдягнеться, застелить ліжко, розчеше волосся, застібне ґудзики чи зашнурує черевики. Звичайно, дорослий все зробить швидше, але… чого варті тоді розмови про несамостійність дитини?

     Самообслуговування — перший вид праці, до якого залучають дітей. Це справжня праця, яка полягає у догляді за своїм тілом, одягом, предметами побуту і триває протягом усього життя людини. Новітні технології здатні полегшити її, але замінити повною мірою не змо­жуть ніколи. Вмиватися, витирати ніс, розчісуватися, чистити зуби, стежити за своїм зовнішнім виглядом та речами дитина має сама. Привчати малюка до цього слід з першого року життя. Важка спо­чатку, згодом ця праця має стати звичною для дитини. Гра, як показує життя, не для всіх. Учителі початкових класів все частіше скаржаться на несамостійність першокласників, як тих, які відвідували дитячий садок, так і тих, які виховувались у домашніх умовах. Несамостійність з часом переростає в неакуратність та недбалість, стає перешкодою успішної соціалізації дитини в умовах школи.

     Отже, дорослі мають стимулювати, а не стримувати само­стійність дитини на етапі дошкільного дитинства, особливо щодо самообслуговування, підтримувати зусилля і надавати позитивну оцінку результатам цього виду праці малюка. Негативне ставлення дитини дошкільного віку до праці із самообслуговування — результат педагогічних помилок дорослих. 

Читати повністю »

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

      Багато прихильників здорового способу життя та борців із зайвою вагою геть виключають зі свого по­всякденного меню продукти, які, завдяки засобам масової інформації, отримали вельми погану славу. Однак…

ШОКОЛАД

      Якщо щось і є шкід­ливого в шокола­ді, так це, мабуть, тільки цукор. А ось жири в гіркому чорному шоко­ладі мають рос­линне походження, шкоди вони не за­вдають, зате корис­ні для серцевого м’яза. Крім того, в маслі какао багато антиоксидантів і присутній те­обромін — речовина, яка за­спокоює нервову систему.

Шоколад також ініціює викид у кров гормонів дофаміну і серотоні­ну — головних бор­ців із депресією. А що стосується страху поглад­шати від шоколаду, так це марний страх. Часточ­ка шоколаду між головними прийомами їжі знижує апетит, в результаті ви з’їсте менше, ніж могли б з’їсти.

МАКАРОНИ

      Макаронні вироби з твердих сортів пшениці ніяк не мо­жуть бути причиною надмір­ної ваги. Такі макарони багаті на клітковину, яка стимулює роботу шлунково-кишкового тракту.

А ось у споживанні кало­рійних соусів, які подаються до макаронів, себе слід об­межувати.

КАВА

      Основний     аргумент противників   кави полягає   в   тому,   що цей  напій підвищує артеріальний тиск, навантажує   серце і   розхитує   нерво­ву   систему. Все   це так, але вся справа в до­зах. Якщо випивати не більше чотирьох чашок на день, тоді кава піде організму тільки на користь. Доведено, що чорна кава запобігає роз­витку старечого не­доумства, хвороби Альцгеймера, атеросклерозу і в цілому покращує пам’ять. А крім того, кава пригнічує апетит і прискорює обмін речовин, тому тим, хто страждає над­мірною вагою, кава навіть по­казана.

КАРТОПЛЯ

    Повсюдно   вважаєть­ся, якщо в карто­плі багато крохма­лю, то від страв з цього  коренеплоду люди   товстіють   як на дріжджах. Насправді картопляний крохмаль засвоюється організмом дуже повільно і, не встигнувши перетворитися на  жир, витрачається в процесі енергетичного обміну.   Навпаки   — вчасно   з’їдена   по­рція картоплі може уберегти від зайвих кілограмів.  Адже  вона дає відчуття ситості, що обері­гає нас від частих «перекусів».

Американські вчені провели дослідження та виявили, що навіть десять хвилин читання казок дитині щодня здатні суттєво підвищити рівень сприйняття дитиною слів.

 Результати дослідження свідчать: діти, які слухають казки, ліпше розуміють слова та швидше їх запам’ятовують. Це допомагає у майбутньому досягати успіху у школі та у подальшому житті, повідомляють ЗМІ.

 Дитячий психолог зі Стенфордського університету Анна Фернальд вважає, що до читання дітям книжок батьки повинні ставитися так само серйозно, як і до дитячого харчування. При цьому починати читати та говорити з дітьми ніколи не зарано, зазначає вона.

 За словами психолога, книги поліпшують навички дитини, які, в свою чергу, допомагають дитині досягнути великого успіху в навчанні.

 «Якщо ви хочете, щоб ваша дитина добре навчалася у школі — розмовляйте з нею. Ми беремо на себе відповідальність за дитину, зокрема й за її успішність у дорослому житті», — сказала Анна Фернальд.

 Серія досліджень за участю дітей показала, що існують значні відмінності в тому, наскільки швидко діти здатні обробляти слова. Читання казок дозволяє значно пришвидшити сприйняття дитиною почутої інформації.

 Учені також розповіли, що діти, які швидко розуміють слова, переважну більшість слів чують саме вдома. Слова, які лунають з телебачення, є дуже одноманітними, тому не збагачують словниковий запас дитини. Натомість книги, особливо казки та фантастика, надають дитині можливість фантазувати, розвивати свою уяву та творче мислення.

 Посилання:

http://pedrada.com.ua/news/gruppy/diti/chitannja_pidvishhuye_riven/

 педрада портал освітян  України