Archive for Грудень 12th, 2017

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Вам цікаво дізнатися, чому одні люди все схоплюють на льоту, а іншим необхідно багаторазове повторення одного і того ж?

Пропонуємо Вашій увазі консультацію, підготовлену вчителем-дефектологом спеціальної групи “Лісова пісня”  Тетяною Миколаївною Швабською, яка дасть  відповідь на це питання і деякі інші, з ним пов’язані.

Підготували: вихователь-методист Васильєва Н.А. і вихователь Могила Т.Б.

Успішність дитини в школі багато в чому залежить від того, наскільки батьки хочуть, прагнуть, можуть допомогти дитині, підтримати його.

• Будіть дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити вашу усмішку, почути ласкавий голос.
• Не підганяйте дитину з ранку, не смикайте по дрібницях, не квапте, вміння розрахувати час – ваше завдання.
• Не відправляйте в школу дитину без сніданку.
• Ні в якому разі не прощайтеся, попереджаючи про щось. Побажайте дитині удачі, підбадьорте його.
• Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, без питань, дайте їй розслабитися.
• Якщо дитина надто збуджена, жадає поділитися з вами – не відмахується, не відкладайте на потім, це не займе багато часу.
• Якщо ви бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь, вона потім сама все розповість.
• Вислухавши зауваження вчителя, не поспішайте влаштовувати прочухана. Постарайтеся, щоб ваш розмова проходила без дитини. Вислухайте обидві сторони – це допоможе вам краще зрозуміти ситуацію.
• Після школи не квапте дитину сідати за уроки – необхідно 2-3 години відпочинку (1,5 години сну).
• Під час приготування уроків не сидіть «над душею». Дайте можливість дитині працювати самій.
• Знайдіть протягом дня хоча б півгодини, коли ви будете належати тільки дитині! Не відволікайтеся на домашні справи, телевізор і багато іншого. У цей момент вам повинні бути важливі її справи і турботи.
• Виробіть єдину тактику спілкування всіх членів сім’ї з дитиною. Свої розбіжності вирішуйте без дитини.
• Пам’ятайте, що протягом навчального року є критичні періоди, коли вчитися складніше, швидше настає стомлення – це перші чотири тижні, кінець другої чверті, перший тиждень після зимових канікул, середина третьої чверті.
• Будьте уважні до скарг дитини на головний біль, втому, погане самопочуття – це показники труднощів у навчанні!
• Навіть зовсім «великі» діти дуже люблять казку перед сном, пісеньку, ласкаве погладжування. Це заспокоює, допомагає зняти напругу, спокійно заснути.

Щасти Вам!

Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

Не в кожній родині у батьків є можливість залишатися з дитиною вдома.

Психологи називають 10 правил поведінки працюючих батьків.

• Правило 1. Не приходьте додому голодними. Якщо ви голодні, то стаєте дратівливими і нетерплячими. У деяких на цьому тлі починаються головні болі. Намагайтеся перед приходом додому випити хоча б чашку чаю чи з’їсти йогурт.

• Правило 2. Не перевтомлюйтеся. Надмірне фізичне і розумове навантаження погано впливає на самопочуття. Людина стає дратівливою. Намагайтеся протягом робочого дня робити маленькі перерви для відпочинку. Дитина зовсім не винна в тому, що вас завантажили на роботі, до того ж вона просто не зрозуміє, чому, коли ви прийшли додому, вона викликала у вас роздратування. Переступаючи поріг будинку, залишайте за дверима всі «дорослі» проблеми.
• Правило 3. Правильно розставляйте пріоритети. Ніколи не кажіть про роботу, як про найважливіше у вашому житті. У спілкуванні з дитиною завжди давайте зрозуміти, що найголовніше – це вона і ваша сім’я.

• Правило 4. Спілкування з дитиною найважливіше. Якщо ви зайняті приготуванням вечері або взяли роботу додому, не відштовхуйте дитину. Приділіть їй увагу, розпитайте, як її справи, що цікавого вона сьогодні дізналася. Дитина – це людина, а вечеря й робота можуть і почекати.
• Правило 5. Дитина повинна бути помічником і рівноправним членом сім’ї. Чи не дискримінуєте ви дитину, доручаючи їй саму неприємну роботу по дому. Можна ввести черговість з питання миття підлоги, посуду. Всі ви – члени однієї сім’ї. Не командуйте, а розподіляйте обов’язки порівну.

• Правило 6. Не самостверджуйтеся за рахунок дитини. Ви доросла людина, і тільки з цієї причини ви більше знаєте і вмієте. Ви краще миєте посуд і граєте в комп’ютерні ігри. Але якщо ви хочете, щоб ваша дитина, на відміну від багатьох інших сучасних дітей, виросла впевненою в собі і в своїх силах, спілкуючись з нею, постарайтеся поводитися так, щоб вона відчувала себе сміливою і кмітливою.
• Правило 7. Правильно розставляйте пріоритети. Робота всього лише засіб, щоб життя сім’ї зробити більш забезпеченим. Якщо робота для вас стала сенсом життя, замислюватися про народження дітей не варто. Діти в таких сім’ях нещасливі. І поспішають скоріше вирости, покинути будинок. Це ознака нездорової родини.

