КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ

                                                                   

    Наявність інтересів, схильностей, здібностей, обдарованості дитини виявляється вже в 3, 4, 5, 6 років. Розрізняють 2 категорії здібностей: загальна і конкретна. Так, людина буває здатна багато в чому: розуміє математику, любить літературу, мистецтво, уміє столярувати. Буває явна розташована і здібність до однієї якої-небудь галузі: уміє, любить, прагне малювати. Вчасно помітити інтереси, підтримати, направити в потрібне русло – ось дуже важлива справа для батьків. А якщо немає явно виражених інтересів? Тоді ми рекомендуємо проводити так звану «пробу сил», іншими словами, ненастирливо пропонувати дітям діяти: малювати, вишивати, читати, збирати листівки по темах і багато що інше. І поступово може виявитися який-небудь стійкий інтерес – як передвісник здібностей. Треба, повторюємо, знати малюка, щоб уміти розвивати і виховувати, тобто давати йому відповідну освіту.

     Природні нахили яскраво виявляються в іграх дітей. Відомо, що Т.Шевченко змалку любив ліпити з глини, малювати, пізніше — списувати вірші у саморобні оздоблені візерунками книжечки.

     Коли звичайній дитині запропонувати під час гри якусь іншу гру, то вона легко згодиться і забуде через кілька хвилин попередню гру. Обдарована дитина завжди впевнена, що робить важливу справу, схильна займатись нею регулярно, не дозволяє псувати наслідки своєї праці. В талановитої дитини відразу помітні спостережливість, зосередженість, посидючість, вміння наполегливо йти до поставленої мети, самостійність, незалежність у діяльності. Обдаровані діти, як правило, мимоволі привертають до себе увагу.

     Виникає запитання, як виявити обдаровану дитину? Уже в трирічному віці дитини можна про це здогадатись. А ключ у запитаннях дітей, що починаються з «чому?».

Тож чому це «чому ?» таке важливе ?

    Ствердження «Я» починається з кризи трьох років, завершується віком «чомучок». Дитина хоче відокремитись від дорослого, демонструючи своє «Я сам!», і водночас не втратити необхідний зв’язок з батьками. Без дорослих дитині не обійтись. Ви — глядач. Ви — партнер. Ви — дійова особа вистави, а також помічник режисера, де головний режисер — дитина. «Я — система» демонструється тільки перед вами, а перед однолітками ніколи. І знаючи це, ваш малюк дуже цінує ваше спілкування. Дитина сама стає ініціатором спілкування своїм «чому?»

«Чому коти не носять капці?»

«Чому собаки не ходять до ясел?»

«Чому рибки в акваріумі постійно купаються?»

«Чому курча не спить у ліжку?»

«Чому у квітів немає рук і ніг?»

«Чому лялька не їсть яблук?»

«Сорока — це хто — ворона? А якщо не ворона, то чому?»

Малюку, якому три роки, не обов’язково чути правильну відповідь на своє запитання. Йому важливо поставити запитання, щоб ви звернули на нього свою увагу, що він постійно поряд з вами.

У три роки малюк дивується новому і виявляє допитливість. А потім, після трьох років, ці запитання будуть знаками допитливості, і його вже не дивуватиме нове, він захоче все про це знати.

Чим більше запитань «чому», тим вищий творчий потенціал у дитини, тим обдарованіша вона. Відсутність таких запитань — один з основних сигналів неблагополуччя в розвитку дитини. Обов’язково треба проводити профілактичну роботу з батьками, роз’яснювати батькам і вихователям, як треба поводитися з маленькою «чомучкою».

Обдарована дитина відрізняється від своїх однолітків багатою уявою, фантазією, чудовою пам’яттю, мовою, великим запасом слів, поси-дючістю, коли дитина зайнята улюбленою справою.

Малюк дуже чутливий. Він реагує не тільки на слова, а й на інтонацію та жести. Будь-яку репліку він може сприйняти як критику на свою адресу, це спричинить почуття особистої провини, відчуженості, значно занизить самооцінку дитини.

Ними часто незадоволені вихователі, які не хочуть мати справу з неординарними дітьми.