Archive for Жовтень 10th, 2014

З ДОСВІДУ РОБОТИ

Підготувала: музичний керівник Марченко О.І.

     Те, що музика, зокрема класична, здатна поліпшити психоемоційний та фізіологічний стан людини, нині не викликає жодних сумнівів. Та поряд із класичною музикою не варто знецінювати здоров’язбережувального ефекту танцювальних рухів які допомагають зняти нервове та м’язове напруження, підвищити активність і працездатність, нейтралізувати вплив неприємних звуків та шуму великого міста.

     Утім, здоров’язбережувальний ефект будь-яка музика має лише тоді, коли вона дарує радість і задоволення.

      Під час спеціально організованої музичної діяльності в дошкільному закладі у дитини виникають позитивні емоції, що відображаються на її психічному стані, тобто перетворюються на емоційно-естетичні враження.

      Емоційне здоров’я дитини залежить від того, яку інформацію вона отримує: позитивну чи негативну, які емоції переживає.

    Музика, пісні, казки – це той матеріал, який приносить дитині радість, викликає лише позитивні емоції, задоволення, сміх.  Пропускаючи все це через свої почуття і емоції, дитина вчиться бути щасливою.

    Під час музичних занять, розваг використовую різні види музичної діяльності (музично-ритмічні рухи зі співом і без співу, таночки, логоритмічні, ігроритмічні та пальчикові вправи, артикуляційну гімнастику, кінестетичні вправи, вправи на розвиток мовленнєвого слуху, музикотерапію тощо), які знімають із малюків нервову напругу та розумові перевантаження, допомагають дітям здружитися, виконують функцію емоційної розрядки, розвивають пам’ять, уяву, фантазію, творчі здібності, удосконалюють зв’язне мовлення, при цьому благотворно впливають на гармонійний розвиток дитини.

      Велике значення надаю музично-ритмічним рухам, одному  з найулюбленіших занять дошкільників. Завдяки ритмічнім рухам діти позбавляються незграбності, надмірної сором’язливості, виправляють поставу, розвивають м’язи, інші рухливі якості, які допомагають успішно оволодіти іншими видами фізичних вправ, разом з тим прикладні.

     Велика кількість вправ  мають танцювальний характер. Під час танцю діти виконують певні вправи. Ці заняття допомагають розвити організм, зміцнити його, вдосконалити, оздоровити.

      Окремо хочу сказати про здоров’язбережувальне значення співу Оскільки спів – психофізичний процес, пов’язаний з роботою життєво важливих систем, таких як дихання, кровообіг, ендокринна система і інших, важливо, щоб звукоутворення було правильне, щоб дитина відчувала себе комфортно, співала легко і з задоволенням.

     Багато медиків стверджують: музика і спів впливають на здоров‘я людини. Американськими вченими не так давно було встановлено: спів не лише покращує самопочуття і приносить задоволення, але також знімає біль і продовжує життя. Не обов’язково бути професіоналом, щоб на собі випробувати позитивний вплив співу. Вчені встановили: під час співу в мозку людини виробляються особливі хімічні сполуки, які викликають почуття радості і заспокоєння. Дослідники припускають, що спів займає молекули, які відповідають за емоції”. Тому воно здатне викликати певні почуття.

     Правильний режим голосоутворення є результатом роботи з постановки співочого голосу і дихання.

      Дихальні вправи, які використовую під час музичних занять і занять фольклорного гуртка «Жайвір»  надають оздоровчий вплив на обмінні процеси, що грають головну роль у кровопостачанні, в тому числі й органів дихання. Поліпшується дренажна функція бронхів, відновлюється носове дихання, підвищується загальна опірність організму, його тонус, зростає якість імунних процесів.

      Останнім часом стала популярна музикотерапія. Музика має особливу силу впливу на людей. Вона допомагає  легше переносити горе, подвійно відчувати радість. Музика звеличує почуття любові до всього. Крім естетичного значення, вона здатна благотворно впливати на здоров’я людини.

     Створення хорошого настрою, емоційного задоволення допомагає дитині рости здоровою. В народі кажуть «Не від їжі дитина росте, а від радості».

