Archive for Лютий 9th, 2014

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ

 Підготувала:  практичний психолог: Швабська Т.М.

 Шкільна дезадаптація – це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання і поведінки, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, викривлень в особистісному розвитку.

 В основі цих проблем лежить складна взаємодія індивідуальних і соціальних факторів, несприятливих для гармонійного розвитку, а пучковим механізмом формування самих проблем у переважній більшості випадків стає невідповідність пропонованих до дитини педагогічних вимог його можливостям. До числа факторів Читати повністю »

ПАМ’ЯТКА ВИХОВАТЕЛЮ

• Оцінка і необхідна корекція психологічних станів протягом всього заняття (емоційних – радість, веселощі тощо; інтелектуальних сумніви,  зосередження тощо).

• Підтримка високого рівня мотивації протягом всього заняття з використанням прийому зміщення мотиву на  мету.

• Виявлення суб’єктивного досвіду дітей із запропонованої теми; подача нового  матеріалу  з урахуванням  психолого-педагогічної характеристики групи.

• Використання різних сенсорних каналів при поясненні нового матеріалу.

• Побудова діяльності кожної дитини з урахуванням даних психолого-педагогічних обстежень і рекомендацій психолога.

• Відмова від фронтальної роботи як основної форми проведення занять, широке використання різних варіантів індивідуальної, парної чи групової роботи.

• Гендерний аспект в організації різних форм на занятті; в підборі методів і прийомів навчально-виховного процесу.

• Використання в роботі над закріпленням теми різноманітного дидактичного матеріалу, який дозволяє дитині розвивати різні сенсорні канали, проявляти вибірковість до типу, виду і форми завдання, характеру його виконання.

• Обов’язкова оцінка і корекція процесу і результату навчальної діяльності кожної дитини в ході заняття; широке застосування оцінки, самооцінки і взаємооцінки.

• Створення умов для формування у кожної дитини високої самооцінки, упевненості у своїх силах.

• Проведення з дітьми рефлексіі заняття (що взнали, що сподобалось, щось хотілось би змінити чи, навпаки, повторити).

ПАМ’ЯТКА ВИХОВАТЕЛЮ

     В ході проведення емпіричних досліджень можна виділити декілька загальних правил. Їхнє додержання вихователем дозволяє успішно вирішувати задачі дослідницького навчання.

       Найголовніше – підходити до цієї роботи творчо.

–  Навчайте дітей діяти самостійно і незалежно, не робіть прямих інструкцій.

– Не стримуйте ініціативу дітей.

– Не робіть за них те, що вони можуть зробити (або можуть навчитися робити) самостійно.

– Не спишіть з винесенням оціночних суджень.

–  Допомагайте дітям вчитися управляти процесом засвоєння знань:

1. Просліджувати зв’язки між предметами, явищами і подіями ;
2. Формувати навички самостійного вирішення проблем дослідження;

Аналізу, синтезу, класифікації, узагальненню інформації.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИХОВАТЕЛЯМ

• Театралізовані ігри мають планувати­ся та проводитися педагогами впродовж дня: у ранкові та вечірні години, під час прогулянок, за­нять, самостійної діяльності дітей тощо.

• Усі заняття слід проводити в ігровій театралізованій формі. Заняття мають бути інтегрованими, з теат­ральним оформленням.

• Варто залучати дітей до всіх етапів підготовки теат­ралізованої діяльності.

• Необхідно забезпечувати співпрацю дітей, педаго­гів, батьків.

• Театралізована діяльність має бути насичена гли­боким морально-етичним змістом різноманітної тематики.

• У театралізованій діяльності необхідно широко використовувати музику, ігровий дизайн, народний фольклор з різними видами образотворчих і розвивальних завдань.

• Театралізовану діяльність слід організовувати на професійному рівні, щоб діти впевнено відтворювали театральні дії, маніпулювали з театральною атрибу­тикою, ляльками, виготовляли декорації тощо.

• Професійну підготовку вихователів треба здійсню­вати під час тематичних семінарів-практикумів.