Archive for Березень, 2016

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

     Підготувала: вихователь Деревчук В.А.

     Відчуття самоцінності може сформуватися у дитини лише в атмосфері:

• де приймаються будь-які індивідуальні відмінності;
• де любов виражається відкрито;
• де помилки служать для придбання нового досвіду;
• де спілкування відверте і довірливе;
• де правила поведінки не перетворюються на застиглі догми;
• де особиста відповідальність і чесність кожного є основою взаємовідносин;
• де є схвалення і підтримка.

       ДИТИНА З ПОЗИТИВНОЮ САМООЦІНКОЮ:

• Відчуває себе значимою і потрібною;
• Поважає і цінує високу цінність інших людей;
• Відкрито виявляє свої почуття;
• Чесна, терпима і співчутлива;
• Спроможна робити вибір;
• Вміє приймати самостійні рішення;
• Не боїться помилятися;
• Не боїться звертатися по допомогу до дорослих;
• Довіряє людям;
• Вірить в успіх;
• Не впадає у відчай при невдачах;
• Цікавиться, задає запитання.

ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

•  Поважайте батьків. Виявляйте увагу і зацікавленість.
• Заохочуйте співпрацю. Залучайте родини до участі в роботі групи. Пропонуйте батькам свої ідеї стосовно того, яким чином вони могли б брати участь у житті групи.
• Використовуйте різноманітні форми залучення батьків до діяльності ДНЗ – будьте творчими та дипломатичними. Кожна родина має свої інтереси, розклади, можливості і що спрацьовує для однієї родини, може бути неприйнятним для іншої.
• Дозвольте родинам самим вирішувати, який шлях залучення до роботи для них найкращий. Впевненість, що всі родини розуміють, що будь-яка допомога вітається.
• Проводьте з батьками бесіди про взаємні очікування. Обговоріть, як ви будете взаємодіяти один з одним протягом перебування дитини у дитячому садку.
• Будьте терплячими. Залучення батьків до навчально – виховного процесу групи   може бути новим і для родин, і для педагогів, тому розвиток нових взаємин займе певний час. Тісна співпраця з родинами   стане можливою тоді, коли вона буде базуватись на  невеличких успіхах протягом тривалого часу.
• Звертайте увагу на емоційний зв’язок між дитиною та батьками. Зосереджуйтесь на сильних сторонах родини і забезпечуйте позитивний зворотній зв’язок. Навіть досвідченим батькам необхідне підтвердження, що вони добре виховують своїх дітей.
• Підтримуйте тісний контакт. Намагайтесь щотижня індивідуально розмовляти з кожним батьком (мамою).
• Висловлюйте свою приязнь. Завжди давайте зрозуміти родині, що високо цінуєте їх участь у житті групи.
• Намагайтесь залучити до роботи всю родину. Шукайте творчі шляхи співпраці не лише з мамами, але й батьками, сестрами, дідусями і т.п.
• Підтримуйте конфіденційність. Довіра – важлива передумова встановлення дружніх стосунків. Впевніться, що відомості про родину зберігаються конфіденційно.
• Навчайте взаємодії. Проводьте психологічні тренінги з батьками з метою відпрацювання їхніх навичок позитивного спілкування та взаємодії.
• Співпрацюйте з іншими громадськими організаціями. Родини залежать від різних засобів підтримки та послуг. Дитячі освітні установи не можуть надати весь спектр послуг для родин, але вони можуть взаємодіяти з іншими організаціями, які можуть сприяти підтримці родини (наприклад, медичні установи, школи, психологічні центри).
• Створіть групу батьків – порадників. «Чим більше людей буде залучено до прийняття рішень, що безпосередньо впливають на них, тим з більшим ентузіазмом вони намагатимуться впровадити ці рішення» (Курт Левін). Хоча педагоги більш компетентні у справах виховання, батьки знають краще, що потрібно їхнім дітям. Коли батькам надають право сильного голосу, їх залучення до співпраці може покращити ефективність навчально-виховного процесу.

 РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Виховання  комунікабельності – є одним з найважливіших завдань, тобто вміння спілкуватися, налагоджувати взаємини, легке встановлення контактів між собою.

Суть і характер зв’язків і залежностей, які складаються між дітьми в умовах щоденного спілкування  визначають їх поведінку, вчинки, згуртованість, поступність чи конфліктність у розв’язанні спірних питань.

 З метою виховання у дітей комунікабельності, рекомендуємо:

• виховувати у дітей впевненість у своїх силах, а для цього треба вимагати спілкуватися доброзичливим тоном;
• треба уважно ставитися до своїх дітей, бути небайдужими до їх запитань, щоб у них не псувався настрій. Додержання дітьми встановлених норм поведінки великою мірою залежить від їх емоційного стану. Спокійний, хороший настрій, упевненість  у собі настроюють у дітей бажання спілкуватися з дорослими, з дітьми, миролюбно гратися з дітьми, прислуховуватися до їх порад, намірів;
• багатий і різноманітний матеріал для спілкування дітей з дорослими і однолітками дають екскурсії в природу, на виробництво, де ви працюєте, до культурно-побутових закладів. Після таких екскурсій треба з дитиною побесідувати, щоб дитина розповіла, що цікавого вона побачила, що сподобалося найбільше. Потім дитина набуті спостереження використає в іграх, трудовій діяльності, в спілкуванні з дітьми.

Шановні батьки! Більше спілкуйтеся зі своєю дитиною, грайте в різні ігри, розігруйте уявні ситуації, щоб діти вчилися бути природніми і невимушеними у взаєминах з іншими людьми.

Пам’ятайте! Вплив дорослих на дитячі стосунки створюють певну соціальну атмосферу, в якій виявляється і формується особистість дитини.

ПАМ’ЯТКА

Підготувала: практичний психолог Швабська Т.М.

Містять педагогічні настанови Песталоцції, Фребеля, Черні, а також враховують сучасний практичний досвід

1. Люби свою дитину. Радій з її присутності, приймай її такою, якою вона є. Не ображай, не принижуй, не підривай її впевненість у собі, не піддавай несправедливому покаранню, не позбавляй своєї довіри, дай привід любити себе.

2. Охороняй свою дитину. Охороняй її від фізичних та душевних небезпек, навіть, коли треба, жертвуючи власними інтересами і ризикуючи власним життям.

3. Будь добрим прикладом для своєї дитини. Прищепи їй повагу до традиційних цінностей, сам живи згідно з ними. Нехай у вашій сім’ї побутують чесність, скромність, гармонія. Порушення батьками подружньої вірності, заздрість, збагачення безпечними засобами, досягнення тієї чи іншої вигоди за допомогою безпринципних зв’язків тощо — все це завтра позначиться на моральному обличчі вашого сина чи доньки.

4. Грайтеся зі своєю дитиною. Віддавайте дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Багато розмовляйте з нею, не відвертайтеся, коли вона щось говорить. Грайтеся з нею так, як їй подобається. Приймайте серйозно її гру, світ її уяви.

5. Працюйте зі своєю дитиною. Допомагайте дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Копи підросте, потроху залучайте до праці з людьми і для людей.

6. Дозвольте дитині набути життєвого досвіду, нехай навіть безболісного, але самостійного. Дитина визнає тільки ті враження, які пережила самостійно, а надмірна опіка й тепличні умови життя можуть виплекати соціального інваліда

7. Привчайте дитину бути слухняною. Спрямовуйте її поведінку так, щоб учинене нею не завдало шкоди ні їй самій, ані будь-кому. Не обминайте моментів, коли вона негарно поводиться у вашій присутності, зауважте і поясніть, чому саме треба чинити так, а не інакше.