‘Методична служба’

ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

     Зберегти красу рідної природи ми зможемо, якщо навчимо малят бачити і визначати найпростіші зв’язки між явищами природи, помічати красу, роз­виватимемо любов і дбайливе ставлення до живого й неживого.

    Проводячи роботу з екологічного виховання, треба насамперед разом з дітьми скласти й вивчити необтяжливі правила поведінки в природі, а саме:

♦ не засмічуйте місце, де ви щойно відпочивали, адже після вас прийдуть інші, щоб відпочити на лоні чарівної природи;

♦ не ламайте кущів, гілок дерев. Якщо ви хочете зірвати квіти з дерева, наприклад з черемхи, не ламайте гілок, а зрізуйте їх обережно;

♦ не рвіть бездумно оберемками квіти. Збирати їх можна лише в тому разі, якщо є намір цілеспрямовано їх використовувати — скласти гербарій або прикрасити свою кімнату невеличким букетиком на кілька днів;

♦ не рубайте дерев і кущів, щоб розпалити вогнище — для цього достатньо і сухостою;

♦ не розпалюйте вогнища в сухому лісі. Розводити багаття слід у вологих місцях. Покидаючи місце привалу, багаття потрібно старанно затушити, залити водою. Якщо немає поблизу води, то вогнище потрібно повністю

затоптати;  не виривайте гриби з корінням, тобто не руйнуйте  грибниці,  яка знаходиться в землі;

♦ не топчіть квітників, окремих квіток, зелених насаджень, травички;

♦ не дозволяйте   знищувати,   вбивати ловити чи тривожити комах, кольорових метеликів, коників-стрибунців, жаб, розкидати мурашники – мурашки -«санітари» лісу;

♦ суворо дотримуйтеся правил охорони лісів, правил рибальства і    мисливства;

♦ дбайливо ставтеся   до дерев   і   чагарників, що ростуть на схилах, вони укріплюють ґрунт;

♦  не забруднюйте озер, річок, не кидайте в них каміння, сміття та рештки їжі. Не руйнуйте джерел і криниць;

♦ не робіть написів на деревах;

♦ дбайливо ставтеся до живих істот лісу, всі вони приносять користь.

i

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

        Природа своєю різноманітністю змалечку привертає увагу дітей, збагачує їх, стає джерелом радісних відкриттів і переживань.

     Виховання дитини в дитячому садку повинно бути так організоване, щоб всіляко посилити пізнавальні можливості дітей завдяки формуванню в них допитливості та стійкого інтересу до навколишнього світу.

     Природа повинна відкритися перед дитиною як жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, як школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, уміннями та навичками розумного використання природи, примноження її багатства.

       Виходячи із вищесказаного, перед педагогами і батьками стоять такі завдання:

• збагатити чуттєвий досвід дітей у процесі пізнання природи;
• знаходити можливості для прямих або опосередкованих контактів дітей з природою;
• розвивати пізнавальні інтереси;
• організовувати посильну трудову діяльність у природі;
• формувати   елементи   наукових   знань   про   основні   екологічні чинники у розвитку живої природи(світло, волога, температура);
• розвивати вміння класифікувати живу природу;
• активізувати знання і вміння в різних видах діяльності.

       Мета екологічного виховання дошкільників – формування системи знань, поглядів, переконань, які є основою відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища. Тобто, формування екологічної культури дошкільника.

Читати повністю »

 ПЕДАГОГІЧНИЙ ЛІКБЕЗ

Не бійтесь заглядати у словник.

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

М. Рильський

     Серед багатьох професійних умінь і навичок педагога чільне місце посідає знання української мови. Складови­ми мовленнєвої культури є відповідність нормам орфо­епії, стилістики, граматики, лексики, вміле збереження традицій літературної мови. Природно, кожен дорос­лий — дитя свого часу, носій особливостей рідного краю, де виріс, оволодівав мовою як засобом спілкування. Над­баннями є і діалекти, і говірки, й інтонаційні особливості, й інформаційний запас із програм шкільного навчання, де закладалися основи лінгвістичних знань.

