Archive for Березень, 2016
БЕЗОПЛАТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ ЗА КОРДОНОМ
Держава забезпечить дітям безоплатне оздоровлення за кордоном
Кабінет Міністрів своїм розпорядженням «Про
підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Республіки щодо програм солідарності з тимчасового прийому дітей з України» схвалив проект зазначеної Угоди та уповноважив Міністра соціальної політики ПавлаРОЗЕНКА на її підписання.
Основною метою Угоди є поліпшення здоров’я дітей, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також тих, хто перебуває у несприятливих соціальних умовах і має проблеми зі здоров’ям.
Після завершення усіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання Угодою чинності в Україні, Кабінет Міністрів України разом із Урядом Італійської Республіки розпочнуть реалізацію програми солідарності з тимчасового прийому італійськими установами, асоціаціями та сім’ями на безоплатній основі дітей — громадян України віком від 6 років, які потребують особливої уваги та підтримки.
ДІТИ МАЮТЬ ПРАВО
Шановні батьки і всі дорослі!
Депутати ухвалили Закон України «Про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень».
Факультативний протокол до Конвенції про права дитини було прийнято резолюцією Генеральної асамблеї ООН 19 грудня 2011 року.
За словами Міністра соціальної політики України Павла РОЗЕНКА, це один з основоположних документів, які захищають і посилюють права дитини. Він забезпечує можливість дітям або їхнім представникам подавати до Комітету ООН з прав дитини індивідуальні повідомлення щодо порушення державою-учасницею будь-якого із прав, передбаченого Конвенцією про права дитини і факультативними протоколами до неї.
Факультативний протокол підтверджує і визначає статус дитини як суб’єкта права.
Факультативний протокол планують схвалити з певним уточненням щодо неконтрольованої українською владою території України, де українська влада не може гарантувати виконання цього протоколу.
ЗАХИЩАЙМО ЗЕМЛЮ РАЗОМ!
З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ ЗАХИСТУ ЗЕМЛІ!
День захисту Землі – міжнародне свято, історія виникнення якого втрачена. Можна лише логічно припустити, що ідея створення подібного свята напевно належить якійсь з «зелених» організацій.
Але, безсумнівно, одне – це потрібний і важливий день для всіх жителів планети Земля. Цей святковий день з’явився завдяки усвідомленню людським суспільством того факту, що Земля – не вічна і ми вже в доступному для огляду майбутньому можемо спровокувати катастрофу, здатну знищити людство і взагалі життя на всій планеті. Наша планета під впливом науково-технічного прогресу терпить такі лиха і втрачає свою захисну оболонку, що при такому положенні справ ми дуже скоро можемо опинитися на межі катастрофи.
30 березня саме по всій земній кулі відбуваються акції на захист планети від забруднень шкідливими викидами заводів і фабрик, грабіжницького ставлення до ресурсів. Люди згадують про те, що Земля – це наш будинок, який вимагає дбайливого до себе ставлення. 30 березня традиційно організовуються студентські флеш-моби, які закликають людей звернути увагу на проблеми екології і збереження природи.
Свято закликає кожного створити хоча б невелику добру справу в ім’я захисту природи, а також допомогти оточуючим зрозуміти важливість збереження природних багатств і дбайливого ставлення до природних ресурсів. Будь-яка дрібниця – підняти і викинути в урну сміття, розділити пластикові і органічні відходи на власній кухні, або пройтися разок пішки, замість того, щоб доїхати на автомобілі – є внеском в продовження життя на нашій планеті. Адже Земля – наш дім, і в наших інтересах робити його чистішим і краще.
Ці дуже прості дії, якщо їх здійснює хоча б відносно невелика кількість людей, дарують Землі багато тисяч років здорового життя.
Простіше кажучи, сьогоднішнє свято – найкращий привід задуматися про майбутнє, про світ, в якому будуть жити наші дорогі діти. Іноді здається, що дії однієї людини мало впливають на ситуацію в цілому, і тому безглузді, але насправді в таких питаннях не варто займатися статистичними підрахунками та іншими розумовими спекуляціями, а потрібно просто слідувати простому принципу «почни з себе». І тоді стан справ дійсно почне змінюватися!
ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКА
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
Як показує практика, в останні роки збільшилась кількість дітей, які не бажають йти до школи. Це свідчить про те, що у них різко знизилась мотивація до процесу набуття знань. В зв’язку з цим актуальною стає необхідність введення в зміст освіти дошкільників пошукової діяльності, яка потребує використання знань і вмінь в новій для них ситуації, для вирішення нових проблем.
