Archive for Березень 24th, 2016

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

  Як показує практика, в останні роки збільшилась кількість дітей, які не бажають йти до школи. Це свідчить про те, що у них різко знизилась мотивація до процесу набуття знань. В зв’язку з цим актуальною стає необхідність введення в зміст освіти дошкільників пошукової діяльності, яка потребує використання знань і вмінь в новій для них ситуації, для вирішення нових проблем.

 Використання технології проектування як однієї із форм пошукової діяльності, дозволяє ефективно вирішити важливі задачі  розвитку творчих здібностей дітей-дошкільників. За визначенням В. Роттенберга, пошукова діяльність – це активна поведінка (розвиток думки, фантазії, творчості) в умовах невизначеності. Така діяльність стимулює внутрішній розвиток дитини і в якійсь мірі впливає на особистість в цілому.

  Сучасний психолог Д.І. Фельдштейн, досліджуючи особливості взаємовідношення світу дорослих і світу дітей, прийшов до висновку: нові форми співтворчості, співдіяльності дозволять знайти джерело не тільки емоційно насичених переживань, але й розвитку (при збереженні індивідуальності кожного суб’єкту культури).

  І таким джерелом може стати творчий проект, сутність якого – свобода його учасників в вираженні суб’єктивної думки, в виборі як змісту діяльності, так і засобів вирішення проблеми.

  Проектна діяльність дошкільника розвивається поетапно, при безпосередній участі і підтримці дорослого.                                       

    В процесі проектування дитина може виступати як замовник або виконавець і безпосередній учасник від зародження ідеї до отримання результату, а також експерт.

  Характер участі дитини в проектуванні постійно змінюється. Так, в молодшому дошкільному віці вона переважно спостерігає за діяльністю дорослих; в середньому – епізодично бере участь і освоює роль партнера; у старшому – переходить до співпраці.

 В віці від 3,5 – 4 до 5 років проектна діяльність формується на наслідувально-виконавському рівні. Відсутність життєвого досвіду, недостатній рівень розвитку інтелектуально-творчих здібностей не дозволяє дитині в повній мірі проявляти самостійність в виборі проблеми і її вирішенні – активна роль належить дорослому. Уважне відношення до потреб дітей, до їхніх інтересів допомагає достатньо легко визначити проблему, яку діти «заказують». Таким чином,  дитина молодшого і середнього дошкільного віку виступає в ролі замовника проекту (явно чи неявно для себе), а його здійснення відбувається на наслідувально-виконавському рівні. Як показує практика, діти з бажанням і інтересом виконують завдання, які пропонує їм дорослий. Ця цікавість обумовлена тим, що ці завдання задовольняють потреби дитини, допомагають реалізувати себе в активній діяльності. Крім того, дитину захоплює сам процес спільної діяльності з дорослим.

Наприкінці 5-го року життя діти вже накопичують деякий  соціальний досвід, який дозволяє їм перейти на новий – розвиваючий – рівень проектування.  Перш за все це досвід спілкування з однолітками,  досвід спільних переживань (загальні радощі, турботи, сум). Це також досвід різноманітної спільної діяльності, яка вимагає від дітей вміння  узгоджувати дії, надавати один одному допомогу. В цьому віці продовжує розвиватися самостійність, дитина вже здатна стримувати свої імпульсивні спонукання, терпляче вислуховувати дорослого і однолітків. Іншими стають відносини з дорослими: дошкільник рідше звертається до них з проханнями, активніше організує спільну діяльність з однолітками. Розвивається самоконтроль і самооцінка – діти здатні достатньо адекватно оцінювати як свої власні вчинки,  так і вчинки однолітків.

 В цьому віці активно розвивається проектна діяльність дошкільників. Вони приймають проблему, уточнюють мету, здатні вибрати необхідні засоби для досягнення результату діяльності. Більш того, не тільки проявляють готовність приймати участь в проектах, запропонованих дорослим, але й самостійно знаходять проблеми, які є відправною крапкою творчих, а також дослідницьких, пригодницьких, дослідно-орієнтованих проектів. 

  Співучасть в діяльності – це спілкування “на рівних”, де ніхто не вказує, не контролює, не оцінює. Впровадження технології в практику надає можливість педагогові гуманізувати навчання і виховання дошкільника, враховувати, що особистість дитини самоцінна, і у неї вже є якийсь досвід в сприйнятті навколишнього світу.

  З досвіду роботи добре відомо, що повага до особистості дитини, схвалення її цілей, запитів, інтересів, створення умов для самовизначення, самоорганізації активно розвиває співтворчість. Захищена від насильницького втручання, діяльність дітей проявляється в неповторних формах гри, казки, подорожі, пригод, експериментування. У розвивальному просторі дитячого садка діти виготовляють розвиваючі ігри, складають казки, моделюють костюми, створюють журнали і книги.

  Колективні переживання зближують дітей один з одним і з дорослими, сприяють поліпшенню мікроклімату в групі. Отже, технологія проектування є унікальним засобом забезпечення співпраці, співтворчості дітей і дорослих, способом реалізації особистісно-орієнтованого підходу до освіти.

ВАЖЛИВІ РЕЧІ, ЯКІ МИ ІНОДІ ВТРАЧАЄМО

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

1. Звичайний батько проводить весь час з дитиною, залишаючи своє хобі і інтереси в тіні. Дійсно мудрий батько піклується і про себе. Цьому він і навчає дітей.

2. Звичайний батько цілими вечорами робить шкільні завдання. Мудрий батько вважає, що дитина повинна сама відповідати за них. Якщо щось не виходить, тоді батько приходить на допомогу. Але тільки він вказує шлях до вирішення, а не робить все за дитину.

3. Багато батьків намагаються спокутувати провину, купуючи дитині подарунки. Мудрий батько видає чаду гроші на дрібні витрати. Дитина повинна сама вчитися розподіляти гроші і відкладати їх на придбання іграшок. Батькові слід контролювати цей процес і навчати малюка.

4. Часто мами і тата не хочуть розбиратися в причині поганої поведінки дитини. Їм хочеться швидше втихомирити її. Мудрий батько розбирається в причині і намагається допомогти у вирішенні проблеми.

5. Звичайний батько хоче виростити в першу чергу гідну і успішну людину. Мудрий намагається побудувати теплі і близькі стосунки з малюком.

6. Звичайний батько береже свою дитину від різних проблем, роблячи іноді те, про що його не просять. Мудрі мами і тата в допустимих випадках дозволяють дитині робити помилки. Після допомагають дитині витягти із ситуації урок.

7. Багато батьків дозволяють дитині все, щоб вона не закочувала істерики і не плакала. Цим часто діти і користуються. Мудрий батько не дає вилазити карапузам на голову. Він поважає не тільки свій особистий простір, але і дитини.

Шановні батьки! Поділіться, будь ласка, з друзями цими чудовими порадами з виховання.