     Збереження чистоти, самобутності й краси мови — одна з важливих функцій педагога у суспільстві, адже саме він дає юному поколінню мовленнєві еталони для наслідування. Тож дбаємо про чистоту своєї мови!

Окрім вимоги чистоти мови, мовлення дорослого, який спілкується з дитиною, має задовольняти ряд важ­ливих вимог. Мовлення вихователя має бути:

•   чітке, виразне;

•   змістовне, таке, що несе достовірну інформацію;

•   емоційно забарвлене;

• високохудожнє, збагачене  образними  висловлю­ваннями, синонімами, антонімами;

•  таке, що відповідає віковим можливостям дітей щодо змістового наповнення.

 

     Мовлення кожної дитини має свої особливості, які підбивають її індивідуальність, середовище, в якому вона перебуває, культуру спілкування в родині тощо. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» окреслює основні вимоги до дитячого мовлення, які є орієнтиром для вихователя:

•   змістовність (правильно будувати розповідь або відповідати на запитання, вміло користуватися на­явним словником);

•  послідовність і логічність викладу думки (само­стійно логічно будувати розповідь, відповідати на запитання, не робити великих пауз, пропусків, повторів, не відволікатися, доводити розповідь до кінця);

•   точність (найвдаліший, найвлучніший добір слів та словосполучень);

•   зрозумілість, доступність висловлювань для тих, хто слухає;

•   виразність (відповідність змісту, форми, інтона­ційного забарвлення, темпу, сили голосу).

 

     Говорячи про чистоту мови, варто згадати про літеру та звук [Ґ], який подекуди не знаходить поширення у писемному та усному спонтанному мовленні деяких до­рослих, а, відтак, і у мовленні вихованців.

     Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» подає орієнтовний підбір слів зі звуком [Ґ], якими нескладно оволодіти дитині старшого дошкільного віку. Проте цей перелік може доповнюватися, змінюватися залежно від ситуації, оточення, місцевості, де постійно чи тимчасово перебуває дитина: аґрус, аґу, ґава ґавеня, ґавити, ґазда, ґаздиня, ґаздувати, ґанок, ґатунок; ґвалт, ґедзь, ґелґіт, ґелґотати, ґлей, ґну, ґоґель-моґель ґрати, ґречний, ґрунт, ґудзик, ґуля, дзиґа, проґавити, сновигати.

     В українській мові є прізвища, що у своєму складі ма­ють [Ґ]. Щоб педагог почувався впевненіше щодо своєї орфоепічної та орфографічної грамотності, подаємо най­поширеніші: Ґудзій, Дзиґар, Недриґайло, Цвиґун та по­дібні. Цікавою є змінність іншої групи прізвищ, що ма­ють [Ґ] у закінченні: Ґаламаґа, Ґернеґа, Дейнеґа, Ладиґа Ломаґа, Салиґа, Фурдиґа, Шмиґа та інші подібні у даваль­ному відмінку однини змінюються на Ґаламадзі, Ґернедзі, Дейнедзі, Ладидзі, Ломадзі, Салидзі, Фурдидзі, Шмидзі._:

      Історична довідка

Правильно:

• Ми з колегою склали план за­ходів до дня здоров’я.

• Моя дитина не скупа, бо завжди ділить цукерку на­впіл.

• Не забувайте панамки, бо від пекучого сонця можете знепритомніти (зомліти, може запаморочитися го­лова).

Не правильно:

• Ми з колегоюсклали план міроприємств до дня здоров’я.

• Моя дитина не скупа, бо за­вжди ділить цукерку попо­лам.

• Не забувайте панамки, бо від пекучого сонця можете втратити свідомість.