Використання технології проектування як однієї із форм пошукової діяльності, дозволяє ефективно вирішити важливі задачі розвитку творчих здібностей дітей-дошкільників. За визначенням В. Роттенберга, пошукова діяльність – це активна поведінка (розвиток думки, фантазії, творчості) в умовах невизначеності. Така діяльність стимулює внутрішній розвиток дитини і в якійсь мірі впливає на особистість в цілому.
Сучасний психолог Д.І. Фельдштейн, досліджуючи особливості взаємовідношення світу дорослих і світу дітей, прийшов до висновку: нові форми співтворчості, співдіяльності дозволять знайти джерело не тільки емоційно насичених переживань, але й розвитку (при збереженні індивідуальності кожного суб’єкту культури).
І таким джерелом може стати творчий проект, сутність якого – свобода його учасників в вираженні суб’єктивної думки, в виборі як змісту діяльності, так і засобів вирішення проблеми.
Проектна діяльність дошкільника розвивається поетапно, при безпосередній участі і підтримці дорослого.
В процесі проектування дитина може виступати як замовник або виконавець і безпосередній учасник від зародження ідеї до отримання результату, а також експерт.
Характер участі дитини в проектуванні постійно змінюється. Так, в молодшому дошкільному віці вона переважно спостерігає за діяльністю дорослих; в середньому – епізодично бере участь і освоює роль партнера; у старшому – переходить до співпраці.
В віці від 3,5 – 4 до 5 років проектна діяльність формується на наслідувально-виконавському рівні. Відсутність життєвого досвіду, недостатній рівень розвитку інтелектуально-творчих здібностей не дозволяє дитині в повній мірі проявляти самостійність в виборі проблеми і її вирішенні – активна роль належить дорослому. Уважне відношення до потреб дітей, до їхніх інтересів допомагає достатньо легко визначити проблему, яку діти «заказують». Таким чином, дитина молодшого і середнього дошкільного віку виступає в ролі замовника проекту (явно чи неявно для себе), а його здійснення відбувається на наслідувально-виконавському рівні. Як показує практика, діти з бажанням і інтересом виконують завдання, які пропонує їм дорослий. Ця цікавість обумовлена тим, що ці завдання задовольняють потреби дитини, допомагають реалізувати себе в активній діяльності. Крім того, дитину захоплює сам процес спільної діяльності з дорослим.
Наприкінці 5-го року життя діти вже накопичують деякий соціальний досвід, який дозволяє їм перейти на новий – розвиваючий – рівень проектування. Перш за все це досвід спілкування з однолітками, досвід спільних переживань (загальні радощі, турботи, сум). Це також досвід різноманітної спільної діяльності, яка вимагає від дітей вміння узгоджувати дії, надавати один одному допомогу. В цьому віці продовжує розвиватися самостійність, дитина вже здатна стримувати свої імпульсивні спонукання, терпляче вислуховувати дорослого і однолітків. Іншими стають відносини з дорослими: дошкільник рідше звертається до них з проханнями, активніше організує спільну діяльність з однолітками. Розвивається самоконтроль і самооцінка – діти здатні достатньо адекватно оцінювати як свої власні вчинки, так і вчинки однолітків.
В цьому віці активно розвивається проектна діяльність дошкільників. Вони приймають проблему, уточнюють мету, здатні вибрати необхідні засоби для досягнення результату діяльності. Більш того, не тільки проявляють готовність приймати участь в проектах, запропонованих дорослим, але й самостійно знаходять проблеми, які є відправною крапкою творчих, а також дослідницьких, пригодницьких, дослідно-орієнтованих проектів.
Співучасть в діяльності – це спілкування “на рівних”, де ніхто не вказує, не контролює, не оцінює. Впровадження технології в практику надає можливість педагогові гуманізувати навчання і виховання дошкільника, враховувати, що особистість дитини самоцінна, і у неї вже є якийсь досвід в сприйнятті навколишнього світу.
З досвіду роботи добре відомо, що повага до особистості дитини, схвалення її цілей, запитів, інтересів, створення умов для самовизначення, самоорганізації активно розвиває співтворчість. Захищена від насильницького втручання, діяльність дітей проявляється в неповторних формах гри, казки, подорожі, пригод, експериментування. У розвивальному просторі дитячого садка діти виготовляють розвиваючі ігри, складають казки, моделюють костюми, створюють журнали і книги.
Колективні переживання зближують дітей один з одним і з дорослими, сприяють поліпшенню мікроклімату в групі. Отже, технологія проектування є унікальним засобом забезпечення співпраці, співтворчості дітей і дорослих, способом реалізації особистісно-орієнтованого підходу до освіти.