• Правило 8. Умійте чути і бачити. Багатьом батькам здається, що все, що робить малюк – малює, роздумує, пише вірші – це поки не важливо, тому що недосконале і незначне. Насправді всі справи, слова і вчинки дитини точно так само важливі, як і ваші. І якщо ви будете зневажливо або глумливо дивитися на інтереси, заняття і справи дитини, ніякої довіри між вами не буде. Не оцінюйте вчинки дитини, а постарайтеся їх зрозуміти.
• Правило 9. Радьтеся з дитиною. Повірте, дитині цікаво, чим ви таким займаєтеся на роботі. Розкажіть їй про ваші думки, переживання. Запитайте у неї поради, а ще краще – зробіть так, як пропонує дитина. Не думайте, що дитина ще «не доросла» до «дорослих» справ. Це не так. Вона може багато чого не розуміти, але дуже добре відчуває емоції, і тому вас можуть здивувати дитячі поради. До всього іншого, радячись, ви формуєте у дитини здатність висловлювати власну точку зору, показуєте, що між близькими людьми важливі відвертість і довіра.

• Правило 10. Не дорікайте шматком хліба. Уникайте згадувати про матеріальну залежності дитини від вас. Це ранить дитину і принижує її. У неї може скластися думка, що вона для вас є тягарем, і ви утримуєте її з почуття обов’язку, що в корені не вірно. Все повинно бути по любові. До того ж, в старості, коли ви опинитеся в положенні залежного, вам не доведеться соромитися того, що ви говорили колись.

Бажаю Вам успіху у спілкуванні з Вашою дитиною!

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

     «Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер, 

що роздмухує вогник дитячої думки і мови»
В.О. Сухомлинський

Казка входить у життя людини з раннього дитинства, відіграючи незбагненно важливу роль у становленні особистості. У житті дитини казка займає настільки важливе місце, що деякі дослідники називають дошкільний вік «віком казок». Завдяки казці діти пізнають світ не тільки розумом, але й серцем, і не лише пізнають, а й відгукуються на події і явища навколишнього світу, висловлюють своє ставлення до добра і зла. За допомогою казки можна допомагати долати негативні сторони, що формуються в дитини.

Вихователі дуже люблять використовувати казки з різних розділів програми, бо казка – унікальна. В ній можна знайти відповідь на любе питання.

Ось і вихователь Мезько С.В. вирішила взяти казку за основу свого відкритого заняття до атестації «У пошуках сторінок українських казок» (11.12. 2017 року), і не просто казку, а пошук не зовсім позитивних казкових героїв, які образились на дітей і покинули свої казки. Такі сюжети дітям дуже до вподоби, бо вони люблять пригоди, щось чи когось шукати, виконувати завдання, адже діти по природі своїй дослідники.

Заняття було вдало насичене художнім словом (загадки про казкових героїв, віршики, прислів’я), ігровими прийомами, дидактичними іграми, що викликало у дітей позитивний відгук, розвивало їхні пізнавальні здібності, моральні та естетичні якості. Всі завдання продумані, цікаві і приємні для дітей, фізхвилинка підібрана під тему заняття, на різні групи м’язів, вчасно застосована.

Вихователь Мезько С.В. постаралась організувати дітей на занятті так, щоб вони якнайбільше діяли, міркували, відповідали, і це дуже важливо, тому що кожній дитині потрібно відчувати себе розумною і талановитою.

Бажаємо Вам, шановна Світлана Валеріївна, подальших успіхів на виховательській ниві у застосуванні особистісно-орієнтованого навчання Ваших вихованців за принципом

 «Лицем до дитини»!

Переглянути фотозвіт заняття пропонуємо Вам, шановні колеги і батьки, як завжди, в розділі “Фотогалерея”!

Підготувала: музичний керівник Журавель О.В.

У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатіші почуття, вони більше відповідають на почуття і переживання інших людей. Краще, скоріше і повніше вбирають в себе все нове, як правило добре вчаться в школі.

Багато дітей дуже емоцій. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активній прояві своїх почуттів. Ті, хто зблизька спостерігає життя маленьких дітей, знає з яким натхненням вони співають, танцюють.

Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по-різному. Багато з них з великою цікавістю слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує і життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.

Треба дотримуватись того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладені в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:

– яка це музика, весела чи сумна, спокійна чи навпаки схвильована, про така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?

Іноді, не називаючи твір, пропонувати дитині назвати його. Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвиває їх творчі здібності.

Розвитку вміння емоційно переживати музику допомагає також читання казок, оповідань, тому що переданий словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.

Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можна загадати загадки: співати мелодію без слів і запитати, яка це пісня. Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики. Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те, що дітей без слуху немає. Є діти, у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім’ї атмосферу любові до музики, якомога більше схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці. Треба пам’ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.