 

      30-і роки минулого століття позначилися різноманіт­ними реформами щодо мови, однією з яких було вилучен­ня літери Ґ з української абетки. Мотивація була така: Г і Ґ подібні між собою у написанні та звучанні, що вносить плутанину, а слів зі звуком [Ґ] не так уже й багато, тому вони можуть вживатися усно як виняток.

Літера Ґ була в українській абетці ще з часів створен­им граматики М. Смотрицьким (XVII ст.), П.Кулішем (XIX ст.). Її вживання регламентувалося правописами 1921, 1928 рр., але в 1933 році було скасовано. Від 1990 року літера Ґ повернулася на своє місце в українській абетці.

     Досліджуючи проблему мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, український педагог П. П. Бачинський зазначає, що людина генетично зберігає пам’ять про рідну й чужу засвоєні мови. Підтвердженням цього є приклади мовленнєвого розвитку дітей з неросійського родоводу по материнській лінії, коли вони засвоювали російську мову першою. Вивчення впливу нейролінгвоекологічних чинників на інтелектуальний розвиток дітей у великому промисловому місті показало: обстежені вихованці старшої та підготовчої груп здебільшого мали різні інтелектуальні успіхи у процесі підготовки до школи й у засвоєнні навчального матеріалу. Дошкільники умовну поділялися на три категорії:

•   діти, які першою заговорили родовою мовою мате рі (рідною є мова за материнською лінією родоводу), встигали з усіх предметів на 90 %;

•   діти, які першою засвоїли родову мову батька, що не збігалася з мовою матері, а отже, була нерідною| за материнською лінією, — встигали з усіх предме­тів на 71 %;

•   діти, які першою засвоїли мову, що не була рідною ані для батька, ані для матері, встигали з усіх пред­метів на 52 %.

     Звідси висновок: погано збережене вміння розмовля­ти рідною мовою та надраннє оволодіння іншою гальмує інтелектуальний розвиток дитини. Відтак дорослі, які перебувають поруч із малюком, мають послуговуватися зразками рідної мови у спілкуванні з ними і між собою, домірно визначати час вивчення дитиною інших мов.

 

(з книги А.М. Гончаренко «Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників»)

Не бійтесь заглядати у словник.

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

М. Рильський

     Серед багатьох професійних умінь і навичок педагога чільне місце посідає знання української мови. Складови­ми мовленнєвої культури є відповідність нормам орфо­епії, стилістики, граматики, лексики, вміле збереження традицій літературної мови. Природно, кожен дорос­лий — дитя свого часу, носій особливостей рідного краю, де виріс, оволодівав мовою як засобом спілкування. Над­баннями є і діалекти, і говірки, й інтонаційні особливості, й інформаційний запас із програм шкільного навчання, де закладалися основи лінгвістичних знань.

     Збереження чистоти, самобутності й краси мови — одна з важливих функцій педагога у суспільстві, адже саме він дає юному поколінню мовленнєві еталони для наслідування. Тож дбаємо про чистоту своєї мови!

Окрім вимоги чистоти мови, мовлення дорослого, який спілкується з дитиною, має задовольняти ряд важ­ливих вимог. Мовлення вихователя має бути:

•   чітке, виразне;

•   змістовне, таке, що несе достовірну інформацію;

•   емоційно забарвлене;

• високохудожнє, збагачене  образними  висловлю­ваннями, синонімами, антонімами;

•  таке, що відповідає віковим можливостям дітей щодо змістового наповнення.

 

     Мовлення кожної дитини має свої особливості, які підбивають її індивідуальність, середовище, в якому вона перебуває, культуру спілкування в родині тощо. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» окреслює основні вимоги до дитячого мовлення, які є орієнтиром для вихователя:

•   змістовність (правильно будувати розповідь або відповідати на запитання, вміло користуватися на­явним словником);

•  послідовність і логічність викладу думки (само­стійно логічно будувати розповідь, відповідати на запитання, не робити великих пауз, пропусків, повторів, не відволікатися, доводити розповідь до кінця);

•   точність (найвдаліший, найвлучніший добір слів та словосполучень);

•   зрозумілість, доступність висловлювань для тих, хто слухає;

•   виразність (відповідність змісту, форми, інтона­ційного забарвлення, темпу, сили голосу).