     Найбільш корисною для здоров’я фахівці вважають музику Моцарта. Його твори універсальні: їх рекомендують для зняття стресу, ефективного засвоєння навчального матеріалу, від головного болю, а також під час відновлювального періоду, наприклад, після екстремальних ситуацій. Причому лікувальний ефект мають усі твори Моцарта. Це явище одержало назву ефекту Моцарта.

     Музичне виховання  в системі дошкільної освіти являється впливовою частиною, яка допомагає вирости дитині здоровою, розумною, гармонійно і естетично розвинутою.

З ДОСВІДУ РОБОТИ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

     Музичні керівники нашого дошкільного закладу в пототочному навчальному році працюють за програмою «Дитина» в групах 5-го і 6-ро років життя, де окремо представлено розділ «При­лучаємось до музичної скарбниці». Розділ по­дано цілісно, для всіх груп разом.

      Під час групової консультації обговорили питання планування роботи за програмою, згідно всіх розділів програми по кожному віковому періоду, склали орієнтовний щотижневий розподіл занять кожної вікової групи.

     При плануванні музично-естетичної діяльності музичні керівники враховують особливості дитячого колективу та можливості розвивального середовища у дошкільному навчальному закладі, творчий потенціал вихователів, які є активними співучасниками мистецького освітнього процесу, завдання і зміст заходів, які сплановані у річному плані роботи.

     Педагогічний процес  з музичного виховання в нашому  закладі зорієнтований на виховання в дітей художніх потреб, інтересу до прекрасного в природі, в найближчому оточенні, у повсякденному побуті, що викликає у дітей різного віку емоційні відчуття на основі розділу програми «Дитина» – «При­лучаємось до музичної скарбниці». Музика обов’язково супроводжує проведення розваг, спортивних свят, ранкової гімнастики, фізкультурних занять тощо.

     Структурні частини, з яких складається розділ «При­лучаємось до музичної скарбниці», мають на меті різ­нобічний музично-естетичний розвиток дитини: вихо­вання любові до пісні й співу, вміння виявити відповідний настрій в інтонації, пластиці, самостійному музикуванні, бажання слухати музику. Це значно полегшило орієн­тування в змісті роботи музичних керівників. У розділі наведено орієнтовний музичний ре­пертуар. З нього музичні керівники вибирають ті твори, які найбільше відповідають їхнім задумам. Водночас вони і самостійно добирають музичні твори, дбаючи про їх високий художній рівень та доступність, це стосується творів по слуханню, пісенного репертуару, таночків та гри на музичних інструментах. Пісенний ма­теріал музичні керівники транспонують відповідно до вікових можливостей дітей своїх вікових груп.

     Перспективне планування допомагає муз керівникам надати педагогічному процесу визначеності, цілеспрямованості, системності, поетапності здійснення.

     Перспективні плани складаються у довільній формі на місяць і дозволяють спроектувати виконання музично-естетичних завдань усіх видів мистецької діяльності дітей дошкільного віку. Вони включають в себе слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи, гру на музичних інструментах, розвиток пісенної, музично-ігрової, танцювальної творчості та програмовий репертуар до кожного виду дитячої музичної діяльності, який буде опрацьовуватись на заняттях упродовж місяця.

      План освітньо-виховної роботи музичних керівників розробляється індивідуально для кожної вікової групи. У ньому визначаються форми роботи з дітьми: заняття, індивідуальна робота, свята і розваги, діагностика музичних здібностей дітей дошкільного віку, – що зумовлено особливостями змісту професійної діяльності фахівців.

      Проведення музичних занять планується двічі на тиждень.

    Музичні заняття – це основна форма музичного виховання у дитячому садку, які є систематичними і спрямовані на всебічний розвиток дошкільників та формування їхніх музичних здібностей. Плануючи музичні заняття, музичні керівники Марченко О.І., Журавель О.В. і Климова А.Г. обов’язково враховують вікові особливості дітей, зокрема їхню розумову, фізичну та емоційну підготовленість до того матеріалу, який планується подавати.

Читати повністю »