• Використовуйте будь-яку можливість, щоб висловити дитині свою любов.
• Оцінюйте кожну самостійну справу дитини позитивно.
• Намагайтеся помітити позитивні зміни в дитині і не забудьте по­хвалити її, навіть якщо ці зміни незначні.
• Пам’ятайте, що при частому зверненні до заохочення та похвали ви сприяєте розвитку у дитини впевненості у собі.
• Намагайтеся вчити дитину, як виправити негарний вчинок.
• Висловлюйте своє ставлення до незалежної поведінки дитини ясно і однозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно
• Розмовляйте з дитиною в тоні поваги та співробітництва.
• Залучайте дитину до процесу прийняття рішень.
• Пам’ятайте, що ви навчаєте дитину на власному прикладі.
• Намагайтеся уникати пустих погроз.
• Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх визнаний дорослими, є мірилом її цінності.
• Рахуйтеся з думкою дитини — дитина має право бути невдоволеною, навіть обуреною, коли вона повинна підкоритися правилам, що не до смаку.
• Залучайте дитину до вирішення проблемних ситуацій.
• Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів — вони викличуть у дитини лише негативні емоції, аж ніяк не впли­нувши на виправлення поведінки.
• Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей.
• Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.

Шановні батьки!

Пам’ятайте, що тільки любов та шанобливе ставлення до дитини сприятимуть вихованню особистості!