  Читати повністю »

ПЕРЕЛІК

ДИДАКТИЧНИХ ІГОР,

ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ЗНАНЬ ПРО ПРОФЕСІЇ

 (для дітей 6-го року життя)

1. «Кому що потрібно для роботи?»
2. «Ким бути?»
3. «Хто що робить?»
4. «Де я був?»
5. «Ательє»
6. «Хто де працює?»
7. «Листоноша приніс посилку»
8. «Що де лежить?»
9. «На землі, на воді, в повітрі»
10.  «Обери транспорт»
11.  «На чому я подорожую?»
12.  «Що роблять цим предметом?»
13.  «Ким я хочу стати?»
14.  «Професії раніше та сьогодні»
15.  «Що предмет розкаже про себе»
16.  «Домалюй інструмент»
17.  «Кільця Луллія»
18.  «Ким вони працюють?»
19.  «Хто чим керує?»
20.  «Крамниця «Одяг»
21.  «Як до нас приходять речі»
22.  «Магазин: логопедичне лото»
23.  «Хто що виготовляє?»
24.  «Знайди, що назву»
25.  «Відгадай професію та покажи»
26.  «Мандрівка» (види транспорту)
27.  «Назви професію»
28.  «Що для чого потрібно?»
29.  «Як хліб до столу прийшов?»
30.  «Відгадай професію за дією»
31.  «Чарівний мішечок»
32.  «Як цей майстер зветься?»
33.  «Чим пахнуть професії?»
34.  «Плутанина»
35.  «Де я був?»
36.  «Продовж думку»
37.  «Назви за описом»
38.  «Запашні професії»
39.  «Що чим буде?»
40.  «Чим роблять?»
41.  «Закінчи речення»

 

 

ПЕРЕЛІК

ХУДОЖНІХ ТВОРІВ,

ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ЗНАНЬ ПРО ПРОФЕСІЇ

 (для дітей 6-го року життя)

1. Г. Бойко «Зелена аптека», «На варті рідної землі».
2. П.Глазовий  «Як цей майстер зветься?», «Хто в літак бажає сісти, нехай сам навчиться їсти».
3. С. Жупанин   «Мамині руки»,  «Будівельники», «Чабанець», «Оленчина вишивка», «Край стежини у полі».
4. Н. Забіла «У космосі», «На золотих ланах».
5. Л. Цілик «Професій багато на світі»
6. С.  Михалков «А що у вас?»
7.  С.Я. Маршак   «Ким бути», «Пошта», «Звідки стіл прийшов», «Розповідь про невідомого героя», «Світлофор», «Пожежа», «Дядя Стьопа».
8. Д. Родарі  «Чим пахнуть ремесла?», Якого кольору ремесла?»,  «Рибак».
9. Р. Завадович «Збудую я літак», « Малі моряки».
10. А.Камінчук «Автобус».
11. А. М’ястківський «Пише тато доні».
12. М. Познанська «Малий інженер», «Хлібороби».
13. М. Трублаїні «Пустуни на пароплаві», «На крижині».
14. І. Вінокуров «Літак летить», «На аеродромі», «Як літак в полі працює», «Багато справ у наших льотчиків».
15. М. Ільїн, Е. Сегал «Машини на нашій вулиці».
16. С.Якименко «Подорожник».
17. Л.Сапожников «Сплюхін і чарівний трамвай».
18. В.Сухомлинський «Чорні руки», «Моя мама пахне хлібом».
19. Т. Клинько «Наш номер 01», «Ми будуємо дім».
20. К.Чуковський «Лікар Айболить».
21. Г.Лагздинь «Цілий день у нас робота».
22. Л. Савчук «Руки».
23. Б.Вовк « «М’якушка».
24. Л.Компанієць  «А хто кого пережене?», «Крилаті помічники».
25. О. Буцень «На прогулянці».
26. І. Нехода «»Буду я робітником».
27. О. Кравець «Термінова операція».
28. Т. Коломієць «Хліб», «Гончарний круг», «Звідки взявся коровай».
29. М. Познанська «Свято урожаю», «Вихователька», «Гостинна хата», «Склодув», «Хлібороби», «На колгоспних нивах», «Ми збираєм урожай», «Водій електрички», «Муляр».
30. В. Орлов «Кухарі», «На дорогах заметіль…».
31. А. Качан «Горнятка-двійнятка».
32. А.Сватенко «Ким наші прадіди були».
33. О. Донченко « Голубий гвинтик».
34. Ш. Сагдулла «Куди робота ховається».
35. С. Баруздін «Мамина робота», «Хто побудував цей дім».
36. В. Бороздін «Перший у космосі».
37. А. Костецький «Головна професія», П. Ребро «Сталевар».
38. Г.Гриненко «Горновий».
39. В. Паронова «Вчителька», «Музикант», «Актор», «Бізнесмен», «Перукар», «Двірник», «Фермер», «Лікар», «Комбайнер», «Айболить у нас в гостях»,  «Найкраща справа».
40. Т. Лисенко «Вихователька», «Лікар», «Кухар», «Швачка».
41. Е. Зарембо «Ким бути?», «Інженер».
42. Л.Цілик «Професій багато на світі».
43. І. Сонечко «Веселий дім».
44. Ю. Коваль «Алий»(прикордонники).
45. А.П Чехов «Каштанка».
46. Л. Дахненко «Сестра-жалібниця».
47. Ю. Куклачов «Мої друзі – кішки».
48. В. Маяковський «Ким бути?», « Ця книжечка моя про моря і про маяк»,  «Кінь-вогонь».
49. М. Сингаївський «Пісня роботящих рук».
50. І.Франко  «Коваль».
51. В. Глазова «Як одягалась українська дівчинка».
52. А. Сващенко «Ким наші прадіди були, нам наші прізвища розповіли».
53. Б. Жуков «Що я бачив».
54. Д.Падра «Кравчиня».
55. І.Білий «Мисливець Токо».
56. Г. Юрмил «Червоний, жовтий, смугастий».
57. А.Некрасов «По морю-океану».
58. М. Пожаров «Маляри».
59. Г. Ладонщиков «Зірочка».
60. С. Вяльяс «Сім друзів Юссике».
61. Е. Шим «На всі руки, на всі колеса».
62. Л. Толстой «Філіпок», «Пожежні собаки».
63. П. Воронько «Помогай».
64. Г. Бойко « Ми збираємось в політ».
65. Д. Ткач «Хоробрий Сашко».
66. В. Гринько «Вишиваю вишиваночку».
67. Р. Завадович «Малі моряки».
68. П. Мовчан «Поїзд».
69. Л. Полтава «Малий інженер».
70. М. Сингаївський «Садівник».
71. Г. Чорнобицька «Астронавти», «Водитиму космічні кораблі».
72. М. Скребцова «Секрет працьовитості».
73. Ю. Тувім «Усі для всіх».
74. А. Бондарчук «Медична сестра».
75. В. Мелещенко «Іванкові колоски».
76. Н. Романіка «Петрусева пшениця», «Я уколів не боюсь».
77. О. Орач «Хто хліб робить, як хліб родить».
78. П. Ковалевська « Наш водій», «Хліб», «Ким бути?».
79. Н. Момбог «Медичні сестри», «Наші пралі».
80. Українська народна казка «Без труда нема плода».
81. Білоруська народна казка «Легкий хліб».

 

 

Читати повністю »